Основні симптоми та синдроми пульмонологічної патології. Методи обстеження в пульмонологі



Скачати 256.5 Kb.
Сторінка1/7
Дата конвертації18.07.2020
Розмір256.5 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7

Зміст


Зміст 1

Пульмонологія 2

Основні симптоми та синдроми пульмонологічної патології. Методи обстеження в пульмонології. 2

Бронхіальна астма. 3

Диференціальна діагностика та терапія бронхообструктивних захворювань. 4

Пневмонії та інфекційно-деструктивні захворювання легень. 5

Плеврити та плевральний випіт. Емпієма плеври. 6

Антибактеріальна терапія інфекційних захворювань органів дихання. 7

Ускладнення при легеневій патології: порушення вентиляційної функції легень, легенева недостатність, пневмоторакс, легеневе серце. 8

Гастроентерологія 9

Симптоми. Методи дослідження. Хронічні гастрити. ГЕРХ. Шлункова диспепсія. 9

Кардіологія 15

ГХ. Атеросклероз. ФР. Профілактика. 15

Вторинні АГ. НЦД. Лікування АГ. 15

Ендокринологія 18

Патологія гіпоталамо-гіпофізарної системи 18

Патологія надниркових залоз 24

Гематологія 25



Гострі та хронічні лейкемії. Лімфоми та мієломна хвороба. 25



Пульмонологія

Основні симптоми та синдроми пульмонологічної патології. Методи обстеження в пульмонології.


  1. Потерпілого в автопригоді 25-ти років турбують біль у грудній клітці, задишка. Об'єктивно: стан важкий, Ps- 120/хв., АТ- 90/70 мм рт.ст. Патологічна рухомість уламків ІІІ-V ребер справа. Перкуторно над легенею справа - коробковий звук, дихання справа не вислуховується. Яке обстеження слід призначити в першу чергу?

    1. Пункція плевральної порожнини

    2. Рентгенографія органів грудної клітки

    3. Торакоскопія

    4. УЗД органів грудної клітки

    5. Бронхоскопія

  2. У хворого 26-ти років, з лівобічною нижньочастковою пневмонією, під час кашлю з'явився різкий біль у грудній клітці зліва. Об'єктивно: дифузний ціаноз, розширення лівої половини грудної клітки. Перкуторно - високий тимпаніт. Аускультативно - відсутність дихальних шумів над лівою половиною грудної клітки. Зміщення правої межі серця до середньоключичної лінії. Яке обстеження буде найбільш інформативним?

    1. Спірографія

    2. Бронхоскопія

    3. Рентгенографія

    4. Бронхографія

    5. Пневмотахометрія

  3. Хвора 47-ми років скаржиться на кашель з виділенням гнійного харкотиння, біль у нижній частині лівої половини грудної клітки, періодичне підвищення температури тіла. Хворіє близько 10-ти років. Об'єктивно: дистальні фаланги пальців у вигляді "барабанних паличок". Яке обстеження буде найбільш інформативним для постановки діагнозу?

    1. Бактеріологічне дослідження харкотиння

    2. Оглядова рентгенограма легенів

    3. Бронхографія

    4. Пункція плевральної порожнини

    5. Бронхоскопія

  4. У хворого, ліквідатора аварії на АЕС, є підозра на наявність легеневої патології. Виникає необхідність в проведенні рентгенологічного дослідження. Який метод обстеження є оптимальним для даного хворого?

    1. Рентгеноскопія

    2. Рентгенографія

    3. Ядерно-магнітний резонанс

    4. Флюорографія

    5. Комп'ютерна томографія

  5. Хворий 36-ти років поступив із скаргами на кашель з виділенням гнійного харкотиння до 150 мл на добу, кровохаркання, періодичне підвищення температури до 37,8oC, знижений апетит, загальну слабкість. Хворіє протягом 10-ти років, загострення захворювання навесні і восени. Об'єктивно: блідість, легкий акроціаноз, потовщення нігтьових фаланг пальців. Аускультативно: вологі хрипи під лівою лопаткою. На Ro-грамах: розширення кореня легені, тяжистість і шпаристість легеневого малюнка зліва. Який найбільш вірогідний метод для уточнення діагнозу?

    1. Рентгеноскопія

    2. Томографія

    3. Торакоскопія

    4. Бронхографія

    5. Бронхоскопія


Хронічні обструктивні захворювання легень: хронічний бронхіт та емфізема легенів.

  1. При топографічній перкусії легенів у хворого, який отримав на підприємстві значну баротравму, було виявлено, що нижні межі легенів знаходяться на одне ребро нижче норми, висота верхівок обох легенів та поля Креніга значно збільшені. Про яке захворювання повинен подумати лікар в першу чергу?

    1. Емфізема легенів

    2. Бронхіальна астма

    3. Ексудативний плеврит

    4. Хронічний бронхіт

    5. Пневмоторакс

  2. Хворий 39-ти років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, загальну слабкість, пітливість. Об'єктивно: бочкоподібна грудна клітка, ЧД- 20/хв., Ps- 84/хв., ритмічний. АТ- 130/90 мм рт.ст. Перкуторно: коробковий відтінок легеневого звуку, дихання послаблене, тони серця приглушені, ритмічні. Периферійні набряки відсутні. Яке порушення функції зовнішнього дихання буде у хворого?

    1. Підвищення швидких параметрів вдиху за секунду

    2. Зниження дихальних об'ємів

    3. Нормальні показники

    4. Нападоподібне погіршення параметрів "потік-об'єм"

    5. Зниження пікової швидкості вдиху при збереженні параметрів видиху



Бронхіальна астма.


  1. Хворий 49-ти років скаржиться на ядуху, кашель. Харкотиння не виділяє. Неодноразово застосовував сальбутамол, інтал, але без ефекту. Об'єктивно: сидить, спираючись на стіл. Ціаноз обличчя, акроціаноз. Дихання поверхневе, утруднене, місцями не вислуховується; розсіяні хрипи, значно подовжений видих. Серце - тони приглушені, тахікардія. Ps - 112/хв., АТ- 110/70 мм рт.ст. Печінка біля краю реберної дуги. Периферичних набряків немає. Який попередній діагноз у хворого?

    1. Бронхіальна астма, помірної важкості

    2. Серцева астма

    3. Астматичний статус

    4. Аспірація стороннього тіла

    5. Хронічний обструктивний бронхіт

  2. До приймального відділення лікарні надійшов хворий з хриплим диханням (більш затруднений вдих), ціанозом шкіри, тахікардією та артеріальною гіпертензією. В анамнезі - бронхіальна астма. Годину тому робив інгаляцію сальбутамолу та забув зняти ковпачок, який аспірував при глибокому вдиху. Які дії лікаря?

    1. Зробити інгаляцію 2-адреноміметика

    2. Ввести підшкірно дексаметазон

    3. Викликати анестезіолога та чекати на його появу

    4. Виконати прийом Геймліха

    5. Зразу виконати конікотомію

  3. Жінка 40-ка років госпіталізована зі скаргами на напади ядухи, кашель з харкотинням. Хворіє 4 роки. Вперше напад ядухи з'явився у хворої при перебуванні у селі. Надалі напади турбували при прибиранні помешкання. Через 3 дні перебування у стаціонарі стан значно покращився. Назвіть найбільш імовірний етіологічний фактор:

    1. Психогенний

    2. Інфекційний

    3. Пилок рослин

    4. Побутові алергени

    5. Хімічні речовини

  4. В стаціонар потрапив хлопчик 11-ти років з діагнозом бронхіальна астма, середньоважкий перебіг, період загострення. З метою зняття нападів призначена бронхолітична терапія за допомогою небулайзера. Протягом дня стан дитини стабілізувався. Який метод дослідження доцільно призначити для подальшого моніторингу респіраторної функції хворого?

    1. Велоергометрія

    2. Спірометрія

    3. Пневмотахометрія

    4. Пікфлоуметрія

    5. Проведення бронходілятаційних проб





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка