Перелік питань з дисципліни «‬гігієна та екологія‭»‬ для студентів ІІ курсу медичного факультету,‭



Скачати 169.5 Kb.
Дата конвертації25.10.2020
Розмір169.5 Kb.
Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол‭ №‬ 1‭ ‬від‭ ‬31.08.18 ‬р.
Перелік питань з дисципліни «‬ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ‭»‬

для студентів ІІ курсу медичного факультету,‭

що виносяться на‭ ‬ІСПИТ



(весняна екзаменаційна сесія)
Розділ Загальні питання гігієни та екології.


  1. Гігієна як наука.‭ ‬Значення гігієни у практичній діяльності лікаря у т.ч.‭ ‬лікаря загальної практики,‭ ‬сімейного лікаря.‭ ‬Визначення поняття‭ «‬профілактика‭»‬,‭ ‬види профілактики.

  2. Мета,‎ ‏завдання та методи гігієнічних‭ ‬досліджень.‭ ‬Розвиток гігієни в Україні.‭

  3. ‎Історія виникнення та основні етапи розвитку гігієни.

  4. ‎Історія кафедри загальної гігієни з екологією ЛНМУ імені Данила Галицького. Львівська наукова школа. Основні напрямки наукових досліджень кафедри.

  5. ‎Санітарія,‭ ‬як галузь практичної діяльності в системі охорони здоров’я.‭ ‬Стуктура санітарної служби в Україні.‭ ‬Основи законодавства України про охорону здоров‭’‬я та санітарно-епідеміологічне благополуччя населення.‭ ‬Поняття про запобіжний та поточний санітарний нагляд,‭ ‬сутність.

  6. Визначення поняття‎ “‏здоров’я‭»‬.‭ ‬Детермінанти‭ ‬здоров’я.‭ ‬Фактори ризику неінфекційних захворювань‭”‬. Поняття про гігієнічну донозологічну діагностику.

  7. Основні напрямки наукових досліджень сучасної гігієни.‎ ‏Питання гігієни у програмі ВООЗ‭ “‬Здоров’я для всіх у XXI столітті‭”‬.‭

  8. ‎Загальнодержавна програма “Здоров'я - 2020: український вимір”, її мета, стратегічні пріоритети України в сфері охорони здоров'я, у т.ч. профілактичної медицини. Глобальна стратегія ВООЗ щодо запобігання хронічних неінфекційних захворювань.

  9. ‎Екологія навколишнього середовища: мета, завдання, методи досліджень, основні напрямки, роль у збереженні здоров’я та профілактиці захворювань. Екологічна ситуація в Україні. Сомато- та психогенні фактори довкілля.

  10. ‎‏Екологічно-залежні та екологічно-зумовлені захворювання.‭ ‬Основні напрямки їх профілактики.

  11. Основи законодавства України з питань охорони природи та раціонального використання природних ресурсів.‎ ‏Основні етапи вивчення впливу денатурованого навколишнього середовища на здоров’я населення.

  12. Законодавство про охорону атмосферного повітря.‎ ‏Джерела забруднення атмосферного повітря.‭ ‬Методика вивчення впливу денатурованого природного середовища на здоров’я населення.


Гігієна повітря,‭ ‬клімат,‭ ‬погода.‭

  1. ‎Сонячна радіація та її гігієнічне значення (спектр сонячного випромінювання, характеристика фізичних властивостей та біологічної дії, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання).

  2. ‎‏Інсоляція приміщень,‭ ‬види інсоляційних режимів.

  3. Діапазон довжини хвиль ультрафіолетової‎ ‏та інфрачервоної‭ ‬частини сонячного спектра біля земної поверхні.‭ ‬Використання ультрафіолетового випромінювання для оздоровлення об‭’‬єктів довкілля.

  4. Ультрафіолетова радіація, характеристика фізичних властивостей і біологічної дії. Біологічний вплив довгохвильового, середньохвильового і короткохвильового ультрафіолетового випромінювання. Поняття про біодозу, профілактичну і оптимальну дозу ультрафіолетового випромінювання. Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом ультрафіолетової радіації.

  5. Ультрафіолетова недостатність,‎ ‏умови її виникнення та профілактика.‭ ‬Застосування геліопрофілактики і штучного ультрафіолетового опромінення для профілактики захворювань.‭ ‬Вплив надмірного ультрафіолетового випромінювання на організм та його профілактика.

  6. Інфрачервона радіація як виробнича шкідливість‎ (‏характеристика фізичних властивостей і біологічної дії,‭ ‬патологія‭)‬.‭ ‬Профілактика захворювань при роботі,‭ ‬що пов’язана з впливом інфрачервоної радіації.

  7. Фізіологічний вплив короткохвильового і довгохвильового інфрачервоного випромінювання на організм.‎ ‏Етіологія,‭ ‬патогенез і клініка‭ ‬ перегрівання і сонячного‭ ‬удару‭ ‬.

  8. Освітлення та здоров’я.‎ ‏Гігієнічні вимоги до освітлення.‭ ‬Гігієнічні вимоги до освітлення‭ ‬класу у загальноосвітній школі.‭ ‬Зрушення у стані здоров’я та захворювання,‭ ‬що виникають в умовах недостатнього освітлення.‭ ‬Профілактика міопії у дітей та підлітків.

  9. Атмосфера як елемент біосфери та фактор здоров’я‎ (‏структура,‭ ‬склад,‭ ‬властивості,‭ ‬можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання‭)‬.‭ ‬Способи охорони атмосферного повітря від забруднень.

  10. Метеорологічні фактори як виробнича шкідливість.‎ ‏Класифікація і характеристика мікроклімату.‭ ‬Зрушення у стані здоров‭’‬я та захворювання,‭ ‬що зумовлені впливом метеофакторів.‭ ‬Заходи щодо профілактики.

  11. Атмосферний тиск як виробнича шкідливість‎ (‏біологічна дія,‭ ‬прилади та одиниці вимірювання,‭ ‬патологія‭)‬.‭ ‬Етіологія,‭ ‬патогенез,‭ ‬клініка та профілактика гірської,‭ ‬висотної і‭ ‬ кесонної хвороб.‭ ‬Зони переносимості висот.

  12. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення.‎ ‏Гігієнічна характеристика систем,‭ ‬видів та пристроїв для вентиляції приміщень.‭ ‬Показники якості повітря та ефективності вентиляції у приміщенні.

  13. Мікроклімат приміщень та його гігієнічне значення.‎ ‏Класифікація мікроклімату.‭ ‬Гігієнічні основи оцінки мікроклімату приміщень.‭ ‬Методика комплексної оцінки впливу метеорологічних факторів на здоров’я людини.

  14. Гігієнічна вимоги до опалення приміщень,‎ ‏його види.

  15. Перегрівання,‎ ‏тепловий удар,‭ ‬переохолодження.‭ ‬Шляхи тепловіддачі організму:‭ ‬перелік‭; ‬визначення понять та їх значення для терморегуляції організму.‭ ‬Методи профілактики.

  16. Гігієнічна оцінка комплексного впливу параметрів мікроклімату на теплообмін людини‎ ‏(кататермометрія,‎ ‏еквівалентно-ефективні,‭ ‬результуючі температури‭)‬.

  17. Клімат та здоров’я населення‎ (‏визначення,‭ ‬класифікація,‭ ‬кліматоформуючі‭ ‬та кліматохарактеризуючі фактори,‭ ‬їх гігієнічна характеристика‭)‬.

  18. Акліматизація людини‎ (‏види,‭ ‬фактори,‭ ‬що впливають на акліматизацію,‭ ‬гігієнічні рекомендації‭)‬.‭ ‬Особливості акліматизації у південних та північних широтах.‭ ‬Використання кліматичних факторів з оздоровчою та профілактичною метою,‭ ‬санаторно-курортного лікування при різних захворюваннях.‭

  19. ‎Погода і здоров’я населення (визначення, класифікація, погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори, вплив на організм людини. Вплив погоди на психоемоційний стан та здоров’я. Геліометеотропні реакції людини, визначення поняття, механізм їх виникнення.

  20. ‎‏Медичні класифікації погоди,‭ ‬значення показників,‭ ‬які лежать в їх основі.‭

  21. ‎Хімічний склад атмосферного і видихуваного повітря. Фізіологічне значення окремих його компонентів. Антропогенне забруднення повітря приміщень і його вплив на організм. Гігієнічне значення вуглекислого газу в повітрі приміщень. Гігієнічні норми вуглекислого газу в повітрі приміщень за Петтенкофером і Флюгге.

  22. ‎‏Умови життя в населених пунктах та здоров`я людини.‭ ‬Особливості формування міського середовища і гігієнічні аспекти життя в сучасному місті.‭ ‬Урбанізація‭ ‬як соціально-гігієнічна проблема.

  23. Планування та забудова території населеного пункту.‎ ‏Принципи функціонального зонування території населених пунктів,‭ ‬розміщення в них житлових,‭ ‬промислових,‭ ‬будівельних,‭ ‬складських та рекреаційних зон.‭ ‬Гігієнічне значення зелених насаджень у населених пунктах.

  24. Гігієна житла.‎ ‏Мікроклімат,‭ ‬опалення,‭ ‬вентиляція,‭ ‬природне та штучне освітлення.

  25. Гігієна води та водопостачання.‭ ‬Гігієна грунту та очистка населених місць.

  26. Порівняльна гігієнічна характеристика основних‭ ‬джерел водопостачання.

  27. Централізована і децентралізована система водопостачання,‎ ‏їх порівняльна гігієнічна характеристика.

  28. Загальна схема облаштування головних споруд водопроводу з підземних та поверхневих джерел водопостачання.‎ ‏Водопровідна мережа та її облаштування.

  29. Порівняльна гігієнічна характеристика основних видів колодязів.

  30. Основні елементи та правила благоустрою шахтного колодязя.‎ „‏Санація‭”‬ колодязів і знезараження води в них.

  31. Гігієнічні вимоги до організації‎ ‏санітарно-захисних зон в місці водозабору.

  32. Правила відбору проб води для повного та скороченого аналізу з вододжерел та водогону,‎ ‏прилади.‭ ‬Методика консервування та транспортування.‭

  33. ‎Добова потреба у воді для санітарно-гігієнічних, фізіологічних та господарських потреб.

  34. ‎‏Показники якості питної води за ДСанПІН‭ №‬ 2.2.4‭ ‬– 171‭ ‬-‭ ‬10.

  35. Показники епідемічної безпеки питної води за ДСанПІН‎ №‏ 2.2.4‏– 171‎ ‏-‎ ‏10.‎

  36. ‎Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води (ДСанПІН № 2.2.4 – 171 – 10.).

  37. ‎‏Показники фізіологічної повноцінності питної води‭ (‬ДСанПІН‭ №‬ 2.2.4‭ ‬– 171‭ ‬-‭ ‬10.‭)‬.

  38. Органолептичні показники якості питної води за ДСанПІН‎ №‏ 2.2.4‎ ‏– 171‎ ‏-‎ ‏10.

  39. Методика визначення епідемічної безпеки води за мікробіологічними показниками‎ (‏ДСанПІН‭ №‬ 2.2.4‭ ‬– 171‭ ‬-‭ ‬10.‭)‬.

  40. Вода як джерело інфекційних захворювань.

  41. Вода як джерело неінфекційних захворювань.

  42. Показники радіаційної безпеки питної води‎ (‏ДСанПІН‭ №‬ 2.2.4‭ ‬– 171‭ ‬-‭ ‬10.‭)‬.

  43. Санітарно-‎ ‏гігієнічне значення твердості води,‭ ‬види твердості.

  44. Ендемічний флюороз,‎ ‏умови виникнення і шляхи профілактики.‭ ‬Стадії флюорозу зубів.

  45. Ендемічний карієс,‎ ‏умови виникнення і шляхи профілактики.

  46. Роль концентрації фтору у ґрунті в розвитку ендемічного флюорозу та карієсу.

  47. Фтор як токсикологічний показник якості води.‎ ‏Гігієнічні нормативи вмісту фтору у питній воді та їх наукове обґрунтування в залежності від кліматичного регіону.

  48. Процеси самоочищення води‎ ‏,‎ ‏методика визначення.

  49. Загальні методи покращання‎ ‏води,‭ ‬їх класифікація.

  50. Спеціальні методи покращання‎ (‏кондиціонування‭) ‬води.

  51. Фільтрація води,‎ ‏її гігієнічне значення.‭

  52. ‎Коагуляціїя води, гігієнічне значення, принцип.Флокулянти.

  53. ‎‏Гігієнічне значення та методи знезараження води.

  54. Гігієнічна характеристика фізичних‎ (‏безреагентних‭) ‬методів знезаражування води.

  55. Гігієнічна характеристика хімічних‎ (‏реагентних‭) ‬методів знезаражування води.

  56. Методи знезаражування індивідуальних запасів води.

  57. Хлорне вапно.‎ ‏Гігієнічні вимоги до зберігання та використання.

  58. Гігієнічні вимоги до хлорування води за величиною хлорпотреби,‎ ‏показники якості знезараження води.

  59. Гігієнічна характеристика методів хлорування води‎ (‏з преамонізацією,‭ ‬подвійне хлорування,‭ ‬перехлорування‭)‬.

  60. Правила знезараження водогінної мережі хлоруванням.

  61. Правила відбору проб грунту для фізико-хімічного,‎ ‏бактеріологічного та гельмінтологічного аналізу.

  62. Комплексна гігієнічна‎ ‏оцінка санітарного стану грунту.

  63. Процеси‎ ‏самоочищення‭ ‬та показники‭ ‬чистоти‭ ‬грунту.‭

  64. ‎Поняття про геохімічні провінції та про геохімічні ендемічні захворювання.

  65. ‎‏Роль грунту у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань та інвазій.

  66. Грунт і захворювання неінфекційної етіології.

  67. Методика гігієнічного нормування вмісту шкідливих хімічних речовин у грунті.

  68. Загальна схема та споруди для очистки побутових стічних вод.‎ ‏Мала каналізація.

  69. Системи видалення рідких відходів,‎ ‏їх гігієнічна характеристика.‭

  70. ‎Гігієнічна характеристика методів очистки стічної води.

  71. ‎‏Правила знешкодження епідемічно-небезпечних матеріалів.‭ ‬Особливості збору,‭ ‬тимчасового зберігання,‭ ‬видалення та знешкодження відходів з лікувально‭ ‬– профілактичних установ.

  72. Гігієнічні вимоги до місць та видів поховання померлих.

  73. Гігієнічне значення малої каналізації.

  74. Каналізування населених місць,‎ ‏його гігієнічне значення.

  75. Принципи очищення населених місць від твердих відходів.‎ ‏Біотермічне спалювання.‭ ‬Правила облаштування та розташування удосконалених звалищ.‭ ‬Методики знешкодження і утилізації промислових‭ ‬та радіоактивних‭ ‬відходів,‭ ‬епідемічно-небезпечних матеріалів.


Гігієна харчування.

  1. Гігієнічні принципи раціонального харчування.‎

  2. ‏Методики визначення енерговитрат людини та потреб в основних нутрієнтах.‭

  3. Законодавчі норми фізіологічної потреби у харчових речовинах та енергії для різних груп населення,‎ ‏їх наукове обґрунтування.

  4. Теорії харчування,‭ ‬функції їжі та види харчування.

  5. Аліментарна патологія,‭ ‬її розповсюдженість та класифікація.‭ ‬Профілактика аліментарних та аліментарно-зумовлених захворювань.

  6. Поняття про харчовий статус організму та методики його оцінки.

  7. Показники адекватності та збалансованості харчування.‎ ‏Методи та засоби медичного контролю за харчуванням окремих груп населення.

  8. Класифікація та гігієнічна характеристика основних харчових речовин.‎ ‏ Норми фізіологічної потреби у харчових речовинах та енергії для різних груп населення.‭ ‬Методи оцінки харчування населення.‭

  9. Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів.‎ ‏Класифікація харчових продуктів та методи оцінки ступеня їх якості.‭ ‬Поняття про фальсифіковані і рафіновані продукти,‭ ‬а також продукти сурогати.‭

  10. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні людини.‎ ‏Захворювання,‭ ‬зумовлені дефіцитом та надлишком білків та їх профілактика.‭ ‬Поняття про білково-енергетичну недостатність.

  11. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні людини.‎ ‏Захворювання,‭ ‬зумовлені дефіцитом та надлишком вуглеводів та їх профілактика.

  12. Фізіолого-гігієнічне значення жирів у харчуванні людини.‎ ‏Захворювання,‭ ‬зумовлені дефіцитом та надлишком жирів та їх профілактика.‭ ‬Ознаки псування жирів.‭ ‬Рафіновані і перегріті жири та їх гігієнічне значення.

  13. ‏Фізіолого–гігієнічне значення вітамінів у харчуванні людини.‭ ‬Захворювання,‭ ‬зумовлені дефіцитом та надлишком вітамінів та їх профілактика.‭ ‬Гігієнічне значення смакових речовин у харчуванні.

  14. Гігієнічне значення макро-‎ ‏та мікроелементів у харчуванні людини.‭ ‬Захворювання,‭ ‬що зумовлені дефіцитом та надлишком мікроелементів.‭ ‬Поняття про біогеохімічні провінції.‭ ‬Профілактика біогеохімічних ендемій.

  15. ‏Ендемічний зоб як гігієнічна проблема,‭ ‬його етіологія,‭ ‬профілактика.

  16. .Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема,‭ ‬профілактика.

  17. Харчова і біологічна цінність молока та молочних продуктів.‎ ‏Кисломолочні продукти та їх лікувальне значення.‭ ‬Санітарна експертиза молока та молочних продуктів.‭ ‬Показники якості та ознаки фальсифікації і псування молока.

  18. Харчова і біологічна цінність продуктів переробки зерна.‎ ‏Показники якості та псування борошна.‭ ‬Особливості організації та проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах.

  19. Харчова і біологічна цінність овочів та фруктів.‎ ‏Класифікація вуглеводів.‭ ‬Легко-‭ ‬та важкозасвоювані вуглеводи та їх гігієнічне значення.

  20. Харчова і біологічна цінність м’яса та м’ясних продуктів.‎ ‏Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів.‭ ‬Ознаки псування м’яса.‭ ‬Профілактика захворювань,‭ ‬що пов’язані із споживанням недоброякісних м’ясних продуктів.

  21. Харчова і біологічна цінність риби та рибних продуктів.‎ ‏Санітарна експертиза риби,‭ ‬рибних продуктів та консервів.‭ ‬Ознаки псування риби.‭ ‬Захворювання,‭ ‬що пов’язані зі споживанням рибних продуктів.

  22. Гігієнічна характеристика методів і засобів консервування харчових продуктів.‎ ‏Санітарна експертиза консервів та харчових концентратів.

  23. Харчові отруєння та їх профілактика‎ (‏класифікація харчових отруєнь,‭ ‬етіологічні фактори,‭ ‬тактика та обов’язки лікаря,‭ ‬який першим установив діагноз харчового отруєння‭)‬.‭ ‬Загальна схема розслідування випадку харчового отруєння.‭

  24. Харчові токсикоінфекції.‎ ‏Етіологія,‭ ‬патогенез,‭ ‬профілактика.

  25. Ботулізм,‎ ‏етіологія,‭ ‬патогенез,‭ ‬профілактика.

  26. Стафілококовий токсикоз,‎ ‏етіологія,‭ ‬патогенез,‭ ‬профілактика.

  27. Харчові отруєння немікробної природи,‎ ‏етіологія,‭ ‬патогенез,‭ ‬профілактика.

  28. Харчові отруєння мікробної природи,‎ ‏етіологія,‭ ‬патогенез,‭ ‬профілактика.

  29. Харчові отруєння хімічної природи та їх профілактика.‎

  30. ‏Генетично-модифіковані організми.‭ ‬Генетично-модифіковані продукти‭ ‬та соціально-гігієнічні роблеми пов’язані з їх використанням.‭ ‬Харчові та біологічні добавки.

  31. Принципи харчування людей різних вікових груп,‎ ‏професій,‭ ‬спортсменів.‭ ‬Продукти геропротекторного спрямування.

  32. .Особливості харчування студентів.

  33. ‏Науково‭ ‬– технічний прогрес та його вплив на якість харчування.

  34. ‏Генетично модифіковані продукти та соціально‭ ‬– гігієнічні проблеми пов’язані з їх використанням.‭ ‬Харчові та біологічні добавки.

  35. Наукові принципи гігієнічного нормування хімічних речовин в харчових продуктах.


Гігієна дітей і підлітків.

123. Стан здоров’я дітей та підлітків і фактори, що його формують, методика комплексної оцінки стану здоров’я. Групи здоров’я.

124. Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоров’я. Методи оцінки фізичного розвитку. Поняття про регіональні стандарти фізичного розвитку.

125. Сучасні уявлення про акселерацію та децелерацію. Поняття про біологічний та календарний вік.

126. Шкільна зрілість. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу

127. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки дитячих дошкільних закладів.

128. Гігієнічні вимоги до приміщень дитячих дошкільних закладів.

129. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки загальноосвітньої школи.

130. Гігієнічні вимоги до планування та улаштування загальноосвітньої школи. Санітарно-протиепідемічний режим.

131. Гігієнічні основи навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення).

132. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів. Методика маркування парт та розсаджування школярів.

133. Гігієнічні вимоги до дитячих навчальних посібників та дитячих іграшок.

134. Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей та підлітків (основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня).

135. Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою і спортом дітей та підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.

136. Гігієнічні основи трудового і політехнічного навчання дітей та підлітків.

137. Гігієнічні аспекти професійної орієнтації та професійного відбору.



138. Принципи гігієнічного нормування навчальної діяльності. Гігієна навчальних занять у школі.
Розділ‭ ‬«Спеціальні питання гігієни та екології‭»
Гігієна праці.

  1. Поняття про працю і роботу. Фізична та розумова праця. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці в різних органах та системах. Статична і динамічна (позитивна і негативна) робота.

  2. Гігієнічна оцінка ступеня важкості і напруженісті процесу праці, показники їх оцінки (функціональні та ергонометричні).

  3. Гігієна розумової та операторської праці, провідні принципи та методи її організації.

  4. Професійні шкідливості, їх класифікація. Шкідливі і небезпечні чинники на виробництві. Гігієнічна характеристика умов праці - оптимальних, допустимих, шкідливих та небезпечних (екстремальних).

  5. Працездатність та її фази. Зміни працездатності упродовж робочого дня та тижня. Втома та перевтома, основи їх профілактики. Наукова організація праці.

  6. Вимушене положення тіла і напруження окремих груп м’язів, як професійна шкідливість. Профілактика захворювань викликаних вимушеним положенням тіла.

  7. Виробничий мікроклімат, фактори, що його зумовлюють, вплив несприятливого мікроклімату на здоров’я працюючих, профілактичні заходи.

  8. Шум як виробнича та побутова шкідливість (характеристика фізичних параметрів). Специфічні і неспецифічні реакції організму на дію шуму. Профілактика захворювань викликаних дією шуму.

  9. Поняття про інфразвук та ультразвук.

  10. Вібрація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних параметрів). Несприятливий вплив вібрації на організм працівників. Профілактика шкідливої дії виробничої вібрації.

  11. Електромагнітне випромінювання як виробнича шкідливість (характеристика фізичних параметрів). Несприятливий вплив ЕМП на організм працівників. Профілактика шкідливої дії ЕМП.

  12. Гігієнічні правила для користувачів за умов роботи з ПК (персональними комп`ютерами).

  13. Гігієнічна оцінка лазерного випромінювання (фізичні властивості і біологічний ефект, галузі застосування у медичній практиці, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання, заходи щодо профілактики).

  14. Ультрафіолетове, інфрачервоне як несприятливі чинники в умовах виробництва. Особливості біологічної дії та її профілактика.

  15. Класифікація пилу за походженням, хімічним складом, дисперсністю, спо­собом утворення. Поняття про аерозолі дезінтеграції та конденсації. Види впливу пилу на організм.

  16. Пневмоконіози, їх види, патогенез, клініка, профілактика. Гігієнічні норми пилу у повітрі робочої зони в залежності від вмісту діоксиду кремнію. Групи заходів з профілактики пилової патології на виробництві.

  17. Наукові принципи гігієнічного нормування ксенобіотиків. Принцип пороговості, поріг шкідливої і нешкідливої дії. Концепція безпороговості та прийнятного ризику. Поняття про лімітуючу ознаку шкідливості.

  18. Поняття про гігієнічний норматив, його різновиди.

  19. Токсикометрія, токсикокінетика, токсикодинаміка. Основні параметри токсикометрії.

  20. Поняття про матеріальну, функціональну, змішану кумуляцію.

  21. Поняття про комбіновану, комплексну та поєднану дію шкідливих виробничих чинників.

  22. Шляхи надходження ксенобіотиків в організм. Механізми знешкодження хімічних речовин в організмі.

  23. Поняття про токсичність і небезпечність речовин.

  24. Промислові отрути, їх класифікація, шляхи надходження в організм, метаболізм та виведення. Групи заходів з профілактики професійних отруєнь.

  25. Професійні отруєння, їх види. Специфічна дія хімічних речовин на організм. Професійне отруєння свинцем, патогенез, клініка, профілактика.

  26. Професійне отруєння ртуттю, патогенез, клініка, профілактика.

  27. Професійне отруєння чадним газом, патогенез, клініка, профілактика.

  28. Нітросполуки як виробнича шкідливість(фізичні властивості, біологічна дія, зрушення в стані здоров’я). Профілактика захворювань, що пов’язані з впливом цих сполук.

  29. Біологічні фактори у виробництві, профілактика їх несприятливої дії.

  30. Гігієнічні вимоги до опалення, вентиляції та освітлення виробничних приміщень.

  31. Гігієна сільськогосподарської праці (праця сільських механізаторів, тваринництво, робота на молочно-тваринній фермі тощо). Професійні шкідливості. Зрушення у стані здоров’я та заходи щодо їх профілактики.

  32. Гігієна праці при роботі з пестицидами (класифікація, способи застосування), заходи безпеки та профілактики захворювань, поняття про МДР.

  33. Визначення та класифікація надзвичайних ситуацій (НС). Санітарно-гігієнічні заходи в осередку НС.


Гігієна лікувально-профілактичних закладів. Радіаційна гігієна.

  1. Системи забудови лікарень, гігієнічна характеристика.

  2. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки лікарні, норми площі, відсоток забудови, озеленення, санітарні розриви між будівлями. Зонування лікарняної ділянки.

  3. Поняття про палатну секцію (відділення) соматичного відділення для дорослих. Структура палатної секції соматичного відділення для дорослих, кількість ліжок і палат у ній, її розташування, способи забудови.

  4. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації терапевтичного відділення. Санітарно – протиепідемічний режим.

  5. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення. Санітарно – протиепідемічний режим.

  6. Гігієнічні вимоги до місткості, площі лікарняної палати соматичного відділення для дорослих, розташування ліжок в ній.

  7. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення. Гігієнічні вимоги до планування, місткості і площ боксів, півбоксів, боксованих палат.

  8. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації дитячого відділення. Санітарно – протиепідемічний режим. Г

  9. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації акушерського відділення.

  10. Операційний блок, його структура. Поняття про септичні та асептичні операційні, їх поповерхове розташування. Зонування операційного блоку, набір приміщень, що входять до кожної зони.

  11. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації приймальних відділень лікарень, набір приміщень.

  12. Особливості прийому хворих у соматичні відділення для дітей, інфекційні, акушерські відділення та зумовлені ними планувальні особливості приймальних відділень.

  13. Джерела та шляхи надходження лікарських препаратів у навколишнє середовище.

  14. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації поліклінічних відділень, структура, площі кабінетів. Планувальні особливості дорослих і дитячих поліклінік.

  15. Медичні відходи, їхня класифікація.

  16. Збір, видалення та знешкодження медичних відходів.

  17. Заходи з охорони навколишнього середовища від забруднення медичними та фармацевтичними відходами.

  18. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації рентгенологічного відділення. Санітарно – дозиметричний контроль. Методика визначення неохідного протирадіаційного заходу.

  19. Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації радіологічного відділеня. Санітарно – дозиметричний контроль. Гігієнічна оцінка ефективності протирадіаційного захисту.

  20. Гігієнічна характеристика іонізуючого випромінювання (фізичні властивості, біологічна дія, види доз, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Гігієнічні принципи радіаційного контролю. Норми радіаційної безпеки.

  21. Гігієнічна характеристика факторів, які визначають характер і важкість променевих ушкоджень. Кількісні та якісні характеристики радіонуклідів та іонізуючих випромінювань. Гігієнічні принципи радіаційного контролю.

  22. Гігієнічні основи протирадіаційного захисту у медицині, промислових та побутових умовах. Методика оцінки радіаційного фону місцевості. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами.

  23. Вимоги до особистої гігієни медперсоналу та пацієнтів. Гігієнічний режим хворого.

  24. Основи охорони праці у медицині та фармації. Гігієнічна оцінка виробничого середовища та умов праці медичних працівників. Психофізіологічні та психогігієнічні проблеми безпеки та охорони їхньої праці.

  25. Характеристика праці лікарів за шкідливістю, важкістю та напруженістю.

  26. Поняття про внутрішньолікарняні інфекції, джерела, шляхи передачі.

  27. Причини поширеності та наслідки ВЛІ в лікувальних установах. Заходи профілактики.

  28. Роль мікробного обсіменіння повітря, інструментів, предметів лікарняного побуту і догляду за хворими в поширенні ВЛІ. Критерії бактеріальної чистоти повітря в лікарнях.

  29. Етіологія, джерела та шляхи передачі ВІЛ-інфекції.

  30. Первинна профілактика ВІЛ-інфекції.

  31. Методи профілактичної роботи серед школярів, підлітків та молоді стосовно запобігання інфікуванню ВІЛ-інфекцією.

  32. Поняття санітарно-гігієнічного, протиепідемічного та лікувально-щадного режиму лікарні. Режим прибирання, провітрювання та УФ опромінення приміщень лікарні. Гігієнічні вимоги до водопостачання, каналізування лікувальної установи.

  33. Гігієнічні основи лікувально-профілактичного харчування

  34. Поняття про лікувальне (дієтичне) харчування, його значення у комплексній терапії та профілактиці захворювань.

  35. Роль білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів у лікувальному харчуванні. Поняття про фaрмакологічну дію їжі.

  36. Лікувальні та дієтичні властивості м’яса, риби, молока, яєць, їхнє значення у лікувальному харчуванні.

  37. Лікувальні та дієтичні властивості овочів, фруктів, круп, борошна, хліба, їхнє значення у лікувальному харчуванні.

  38. Основні принципи побудови лікувального харчування.

  39. Сучасні вимоги щодо удосконалення лікувального (дієтичного) харчування у лікувально-профілактичних закладах. Наказ МОЗ України № 931 від 29.10.2013 р. “Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні”.

  40. Загальні правила приготування дієтичних страв. Поняття про картотеку дієтичних страв.

  41. Гігієнічні вимоги до оброблення харчових продуктів з метою збереження вітамінів, вітамінізація їжі аскорбіновою кислотою.

  42. Основні принципи планування приміщень харчоблоку. Типи забудови. Набір приміщень харчоблоку.

  43. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання приміщень харчоблоку, механічного (холодильні установки, м’ясорубки) та немеханічного (столи, обробні дошки, ножі, посуд) обладнання. Маркування столів, обробних дошок, ножів. Правила миття кухонного і столового посуду.

  44. Санітарно-гігієнічні вимоги до транспортування і приймання продуктів на харчоблок лікарні.

  45. Правила зберігання та контроль за якістю продовольчої сировини і готової їжі.

  46. Санітарно-гігієнічні вимоги до видачі готової їжі з кухні, транспортування і роздачі їжі у відділеннях.


Здоровий спосіб життя. Особиста гігієна.

  1. Здоров'я населення як інтегральний критерій оцінки стану навколишнього середовища. Показники, що його характеризують.

  2. Методика інтегральної оцінки стану навколишнього середовища.

  3. Загальна схема виявлення та оцінки взаємозв'язків чинників середовища та здоров'я населення.

  4. Поняття про адаптацію та дезадаптацію. Основні закономірності перебігу загального адаптаційного синдрому. Оцінка ступня адаптованості організму людини до умов навколишнього середовища. Причини виникнення синдрому екологічної дезадаптації.

  5. Поняття про екологічно зумовлені та екологічно залежні захворювання та фактори, які їх спричинюють.

  6. Біогеохімічні ендемії природного та штучного походження, як різновид екологічнозумовленої патології.

  7. Здоровий спосіб життя, визначення, зміст. Особиста гігієна як галузь гігієнічної науки, її зміст та значення для збереження і зміцнення здоров`я в сучасних умовах.

  8. Гігієна тіла, шкіри та волосся. Сучасні мийні засоби, їх гігієнічна оцінка.

  9. Гігієна порожнини рота та зубів, засоби догляду за ними, їх гігієнічна оцінка.

  10. Гігієнічні принципи загартовування. Визначення поняття, фактори загартовування. Методи, засоби та режим загартовування з використанням природних чинників (сонячне випромінювання, повітря, вода тощо). Вимоги до організації, планування і режиму роботи соляріїв та фотаріїв.

  11. Профілактика гіпокінезії. Фізична культура як один з найважливіших елементів особистої гігієни в сучасних умовах. Дозування фізичних навантажень та їхній контроль.

  12. Медико-соціальні проблеми наркоманії, токсикоманії, алкоголізму. Шляхи і засоби їхньої профілактики.

  13. Негативні наслідки активного та пасивного паління тютюну для здоров`я, шляхи і засоби профілактики.

  14. Основи психогігієни. Психопрофілактика. Особливості впливу спадкових факторів та факторів середовища на психічне здоров`я дітей і підлітків. Психогігієнічні принципи раціональної організації навчальної та професійної діяльності.

  15. Біологічні ритми та стан здоров`я. Основні біоритмологічні типи. Десинхроноз як основний вид хронопатології. Біоритмологічні принципи раціональної організації навчальної та професійної діяльності.

  16. Раціональна організація вільного часу як важливий фактор реалізації амплітудно-фазової програми біоритмів. Поняття про активний та пасивний відпочинок. Гігієна сну.

  17. Основні шляхи та засоби гігієнічного навчання та виховання різних груп населення.

  18. Порівняльна гігієнічна характеристика одягу та взуття з природних і штучних тканин та матеріалів. Вимоги до одягу і взуття для різних вікових груп населення.

  19. Гігієнічна характеристика лазень і їх роль у збереженні здоров’я та профілактиці захворювань.

  20. Гігієнічні вимоги до одягу, взуття та предметів побуту. Гігієнічна оцінка лікарняного одягу.



Військова гігієна з гігієною надзвичайних ситуацій‭

(для вітчизняних студентів‎).

  1. Визначення та зміст гігієни при надзвичайних станах.‭ ‬Роль і місце санітарно-гігієнічних заходів у загальній системі медичного забезпечення‭ ‬сухопутних військ‭ (‬СВ‭)‬,‭ ‬повітряних сил‭ (‬ПС‭)‬,‭ ‬військово-морських сил‭ (‬ВМС‭)‬,‭ ‬формувань Міністерства надзвичайних ситуацій України,‭ ‬що призначені для дій в надзвичайних ситуаціях,‭ ‬ліквідації наслідків катастроф мирного часу та на воєнний час.

  2. Особливості санітарного нагляду в СВ,‎ ‏ПС,‭ ‬ВМС Збройних Силах України.

  3. Особливості організації та проведення санітарно-гігієнічних заходів в надзвичайних ситуаціях і бойовій обстановці.

  4. ‏Гігієнічні вимоги до розміщення наземних військ,‭ ‬ВПС,‭ ‬ВМС та інших формувань у польових умовах.‭ ‬Види і способи польового розташування формувань.

  5. ‏Типи польових жител,‭ ‬їхня гігієнічна оцінка.

  6. Розміщення особового складу в населених пунктах.‭ ‬Перспективні польові споруди,‭ ‬їхня гігієнічна оцінка.

  7. Поняття про фортифікаційні споруди,‎ ‏їхні типи,‭ ‬основні вимоги до них‭ (‬придатність для проживання‭)‬.‭ ‬Вплив житлових умов на стан здоров'я та працездатність людини.

  8. Сховища,‎ ‏їх призначення і влаштування.‭ ‬Вентиляція сховищ,‭ ‬ФВУ,‭ ‬її будова і призначення.‭ ‬Регенерація повітря.‭ ‬Гігієнічні вимоги до мікроклімату та‭ ‬вмісту СО2‭ ‬для сховищ різного призначення.

  9. ‏Особливості мікроклімату та хімічного складу повітря в закритих‭ ‬фортифікаційних спорудах і їх вплив на організм.

  10. ‏Контроль за лазнево-пральним обслуговуванням військ.

  11. Збирання та видалення нечистот і відходів.

  12. Санітарний нагляд за порядком збору та поховання загиблих.‭ ‬Обов'язки військово-медичної‭ ‬служби.

  13. ‏Обов'язки різних служб з організації водопостачання особового‭ ‬складу формувань СВ,‭ ‬ПС,‭ ‬ВМС та населення у польових умовах.

  14. ‏Гігієнічні принципи організації польового водопостачання.‭ ‬Задачі і обов’язки служб,‭ ‬що приймають участь в організації польового водопостачання у воєнний час та при надзвичайних ситуаціях.‭ ‬Організація та проведення розвідки джерел води.

  15. .‏Оцінка якості води,‭ ‬табельні комплекти і прилади,‭ ‬їхня тактико-технічна характеристика,‭ ‬методи дослідження.‭

  16. ‏Вимоги до якості води в‭ ‬польових умовах.‭ ‬Гігієнічні вимоги до організації транспортування та зберігання води.‭ ‬Консервування води,‭ ‬методи та засоби.‭ ‬Водопостачання в умовах застосування зброї масового ураження.‭

  17. ‏Пункти польового водопостачання,‭ ‬гігієнічні вимоги до їх устаткування.

  18. ‏Очищення,‭ ‬знезараження,‭ ‬дезактивація води у польових умовах‭ ‬у воєнний час та‭ ‬при надзвичайних ситуаціях.‭

  19. ‏Санітарний нагляд та медичний контроль за водопостачанням‭ ‬особового складу військ,‭ ‬цивільних формувань та населення у польових умовах при надзвичайних‭ ‬ситуаціях,‭ ‬в умовах застосування зброї масового ураження,‭ ‬наявності забруднення води РР та ОР.

  20. ‏Організація харчування в СВ,‭ ‬ПС,‭ ‬ВМС у в стаціонарних та польових‭ ‬умовах.

  21. ‏Види харчування в польових умовах.‭ ‬Правила зберігання та транспортування готової їжі в польових умовах.‭ ‬Профілактика‭ ‬гіповітамінозів в‭ ‬польових умовах.‭ ‬Використання природних вітаміноносіїв.

  22. Харчування військовослужбовців в польових умовах. Норми харчування військовослужбовців АТО.

  23. Пайки для особового складу СВ,‭ ‬ПС,‭ ‬ВМС,‭ ‬їхня характеристика.‭ ‬Гігієнічна характеристика раціонів виживання.‭

  24. Організація та проведення санітарного нагляду і медичного контролю за харчуванням особового складу СВ,‭ ‬ПС,‭ ‬ВМС у польових умовах.

  25. ‏Завдання медичної служби‭ ‬щодо санітарного нагляду за харчуванням‭ ‬особового складу СВ,‭ ‬ПС,‭ ‬ВМС в обстановці надзвичайних ситуацій,‭ ‬катастроф мирного часу та на воєнний час.

  26. Харчування в умовах зараження місцевості та об'єктів‭ ‬отруйними речовинами і‭ ‬радіоактивними речовинами в умовах можливого застосування зброї масового ураження.

  27. Шляхи та способи зараження продовольства‎ ‏радіоактивними речовинами‭ (‬РР‭)‬,‭ ‬отруйними речовинами‭ (‬ОР‭)‬ і біологічними засобами‭ (‬БЗ‭)‬.‭

  28. ‎Захист при транспортуванні, зберіганні продовольства, приготуванні, видачі та вживанні їжі.

  29. ‏Організація та проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства в умовах можливого зараження РР,‭ ‬ОР і БЗ.

  30. ‏Сили,‭ ‬засоби,‭ ‬етапи,‭ ‬та методи санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства в умовах можливого зараження РР,‭ ‬ОР і БЗ.

  31. ‏Обсяг лабораторних досліджень продовольства в умовах можливого‭ ‬зараження РР,‭ ‬ОР і БЗ.‭ ‬Характеристика табельних комплектів та приладів.

  32. ‏Методи дослідження,‭ ‬що використовуються при експертизі продовольства в умовах можливого зараження РР,‭ ‬ОР і БЗ.

  33. ‏Гранично допустимі концентрації РР та ОР в продуктах при надзвичайних ситуаціях і на воєнний час.

  34. ‏Способи захисту продовольства від зараження радіоактивними та отруйними речовинами,‭ ‬методи дезактивації та знешкодження.‭

  35. ‎Гігієна праці особового складу СВ, ПС, ВМС при надзвичайних станах і на воєнний час. Коротка характеристика основних факторів, що визначають умови праці, профілактика їх несприятливої дії на організм.

  36. ‎‏Особливості гігієни праці ліквідаторів катастроф.

  37. Профілактика захворювань серед цивільного населення та військовослужбовців,‎ ‏робота яких пов'язана з впливом шуму.

  38. Профілактика захворювань населення та військовослужбовців при роботі,‎ ‏що пов'язана з впливом вібрації.

  39. Характеристика робочих місць.‭ ‬Забруднення повітря шкідливими газами,‭ ‬їх склад,‭ ‬вплив на організм людини.

  40. Профілактика пилової патології в умовах цивільної і військової праці.

  41. Санітарно-гігієнічні заходи,‭ ‬що проводяться при переміщенні та базуванні військ,‭ ‬цивільних формувань,‭ ‬їхні особливості в умовах низьких та високих температур.

  42. Шкідливі і небезпечні‭ ‬фактори у бойовій обстановці,‭ ‬при надзвичайних станах,‭ ‬їхній вплив на здоров’я і працездатність особового‭ ‬складу військових та цивільних формувань,‭ ‬населення.

  43. Гігієнічні особливості праці медичних працівників військових частин‎ ‏та особового складу військово-медичних закладів СВ,‭ ‬ПС,‭ ‬ВМС при ліквідації наслідків надзвичайних станів та на воєнний час.‭

  44. ‎Гігієна військової праці танкістів при підводному та наземному водінні танків.

  45. ‎‏Гігієна військової праці в ракетних військах і артилерії,‭ ‬інженерних‭ ‬військах.‭ ‬Особливості умов служби,‭ ‬їх вплив на організм людини і заходи щодо захисту їх негативної дії.

  46. Гігієна військової праці в радіотехнічних військах.

  47. Умови військової праці на радіолокаційних станціях.

  48. Специфічні та неспецифічні фактори зовнішнього середовища.‭ ‬Гігієна військової праці на радіостанціях.

  49. ‏Гігієнічні особливості використання індивідуальних засобів захисту‭ ‬при обслуговуванні об'єктів озброєння і військової техніки СВ,‭ ‬ПС,‭ ‬ВМС,‭ ‬ліквідації пожеж та наслідків надзвичайних станів.


Перелік практичних завдань‭ ‬з дисципліни‭

«‬ГІГІЄНА ТА ЕКОЛОГІЯ‭»‬ для студентів ІІ курсу медичного факультету,‭ ‬що виносяться на ІСПИТ

(весняна екзаменаційна сесія‎)
Розділ‭ «‬Загальні питання гігієни та екології‭»

  1. Гігієна повітря,‭ ‬клімат,‭ ‬погода.

  2. Вимірювати і оцінювати показники мікроклімату‭ (‬температуру,‭ ‬вологість,‭ ‬швидкість руху повітря,‭ ‬радіаційну температуру‭)‬.

  3. Вимірювати абсолютну та відносну вологість повітря.

  4. Визначити швидкість руху повітря.

  5. Визначити біодозу,‎ ‏профілактичну і оптимальну дозу ультрафіолетового випромінювання.

  6. Визначити‎ ‏світловий‭ ‬коефіцієнт,‭ ‬кут падіння світлових променів на робоче місце,‭ ‬кут отвору,‭ ‬коефіцієнт природної освітленості.

  7. Визначити умови інсоляції і затінення приміщень розрахунковим методом за допомогою інсоляційної лінійки.

  8. Визначити‎ ‏освітленість у приміщені за допомогою‭ ‬люксметра‭ ‬.

  9. Визначити штучну освітленість у приміщенні розрахунковим методом.‭

  10. ‎Визначити швидкість руху повітря анемометром і кататермометром .

  11. ‎‏Скласти розу вітрів та дати гігієнічне заключення.

  12. Визначити кратність повітрообміну за швидкістю руху повітря.

  13. Визначити вміст вуглекислого газу у приміщенні за методом Лунге-Цеккендорфа і дати гігієнічну оцінку санітарного стану повітря.

  14. Визначити фактичну‎ ‏і‭ ‬необхідну кратність повітрообміну за вмістом вуглекислого газу.

  15. Відібрати проби повітря седиментаційним та аспіраційним методами на забрудненість мікробами,‎ ‏пилом,‭ ‬хімічними речовинами для лабораторних аналізів‭ (‬з використанням електроаспіратора,‭ ‬приладу Кротова,‭ ‬аерозольних фільтрів,‭ ‬алонжів з поглинаючими реактивами‭)‬,‭ ‬оцінити результати аналізів.

  16. Інтерпретувати метеоролого‎ ‏-‎ ‏синоптичні,‭ ‬геліогеофізичні та інші погодоформуючі фактори,‭ ‬визначати медичнй тип погоди,‭ ‬складати її медичний прогноз і давати рекомендації щодо профілактики геліометеотропних реакцій.

  17. Оцінювати кліматичні умови регіону і давати гігієнічні рекомендації щодо заходів акліматизації та використання кліматичних факторів з лікувально-профілактичною метою.


Гігієна води та водопостачання.

  1. Відбирати проби води при вибої джерел водопостачання та питної води.

  2. Розраховувати кількість хлорного вапна чи дво-третьосновної солі гіпохлориту кальцію для знезараження води за хлор потребою та методом перехлорування.

  3. Визначити кількість активного хлору‎ ‏в хлорному вапні.

  4. Визначити‎ ‏вміст залишкового хлору у воді.

  5. Оцінити санітарний стан води за даними лабораторного аналізу.

  6. Оцінити якість знезараження води методом хлорування за хлорпотребою.

  7. Оцінити якість знезараження водогінної мережі.

  8. Володіти методами очищення та знезараження питної води.


Гігієна грунту та очищення населених місць.

  1. Відібрати пробу грунту для фізико-хімічного аналізу.‭

  2. ‎Відібрати пробу грунту для гельмінтологічного аналізу.

  3. ‎‏Відібрати пробу грунту для бактеріологічного аналізу.

  4. Оцінити якість грунту за механічними та фізичними властивостями.

  5. Оцінити якість грунту за комплексом показників санітарного стану грунту.‎

  6. ‎Визначити фізичні властивості грунту (гігроскопічність, водоємність, водопроникність, механічний склад).


Гігієна харчування.

  1. Розрахувати добові енерговитрати‭ ‬.

  2. Розраховувати потреби організму в харчових речовинах.

  3. Розраховувати калорійність та збалансованість за харчовими речовинами харчового раціону‎ ‏– за меню-розкладкою та за результатами лабораторного аналізу продуктів і готових страв.

  4. Розрахувати та оцінити харчовий статус за індексом Кетле.

  5. Розрахувати та оцінити харчовий статус за показником Брока.

  6. Оцінити харчовий статус за товщиною шкірно‎ ‏– жирової складки.‎

  7. ‎Діагностувати С-вітамінну недостатність за язиковою чи внутрішньошкірною пробою з реактивом Тільманса.

  8. ‎Оцінювати якість харчових продуктів органолептичними методами, відбирати їх проби для лабораторних аналізів.

  9. ‎‏Оформити термінове повідомлення про харчове отруєння.

  10. Накреслити схему розслідування харчового отруєння.


Гігієна дітей і підлітків.

  1. Провести соматоскопічні,‭ ‬соматометричні,‭ ‬фізіометричні дослідження фізичного розвитку дітей та підлітків.

  2. Визначити основні та допоміжні розміри парти.

  3. Обрати розмір парти відповідно до зросту учня. Визначити групу парти. Дати гігієнічну оцінку підручника.

  4. Оцінити розклад уроків.

  5. Оцінити гармонійність фізичного розвитку дитини.

  6. Оцінити фізичний розвиток дитини за рівнем біологічного розвитку.

  7. Оцінити фізичний розвиток дитини комплексним методом.

  8. Оцінити режим дня дитини.

  9. Визначити групу здоров’я дитини.

  10. Оцінити функціональну готовність дитини до вступу у школу.


Гігієна праці.

  1. Проводити гігієнічну оцінку праці за ступенем важкості та напруженості.

  2. Проводити гігієнічну оцінку праці за показниками шкідливості та небезпечності трудового процесу.

  3. Проводити гігієнічну оцінку шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуку за даними інструментальних досліджень та визначити заходи профілактики професійних захворювань, зумовлених їхньою дією на організм працівників.

  4. Проводити гігієнічну оцінку параметрів ультрафіолетового, інфрачервоного випромінювання за даними інструментальних досліджень та визначити заходи профілактики професійних захворювань, зумовлених їхньою дією на організм працівників.

  5. Проводити гігієнічну оцінку параметрів електромагнітних полів різних діапазонів та лазерного випромінювання за даними інструментальних досліджень з метою профілактики професійних захворювань.

  6. Уміти дати гігієнічну оцінку шкідливих речовин за ступенем токсичності і небезпеки за даними лабораторних досліджень.

  7. Проводити гігієнічну оцінку показників запиленості повітря та вмісту у ньому газо- і пароподібних речовин за даними інструментальних досліджень з метою контролю стану виробничого середовища.


Гігігієна лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ).

  1. Оцінити параметри мікроклімату у приміщеннях ЛПЗ за даними інструментальних досліджень.

  2. Оцінити природне і штучне освітлення у приміщеннях ЛПЗ за даними інструментальних досліджень.

  3. Оцінити вміст лікарських препаратів у приміщеннях ЛПЗ за даними лабораторних досліджень.

  4. Оцінити бактеріальну чистоту повітря у приміщеннях ЛПЗ за даними лабораторних досліджень.

  5. Оцінити санітарний режим в палаті, секції, відділенні, лікувально-профілактичному, оздоровчому закладі в цілому та дати рекомендації щодо його забезпечення і поліпшення

  1. Оцінити санітарний стан працівника за даними інструментальних досліджень при роботі в рентгенологічних кабінетах, радіологічних лабораторіях і відділеннях.

  2. Оцінити результати вимірювань потужності доз іонізуючої радіації на робочих місцях.

  3. Оцінити результати вимірювань індивідуальних доз опромінення персоналу категорії А.

  4. Оцінити харчоблоку лікарні, контролювати додержання санітарних вимог до зберігання харчових продуктів, їхньої кулінарної обробки, реалізації готової їжі.


Радіаційна гігієна

    1. Оцінити радіологічну обстановку та безпеку праці медичного

    2. результати вимірювань забруднення радіонуклідами робочих поверхонь та їх концентрацію у повітрі, воді, харчових продуктах.

    3. Вміти розрахувати товщину екранів для захисту від β, γ та рентгенівського випромінювання.


Здоровий спосіб життя. Особиста гігієна

  1. Вміти оцінювати показники якості зразків тканин: товщину, питому вагу, пористість, капілярність, теплопровідність, стійкість до кислот, лугів, органічних розчинників та походження волокон.

  2. Вміти оцінювати результати проведення проб на загартування.


Військова‭ гігієна з гігієною надзвичайних ситуацій

      1. Вміти дослідити параметри мікроклімату,‭ ‬наявність двоокису вуглецю,‭ ‬запиленість і загазованість у фортифікаційних спорудах та різних типах польових жител,‭ ‬об'єктах СВ,‭ ‬ПС,‭ ‬ВМС‭;

2. Оцінити придатність хлорного вапна, дво-третьосновної солі гіпохлориту кальцію, таблетках “пантоцид”, “аквасепт” для знезараження води.

3. Відібрати проби води для дослідження в лабораторії.

4. Вміти провести дезактивацію та дегазацію продовольства і тари.‎

5. ‎Вміти провести знезараження води в польових умовах.

6. ‎Вміти провести знезараження індивідуальних запасів води.

7. ‎Дати заключення про ефективність знезараження води за хлорпотребою методом перехлорування.

8. ‎‏Відібрати проби харчових продуктів і готової їжі для визначення хімічного складу та енергоцінності.

9. Провести експертизу продовольства в умовах можливого зараження РР,‎ ‏ОР,‭ ‬БЗ.‭ ‬Знати,‭ ‬лабораторні комплекти та прилади.

10. Діагностувати С-вітамінну недостатність на підставі визначення резистентності капілярів манометром Матуссіса або Несторова,‎ ‏язиковою чи внутрішньошкірною пробою з реактивом Тільманса.

11. Проводити розслідування харчових отруєнь.



12. Визначити і оцінити умови праці,‎ ‏психогенні фактори впливу на особовий склад,‭ ‬ліквідаторів наслідків катастроф,‭ ‬організувати і проводити профілактичні заходи.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка