Перманганат калію Фармакодинаміка



Дата конвертації22.03.2021
Розмір14.5 Kb.

Перманганат калію
Фармакодинаміка
У присутності легких органічних речовин, що окиснюються (компоненти тканин, гній), легко відщеплює кисень і перетворюється на діоксид марганцю, який залежно від концентрації розчину чинить терпку, подразнювальну або припікаючу дію. Кисень, що вивільнюється, має протимікробні та дезодоруючі властивості.
Покази
Інфіковані рани, опіки, виразки. Дерматомікози. Вагініт, уретрит, цистит, баланопостит. Фарингіт, ларингіт, тонзиліт. Отруєння опіоїдами, фосфором (застосовують для промивання шлунка). Для припікання місця укусу комах і змій.
Побічна дія
Калію Перманганат у розчинах високої концентрації може спричинити подразнення тканин, при підвищеній чутливості тканини - опік. При потраплянні внутрішньо у людей зі зниженою кислотністю шлункового соку спричиняє гемотоксичну дію (метгемоглобінемія).
Рецепт
Rp.: Sol. Kalii permanganatis 0,1 % 500 ml

D.S. Для промывания ран


Rp.: Sol. Kalii permanganatis 1 % 20 ml

D.S. По 30 - 40 капель на стакан воды (для полоскания)


Rp.: Sol. Kalii permanganatis 5% 50 мл

DS. Для обработки ожогов

Амоксицилін

Фармакодинаміка


Амоксицилін - напівсинтетичний антибіотик групипеніциліні в, який діє бактерицидно, пригнічуючи синтез клітинної стінкимікро організму. Руйнується бета-лактам азами. Активний відносно такихграм позитивних бактерій, як Streptococcus spp., Pneumococcus spp., Corynebacteriumdiphtheriae, Staphylococcus spp. (за винятком штамів, які продукують бета-лактамази), Enterococcus spp. (за винятком E.faecium), Bacillus anthracisListeria monocytogenes; грам негативних бактерій - Neisseria gonorrhoeae,N.meningitidis, Haemophilus influenzae (за винятком штамів, які продукують бета-лактамази), Bordetella pertussis, Salmonella spp., Shigella spp.,Escherichia coli, Proteus mirabilis, cпірохет (Leptospira spp., Borrelia spp.) та ін.

Не активний відносно індол позитивних штамів Proteus spp, Pseudomonasaeruginosa, Enterobacter spp., Serratia marcescens.

У комбінації з метронідазолом проявляє активність відносно Helicobacterpylori.
Показання
Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів (бронхіт, пневмонія, ангіна, абсцеси легенів, коклюш, отит та ін.);

інфекції сечостатевої системи (пієлонефрит, пієліт, простатит, цистит, уретрит, безсимптомна бактеріурія у дітей та вагітних жінок);

гінекологічні інфекції (септичний аборт; аднексит; ендометрит, гонореята ін.);

інфекції шлунково-кишкового тракту (черевний тиф, шигельоз, сальмонельоз);

інфекції жовчних шляхів (холангіт, холецистит);

інфекції шкіри та м'яких тканин;

Лайм-бореліоз, лептоспіроз.

Препарат застосовується також для профілактики інфекційного ендокардит упри хірургічних втручаннях.

У комбінації з метронідазолом показаний при хронічному гастриті, виразковій хворобі шлунка та дванадцяти палої кишки, що викликані Helicobacter pylori.


Побічна дія
Можливі алергічні реакції: кропив'янка, еритема, набряк Квінке, риніт, кон'юнктивіт, рідко - лихоманка, біль у суглобах, еозинофілі я; дуже рідко - анафілактичний шок. Рідко можливий розвиток дисбактеріозу (особливо у пацієнтів з хронічними захворюваннями або зниженою резистентністю організму).

При застосуванні в комбінації з метронідазолом можливі нудота, діарея, анорексія, запори, біль в епігастральній ділянці, глосит, стоматит; рідко -гепатит, псевдомембранозний коліт, алергічні реакції (кропив'янка, ангіо невротичнийнабряк), інтерстиціальний нефрит, порушення гемопоезу.

При тривалому застосуванні високих доз препарату можливі запаморочення, атаксія, сплутаність свідомості, депресія, периферичні нейропатії, судоми.
Рецепт

Rp.: Tab. Amoxicillini 0,5

D.t.d. №20

S.: По 1 таб. 3 р/д


Rp.: Caps. Amoxicillini 0,25

D.t.d. №20

S.: По 1 капсуле 2 раза в день

Rp.: Susp. Amoxicillini 250 mg/5 ml

D.t.d. N 1

S. Внутрь по 1 столовой ложке 2 раза в день

Левамізол
Фармакодинаміка
Левамізол має швидку антигельмінтну дію. У гангліоподібних утвореннях нематод левамізол спричиняє деполяризуючий нейром’язовий параліч. Таким чином паралізовані нематоди видаляються з організму нормальною перистальтикою кишечнику протягом 24 годин після прийому препарату.
Показання
Аскаридоз, некатороз, анкілостомідоз
Побічна дія
З боку серцево-судинної системи:відчуття серцебиття1;

з боку системи крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз2, лейкопенія2;

психічні розлади:безсоння1;

з боку центральної нервової системи:судоми1, запаморочення1, енцефалопатія3, головний біль1;

з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі1, діарея1, нудота1, блювання1;

з боку імунної системи:можливі реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипання, свербіж та ангіоневротичний набряк.




  1. У поодиноких випадках можуть виникати головний біль, безсоння, запаморочення, відчуття серцебиття, судоми, диспептичні явища, такі як нудота, блювання, біль у животі, діарея. Ці ефекти виражені негостро, короткочасні і минають самостійно.




  1. При застосуванні великих доз або при тривалій терапії може спостерігатися лейкопенія та агранулоцитоз.




  1. Є повідомлення про розвиток реакцій з боку центральної нервової системи (енцефалопатії) через 2–5 тижнів після прийому препарату. У більшості випадків вони були оборотні і раннє лікування кортикостероїдним засобом поліпшувало стан.

Рецепт
Rp.: Tab. Levamisoli 0.15 N 3

D.S. По 1 таблетке 1 раз в сутки, повторить курс через 2 недели
Rp.: Tab. Levamisoli 0,05 N. 2

D. S. Принять внутрь 1 таблетку после ужина, запивая 1/2 стакана воды (ребенку 5 лет при аскаридозе)

Римфампіцин
Фармакодинаміка
Напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії групи рифампіцинів. Чинить бактеріостатичну, а у високих концентраціях - бактерицидну дію. Високоактивний відносно мікобактерій туберкульозу, він також є протитуберкульозним препаратом І ряду. Високоактивний відносно грампозитивних мікроорганізмів (стафілококів, у тому числі множинно стійких; стрептококів, палички сибірки, клостридій), а також відносно деяких грамнегативних мікроорганізмів. Діє на збудників бруцельозу, хвороби легіонерів, висипного тифу, лепри, трахоми. Стійкість до препарату розвивається швидко.
Показання
У комплексній терапії:

· туберкульозу різної локалізації, туберкульозного менінгіту, а також атипових мікобактеріозів;

· інфекційно-запальних захворювань нетуберкульозної природи, спричинених чутливими до препарату забрудниками (у тому числі тяжких форм стафілококової інфекції, лепри, легіонельозу, бруцельозу);

· безсимптомного носійстваN . meningitidesдля елімінації менінгококів з носоглотки і профілактики менінгококового менінгіту.


Побічна дія
3 боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, біль у животі, зниження апетиту, анорексія, ерозивний гастрит, псевдомембранозний коліт, відчуття дискомфорту.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення активності печінкових трансаміназ у сироватці крові, гіпербілірубінемія, гепатит, дискомфорт у правому підребер’ї.

З боку шкіри: припливи, свербіж, висипання, кропив’янка, екзантема, ексфоліативний дерматит, пемфігоїдна (пухирчаста) реакція, мультиформна еритема, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла і васкуліт.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок, анафілаксію.

Інші: артралгія, гарячка, герпес, сльозотеча.

З боку системи крові: лейкопенія, нейтропенія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія з/без пурпури (частіше при інтермітуючій терапії), еозинофілія; агранулоцитоз, синдром внутрішньосудинної коагуляції. При перших проявах пурпури терапію рифампіцином слід припинити, оскільки були повідомлення про церебральні крововиливи та летальні наслідки при продовженні або поновленні терапії рифампіцином після розвитку пурпури.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення зору/зниження гостроти зору, порушення координації рухів, атаксія, дезорієнтація, психози.

З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу, недостатність надниркових залоз у хворих із порушенням функції надниркових залоз.

З боку сечовидільної системи: нефронекроз, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність (оборотна), гіперурикемія.

Інші: забарвлення в оранжево-червоний колір сечі, калу, слини, мокротиння, поту, слизу, може стійко забарвлювати м’які контактні лінзи, індукція порфірії, міастенія, міопатія, загострення подагри, задишка і свистяче дихання, крововиливи у мозок, зниження артеріального тиску.

При нерегулярному прийомі або при відновленні лікування після перерви можливі грипоподібні симптоми (головний біль, запаморочення, епізоди гарячки, озноб, артралгія).

За рахунок вмісту допоміжних речовин можливий розвиток алергічних реакцій, у тому числі відстрочених.


Рецепт

Rp.: Rifampicini 0,15

D. t. d; N. 30 in caps.

S. По 1 капсуле З раза в сутки за 30-60 мин до еды

Азидотимідин
Фармакодинаміка

Противірусний препарат з високою активністю проти ретровірусів, у тому числі і вірусу імунодефіциту людини. Препарат вибірково інгібує реплікацію вірусної ДНК за рахунок конкурентної блокади зворотної транскриптази. Потрапляючи в клітину (як в інфіковану, так і вінтактну) зидовудин за участю, відповідно, клітинних тимідинкінази, тимідилаткінази і неспецифічної кінази фосфорилується з утворенням моно-, ди- ітри фосфатних сполук. Зидовудин-трифосфат діє одночасно як інгібітор і, в той жечас, як субстрат для дії реверсивної транскриптази вірусу. Зидовудин-трифосфат, що має структурну подібність зтимідином-три фосфатом, конкурує з ним за зв'язок з ферментом, вбудовується впровірус і, тим самим, блокує подальше нарощування ланцюга вірусної ДНК і, таким чином, робить неможливим синтез вірусної ДНК. Прийом зидовудину сприяє збільшенню кількості Т 4 клітин (показників імунного статусу) за рахунок чого збільшується здатність організму чинити опір інфекції.


Показання
Азидотимідин, у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами, застосовується для лікування ВІЛ-інфекції у дорослих і дітей.
Побічна дія
Анемія (що потребує відміни/зниження дози Азидотимідину, іноді виникає необхідність угемотрансфузіях), нейтропенія і лейкопенія. Ці побічні ефекти виникають, якправило, через застосування високих доз (1500 мг/доба), а також у хворих напізніших стадіях СНІДу (особливо у разі початкового зниження гемопоетичноїфункції кісткового мозку) і хворих зі зниженням вмісту Т-хелперів (Т 4) нижче 100 000 в 1 мл. Інші побічні ефекти: диспептичні розлади (нудота, блювання, відсутність апетиту, біль у животі, діарея, метеоризм), підвищення в крові активності «печінкових» трансаміназ, гіперкреатинінемія, підвищення активності сироваткової амілази, пропасниця, розвиток вторинної інфекції, головний біль, висип, біль у м'язах, парестезії, безсоння, відчуття дискомфорту, астенія, сонливість, спотворення смаку, кардіалгія, депресія, прискорення сечовипускання, озноб, кашель.
Рецепт
Rp. "Azidothymidin" 100 mg

D.t.d. № 100 in caps.

S. По 1 капсуле 5 раз в сутки

Бійохінол


Фармакодинаміка
Бійохінол (протисифілітичний) володіє хіміотерапевтичною активністю щодо трепонем. ТМеханізм хіміотерапевтичної дії мало вивчений. Бійохінол блокує сульфгідрильні групи ферментних системних трепонем. Препарат показує також протизапальну дію. Таке поєднання властивостей сприяє швидкому розсмоктування сифілідів та гибелі трепонем, одночасно нормалізуючи серологічні реакції.
Показання
- всі форми сифілісу (у співпраці з препаратами пенициллина);

- неспецифічні ураження центральної нервової системи: арахноенцефаліт (запалення оболонок тканин мозку), менінгомієліт (одночасне запалення оболонок і тканин спинного мозку) та ін .;

- травми черепа.
Побічна дія
Можливі:


  1. Слюнотеча

  2. Гінгівіти

  3. Стоматити

  4. Дерматити

  5. Вісмутова нефропатія

  6. Альбумінурія

  7. Поліневрія

  8. Неврит трійчастого нерву

Рецепт
Rp.: Sol. “Biiochinolum” 100 ml



D. S. по схеме

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка