Предмет історії економіки та економічної думки, її місце в системі економічних



Сторінка109/132
Дата конвертації01.02.2021
Розмір1.33 Mb.
1   ...   105   106   107   108   109   110   111   112   ...   132
Ейген фон Бем-Баверк.

Теорія цінності, заснованої на ідеї граничної корисності. Трактував цінність як судження про значимість господарських благ, що перебувають у розпорядженні людей. Стверджував, що цінність не може бути об’єктивною внутрішньою властивістю матеріального блага. Три види корисності: проста/абстрактна, визначається фізико-хімічним складом блага і характеризує його здатність забезпечити об’єктивний результат; кваліфікована/конкретна, є основою цінності і характеризує те значення, яке має благо с погляду добробуту суб’єкта; субституційна, гранична корисність блага, від якого людина змушена відмовитись, зробивши вибір на користь іншого блага. Відстоював адитивний метод обчислення сумарної корисності, заснований на додаванні граничних корисностей кожної одиниці блага.

Теорія ціноутворення. Виокремив суб’єктивну/індивідуальну цінність (засновану на особистих оцінках товарів окремими суб’єктами) і об’єктивну/ринкову (мінові пропорції, які формуються на ринку під впливом конкуренції).
64. Економічні погляди К. Менгера та його внесок у історію економічної думки.

Менгер був засновником австрійської школи маржиналізму.



Учення про блага. Трактував блага як предмети, які задовольняють потреби. Економічне благо – те, потреба в якому перевищує доступну в певний період кіл-ть блага. Стверджував, що завдяки існуванню споживчих благ набувають цінності фактори вир-ва і формуються витрати вир-ва. Поділяв блага на блага нижчого порядку (для безпосереднього задоволення потреб) і блага вищого порядку (призначені для опосередкованого задоволення потреб шляхом вир-ва благ нижчого порядку).

Теорія цінності. Цінність блага вимірюється величиною його граничної корисності. Гранична корисність залежить від інтенсивності індивідуальної потреби, її нагальності та рідкісності блага, яка визначається його запасом.

Теорія розподілу Менгера. Пропорційність доходів величині виробленої продукції та оплата кожного фактору відповідно до його граничного продукту визначають рівність сукупної винагороди факторів сукупному попиту.

Розв’язав парадокс Сміта. Визначивши цінність граничною корисністю, вказав на те, що за умов, коли вода є в надлишку, вона не становить жодної цінності для суб’єкта, оскільки її гранична корисність наближається до нуля. Водночас діаманти, кіл-ть яких обмежена, мають велику граничну корисність і ціняться високо.
65. Лозаннська школа маржиналізму



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   105   106   107   108   109   110   111   112   ...   132


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка