Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних


Сутність та соц-економічні наслідки промислового перевороту, особливості реалізації в окремих країнах



Сторінка49/132
Дата конвертації01.02.2021
Розмір1.33 Mb.
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   132
27. Сутність та соц-економічні наслідки промислового перевороту, особливості реалізації в окремих країнах.

К.ⅩⅧ- п.п.ⅩⅨ ст. промисловий переворот — це перехід від ручного, ремісничо- мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва; перехід від ручної до механізованої праці, витіснення мануфактури фабрикою. Важливою складовою промислового перевороту було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; парових двигунів; створення самостійної машинобудівної галузі.

Має дві сторони:


  • техніко-економічний бік(зміна технологічного способу в-цтва, до машинного)

  • соціально-економічний(зміна у структурі суспільства: підвищення часки міського населення, панування буржуазії тощо).

Передумови промислового перевороту:

  • капіталістична модернізація аграрного сектору економіки, що базувалася на капіталістичній мобілізації земельної власності, “огороджування” в Англії, що призвело майже до повного зникнення англ. селян-власників

  • формування великого фермерського господарства , законодавча підтримка розвитку фермерських господарств шляхом проведення жорсткої протекціоністської політики

  • інтенсивна торгово-економічна експлуатація колоній

  • важливим важелем для мобілізації необхідних для промислового перевороту інвестиційних коштів була політика протекціонізму

  • для Англії створення Англійського банку

  • традиції розвитку мануфактурної промисловості

  • створення науково-освітніх центрів технічного спрямування

Наслідки промислової революції:

  • утвердження фабричної стадії розвитку капіталізму в промисловості

  • встановлення нового технологічного способу в-цтва – машинного

  • початок індустріальної трансформації економіки

  • остаточне створення 2 основних класів: буржуазія(промислові підприємці) і пролетаріат(наймані працівники), головну роль в економіці країни почав відігравати підприємець-фабрикант.

  • процес урбанізації, зростання чисельності міського населення

  • зростання частки жіночої та дитячої праці зростання інтенсивності праці

  • масове безробіття, подовження робочого дня, падіння реальних доходів населення.

  • різке підвищення продуктивності праці;

  • посилення експлуатації колоній і відсталих країн

  • для Англії – вихід на перше місце за обсягом промислового в-цтва(“майстерня світу”)

Шляхи переходу до індустріальної системи:

  • Революційний шлях – ВБ та Франція

  • Реформістський – Німеччина, Росія

  • Переселенський – США

  • Революційно-реформістський – Японія

Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія в останній третині XVIII — середині XIX ст. Соціально-економічні передумови для його здійснення визріли в цій країні у середині XVIII ст. Важливим чинником промислового перевороту стала буржуазно-демократична революція середини XVII ст., яка ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва, розчистила шлях для становлення індустріального суспільства.

Цьому сприяв і аграрний переворот XVI—XVII ст., внаслідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське господарство. Англійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи агротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові плуги, машини, використовували мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв дешевої робочої сили, необхідної для розвитку фабрично-заводської промисловості.

Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх до формування соціальної структури індустріального суспільства. Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну міст і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах проживало майже 75% населення.

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяжним. Причинами запізнення промислової революції у Франції були: гальмівний вплив структури промисловості, переважання дрібного в-цтва у сг, переважання банкірів, а не промисловців, Наполеонівські війни, континентальна блокада Англії, відставання інженерної франц. думки.

Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформувалася фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в державі, зате мало опікувалася розвитком промисловості. Вона збагачувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спекуляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий.

У Франції XIX ст. повільними темпами зростало населення; попит на товари і продукти залишався низьким. Ця негативна тенденція поглиблювалася відносинами на селі, складною та суперечливою структурою аграрного сектора економіки країни.

Отже, в результаті промислового перевороту французька економіка остаточно перейшла на шлях індустріального розвитку. Однак на відміну від Англії у господарстві Франції значну роль відігравало лихварство

Німеччина вийшла на шлях капіталістичного розвитку пізніше, ніж Англія та Франція. Промисловий переворот тут розпочався лише в 30-х рр. XIX ст. і тривав до 70-х рр. Найважливішою причиною такого відставання була наявність феодальних середньовічних порядків у сільському господарстві, збереження цехів у промисловості та політична роздробленість країни. На відміну від Англії та Франції, становлення суспільства нового типу в Німеччині відбувалося не революційним, а еволюційним шляхом.

У Німеччині довгий час панувало середньовічне ремісниче виробництво, основною формою якого були цехи. Мануфактури з'явилися у кінці XVIII ст. і були розташовані, як правило, у сільській місцевості. Особливістю запізнілого промислового перевороту в Німеччині було те, що він базувався на основі вітчизняного машинобудування, на власних інженерно-технічних досягненнях. У Німеччині відразу будувалися величезні на той час машинобудівні підприємства, оснащені найновішим обладнанням. Саме це забезпечило небачені у XIX ст. темпи промислового виробництва.

Отже, завершення в другій половині XIX ст. промислового перевороту в провідних країнах світу створило сприятливі умови для їхнього подальшого індустріального розвитку.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   132


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка