Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних

• 
  Формування сильної влади, збереження в суспільстві сильної позиції держави;
  
• 
  Допуск до політичної влади лише представників елітних прошарків сусп;
  
• 
  Сила державної влади – в її професіоналізмі та моральності;
  
• 
  У міжнародних відносинах на першому плані повинні бути національні інтереси, насамперед ек зацікавленість.
  

Виокремлюють: неоконсерваторів, нових правих, традиціоналістів,прихильників елітарної демократії, елітарного авангардизму, контрвлади тощо.

У США на противагу кейнсіанству виступала Чиказька школа неолібералізму.

М. Фрідмен і його сподвижники віддали перевагу стабільності грошової системи. Монетаристи рекомендують прагнути до нульової інфляції, яка забезпечується пропорційністю грошової маси й обсягами виробництва.

Таким чином, головна ідея монетаризму пов'язана зі словом "стабільність", для здійснення якої монетаристи пропонують:

• 
  обмежити втручання держави в економічні процеси
  
• 
  зменшити державні витрати на соціальні потреби,
  
• 
  створювати умови для розвитку бізнесу за рахунок скорочення
  
• 
  жорстко контролювати темпи приросту грошової маси.
  

• 
  гроші;
  
• 
  облігації;
  
• 
  акції;
  
• 
  фізичні блага;
  
• 
  людський капітал. 
  

• 
  загальної суми багатства, яким володіє суспільство в різних формах (аналог бюджетного обмеження);
  
• 
  витрат доходу від цієї форми багатства
  і від інших альтернативних його форм;
  
• 
  цілей та переваг власників багатства.
  

Фрідмен створює своє власне трактування кількісної теорії грошей, спираючись на методологічний підхід, для якого характерна органічна єдність позитивного і нормативного. У розробці засад позитивної економічної теорії він бачить мету економічної науки.

М. Фрідмен підкреслює важливість нормативного знання. Але це не наукове знання, а мистецтво перш за все прийняття політичних рішень. Позитивне знання — основа нормативних знань. Саме опора на позитивні знання дає ефект реалізації проблем за допомогою заходів у рамках економічної політики та їх органічної єдності.