Патофізіологічні аспекти нервово-м’язової передачі



Скачати 20.94 Kb.
Дата конвертації29.09.2020
Розмір20.94 Kb.
Патофізіологічні аспекти нервово-м’язової  передачі

Порушення передачі імпульсів з нерва на м’яз називається блокадою нервово-м’язової  передачі.



Основними причинами блокади нервово-м’язової  передачі є  :

1  Механічне ушкодження нервів, яке призводить до:

  • порушення проведення ПД до нервових терміналей – порушується імпульсна активність нерва;

  • розладів аксоплазматичного транспорту – порушується неімпульсна активність нерва.

2  Токсини і отрути:

  • ботулінічний токсин – екзотоксин Clostridium botulinum;

  • зміїна отрута - -бунгаротоксин;

  • кураре – екстракт, який отримують із рослин Strychnos i Chondodendron, що ростуть у Південній Америці (ця отрута використовувалася здавна, наприклад, індійцями для обробки стріл);

  • інсектициди – речовини, що використовують у боротьбі з комахами. Це фосфорорганічні сполуки: хлорофос, дихлофос, карбофос та ін.;

  • бойові отруйні речовини: зарин, зоман.

3  Фармакологічні препарати, які використовують з лікувальною і профілактичною метою. (див. нижче).

4  Спадкові фактори.

Прикладом є захворювання Myasthenia gravis. Хвороба спостерігається з частотою 1 : 20 000. Проявляється м’язовою слабістю і швидкою втомлюваністю у зв’язку з порушенням нервово-м’язової  передачі.

 

Основні механізми блокади нервово-м’язової  передачі:

1  Порушення  проведення збудження до пресинаптичних нервових закінчень (див. вище).



2  Порушення аксоплазматичного транспорту, які можуть бути обумовлені:

  •     механічним ушкодженням нерва (в експерименті  використовують перетин нерва – денервацію);

  •     порушенням мікротрубочок (в експерименті їх індукують деякими отрутами – колхіцином, вінбластином);

  •     дефіцитом енергії, яка необхідна для здійснення швидкого аксонного транспорту. Існує припущення, що цей механізм важливий для розвитку нервових розладів при бері-бері (гіповітамінозу В1) і алкогольній інтоксикації (алкогольний поліневрит).

3  Порушення синтезу і депонування АХ у нервових терміналях. Причинами яких можуть бути:

  • дефіцит вихідних продуктів синтезу  АХ – ацетилКоА і холіну. Недостатність ацетилКоА  може бути пов’язана з розладами катаболічних перетворень глюкози (наприклад, при бері-бері). Недостатність холіну може бути пов’язана з порушеннями його надходження у нервові клітини із крові, з розладами його надходження із синаптичної щілини;

  • дефіцит або порушення активності ферменту холінацетилтрансферази;

  • недостатність синаптичних везикул. Її причиною можуть бути порушення утворення везикул в апараті Гольджі тіла нейрона, їх транспорту до  нервових терміналей, порушення утворення везикул із пресинаптичної мембрани.

  • порушення  транспорту АХ із аксоплазми у синаптичні пухирці.

4  Порушення вивільнення АХ у синаптичну щілину.

  • In vitro моделюється видаленням з розчину Са2+ або внесенням у розчин Mg2+ чи Mn2+, які є конкурентами Са2+.

  • In vitro вивільнення АХ порушує ботулінічний токсин, який блокує потенціалозалежні  кальцієві канали, що призводить до розладів екзоцитоз.

5  Порушення ацетилхолінових рецепторів постсинаптичної  мембрани :

  • зменшення кількості ацетилхолінових рецепторів. Наприклад, при Myasthenia gravis у хворих виявляються аутоантитіла проти цих рецепторів. Спочатку рецептори блокуються, потім руйнуються;

  • блокада ацетилхолінових рецепторів. Вона може бути необоротною (дія -бунгаротоксину) і оборотною (дія кураре);

  • інактивація (десенситизація) ацетилхолінових рецепторів. Цей стан характеризується тим, що у синаптичній щілині є достатня  кількість ацетилхоліну, але рецептори до нього не чутливі. Це може бути при тривалій деполяризації постсинаптичної мембрани, яка є наслідком тривалої дії АХ. Такий механізм блокади характерний для фосфорорганічних сполук – інгібіторів холінестерази (інсектициди, бойові отруйні сполуки).

6  Порушення енергетичного обміну. За умов цих порушень страждають усі процеси, що потребують енергії, а саме:

  • проведення ПД до пресинаптичної мембрани;

  • синтез і утворення ферментів, везикул, мітохондрій;

  • швидкий аксонний транспорт;

  • транспорт АХ із аксоплазми у синаптичні везикули;

  • екзоцитоз АХ;

  • ендоцитоз (новоутворення синаптичних везикул із пресинаптичної мембрани);

  • захват нервовими терміналями продуктів гідроліза АХ (холіна і ацетата).

Незалежно від причин і механізмів розвитку,  клінічно блокада нервово-м’язової  передачі виявляється м’язовою слабістю, м’язовою втомлюваністю, паралічами м’язів. Найбільш  важким проявом є периферична зупинка дихання, яка пов’язана порушенням скорочення дихальної мускулатури.

Фармакологічні аспекти нервово-м’язової  передачі

З лікувальною метою часто приходиться втручатися в механізми нервово-м’язової  передачі за допомогою лікарських засобів.



Існує 2 групи препаратів, які впливають на цей процес:

1  Міорелаксанти. Це речовини, які використовують під час наркозу з метою запобігти рефлекторним скороченням скелетної мускулатури.

За механізмом дії розрізняють:



  • деполяризуючі  міорелаксанти (сукциніл, холін, дитилін) – викликають тривалу деполяризацію постсинаптичної мембрани, в результаті чого розвивається інактивація (десенситизація) ацетилхолінових рецепторів і нервово-м’язова  блокада;

  • недеполяризуючі міорелаксанти (тубокурарин, диплацин, меликрин) – блокують ацетилхолінові рецептори, внаслідок чого АХ не може викликати ПД.

2  Інгібітори холінестерази – ацетилхолінестеразні препарати.  Ці препарати зворотної (фізостигмін, прозерін) і незворотної (фосфакол) дії. Ці препарати  інактивують холінестеразу, збільшують вміст АХ в синаптичній щілині. Їх використовують при міастенії, а також в якості антагоністів блокаторів ацетилхолінових рецепторів, наприклад для припинення дії недеполяризуючих міорелаксантів після операції.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка