Ранні гестози вагітних I. Науково-методичне обґрунтування теми



Сторінка1/14
Дата конвертації10.09.2020
Розмір2.34 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

РАННІ ГЕСТОЗИ ВАГІТНИХ

I. Науково-методичне обґрунтування теми


Актуальність проблеми обумовлена високою частотою гестозів, рівнем материнської і перинатальної захворюваності і смертності, відсутністю єдиної точки зору на патогенез, лікування і профілактику цієї грізної акушерської патології. Частота гестозів за останні роки не має тенденції до зниження і складає в середньому до 10% від числа всіх пологів. Більше того, в останні роки є тенденція до збільшення частоти тяжких форм гестозів.

II. Навчально-виховні цілі


Для формування вмінь студент повинен знати:

  1. сучасні погляди на етіологію та патогенез гестозів вагітних;

  2. класифікацію ранніх гестозів;

  3. клініку ранніх гестозів;

  4. методи ранньої діагностики гестозів;

  5. основні принципи і методи лікування ранніх гестозів;

  6. профілактику ускладнень та реабілітацію;

  7. принципи диспансерного нагляду за вагітними.

У результаті проведеного заняття студент повинен вміти:

  1. виявляти групи підвищеного ризику розвитку гестозу;

  2. проводити діагностику ранніх гестозів;

  3. об'єктивно оцінювати складність гестозу, знати і володіти простими скринінговими методами допоміжного обстеження;

  4. призначити додаткові методи обстеження, інтерпретувати їх;

  5. уміти скласти план індивідуального обстеження і лікування;

  6. проводити профілактику ускладнень та реабілітацію їх.

III. Вихідні та базисні знання


  1. Діагностика вагітності в ранні строки (можливі, сумнівні та достовірні ознаки вагітності).

  1. Вміти збирати анамнез.

  2. Проведення загального і спеціального огляду вагітної.

  3. Визначення строку вагітності і передбачуваних пологів, маси плода.

  1. Аналіз лабораторних та інструментальних досліджень, основних по­казників гомеостазу.

  1. Механізми центральної і місцевої регуляції гемодинаміки.

  1. Механізми регуляції водно-електролітного, вуглеводного, ліпідного, білкового обмінів, кислотно-лужного стану.

IV. Зміст навчального матеріалу

Ранні гестози вагітних проявляються у вигляді форм, що часто зустрічаються (блювота вагітних і супутній птіалізм), і рідкісних форм (дер­матоз вагітних, хорея, гостра жовта дистрофія печінки).

Блювота вагітних являє собою складний клінічний синдром. Акт блювоти — один із проявів захворювання, при якому розвиваються диспептичні, мо­торні, секреторні, чутливі, судинні та інші розлади. За ступенем важкості розрізняють легку (до 5 разів на добу), середню (від 5 до 10 разів) і важку (більше 10 разів на добу) блювоту вагітних. Слід відмітити, що у 50 % вагітних в ранніх строках відмічається "ранкова блювота", яка не має токсич­ного характеру і не потребує медикаментозної корекції. При визначенні тяж­кості захворювання визначають частоту блювоти, загальний стан хворої, кри­ву маси тіла, температуру, ступень обезводнення, пульс, артеріальний тиск, питому вагу сечі, діурез, наявність ацетонурії, картину крові та ін.

При легкому ступені блювоти нормалізація режиму вагітної жінки дозво­ляє уникнути госпіталізації в стаціонар. Рекомендується корекція харчового раціону (дробне — 5—6 разів на добу — харчування, рясне пиття, "суха дієта" — круті яйця, піджарений білий хліб, печена картопля), вітамінотерапія.

Госпіталізація показана при блювоті вагітних середнього і тяжкого спу-пенів. За наявності показань до медикаментозного лікування на тлі нейролептичних і протиблювотних засобів проводиться відповідна корекція обезвожу-вання, порушеного електролітного балансу, реологічних властивостей крові, дефіциту вітамінів, мікроелементів та ін. Оцінка ступеню тяжкості блювоти вагітних включає в себе клінічні прояви і результати лабораторних досліджень: наявність або відсутність апетиту, салівація, нудота, блювота та її інтенсивність, частота пульсу, систолічний артеріальний тиск, утримання від їжі, зниження ваги тіла, сухість шкіри, величина діурезу, наявність ацето­ну в сечі, жовтяничність склер та шкіри, субфебрильна температура.

Лікарські засоби вводяться тільки парентерально, до появи стійкої здат­ності затримувати їжу. Найбільш поширеними нейролептичними і проти-блювотними препаратами є аміназін (1 мл 2,5% розчину 1—2 рази на добу внутрішньом'язево або внутрішньовенно крапельно), дроперидол (0,5—1 мл 0,25% розчину 1—3 рази на добу внутрішньом'язево). Інфузійна терапія включає в себе полікомпонентні лікарскі суміші (5% розчин глюкози — 400,0 мл, фізіологічний розчин кухонної солі, 100 мг нікотинової кислоти, 100 мг тіаміну, 50 мг рибофлавіну, 50 мг піридоксину, 300 мг аскорбінової кислоти). Ці лікарські суміші вводять через 2—3 дні. В перервах між ними щоденно призначають внутрішньовенно ін'єкції глюкози (20 мл 40% розчи­ну) разом з вітаміном С (2—4 мл 5% розчину).

Одним з ефективних засобів, що застосовується при блювоті вагітних, є церукал, крім того, цей препарат є регулятором функції шлунково-кишкового тракту, вводиться внутрішньом'язево або внутрішньовенно по 10—20 мг (1—2 ампули) на добу. Проти блювоти діє і етаперазин по 2 мг З—4 рази на добу. Рекомендується включати в комплекс лікування альфа-токоферол (віт. Є) у вигляді 30% олійного розчину по 1,0 мл внутрішньом'язево впродовж 3—6 днів.

Як засіб зменшення або усунення зневоднення і інтоксикації вагітних за­стосовують солеві і розчини амінокислот "Аміносоль", "Дисоль" та інші. Кількість розчину повинна співпадати з об'ємом рідини, втраченої з блювот­ними масами і сечею. Терапію продовжують до стійкого покращання самопо­чуття, припинення блювоти, підвищення маси тіла. Як правило, частота блю­воти зменшується вже на 2—3 день лікування. Після припинення блювоти медикаментозну терапію продовжують ще 3—4 дні, потім вагітну залишають ще на 2—3 доби в стаціонарі, повністю припинивши лікування.

Поряд з фармакологічними методами лікування застосовують і інші не­традиційні методи впливу: голкорефлексотерапія, гіпноз, центральна електро-аналгезія, гомеопатична терапія та інші.

У ряді випадків доводиться достроково переривати вагітність в інтересах матері. Показанням до цього є відсутність ефекту від лікування протягом 7— 10 днів, загрозливі стани життю матері: стійка тахікардія, гарячкові стани, прогресуюча протеїнурія і циліндрурія, наявність жовтяниці та ацетону в сечі.

Профілактикою ранніх гестозів вагітних є своєчасне виявлення жінок з ризиком щодо розвитку раннього гестозу, їх оздоровлення, лікування супут­ньої патології, рання постановка на облік по вагітності.

Контрольні запитання та завдання

1. Сучасні погляди на етіологію та патогенез ранніх гестозів вагітних.



  1. Назвіть та обгрунтуйте групи вагітних за ризиком розвитку гестозів.

  1. Класифікація гестозів вагітних (з переліком форм та ступенів тяж­кості захворювання).

  2. Опишіть патогенез та клініку блювання вагітних. Обгрунтуйте такти­ку обстеження вагітних.

  3. Назвіть головні принципи лікування блювання вагітних та препарати, які використовуються при цій патології. Випишіть рецепти препа­ратів.

  4. Обгрунтуйте тактику ведення вагітних при блюванні різного ступеня тяжкості.

  5. Назвіть показання для дострокового переривання вагітності при ранніх гестозах.

  1. Клініка, обстеження та лікування хореї вагітних.

  2. Клініка, обстеження та лікування тетанії вагітних.

  1. Клініка, обстеження та лікування гострої жовтої дистрофії печінки вагітних.

  1. Клініка, обстеження та лікування дерматозів вагітних.

  2. Назвіть заходи щодо профілактики ранніх гестозів вагітних.

Ситуаційні задачі

№1. Вагітна 27 років поступила до відділення у строк 9—10 тижнів вагітності із скаргами на блювання протягом доби (до 10—12 разів).

При об'єктивному обстеженні: шкіра суха, пульс 110/120 уд/хв, AT 90/60 мл рт.ст., з рота пахне ацетоном, жінка виснажена, неспокійна, язик сухий з білуватим нашаруванням, тахіпное (до 30 дихальних рухів ха хвили­ну), зменшення виділення сечі. Поставте діагноз, складіть план обстеження та лікування.

№2. Вагітна 20 років, строк вагітності 8 тижнів. Турбують нудота та блю­вота 4—7 разів на добу. Вага зменшилась на 5 кг. В стаціонарі відчула дея-ке,поліпшення стану. Поставте діагноз, призначте лікування.

№3. Вагітна 25 років доставлена каретою швидкої допомоги на ношах. Вагітність третя, строк 8 тижнів. Дві перші вагітності перервані у зв'язку з раннім гестозом тяжкого ступеня. Вагітність бажана. Жінка виснажена, шкіра суха, з рота пахне ацетоном. Блювота 20 разів на добу. їжу не приймає. Не обстежена, лікування не приймала. Поставте діагноз. Призначте лікування.

Завдання для самостійної роботи


  1. Робота з навчальноюою літературою і навчальними посібниками.

  2. Курація хворих з ціллю набуття практичних навичок.

  3. Інтерпретація лабораторних досліджень.

  4. Призначення лікування. Складання плану спостереження вагітних з раннім гестозом.

  1. Самостійне розв'язання ситуаційних задач.

  2. Самостійне складання ситуаційних задач.

Завдання для позааудиторноїроботи

Підготовка рефератів з проблеми ранніх гестозів:



  1. Сучасні погляди на патогенез гестозів.

  2. Діагностика та лікування тяжких ступенів блювоти вагітних.

  3. Рідкісні форми ранніх гестозів вагітних. Діагностика, лікування.

  4. Принципи диспансерного нагляду за вагітними.

  5. Роль жіночої консультації в профілактиці і ранній діагностиці гестозів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. СтепанківськаГ.К., Михайпенко О.Т. Акушерство. — К., 2000.

  1. Кулаков В.Н., Серов В.Н., Абубакирова A.M. Интенсивная терапия в акушерстве и гинекологии. — М., 2001.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка