Програма для вивчення географії у 10 класі (профільний рівень) із пояснювальною запискою додається



Скачати 404.4 Kb.
Сторінка3/4
Дата конвертації05.05.2016
Розмір404.4 Kb.
ТипПрограма
1   2   3   4




6

Тема 6. Сучасне світове господарство

Світове господарство. Становлення і сутність світового господар­ства. Механізм світового господарства і його частини: національна економіка, транснаціо­нальні корпо­рації, інтеграційні угрупо­вання, міжнародні еко­номічні організації. Етапи формування світової економіки. Міжнародний географічний поділ праці. Причини розвитку економічних зв’язків: особливості і порівняльні переваги.

Сучасна просторова структура економіки. Співвідношення «центр – периферія». Галу­зева струк­тура господарства: її складові час­тини. Тенденції розвитку світового госпо­дарства: постіндустріа­лізація, інтернаціона­лізація, глобалізація.



Роль інтеграції в розвитку господарства. Між­народна економічна інтеграція господар­ства. Міжнародні економічні і політичні відносини, перебудова економічних відносин – створен­ня вільних еконо­мічних зон, офшорних зон, розвиток Ін­тернету тощо. Нові форми міжнародних еко­номічних взаємовідносин: інвес­тиції, торгів­ля ліцензіями, науково-технічні пос­луги, збільшення інформа­ції, міжнародний ту­ризм тощо. Пріоритети між­народної торгівлі: наф­та, зерно, промислові то­вари. Роль морського й авіаційного транспорту в поглибленні між­народних зв’язків.

Практикум:

практична робота «Аналіз показників індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП)»;

ділова гра «Географічне обґрунтування інвести­ційного проекту».


Учень:

характеризує галузе­ву і просторову струк­туру світового господарства;

визначає пріоритети міжнародної торгівлі;

називає етапи формування світової економіки, нові форми міжнародних еконо­мічних взаємовідно­син;

аналізує галузеву структуру господарства; показники індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП)

зазначає основні тенденції розвитку світового господарства;

визначає роль тран­спорту в міжнародних відносинах;

наводить приклади нових форм між­народних економіч­них відносин.







5

Тема 7. Глобалізація світового господарства: передумови, причини, інструменти, наслідки

Від інтернаціоналізації до глобалізації. Поняття «глобалізація». Історія виникнення яви­ща. Еконо­мічні передумови: інтернаціо­налізація джерел сировини, велика пропози­ція праці, НТП, скоро­чення витрат на транс­порт і зв’язок. Створення ін­формаційної еко­номіки, вільний рух інтелек­ту­альних і фінан­сових ресурсів, мобіль­ність насе­лення. Полі­тичні передумови: форму­вання ново­го світо­вого порядку, неоліберальна ринкова мо­дель у світовій економіці.

Головні інструменти глобалізації: лібераліза­ція, приватизація, політичні інструменти. Тиск розви­нених країн на країни з перехід­ною економікою і країни, що розвиваються.



Вплив глобалізації на світову економіку. Го­ловні зміни у світовій економіці: збіль­шення об­сягів зовнішньої торгівлі, величезні масштаби ва­лютного ринку, формування тіс­них зв’язків між фінансовими ринками, поси­лення ролі трансна­ціональних корпорацій, банків і фінансово-про­мислових груп.

Характерна риса нового етапу глобалізації – рух капіталів і торгівля відбуваються в сере­дині ТНК. Створення нового МГПП: зро­стання внутрішньо­галузевого поділу праці, обмін товарами та пос­лугами, посилення ролі між­корпораційного поді­лу праці.

Зміни в системі управління. Зміна критеріїв роз­міщення капіталів – головна тенденція оптимі­зації розміщення капіталу в масштабі усього світового господарства.

Проблеми, спричинені глобалізацією. Загострен­ня конкуренції технологій, поглиб­лення «техно­ло­гічного» поділу праці. Негативні наслідки глобалізації: різниця між «центром» і «периферією», швидкий розвиток «зо­лотого мільярда», находження основної частини населення за межами глобалі­зації, руйнування господарства в слабких за рівнем розвитку краї­нах, безконтрольність ТНК і ТНБ, криміналізація світової економі­ки, інші недоліки.

Перспективи подальшого розвитку глобалі­зації.



Практикум

творча робота «Соціокультурна глобалізація»;

ділова гра «Зустріч глобалістів і антиглобаліс­тів».


Учень:

пояснює сутність поняття «глобалізація»;

знає історію ви­ник­­нення глобалі­зації;

називає економіч­ні, по­літичні пере­думови виникнення глобаліза­ції; головні інструменти глобалізації;

аналізує головні зміни у світовій еко­­номіці;

пояснює головні тенденції глобалі­за­ції;

характеризує нега­тив­ні наслідки глоба­лізації;

підбирає інформа­цію за темою;

вміє проводити міні-дослідження;

окреслює перспек­ти­­ви розвитку гло­ба­лі­­зації;

виявляє проблеми, спричинені глобалізацією;

бере участь у міні референдумах.






27

Тема 8. Галузевий склад світового господар­ства

Первинний сектор економіки. Поняття галузевої структури: макро-, мезо-, мікроструктура. Складові частини макроструктури: аграрний, індустріальний, постіндустріальний ти­пи. Особливості мікро­структури. Сектор тіньової економіки. Поняття «диверсифікація». Зміни галузевої структури.

Добувна промисловість. Склад галузі: гірничо­видобувна, лісозаготівельна, морський промисел, водозабезпечення, мисливсько-промислове господарство. Гірничовидобувна промисловість. Склад галузі: ву­гільна, нафтова, газова, рудодобувна. Основні гірничовидобувні райони, закономірності розмі­щення. Зміни у добу НТР. Класифікація країн за рів­нем забезпеченості ресурсами.



Вторинний сектор економіки. Географічні аспекти розвитку сві­тової паливної промисловості. Її склад і розмі­щення. Динаміка галузевих змін.

Атомна енергетика: географічні аспекти, перспективи розвитку. Гідроенергетика. Найпотужніші ГЕС у країнах світу. Вико­ристання нетрадиційних джерел енергії: світовий досвід. Динаміка виробництва електроенергії на різних типах електростанцій.



Металургійна промисловість. Склад металургійної промисловості. Географічні зрушення в чорній металургії. Країни – експортери та імпортери. Структурна криза в чорній металургії. Проблеми розвитку чорної металургії України.

Кольорова металургія світу. Галузевий склад. Розміщення сировинної бази. Особливості кольорової металургії. Країни – виробники і споживачі. Характерні риси кольорової промисловості розвинутих кра­їн: розгалуженість, переважання «верхніх повер­хів» металургійного процесу, використання вто­ринної сировини, орієнтація на транспортний, енергетичний, споживчий чинники.

Характерні риси кольорової промисловості країн, що розвиваються: велика забезпеченість ресур­са­ми, мала розгалуженість структури, переважання нижчих і середніх стадій циклу, порівняно мале використання вторинної сировини, переважання сировинної й енерго-сировинної орієнтації. Сві­това алюмінієва, мідна, свинцева, золоторудна та інші галузі.

Машинобудування. Особливості машинобудівної промисловості – комплексність і диференційованість структури. Старі, нові, найновіші галузі. Зміни в галузевій і територіальній структурі в добу НТР. Галузевий склад: авіаракетна і космічна, верстатобудування, суднобудування. Міграція автомобільної промис­ловості в країни, що розвиваються. Основні при­чини перенесення.

Світова електронна промисловість. Галузева структура: виробництво електронних засобів об­робки інформації, засобів зв’язку, побутової апаратури, електронних компонентів. Географічні зрушення у розміщенні торгівлі продукцією електронної га­лузі. Проблеми і перспективи виробництва кон­ку­рентоспроможної продукції в Україні.



Хімічна і лісохімічна промисловість. Галузева структура хімічної промисловості: гірничо-хіміч­на, основна хімія, промисловість полімерних матеріалів. Чинники розміщення хімічної промисло­вості: матеріаломісткість, водомісткість, енерго­ємність, трудомісткість, капіталомісткість, нау­коємність. Головні галузі гірничо-хімічної про­мисловості: видобуток хімічної сировини, вироб­ництво сірчаної кислоти – головна галузь основ­ної хімії. Виробництво мінеральних добрив: змі­ни у виробництві й розміщенні. Виробництво полімерних матеріалів. Міграція «брудних» хімічних вироб­ництв до країн, що розвиваються.

Особливості світового виробництва пластмас, хі­мічних волокон, синтетичного каучуку. Малото­ннажна хімія. Головні регіони і країни – виробники хімічної продукції.

Лісовий комплекс світу. Лісозаготівельна про­мисловість: механічна переробка деревини, хіміч­на і хіміко-механічна переробка деревини. Голов­ні лісові регіони світу. Країни – експортери й ім­портери. Проблеми розвитку: невідповідність дере­во­обробки і можливостей сировинної бази, тери­то­ріальні диспропорції між районами лісових ре­сур­сів.

Текстильна промисловість. Особливості текстильної промисловості – об’єми виробництва і кількість зайнятих. Галузевий склад: ба­вовняна, вовняна, шовкова, лляна, трикотажна, виробництво хі­мічних волокон та не­ткан­них матеріалів. Вплив НТР на розвиток га­лузі – кардинальні зміни у сировинній базі, чинниках орієнтації, галузевій структурі. Географія світової текстильної промисловості. Міграція текстильної і швейної промисловості з розвинутих країн, у країни, що розвиваються. Змі­ни в зовнішній торгівлі текстильними товара­ми. Країни – лідери з виробництва текстилю. Проб­ле­ми відродження текстильної промисловості в Україні.

Світове сільське господарство. Значення галузі в економі­ці. Різноманітність типів сільського господарства, спеціалізації, рівень товарності, рівень інтенсив­ності виробництва. Сільське господарство розви­нутих країн – розвинене товарне сільське госпо­дарство: пасовищне тваринництво, пасовищне тваринниц­тво і зрошувальне землеробство, екстенсивне землеробство, інтенсивне землероб­ство, садів­ництво, городництво. Міжнародний агробізнес у країнах Західної Європи. Особливості сільського господарства в країнах, що розвиваються: споживацький, малотоварний сектори, плантаційний сектор. Сіль­ське господарство постсоціалістичних країн: со­ціаль­но-економічні перетворення, форми госпо­дарю­вання, аграрні реформи.

Зернове господарство світу. Три головні зернові культури світу. Регіони і країни-виробники. Технічні куль­тури: волокнисті, цукроносні, коренеплідні, олійні. Тонізуючі культури: чай, кава, какао. Пло­дові і ягідні культури.

Тваринництво світу. Структура галузі: скотарст­во, свинарство, вівчарство, птахівництво. Розве­дення кіз, буйво­лів, коней, верблюдів, оленів, яків, мулів, віслю­ків тощо. Кількісні і якісні показники розвитку тваринництва. Вплив релігії на розвиток тваринництва. Тваринництво в роз­ви­нутих країнах і країнах, що розвиваються. Тва­ринницькі райони світу, основні типи, критерії для районування. Виробництво і споживання тва­ринницької продукції: м’яса, молока, яєць. Ри­бальство як один із видів природокористування, важливий елемент збалансованого харчування. Географія морського рибальства. Розвиток аква­культури, прісноводної і морекультури. Китобій­ний промисел.

Третинний сектор економіки – ринок послуг. Структура ринку послуг: транспортні послуги, ту­ризм, інженерно-технічні послуги, консалтинг, лізинг, інформаційні послуги, фінансові, світова торгівля.

Транспортна інфраструктура: склад, динаміка роз­витку світової транспортної мережі. Зміни в транспортній системі світу: контейнеризація, «транспортні мости». Транспортні ко­ридори Європи і місце України в них. Тунелі під водою. Нові види рухомого складу.

Міжнародний туризм. Чинники туристичної мо­ти­­вації. Типологія туризму і чинники, що визна­чають туристичну активність. Класифікація ту­ристичних районів. Нові види туризму: екологіч­ний, екстремальний. Динаміка і тенденції розвит­ку туризму в Україні.

Світова торгівля. Динаміка, структура. Регулю­вання міжнародної торгівлі товарами і послуга­ми. Міжнародні торгово-економічні організації. Проблеми, пов‘язані із вступом України в СОТ.

Світовий фі­нан­совий ринок і світові фінансові центри. Географія світового руху капіталів.

Практикум

практична робота «Складання характеристики вугільної промисловості світу»;

практична робота «Побудова картосхеми розміщення основних районів енергетики, чорної і кольорової металургії»;

практична робота «Економіко-географічна характеристика важливих районів машинобудівної промисловості світу»;

практична робота «Найновітніша хімічна продукція»;

практична робота «Побудова картодіаграми найбільших виробників головних зернових культур»;

практична робота «Порівняльна характеристика Суецького і Панамського каналів»;

практична робота «Складання картосхеми «Види міжнародного туризму»;

практична робота «Презентація одного із туристичних регіонів світу»;

практична робота «Нанесення на контурну карту основних фінансових центрів і потоків у світі».



Учень:

визначає складові частини макрострук­тури;

аналізує динаміку змін, статистичні ма­теріали;

називає галузі добувної промисловості;

порівнює країни за рівнем забезпеченості паливними ресурсами;

показує на карті основні гірничовидобувні райони світу;

наводить приклади і показує на кар­ті найбільших експортерів продукції головних галузей гірничовидобувної промисловості;

показує на карті най­потужніші ГЕС світу;

окреслює перспективи розвитку атомної енергетики; перспективи вико­ристання нетрадиційних джерел енергії;

порівнює обсяги виробництва електроенергії різними типами електростанцій;


складає схему галузе­вої структури кольорової металургії;

показує на карті ос­нов­ні райони та най­більші центри мета­лургії;

характеризує наслід­ки впливу металургій­ної промисловості на довкілля;

підбирає матеріали для презентації місце­вого підприємства;

самостійно прово­дить міні-досліджен­ня;

виявляє проблеми розвитку чорної металургії України.


називає галузевий склад машинобуду­вання;

пояснює чинники роз­міщення галузей машинобу­дування;

показує на карті найбільші центри машинобу­дування;

оцінює проблеми і перспективи розвитку машинобудування;

пояснює зміни тери­торіальної структури машинобудування.

характеризує галузеву структуру хімічної промисловості;

пояснює чинники розміщення хімічної і лісохімічної промисловості;

показує на карті ос­нов­ні райони та цен­три хімічної промис­ловості, лісозаготівлі та деревообробної промисловості;

наводить приклади

негативного впливу хімічної промисло­вості на довкілля;

аналізує проблеми розміщення галузі;
називає основні галузі лісової промисло­вос­ті;

визначає основні проблеми розвитку галузей хімічної і лісохімічної промисловості та пропонує способи їх вирішення;

характеризує особ­ливості розміщення текстильної промис­ловості

називає галузевий склад текстильної промисловості, кра-їни – лідери з виробництва текстилю;

оцінює значення галу­зі для задоволення матеріальних і духов­них потреб населення;

показує на карті основні центри текстильної промисловості;

визначає структуру сільського господарс­тва;

пояснює значення га­лузі для в економіці регіонів;

характеризує рослин­ництво і тварин­ниц­тво;

показує на карті зони сільськогосподарської спеціалізації;

порівнює сільське гос­подарство країн з різ­ним рівнем розвитку;

оцінює проблеми роз­витку галузі;

аналізує статистичні дані щодо виробниц­тва сільськогоспо­дар­ської продукції;

пояснює вплив релігії на розвиток тварин-ництва;

порівнює рівень роз-витку тваринництва у різних країнах світу;

аналізує географію морського рибальства;

порівнює виробництво

і споживання тваринницької продукції;

характеризує струк­туру ринку послуг;

оцінює транспортну інфраструктуру;

аналізує трансформа­ційні процеси у транс­портній системі світу;

висловлює судження про проблеми і перс­пективи розвитку ок­ремих видів транспор­ту;

оцінює роль україн­сь­кої транспортної сис­теми в здійсненні між­народних перевезень;

називає види туризму, міжнародні торговельно-економічні організа­ції;

аналізує проблеми, пов‘язані із вступом України до СОТ;

показує на карті ос­новні напрямки руху світового капіталу;

називає складові транспортної інфра-структури;

класифікує туристичні райони світу;

показує на карті основні фінансові центри;

визначає нерівномірність розміщення фінансових і наукових ресурсів;







62
22

17

ІІ. РОЗДІЛ Історико-географічні регіони світу

Сучасні підходи до виокремлення регіонів світу.



Тема 1. Географічний нарис про Європу

Географічні особ­ливості Європи – найоптималь­ніше місце для контактів, значний вплив на життя планети, знач­на внутрішня регіональна диферен­ціація, високий рівень функціональної спеціаліза­ції, висока про­дуктивність промисловості, сепа­ратистські рухи, висока освіченість, велика три­валість життя, ви­сока урбанізованість, прогрес у міжнародній еко­номічній інтеграції. Зарубіжна Європа – терито­ріальний інтеграційний комп­лекс. Європейська уніфікація, інтенсифікація просторових зв’язків, політична й економічна ін­теграція. ЄС – уроки інтеграції, успіхи і пробле­ми. Загострення міжна­ціональних проблем, проб­леми відтворення насе­лення, міграційні проб­леми.

Зрушення в географії енергоспоживання, нові проекти. Чорна металургія – зміни у географії га­лузі. Автомобілебудування у країнах Європи. Лі­совий цех Європи – країни Фейноскандії. Все­світньовідомий рекреаційний регіон Південної Європи. Спеціалізація сільського господарства. Нові проекти розвитку транспортної системи. Технопарки і технополіси Західної Європи.

Загальна характеристика країн Західної Європи. Німеччина, Франція, Велика Британія, Швейцарія, Нідерланди, Бельгія.

Загальна характеристика країн Північної Європи. Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія.

Загальна характеристика країн Південної Європи. Італія, Іспанія, Португалія, Греція.

Загальна характеристика країн Східної Європи. Країни Балтії, Росія, Польща, Білорусь, Чехія, Угорщина, Молдова, Румунія, Болгарія, Словенія.

Країни-карлики.

Практикум

семінар «Проблеми забезпечення Європи енергоносіями»;

семінар «Держави-«карлики». Особливості розвитку господарства Монако, Сан-Марино, Андорри».
Тема 2. Географічний нарис про Азію

Загальна характеристика азіатського регіону. Історико-географічні регіони Азії.



Південно-Західна Азія. Географічне положення регіону, природно-ресурсний потенціал, населення. Господарський розвиток регіону, зовнішньоекономічні зв‘язки.

Туреччина, Ізраїль, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, країни Закавказзя.



Загальна характеристика країн Південної Азії. Індія – країна традицій. Демографічний вибух і демографічна політика. Етнографічний та релігій­ний склад населення. Релігійно-етнічні конфлік­ти. "Коридори зростання" і промислові новобудо­ви Індії. Сільське господарство і сільськогоспо­дарські райони Індії. Успіхи країни.

Пакистан, Шрі-Ланка.



Країни Південно-Східної Азії. Сін­гапур – приклад країни НІК у Південно-Східній Азії.

Індонезія, Таїланд, В‘єтнам, Малайзія, Бруней.



Загальна характеристика країн Східної Азії. Китай – країна, що дивує світ. Один із найдав­ні­ших світових культурних осередків, найбільш на­селений регіон світу, переважно аграрне суспіль­ство, рідко засе­лені райони заходу Китаю стра­тегічно важливі для держави, економічна транс­формація прибе­режного Тихоокеанського узбе­режжя. Зростання військової і космічної могут­ності Китаю. Господарство Китаю: дослідження і проблеми. Санся – найбільша ГЕС світу. Економічні зони і райони. Регіональна політика. Об’єднання Гон­конгу і Макао з Китаєм. Вільні економічні зони Китаю.

Економічне відродження Япо­нії. Історія успіху. Острівне роз­міщення, етнічна гомогенність, культурна одно­рідність. Японія – перша країна демографічного переходу. Демог­рафічна ситуація. Поліконфесіо­нальність. Особ­ливості японського культурного феномену. Ос­віта в Японії. Процеси урбанізації, головні мега­лополіси. Моделі розвитку японської економіки. Галузі вторинного сектора – курс на експорт про­дукції. Третинний, четвертинний, п’я­тинний сек­тори – японська специфіка. Япон­ські техно­поліси.

Нові індустріальні країни. Моделі розвитку. Ета­пи індустріалізації і структурна перебудова еко­номіки. Південна Корея – приклад країни ново­го індустріального розвитку в Східній Азії.

Економіко-географічна характеристика країн Північної і Центральної Азії. Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Киргизія.

Практикум

практична робота «Порівняльна економіко-географічна характеристика регіонів Азії».





Учень:

знає географічні особ­ливості регіону;

називає склад регіону;

обґрунтовує галузеву структуру господарс­тва країн Європи;

складає комплексну характеристику од­нієї з країн;

робить висновки про причини високого ін­дустріального розвит­ку країн Західної Єв­ропи;

оцінює значення зв’язків України з дер­жавами Європи;

аналізує успіхи і проб­леми ЄС;

пояснює причини за­гострення міжнаціо­нальних проблем;

визначає галузі спе­ці­а­лізації регіонів Євро­пи;

наводить приклади моделей розвитку;

обґрунтовує сучасне економічне положен­ня країн з перехідною економікою;

оцінює роль релігії в регіоні;

показує на карті най­розвиненіші країни Європи;


характеризує ресур­со­забезпечеченість окремих країн і регіо­нів Азії;

пояснює специфіку на­селення країн Азії, їх забезпеченість тру­довими ресурсами;

називає основні риси сучасного стану та розвитку азіатських країн;

порівнює особливості господарства різних за рівнем економічно­го розвитку країн Азії;

оцінює роль країн Азії в світі;

складає порівняльну характеристику галу­зевої структури країн Азії;

описує своєрідність економіко-географіч­ного положення азі­атських країн;
називає країни-нафтові гіганти, святі місця мусульман;

показує на карті райони релігійних та етнічних супереч-ностей;

визначає регіональні відмінності країн-нафтових гігантів;

має уявлення про історич­ний розвиток кра­їн та особливості куль­тури;

складає комплексну характеристику країн.





6


Каталог: registration -> content -> ua3454 -> pages
pages -> Методичні рекомендації щодо вивчення предметів художньо-естетичного циклу в 2010/ 2011 навчальному році
pages -> Блок №7 створення умов для збереження життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу охорона праці та безпека життєдіяльності
pages -> Науково-методична робота
pages -> Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх закладах у новому 2010-2011навчальному році
pages -> Інформація про виконання положень обласної програми виховання учнівської молоді на період до 2012 року
pages -> Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти
pages -> Методичні рекомендації за 2009-2010 навчальний рік. У межах варіативної компоненти змісту освіти пропонується вивчення у 10-му класі таких курсів за вибором
pages -> Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2010-2011 навчальному році
content -> Законодавство у сфері боротьби з корупцією з 1 січня 2011 року вводяться в дію Закони України "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка