Практичні аспекти організації санітарно-протиепідемічного режиму



Скачати 22.11 Kb.
Сторінка1/8
Дата конвертації02.07.2021
Розмір22.11 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Навчання з медичним персоналом КНП «КМКЛ №7» від__________

Тема: Практичні аспекти організації санітарно-протиепідемічного режиму

Ключові слова:

санітарно-протиепідемічний режим; дезінфікуючі засоби; ротація дезінфектантів; мікробіологічний моніторинг

Організація санітарно-протиепідемічного режиму у закладі охорони здоров’я — процес настільки багатоаспектний, що навіть головним медичним сестрам з багаторічним досвідом роботи буває складно знайти у нормативно-правових актах певні вимоги та алгоритми дій. Ми запитали у читачів журналу «Довідник головної медичної сестри», які вимоги законодавства з організації санітарно-протиепідемічного режиму потребують роз’яснення фахівців.

Надайте, будь ласка, приклад епідемічно безпечного алгоритму медсестринських маніпуляцій, який би відповідав вимогам законодавства щодо змісту та оформлення. Яким нормативним документом керуватися при розробленні такого алгоритму?

Щоб розробити епідемічно безпечні алгоритми виконання процедур та маніпуляцій, варто послуговуватися рекомендаціями, наведеними в Інструкції з організації та впровадження системи інфекційного контролю в акушерських стаціонарах, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.05.2007 № 234 (далі — Інструкція № 234).

Алгоритм — письмова інструкція, що встановлює обгрунтовані способи використання універсальних заходів безпеки при виконанні певних процедур та маніпуляцій з позицій епідемічної безпеки та забезпечує дотримання вимог інфекційного контролю. При розробленні алгоритмів визначають мету конкретної процедури (маніпуляції), виконавця(ів), місце проведення, конкретний поетапний опис виконання або здійснення процедури (маніпуляції), перелік обладнання. Епідемічно безпечні алгоритми складають працівники закладу охорони здоров’я відповідно до функціональних обов’язків персоналу, а затверджує головний лікар.

Алгоритми розроблюють для видів діяльності, пов’язаних з ризиком внутрішньолікарняного інфікування пацієнтів і медичного персоналу. Документ має бути чітким, конкретним, недвозначним, реальним для виконання.

Для розроблення алгоритму створюють робочу групу, до складу якої входять епідеміолог, представник адміністрації закладу охорони здоров’я, виконавці алгоритму. Щодо вимог до змісту, то епідемічно безпечний алгоритм складається з таких частин:

1) назва;

2) мета, яка досягається при виконанні алгоритму;

3) перелік суб’єктів, які будуть виконувати алгоритм;

4) місце виконання процедури або маніпуляції;

5) чітке, конкретне описання послідовності дій особи, яка виконує алгоритм;

6) перелік матеріалів та обладнання, необхідних для виконання алгоритму.

Відповідно до Інструкції № 234 розроблений алгоритм обговорюють на засіданні комісії з інфекційного контролю, після чого його затверджує головний лікар. Затверджений алгоритм потрібно довести до відома осіб, які мають його дотримуватися. Надалі необхідно провести навчання з виконання алгоритму.

Протягом року шляхом анкетування чи опитування медичних працівників, які послуговуються алгоритмом, з’ясовують його недоліки та переробляють документ, усуваючи їх. Процедуру затвердження повторюють, після чого алгоритм вважають чинним на строк до 3 років. Після збігу цього часу робоча група переглядає алгоритм та вносить корективи, якщо було затверджено нові нормативні акти з визначеного питання.

Ознайомитися з орієнтовним епідемічно безпечним алгоритмом виконання процедур та маніпуляцій ви можете з Додатка.


 

Додаток



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка