Рахіт. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика. О. Р. Боярчук рахіт



Дата конвертації05.10.2020
Розмір4.65 Mb.

РАХІТ. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.

О.Р. БоЯРЧУК

РАХІТ -


захворювання дітей раннього віку, в основі якого лежать недостатність вітамінів групи Д в організмі, порушення мінерального та інших видів обміну речовин внаслідок чого мають місце розлади формування скелета, функцій внутрішніх органів та систем.

Актуальність теми:

  • Частота рахіту становить від 15 до 50 % дітей;
  • У дітей, хворих на рахіт, частіше виникають хвороби органів дихання і травлення, які мають тяжкий перебіг, інколи з летальним кінцем.

Дефіцит вітаміну Д у дітей України

  • Західний регіон України - ДВD складає 91,5 %.
  • Серед дітей міста Києва ДВD - у 89,0 % випадків, а недостатність вітаміну D виявлено у 9,9 % обстежених.
  • Східний регіон - ДВD 84,2 %.

Балацька Н.І., 2013

Рахіт:

Д-дефіцитний

Д-залежний

Д-резистентний

Вміст кальцію в сироватці крові: 2,25-2,5 ммоль/л Вміст іонізованого кальцію в сироватці крові: 1,35 – 1,55 ммоль/л Вміст фосфору в сироватці крові: 1,45-2,1 ммоль/л

Регуляція обміну кальцію і фосфору

  • Паращитоподібна залоза – паратгормон;
  • Вітамін Д;
  • Щитоподібна залоза – кальцитонін;
  • Гормони наднирників, гіпофізу, статевих залоз, підшлункової залози.

ВІТАМІН Д:

  • Сприяє всмоктуванню кальцію і фосфору в тонкій кишці;
  • Активує реабсорбцію фосфору, в меншій мірі кальцію в нирках;
  • Активізує остеобласти (фази фософрилювання та кристалізації);
  • Стимулює утворення холінестерази (руйнує надлишок ацетилхоліну);
  • Сприяє утворенню АТФ із вітаміну В1;
  • Ущільнює судинну стінку;
  • Ущільнює клітинні мембрани.

Причини виникнення рахіту:

  • Недостатнє аліментарне забезпечення вітаміном Д, кальцієм та фосфором: штучне вигодовування неадаптованими сумішами; пізня якісна корекція харчування; переважання в раціоні злакових.
  • Недостатнє перебування на свіжому повітрі, захворювання шкіри;
  • Порушення всмоктування вітаміну Д, кальцію та фосфору.
  • Захворювання печінки та нирок.
  • Прийом антагоністів вітаміну Д: вітаміни групи В та А, глюкокортикоїди, фенобарбітал, антациди, гепарин.

Сприяючі фактори розвитку рахіту:

  • Вік матері менше 17 і старше 35 років.
  • Патологія вагітності;
  • Дефекти харчування під час вагітності і лактації;
  • Недотримання режиму дня (недостатня інсоляція, гіподинамія);
  • Ускладнені пологи;
  • Несприятливі кліматичні, екологічні та соціальні фактори.
  • Недоношеність, незрілість;
  • Багатопліддя;
  • Велика маса при народженні;
  • Швидка прибавка маси протягом перших 3-х міс.
  • Часті інтеркурентні захворювання;
  • Перинатальне ураження ЦНС
  • Час народження;
  • Періоди інтенсивного росту;
  • Недостатній руховий режим ;

Класифікація


Клінічні форми хвороби

Перебіг хвороби

Ступінь важкості

Клінічні варіанти

Легка

гострий

легкий

кальційпенічний

Середньо-тяжка

підгострий

середньої тяжкості

фосфоропенічний

Тяжка

рецидивуючий

тяжкий

без значних відхилень вмісту кальцію і фосфору в крові.

Клінічні прояви рахіту

  • Кісткові зміни
  • Зміни з боку нервової системи
  • Зміни з боку м‘язової системи
  • Затримка фізичного розвитку
  • Зміни з боку інших органів і систем

Кісткові зміни

  • Череп:
  • Краніотабес (розм‘якшення і витончення кісток)
  • Лобні та тім‘яні горби
  • Плоска, асиметрична потилиця
  • Пізнє закриття великого тім‘ячка
  • Порушення прорізування зубів

Кісткові зміни

  • Грудна клітка
  • реберні чітки (вервиці)
  • Гаррісонова борозна
  • пом’якшення ребер ,
  • деформація грудини,
  • розширення нижньої апертури

Кісткові зміни

  • Кінцівки
  • “О”, “Х” – подібні деформації нижніх кінцівок,
  • розширення зап'ястя
  • («нитки перлин»),

Кісткові зміни

  • Хребта
  • Сколіоз
  • Лордоз
  • Кіфоз.

Перший ступінь тяжкості- легкий

  • -зміни з боку вегетативної нервовоі системи – слабковиражені:
  • підвищена пітливість, погіршення сну, подразливість, неспокій, зниження апетиту, можливі диспепсичні явища.

  • -зміни з боку кісткової системи – слабковиражені
  • Для встановлення діагнозу рахіту легкого ступеня важкості обов’язкова наявність змін з боку кісткової системи.

Середній ступінь тяжкості

  • зміни з боку вегетативної системи - помірно виражені
  • зміни з боку кісткової системи
  • наявність помірних змін з боку м”язової, кровоносної, серцево-судинної, травної с-м:
  • помірне збільшення печінки, селезінки,

    гіпотонія м’язів зв’язкового апарату,

    гіпермобільність суглобів, збільшення розмірів

    живота, анемія.

  • При рахіті другого ступеня – ураження кісток у 2 або й у 3 відділах скелету.

Тяжкий перебіг:


-значні порушення з боку нервової, кісткової та інших систем:

загальна рухова загальмованість,

затримка розвитку статичних функцій,

виражені кісткові деформації,

зниження м”язового тонусу,

гіпермобільність суглобів,

збільшення печінки, селезінки,

функціональні порушення з боку серцево-судинної, дихальної, травної, кровоносної систем.


Характеристика гострого перебігу

  • швидке прогресування хвороби
  • переважання розм”якшення кісток
  • виражені зміни вегетативної нервової системи

Характеристика підгострого перебігу

  • переважання остеоідної гіперплазії
  • помірні ознаки ураження інших органів і систем.

Характеристика рецидивуючого перебігу

  • чередування періодів загострення і періодів його ремісії;
  • на рентгенограмі – полоски остеопорозу в метафізарних зонах трубчастих кісток.

Лікування:

  • Раціональне харчування;
  • Режим;
  • Догляд;
  • Загальнозміцнюючі засоби: АТФ, кокарбоксилаза, оротат калію, карнітіну хлорид, панангін, рибоксин, вітаміни Е,С;
  • Фізіотерапія: лікувальні ванни, парафіно-озокеритові аплікації, масаж, ЛФК;
  • Стимулятори: апілак, метилурацил, пентоксил, нуклеінат натрію.

Специфічна терапія рахіту:


Добова доза вітаміну D3

Тривалість прийому вітаміну D3

Діти хворі на рахіт різного ступеня тяжкості процесу

Легкий ступінь – 2000 МО

Середньої важкості-4000 МО

Важкий – 5000 МО

Протягом 30-45 днів. У подальшому для попередження загострень та рецидивів хвороби по 2000 МО протягом 30 днів 2-3 рази на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці до 3-5 річного віку.

Антенатальна профілактика рахіту


Здорові вагітні

З 28-32 тижня вагітності

500 МО

Щоденно протягом 6-8 тижнів

Вагітні з груп ризику (гестози, ЦД, ревматизм, ГХ, хронічні хвороби печінки, нирок, клінічні ознаки гіпокальціємії і порушень мінекралізації кісткової тканини)

З 28-32 тижня вагітності

1000-2000 МО

Щоденно протягом 8 тижнів

Постнатальна профілактика рахіту

  • Неспецифічна – догляд, повітряні ванни, масаж, гімнастика, харчування, загартовування;
  • Специфічна профілактика – вітамін Д.

Добова потреба у вітаміні Д – 400-500 МО

Вміст вітаміну Д в продуктах харчування:

  • Жіноче молоко – 40-70 МО в 1л;
  • Коров‘яче молоко – 5-40 МО в 1л;
  • Печінка тварин – до 50 МО в 100г;
  • Яєчний жовток - 25 МО в 100г;
  • Вершкове масло -53 МО в 100г;
  • М‘ясо – 13 МО в 100г;
  • Печінка тріски – 500-1500 МО в 100г;
  • Лосось – 800-1200 МО в 100г.

Специфічна постнатальна профілактика рахіту:


Доношені здорові діти

на 2-му місяці життя

500 МО

Щоденно протягом 3-х років за виключенням 3-х літніх місяців (курсова доза на рік – 180000 МО )

або


на 2-му, 6-му, 10-му місяцях життя

2000 МО

Щоденно протягом 30 днів

У подальшому до 3-х річного віку по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними у 3 місяці (курсова доза на рік – 180 000 МО)



Доношені діти з груп ризику по рахіту: діти, які народились у жінок з акушерською та хронічною екстрагенітальною патологією; діти, що страждають синдромом мальабсорбації природженою патологією гепатобіліарної системи, з двійні та від повторних пологів з малими проміжками часу між ними, а також діти на ранньому штучному вигодовуванні

на 2-3 тижнях життя

або


на 2-3 тижнях життя

і на 6-му, 10-му місяцях життя



Залежно від стану дитини та умов життя

500-1000 МО

або

1000-


2000 МО

2000 МО


Щоденно до досягнення 3-х річного віку за виключенням літніх місяців

Щоденно протягом 30 днів.



У подальшому до 3-х річного віку по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці .

Діти раннього віку, що часто хворіють

4000 МО

Щоденно протягом 30 днів. У подальшому 2-3 курси на рік по 2000 МО протягом 30 днів

Діти, які тривалий час отримують протисудомну терапію (фенобарбітал, седуксен, дифенін) або кортикостероїди, гепарин

4000 МО

Щоденно протягом 30-45 днів. У подальшому по 2-3 курси на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

Доношені діти з груп ризику по рахіту, які народились з клінічними симптомами природженого рахіту та недостатньою мінералізацією кісткової тканини

З 10-го дня життя

2000 МО

Щоденно протягом 30-45 днів. У подальшому по 3 курси на рік (30 днів кожний) з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці

Недоношені діти І ступеня

З 10-14-го дня життя

500-1000 МО

Щоденно протягом першого півріччя життя. У подальшому по 2000 МО на добу протягом місяця 2-3 рази на рік з інтервалами між ними 3-4 місяці.

Недоношені діти ІІ та ІІІ ступеня

З 10-20-го дня життя (після установлення ентерального харчування)

1000-2000 МО

Див. Попередній пункт

Препарати вітаміну Д:

  • Вітамін Д3 (водний розчин)
  • -1 крапля – 500 МО;

  • Відеїн-3 – таблетки 2000 і 5000 МО;
  • 0,125 % олійний розчин холецальциферолу– 1 крапля-1000 МО;
  • 0,0625 % олійний розчин вітаміну Д2 – 1 крапля – 500 МО;
  • 0,5 % спиртовий розчин віт. Д2 – 1 крапля -4000 МО;
  • Ергокальциферол (віт. Д2) – 1 драже 500 і 1000 МО.

Переваги водного розчину вітаміну Д3

  • Краще всмоктується із ШКТ (в 5 раз швидше, а концентрація в печінці в 7 раз вище);
  • Триваліший ефект (зберігається до 3 міс, а масляного - до 1-1,5 міс.);
  • Більша активність;
  • Швидше наступає клінічний ефект (через 5-7 днів після призначення ДЗ и 10-14 днів при прийомі Д2);
  • Висока ефективність при лікування рахіту і рахітоподібних захворювань;
  • Зручність і безпечність лікарської форми.

Критерії ефективності лікування

  • зменшення та усунення основних клінічних проявів хвороби;
  • нормалізація рівня кальцію та фосфору, зниження активності лужної фосфатази у сироватці крові;

При відсутності ефекту від лікування необхідне уточнення діагнозу і виключення рахітоподібних захворювань

Проба Сулковича (виведення кальцію з сечею):

  • Реактив: щавелева кислота 2,5 г
  • щавелево-кислий амоній 2,5 г

    льодяна оцтова кислота 5 мл

    дист. вода до 150 мл

    4 мл сечі + 2 мл реактиву –

    помутніння білого кольору протягом 1 хв

  • від”ємна ( - )
  • слабопозитивна ( + )
  • позитивна( ++ )
  • різко позитивна ( +++ )

Гіпервітаміноз Д:

  • Блювання, нудота, зригування, нестійкі випорожнення, знижений апетит;
  • Швидке дозрівання кісток, підвищення їх щільності;
  • Краніостеноз – підвищення ВЧТ – біль голови, судоми;
  • Кальциноз судинних стінок – гіпоксія органів і тканин; кальциноз судин нирок – ХНН;
  • Відставання в психомоторному розвитку, зниження пам'яті;
  • Підвищення рівня кальцію і фосфору в крові.

Лікування:

  • Негайна вiдмiна препаратів вiтамiну Д;
  • Корекцiя харчування – обмеження в рацiонi коров’ячого молока, призначення каші на овочевому вiдварi; збiльшення кiлькості рiдини.
  • При явищах токсикозу - внутрiшньовенна iнфузiя (розчин глюкози, альбумiн, плазма) з кокарбоксилазою, аскорбiновою кислотою,
  • Кортикостероїди.
  • Ретинол, токоферол, вiтамiни групи В.
  • Для збiльшення видiлення кальцiю - кальцитонiн (75-150 ОД щоденно в/м), 3 % розчин амонiю хлориду ( по 1 чайнiй ложцi 3 рази на день).

Висновки:

  • Рахіт – захворювання, яке пов‘язане з дефіцитом вітаміну Д
  • Вітамін Д – прогормон, який впливає не лише на мінеральний обмін
  • Без додаткового прийому вітаміну Д неможливо забезпечити достатні потреби у вітаміні
  • Профілактика рахіту – важлива складова здоров‘я дітей і дорослих


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка