Променеві методи дослідження слинних залоз



Скачати 17.38 Kb.
Дата конвертації10.04.2020
Розмір17.38 Kb.
Осовський Георгій Миколайович 4група 3курс

Тема: Променеві методи дослідження слинних залоз

Cлинні залози поверхнево розташовані і тому можуть бути детально вивчені за допомогою ультрасонографії.

Важливо сканувати кожну залозу послідовно згідно з протоколом.

Слинні залози можуть уражатися запальною, доброякісною і злоякісною патологією, яка може бути виявлена сонографічно.

Слинні залози можуть мати вроджені анатомічні аномалії і можуть містити конкременти, які також виявляються сонографічно.

Мета статті – отримати глибокі знання про структуру здорових залоз, доступну методику сонографії, патологічні зміни і диференціальну діагностику захворювань.

Фізичні основи та обладнання

Ультразвук являє собою високочастотну акустичну хвилю, яка використовує частоту поза нормального слухового діапазону (20 Гц-20 кГц). Більшість обладнання для голови і шиї, а також щелепно-лицьової області налаштоване на частоту 8 МГц (8 мільйонів циклів в секунду) або вище. Це відрізняється від ультразвукового устаткування, яке використовується в загальній хірургії або акушерстві, яке, як правило, працює на частоті 5-6 МГц, що забезпечує велику глибину проникнення в тканини, але зменшує роздільну здатність зображення. Датчики, що генерують частоти до 20 МГц, і в разі ультразвукової біометрії до 50 МГц, тепер також використовуються для візуалізації слинних залоз. Це дозволяє розрізняти дуже невеликі структури.

Три великі слинні залози (привушна залоза, піднижньощелепна залоза і під’язикова залоза) є парними і легко доступні через їх поверхневе розташування для сонографічної діагностики за допомогою високочастотних лінійних датчиків (8-18 МГц).

В даний час використання високопродуктивних ультразвукових пристроїв генерує сонографічне зображення подібно книзі по анатомії. Роздільна здатність і глибина проникнення ультразвуку залежать від заданої частоти. Чим вище частота, тим краще роздільна здатність, але при цьому погіршується проникнення. Для візуалізації слинних залоз найбільш ефективні лінійні датчики з частотою 7,5 МГц (5,0-13,5 МГц). У вставці 1 представлена послідовність сканування. Піднижньощелепна залоза

Якщо голова пацієнта помірно розігнута, то піднижньощелепна залоза може бути ультрасонографічно досліджена без будь-яких проблем. В першу чергу по середній лінії шиї ультразвуковий датчик переміщується в поперечному напрямку від під’язикової кістки до горизонтальної гілки нижньої щелепи. Іноді обидві підщелепні залози можуть відображатися одночасно. Потім, при русі датчика в сторону, паралельно горизонтальній гілці нижньої щелепи, можна отримати чітке зображення відповідної підщелепної залози. Тут необхідно забезпечувати хороший контакт гелю з датчиком на шкірі.

Під’язикова залоза



Дослідження під’язикової залози не має суттєвих відмінностей у процедурі, в порівнянні з дослідженням піднижньощелепної залози. Датчик поміщається на шкіру в поперечній площині по серединній лінії відразу під нижньою щелепою, що дозволяє візуалізувати обидві під’язикові залози. Важливо відзначити, що всі усереднені структури повинні знаходитися в межах 0,2 мм одна від одної, і будь-які значення, що різко виділяються, ретельно оцінюються і відкидаються і, якщо необхідно, повторно аналізуються.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка