Експериментально доводити закон двобічного проведення збудження по нервовому волокну.
Зображувати графічно типи скорочення м’язів, схему нервово-м’язового передавання збудження.
Досліджувати залежність величини м’язового скорочення від сили та частоти подразнення.
Пояснювати фізіологічні механізми проявів інтегративних властивостей центральної нервової системи.
Розрізняти механізм різних видів гальмування.
Зображувати послідовну та просторову сумацію нервових імпульсів у ЦНС.
Зображувати схеми рефлекторних дуг рухових рефлексів, центри яких розташовані на всіх рівнях ЦНС, і схеми провідних шляхів, що забезпечують взаємодію різних рівнів ЦНС.
Пояснювати фізіологічні основи електроенцефалографії.
Зображувати схеми та пояснювати будову й механізм рефлекторних дуг автономних рефлексів, роль інтегративних центрів у регуляції вісцеральних функцій.
Застосовувати окосерцевий рефлекс під час дослідження зміни серцевих скорочень.
Зображувати схеми дії різних гормонів на клітині-мішені, схеми регуляції секреції гормонів ендокринними залозами.
Аналізувати роль гормонів у регуляції адаптації організму, їхню протистресову дію.
Зображувати схеми графіків ПД клітин водія ритму серця сино-атріального вузла, типових кардіоміоцитів шлуночків серця та пояснювати механізм їхнього розвитку.
Аналізувати структуру серцевого циклу, частоту серцевих скорочень.
Розпізнавати зубці на ЕКГ.
Вимірювати артеріальний тиск, аналізувати і трактувати його величину.
Зображувати рефлекторну дугу регуляції системного кровообігу за різних фізіологічних станів організму.
Вираховувати середній артеріальний і пульсовий тиски, трактувати їх зміни.
Оцінювати результати дослідження ШОЕ, гематокритного показника і осмотичної резистентності еритроцитів.
Визначати групи крові системи АВ0.
Визначати кількість еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, лейкоцитарну формулу, колірний показник, тривалість кровотечі, час згортання крові, оцінювати результат.
Оцінювати стан етапів дихання за допомогою динамічних і статичних показників зовнішнього дихання.
Оцінювати регуляцію процесів дихання при стандартному фізичному навантаженні та пробах із затримкою дихання.
Визначати кислотність шлункового соку методом титрування 0,1 н. NaOH за наявності індикаторів для визначення вільної, зв’язаної та загальної кислотності шлункового соку, аналізувати результати досліджень.
Оцінювати емульгувальні властивості жовчі при її дії на ліпіди.
Оцінювати інтенсивність метаболізму на підставі аналізу енергетичних витрат, що характеризують основний обмін.
Оцінювати основний обмін і робити висновки про переважне окиснення білків, жирів, вуглеводів в організмі за дихальним коефіцієнтом.
Складати харчовий раціон за біологічною цінністю та калорійністю харчових речовин.
Аналізувати процеси терморегуляції за величиною температури тіла людини.
Обраховувати кліренс сечовини та інуліну, аналізувати результат.
Оцінювати швидкість фільтрації в нирці.
Аналізувати загальний аналіз сечі та пробу сечі за методом Зимницького.
Визначати смакові зони язика.
Визначати поріг чутливості органу нюху до різних запахів.
Визначати рецептивне поле тактильного аналізатора.
Оцінювати результати досліджень гостроти зору та слуху.
Визначати силу нервових процесів коректурним методом.
Оцінювати результати досліджень, що характеризують типи ВНД людини.
Розрізняти види ритмів електричної діяльності мозку на ЕЕГ.
Експериментально доводити закон двобічного проведення збудження по нервовому волокну.
Зображувати графічно типи скорочення м’язів, схему нервово-м’язового передавання збудження.
Досліджувати залежність величини м’язового скорочення від сили та частоти подразнення.
Пояснювати фізіологічні механізми проявів інтегративних властивостей центральної нервової системи.
Розрізняти механізм різних видів гальмування.
Зображувати послідовну та просторову сумацію нервових імпульсів у ЦНС.
Зображувати схеми рефлекторних дуг рухових рефлексів, центри яких розташовані на всіх рівнях ЦНС, і схеми провідних шляхів, що забезпечують взаємодію різних рівнів ЦНС.
Пояснювати фізіологічні основи електроенцефалографії.
Зображувати схеми та пояснювати будову й механізм рефлекторних дуг автономних рефлексів, роль інтегративних центрів у регуляції вісцеральних функцій.
Застосовувати окосерцевий рефлекс під час дослідження зміни серцевих скорочень.
Зображувати схеми дії різних гормонів на клітині-мішені, схеми регуляції секреції гормонів ендокринними залозами.
Аналізувати роль гормонів у регуляції адаптації організму, їхню протистресову дію.
Зображувати схеми графіків ПД клітин водія ритму серця сино-атріального вузла, типових кардіоміоцитів шлуночків серця та пояснювати механізм їхнього розвитку.
Аналізувати структуру серцевого циклу, частоту серцевих скорочень.
Розпізнавати зубці на ЕКГ.
Вимірювати артеріальний тиск, аналізувати і трактувати його величину.
Зображувати рефлекторну дугу регуляції системного кровообігу за різних фізіологічних станів організму.
Вираховувати середній артеріальний і пульсовий тиски, трактувати їх зміни.
Оцінювати результати дослідження ШОЕ, гематокритного показника і осмотичної резистентності еритроцитів.
Визначати групи крові системи АВ0.
Визначати кількість еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, лейкоцитарну формулу, колірний показник, тривалість кровотечі, час згортання крові, оцінювати результат.
Оцінювати стан етапів дихання за допомогою динамічних і статичних показників зовнішнього дихання.
Оцінювати регуляцію процесів дихання при стандартному фізичному навантаженні та пробах із затримкою дихання.
Визначати кислотність шлункового соку методом титрування 0,1 н. NaOH за наявності індикаторів для визначення вільної, зв’язаної та загальної кислотності шлункового соку, аналізувати результати досліджень.
Оцінювати емульгувальні властивості жовчі при її дії на ліпіди.
Оцінювати інтенсивність метаболізму на підставі аналізу енергетичних витрат, що характеризують основний обмін.
Оцінювати основний обмін і робити висновки про переважне окиснення білків, жирів, вуглеводів в організмі за дихальним коефіцієнтом.
Складати харчовий раціон за біологічною цінністю та калорійністю харчових речовин.
Аналізувати процеси терморегуляції за величиною температури тіла людини.
Обраховувати кліренс сечовини та інуліну, аналізувати результат.
Оцінювати швидкість фільтрації в нирці.
Аналізувати загальний аналіз сечі та пробу сечі за методом Зимницького.
Визначати смакові зони язика.
Визначати поріг чутливості органу нюху до різних запахів.
Визначати рецептивне поле тактильного аналізатора.
Оцінювати результати досліджень гостроти зору та слуху.
Визначати силу нервових процесів коректурним методом.
Оцінювати результати досліджень, що характеризують типи ВНД людини.
Розрізняти види ритмів електричної діяльності мозку на ЕЕГ.
Перелік питань до диференційОВАного заліку Розділ 1. Фізіологія як наука. Фізіологія збудливих тканин
Фізіологія як наука. Основні поняття фізіології: функції, механізми, процеси, реакції, подразнення, подразники.
Методи фізіологічних досліджень. Експеримент, види. Етапи моделювання експериментів.
Внесок праць І.М. Сєченова, І.П. Павлова, П.К. Анохіна, П.Г. Костюка в розвиток світової фізіології.
Становлення й розвиток фізіології в ХІХ ст.
Форми біологічної регуляції функцій в організмі, значення для організму. Роль зворотного зв’язку в регуляції.
Рефлекс, види, ланки рефлекторної дуги, функції.
Рецептори, класифікація за розміщенням та видами енергії.
Потенціал спокою, механізм походження, параметри, фізіологічна роль.
Потенціал дії, механізм походження, параметри, фізіологічна роль.
Види транспорту йонів через мембрани клітин, значення для утворення електричних потенціалів. Йонні канали і помпи, їхні відмінності.
Збудливість. Збудливі тканини, властивості. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани.
Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження.
Механізми проведення збудження мієліновими та безмієліновими нервовими волокнами.
Закономірності проведення збудження нервовими волокнами.
Механізм передачі збудження через нервово-м’язовий синапс.
Будова та властивості м’язових волокон. Механізм скорочення й розслаблення скелетних м’язів.
Особливості утворення та проведення збудження у м’язових волокнах. Спряження збудження і скорочення.
Види м’язових скорочень: поодинокі та тетанічні; ізотонічні та ізометричні.
Нейрон, його будова, види, функції. Роль мікроглії у функціонуванні нейронів.
Механізм та закономірності передачі збудження в центральних синапсах. Збуджувальний постсинаптичний потенціал.
Види центрального гальмування. Механізм розвитку пресинаптичного і постсинаптичного гальмування.
Інтегративна функція ЦНС: конвергенція, дивергенція, сумація та іррадіація збуджень.
Координаційна діяльність ЦНС: реципрокна іннервація, принципи домінанти та кінцевого шляху.
Рухові рефлекси спинного мозку, їхні рефлекторні дуги, фізіологічне значення.
Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок.
Рухові рефлекси довгастого мозку.
Мозочок, його функції, симптоми ураження.
Таламус, його функції.
Гіпоталамус, його функції.
Лімбічна система, її роль у мотивації поведінкових реакцій.
Базальні ядра, функції, симптоми ураження.
Сенсорні, асоціативні і моторні зони кори великого мозку, їх функції.
Взаємодії різних рівнів ЦНС у регуляції рухових функцій. Локомоції, регуляція. Функціональна структура довільних рухів.
Загальний план будови автономної нервової системи. Автономні рефлекси, рефлекторні дуги. Синапси автономної нервової системи, медіатори.
Вплив симпатичної нервової системи на вісцеральні функції.
Вплив парасимпатичної нервової системи на вісцеральні функції.
Роль метасимпатичної нервової системи в регуляції функцій. Єдність симпатичної та парасимпатичної нервових систем у регуляції функцій.
Гуморальна регуляція, відмінність від нервової.
Властивості гормонів, їхні основні впливи. Механізм дії гормонів на клітини-мішені.
Роль гіпоталамо-гіпофізарної системи в регуляції функцій ендокринних залоз.
Роль тиреоїдних гормонів у регуляції функцій організму.
Роль гормонів підшлункової залози в регуляції функцій організму.
Роль гормонів прищитоподібних залоз у регуляції функцій організму.
Фізіологія жіночої статевої системи, функції, роль статевих гормонів.
Фізіологія чоловічої статевої системи, функції, роль статевих гормонів.
Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.
Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.
Основні впливи глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів на організм.
Розділ 2. Фізіологія систем кровообігу, крові та дихання
Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність.
Автоматизм. Походження потенціалу дії в атипових кардіоміоцитах сино-атріального вузла, фізіологічна роль.
Провідна система серця. Послідовність і швидкість проведення збудження в серці.
Спряження збудження та скорочення в міокарді. Механізм скорочення та розслаблення міокарда.
Теорія формування ЕКГ. Електрокардіографічні відведення. Походження зубців, сегментів та інтервалів ЕКГ.
Серцевий цикл, його фази, фізіологічна роль.
Роль клапанів серця. Тони серця, механізм походження, аналіз.
Артеріальний пульс, його походження та аналіз.
Внутрішньосерцевий механізм регуляції діяльності серця.
Роль симпатичної та парасимпатичної регуляції серцевої діяльності.
Гуморальна регуляція діяльності серця.
Особливості структури та функції різних відділів кровоносних судин. Основний закон гемодинаміки.
Лінійна та об’ємна швидкості руху крові в різних ділянках судинного русла. Фактори впливу на їхню величину.
Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину, методи реєстрації.
Кровообіг у капілярах. Механізм обміну рідини між кров’ю та тканинами.
Міогенна, ендотеліальна та гуморальна регуляція тонусу судин.
Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин.
Регуляція кровообігу при зміні положення тіла, при м’язовій роботі.
Особливості кровообігу в судинах головного мозку та його регуляція.
Особливості кровообігу в судинах серця та його регуляція.
Особливості легеневого кровообігу та його регуляція.
Механізм утворення лімфи. Рух лімфи в судинах.
Загальна характеристика системи крові. Склад і функції крові.
Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск крові та його регуляція.
Білки плазми крові, їх функціональне значення. Швидкість осідання еритроцитів.
Онкотичний тиск плазми крові та його роль.
Кислотно-основний стан крові, роль буферних систем крові в підтриманні його сталості.
Еритроцити, їхні функції.
Види гемоглобіну та його сполук, фізіологічна роль.
Експериментально доводити закон двобічного проведення збудження по нервовому волокну.
Зображувати графічно типи скорочення м’язів, схему нервово-м’язового передавання збудження.
Досліджувати залежність величини м’язового скорочення від сили та частоти подразнення.
Пояснювати фізіологічні механізми проявів інтегративних властивостей центральної нервової системи.
Розрізняти механізм різних видів гальмування.
Зображувати послідовну та просторову сумацію нервових імпульсів у ЦНС.
Зображувати схеми рефлекторних дуг рухових рефлексів, центри яких розташовані на всіх рівнях ЦНС, і схеми провідних шляхів, що забезпечують взаємодію різних рівнів ЦНС.
Пояснювати фізіологічні основи електроенцефалографії.
Зображувати схеми та пояснювати будову й механізм рефлекторних дуг автономних рефлексів, роль інтегративних центрів у регуляції вісцеральних функцій.
Застосовувати окосерцевий рефлекс під час дослідження зміни серцевих скорочень.
Зображувати схеми дії різних гормонів на клітині-мішені, схеми регуляції секреції гормонів ендокринними залозами.
Аналізувати роль гормонів у регуляції адаптації організму, їхню протистресову дію.
Зображувати схеми графіків ПД клітин водія ритму серця сино-атріального вузла, типових кардіоміоцитів шлуночків серця та пояснювати механізм їхнього розвитку.
Аналізувати структуру серцевого циклу, частоту серцевих скорочень.
Розпізнавати зубці на ЕКГ.
Вимірювати артеріальний тиск, аналізувати і трактувати його величину.
Зображувати рефлекторну дугу регуляції системного кровообігу за різних фізіологічних станів організму.
Вираховувати середній артеріальний і пульсовий тиски, трактувати їх зміни.
Оцінювати результати дослідження ШОЕ, гематокритного показника і осмотичної резистентності еритроцитів.
Визначати групи крові системи АВ0.
Визначати кількість еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, лейкоцитарну формулу, колірний показник, тривалість кровотечі, час згортання крові, оцінювати результат.
Оцінювати стан етапів дихання за допомогою динамічних і статичних показників зовнішнього дихання.
Оцінювати регуляцію процесів дихання при стандартному фізичному навантаженні та пробах із затримкою дихання.
Визначати кислотність шлункового соку методом титрування 0,1 н. NaOH за наявності індикаторів для визначення вільної, зв’язаної та загальної кислотності шлункового соку, аналізувати результати досліджень.
Оцінювати емульгувальні властивості жовчі при її дії на ліпіди.
Оцінювати інтенсивність метаболізму на підставі аналізу енергетичних витрат, що характеризують основний обмін.
Оцінювати основний обмін і робити висновки про переважне окиснення білків, жирів, вуглеводів в організмі за дихальним коефіцієнтом.
Складати харчовий раціон за біологічною цінністю та калорійністю харчових речовин.
Аналізувати процеси терморегуляції за величиною температури тіла людини.
Обраховувати кліренс сечовини та інуліну, аналізувати результат.
Оцінювати швидкість фільтрації в нирці.
Аналізувати загальний аналіз сечі та пробу сечі за методом Зимницького.
Визначати смакові зони язика.
Визначати поріг чутливості органу нюху до різних запахів.
Визначати рецептивне поле тактильного аналізатора.
Оцінювати результати досліджень гостроти зору та слуху.
Визначати силу нервових процесів коректурним методом.
Оцінювати результати досліджень, що характеризують типи ВНД людини.
Розрізняти види ритмів електричної діяльності мозку на ЕЕГ.
Перелік питань до диференційОВАного заліку Розділ 1. Фізіологія як наука. Фізіологія збудливих тканин
Фізіологія як наука. Основні поняття фізіології: функції, механізми, процеси, реакції, подразнення, подразники.
Методи фізіологічних досліджень. Експеримент, види. Етапи моделювання експериментів.
Внесок праць І.М. Сєченова, І.П. Павлова, П.К. Анохіна, П.Г. Костюка в розвиток світової фізіології.
Становлення й розвиток фізіології в ХІХ ст.
Форми біологічної регуляції функцій в організмі, значення для організму. Роль зворотного зв’язку в регуляції.
Рефлекс, види, ланки рефлекторної дуги, функції.
Рецептори, класифікація за розміщенням та видами енергії.
Потенціал спокою, механізм походження, параметри, фізіологічна роль.
Потенціал дії, механізм походження, параметри, фізіологічна роль.
Види транспорту йонів через мембрани клітин, значення для утворення електричних потенціалів. Йонні канали і помпи, їхні відмінності.
Збудливість. Збудливі тканини, властивості. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани.
Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження.
Механізми проведення збудження мієліновими та безмієліновими нервовими волокнами.
Закономірності проведення збудження нервовими волокнами.
Механізм передачі збудження через нервово-м’язовий синапс.
Будова та властивості м’язових волокон. Механізм скорочення й розслаблення скелетних м’язів.
Особливості утворення та проведення збудження у м’язових волокнах. Спряження збудження і скорочення.
Види м’язових скорочень: поодинокі та тетанічні; ізотонічні та ізометричні.
Нейрон, його будова, види, функції. Роль мікроглії у функціонуванні нейронів.
Механізм та закономірності передачі збудження в центральних синапсах. Збуджувальний постсинаптичний потенціал.
Види центрального гальмування. Механізм розвитку пресинаптичного і постсинаптичного гальмування.
Інтегративна функція ЦНС: конвергенція, дивергенція, сумація та іррадіація збуджень.
Координаційна діяльність ЦНС: реципрокна іннервація, принципи домінанти та кінцевого шляху.
Рухові рефлекси спинного мозку, їхні рефлекторні дуги, фізіологічне значення.
Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок.
Рухові рефлекси довгастого мозку.
Мозочок, його функції, симптоми ураження.
Таламус, його функції.
Гіпоталамус, його функції.
Лімбічна система, її роль у мотивації поведінкових реакцій.
Базальні ядра, функції, симптоми ураження.
Сенсорні, асоціативні і моторні зони кори великого мозку, їх функції.
Взаємодії різних рівнів ЦНС у регуляції рухових функцій. Локомоції, регуляція. Функціональна структура довільних рухів.
Загальний план будови автономної нервової системи. Автономні рефлекси, рефлекторні дуги. Синапси автономної нервової системи, медіатори.
Вплив симпатичної нервової системи на вісцеральні функції.
Вплив парасимпатичної нервової системи на вісцеральні функції.
Роль метасимпатичної нервової системи в регуляції функцій. Єдність симпатичної та парасимпатичної нервових систем у регуляції функцій.
Гуморальна регуляція, відмінність від нервової.
Властивості гормонів, їхні основні впливи. Механізм дії гормонів на клітини-мішені.
Роль гіпоталамо-гіпофізарної системи в регуляції функцій ендокринних залоз.
Роль тиреоїдних гормонів у регуляції функцій організму.
Роль гормонів підшлункової залози в регуляції функцій організму.
Роль гормонів прищитоподібних залоз у регуляції функцій організму.
Фізіологія жіночої статевої системи, функції, роль статевих гормонів.
Фізіологія чоловічої статевої системи, функції, роль статевих гормонів.
Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.
Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.
Основні впливи глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів на організм.
Розділ 2. Фізіологія систем кровообігу, крові та дихання
Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність.
Автоматизм. Походження потенціалу дії в атипових кардіоміоцитах сино-атріального вузла, фізіологічна роль.
Провідна система серця. Послідовність і швидкість проведення збудження в серці.
Спряження збудження та скорочення в міокарді. Механізм скорочення та розслаблення міокарда.
Теорія формування ЕКГ. Електрокардіографічні відведення. Походження зубців, сегментів та інтервалів ЕКГ.
Серцевий цикл, його фази, фізіологічна роль.
Роль клапанів серця. Тони серця, механізм походження, аналіз.
Артеріальний пульс, його походження та аналіз.
Внутрішньосерцевий механізм регуляції діяльності серця.
Роль симпатичної та парасимпатичної регуляції серцевої діяльності.
Гуморальна регуляція діяльності серця.
Особливості структури та функції різних відділів кровоносних судин. Основний закон гемодинаміки.
Лінійна та об’ємна швидкості руху крові в різних ділянках судинного русла. Фактори впливу на їхню величину.
Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину, методи реєстрації.
Кровообіг у капілярах. Механізм обміну рідини між кров’ю та тканинами.
Міогенна, ендотеліальна та гуморальна регуляція тонусу судин.
Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин.
Регуляція кровообігу при зміні положення тіла, при м’язовій роботі.
Особливості кровообігу в судинах головного мозку та його регуляція.
Особливості кровообігу в судинах серця та його регуляція.
Особливості легеневого кровообігу та його регуляція.
Механізм утворення лімфи. Рух лімфи в судинах.
Загальна характеристика системи крові. Склад і функції крові.
Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск крові та його регуляція.
Білки плазми крові, їх функціональне значення. Швидкість осідання еритроцитів.
Онкотичний тиск плазми крові та його роль.
Кислотно-основний стан крові, роль буферних систем крові в підтриманні його сталості.
Еритроцити, їхні функції.
Види гемоглобіну та його сполук, фізіологічна роль.
