Основи товарознавчого аналізу медичних та фармацевтичних товарів

• Дисципліна “Основи медичного та фармацевтичного товарознавства”
• ЛЕКЦІЯ №6
• Тема: “ Основи товарознавчого аналізу
• медичних та фармацевтичних товарів ”

• 1. Предмет і значення договорів купівлі-продажу.
• 2. Товарознавчі операції та їх класифікація.
• 3. Товарорух.
• 4. Методика проведення товарознавчого аналізу ВМП і фармацевтичних товарів.
• 5. Приймання товару на аптечний склад (базу).
• 6. Зберігання товару.
• 7. Відпускання товару зі складу (бази).
• 8. Списання товарів.

• ПЛАН

• Договір купівлі - продажу є одним з типів договорів, що регулює зобов'язання з передачі майна. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).
• Умови про товар і його ціною являються істотними елементами договору купівлі – продажу.
• Продавець зобов'язаний передати покупцеві також належні до товару документи (технічний паспорт, сертифікат якості, інструкцію з експлуатації тощо), передбачені договором купівлі-продажу.

• 1. Предмет і значення договорів купівлі-продажу.

• Схема формування логістичного ланцюжка в просуванні на фармацевтичному ринку товару від виробника (постачальника) до підприємства роздрібної торгівлі (покупця) через оптове підприємство (посередника) на підставі договорів купівлі-продажу.

• Товарознавчі операції — важливий елемент організації торгово-оперативних процесів у забезпеченні населення і лікувально-профілактичних закладів лікарськими засобами та виробами медичного призначення.
• Роль і значення договорів, угод і контрактів, що їх укладають сторони в нових умовах господарювання, значно зростає, адже штрафні санкції й інші заходи, до яких вдаються в разі зриву поставок, невчасної оплати продукції та інших порушень договірних зобов'язань, уже не встановлюються і не лімітуються керівними організаціями, а обумовлюються сторонами під час підписання цих документів.

База (склад) — це та структура, що може повною мірою перебрати на себе роль постачальника:

• База (склад) — це та структура, що може повною мірою перебрати на себе роль постачальника:
• приймати заявки-замовлення від аптечних установ;
• укладати договори із заводами, зарубіжними фірмами, зовнішньоторговельними організа-ціями.
• Отже, аптеки можуть мати справу вже безпосередньо з базами (складами). Та й виробникові зручніше укладати договори зі складами і базами на свою продукцію у великих обсягах постачання, ніж із величезною кількістю аптек на широку номенклатуру з малими обсягами.

• Товарознавчі операції — це комплекс заходів, пов’язаних із товарорухом та забезпеченням умов для приймання, зберігання, відпускання і списання товарів. Їх можна класифікувати за такими групами:
• 1.Операції з товароруху (здійснення контролю за фізичним переміщенням продукції від місць виробництва до місць реалізації).
• 2.Операції з приймання товару (доставка від постачальника, розвантаження товару, перевірка кількості й якості, комплектності й відповідності даним, зазначеним у супровідних документах, упорядкування приймальних актів, реєстрів, оформлення претензій тощо).
• 3.Операції, пов’язані із зберіганням товару (приймання у відділи зберігання, розподіл товарів на групи за умовами зберігання, розміщення товару в місцях зберігання відповідно до вимог НТД, контроль за термінами придатності і якісним станом товару тощо, організація заходів, що забезпечують цілісність товару).
• 4.Операції, пов’язані з відпусканням товару (добір товару за розпорядженням відділу збуту чи складу, розфасування, закупорювання і маркування, пакування в транспортну тару і відправлення в аптечну мережу).
• 5.Операції, пов’язані зі списанням товару (складання актів і знищення товару).

• Товарорух – це система заходів, що забезпечує доставку товару до місць продажу в точно зазначений час і з максимально високим рівнем обслуговування покупця.
• Рівень обслуговування залежить від таких факторів:
• швидкості виконання замовлення (часу від відправки замовлення до одержання товару);
• можливості термінової доставки товару за спеціальним замовленням;
• готовності прийняти повернений товар, якщо в ньому виявлено дефект або якщо товар неякісний, і замінити якнайшвидше доброякісним;
• забезпечення різноманітності партій відвантаження, якщо кількість товарів в упаковці розглядається як одне транспортне місце (за бажанням покупця);
• забезпеченості найзручнішим транспортом;
• високоефективної служби сервісу;
• добре організованої складської мережі;
• достатнього рівня запасів як товару, так і запасних частин до товарів усієї номенклатури, у тому числі й знятих із виробництва;
• прийнятного рівня цін, за якими надаються послуги товароруху покупцю.

• Комплексний підхід на рівень обслуговування є абсолютно необхідним, адже нехтування будь яким елементом системи здатне серйозно порушити її функціонування і негативно вплинути на престиж фірми, її позиції на ринку і конкурентність товару.
• Приймаючи рішення про вдосконалення якоїсь ланки системи товароруху при переході до ринку, необхідно дбати, щоб воно не позначилося негативно на загальному ефекті, особливо якщо це вдосконалення покликане мінімізувати витрати.
• Для контролю ефективності роботи служби товароруху можна користуватися формулою загальних витрат, запропонованою Ф. Котлером:
• D = T + F + W + S,
• де D — сума витрат товароруху;
• T — транспортні витрати;
• F — постійні складські витрати;
• W— перемінні складські витрати;
• S — вартість замовлень, не виконаних у гарантовані терміни.

• У систему товароруху входять елементи, що належать як до внутрішнього, так і до зовнішнього середовища маркетингу (marceting — торгівля, спродаж, тобто організація збуту товарів).
• Елементами внутрішнього середовища маркетингу є:
• обробка замовлень, отриманих від споживачів (аптек, ЛПЗ, магазинів);
• добір партій товарів за замовленнями і формування оптимальної транспортної тари;
• запаковування відповідно до вимог транспортних служб;
• оформлення документів;
• відвантаження і контроль за рухом вантажу.
• Елементи зовнішнього середовища маркетингу такі:
• підприємства (фірми), що забезпечують перевезення;
• посередники і їхні склади;
• мережа збуту.
• Залежно від виду товару й інших обставин деякі елементи можуть ставати непотрібними або, навпаки, можуть додаватися елементи, що відповідають специфіці товароруху на певному ринку.

Товарознавчий аналіз медичних і фармацевтичних товарів включає такі етапи:

• Товарознавчий аналіз медичних і фармацевтичних товарів включає такі етапи:
• 1.етап. Перевірка супровідних документів на товар, який надійшов.
• 2.етап. Перевірка відповідності найменування та кількості товарів, зазначених у супровідних документах і тих, що фактично надійшли на склад.
• 3.етап. Проведення органолептичного (візуального) контролю пакування товарів:
• контроль вторинного пакування: наявність або відсутність дефектів (забруднень, втиснень, розривів, розбухання внаслідок поглинання вологи, патьоків типографської фарби, чіткість нанесення маркування та колірне оформлення);
• контроль первинного пакування: цілісність контейнера (тари), закупорювального засобу, контролю першого розкриття та ін.

4.етап. Перевірка маркування товару

• 4.етап. Перевірка маркування товару
• 4.1. Маркування перев'язувальних засобів.
• Маркування первинного пакування перев'язувальних засобів здійснюють відповідно до НД (ГОСТ 1172-93; ГОСТ 1179-93; ГОСТ 16427-93 та ін.). Наприклад, маркування бинтів марлевих медичних (відповідно до ГОСТ 1172-93) має включати:
• емблему Червоного Хреста;
• найменування підприємства-виготовлювача;
• його товарний знак,
• найменування та розміри бинта,
• позначення цього стандарту, вказівок "стерильний" або "нестерильний",
• дату виготовлення (квартал, рік — для нестерильних бинтів), д
• дату стерилізації (для стерильних).
• На пергаментній оболонці стерильних бинтів має бути нанесено рекомендацію: "Розірвіть оболонку, перекру­тивши бинт", а на плівковій — "Оболонку розірвіть за вирізом".

4.2.Маркування виробів з гуми

• 4.2.Маркування виробів з гуми
• проводять відповідно до НД (ДСТУ 2667-94, ДСТУ 2909-94, ГОСТ 3356-95 та ін.).
• Так, маркування грілок гумових (згідно з ДСТУ 2667-94) наноситься на грілку відбитком гравірування на прес-формі або маркувальною фарбою (або і тим, і тим способом одночасно).
• Маркування грілок гумових має містити:
• товарний знак заводу-виготовлювача,
• назву виробу,
• тип грілки,
• місткість,
• позначку цього стандарту,
• дату виготовлення (квартал і рік — дві останні цифри,
• штамп технічного контролю або номер пакувальника). Допускають нанесення переліченої вище інформації на ярлик.

• 4.3. Маркування медичних інструментів.
• 4.3.1.Маркування пакування медичних інструментів проводять відповідно до ГОСТ 19126-2007.
• На споживчій тарі або ярлику, що його вкладають у неї, зазначено:
• товарний знак або найменування підприємства-виготовлювача,
• умовна позначка й (або) найменування інструмента за відсутності умовної позначки,
• номер інструмента в разі впакування окремими номерами,
• умовний знак "Н" (для інструментів з корозійно-стійкої сталі) або "Ті" (для інструментів з титанових сплавів),
• позначення стандарту або технічних умов, за яких виготовляють інструмент,
• відомості про приймання інструмента відділом технічного контролю,
• кількість інструментів в одному упакуванні, дата випуску.
• У разі обмежених розмірів споживчої тари допускають зменшення обсягу відомостей, які зазначають на пакуванні або ярлику, з обов'язковим перерахуванням найменування та кількості інструментів, які містяться в пакуванні.

• 4.3.2.Маркування, що його наносять на медичні інструменти.
• Інструменти повинні мати чітке маркування, що містить:
• номер інструмента або його позначення (в разі виготовлення кількох номерів),
• товарний знак підприємства-виготовлювача,
• рік випуску (дві останні цифри),
• умовну позначка "Н" (для інструментів з корозійностійкої сталі) або "Ті" (для інструментів з титанових сплавів).
• Маркування має бути нанесено на неробочій частині інструмента.
• У разі неможливості нанести маркування на поверхні інструмента шрифтом заввишки не менше ніж 2 мм або призначеного для тривалого (понад 6год) перебування в організмі людини або нанесення маркування зумовлює зміну функціональних властивостей інструментів, допускають нанесення маркування на споживчу тару або ярлик.

• 4.4. Маркування виробів медичної техніки
• 4.4.1. Маркування споживчої тари або футлярів проводять відповідно до ГОСТ 20790-93 і воно має містити:
• товарний знак підприємства-виготовлювача,
• найменування або позначення типу (виду, моделі) виробу, кількість виробів (у разі групового пакування),
• рік і місяць упакування,
• позначення технічних умов або стандартів на вироби,
• рік і місяць переконсервування за потреби,
• знак Державного реєстру (для засобів вимірювання),
• номер артикула та інші відомості, нанесені на виробах, призначених для роздрібної торговельної мережі, та відомості залежно від вимоги до виробів.
• знак відповідності технічним регламентам.
• Маркування за відсутності споживчої тари та футлярів наносять на ярлик.

• Знак відповідності технічним регламентам

• 1. Знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) має форму незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника. Довжина розриву кола становить 0,22 його загальної довжини (або 80 градусів).
• 2. Зображення знака відповідності може бути плоским або рельєфним і виконується двома контрастними кольорами.
• 3. Висота знака відповідності не може бути менш як 5 міліметрів, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.
• 4. У разі зменшення або збільшення розміру знака відповідності повинні бути дотримані пропорції його форми.

• ПРАВИЛА ТА УМОВИ НАНЕСЕННЯ знака відповідності технічним регламентам
• 1. Знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним.
• 2. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг. Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання.
• 3. Знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва, у форматі UA.TR.YYY або YYY, де:
• UA - умовне позначення України латинськими літерами;
• TR - умовне позначення, яке означає, що орган з оцінки відповідності призначено на виконання робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів;
• YYY - ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності.
• Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься таким органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.

• 4.4.2. Маркування виробів медичної техніки
• має містити (відповідно до ГОСТ 20790-93):
• товарний знак підприємства-виготовлювача,
• найменування або позначення типу (виду, моделі) виробу,
• номер виробу за системою нумерації підприємства-виготовлювача (за потреби),
• рік випуск виробу (або дві останні цифри),
• позначення стандартів або технічних умов,
• інші відомості залежно від вимог до виробів (клас точності для засобів вимірювання, символи обслуговування, номінальна напруга мережі, споживча потужність за номінального режиму роботи тощо).
• Для виробів з автономним живленням номінальне живлення мережі й споживчу потужність не зазначають.
• Якщо до складу виробів входять окремі блоки, конструктивно розміщені в різних корпусах, маркування наносять на корпус основною блоку. У тому разі, коли місця на виробі недостатньо, — на ярлик, який приклеюють до тари.

• 4.5. Маркування Готових лікарських засобів(ГЛЗ).
• Маркування здійснюють відповідно до наказів МОЗ України.
• Маркування вторинного пакування ГЛЗ:
• країна-виробник,
• підприємство-виготовлювач,
• його товарний знак й адреса,
• найменування ГЛЗ українською і латинською мовами,
• лікарська форма,
• кількість ГЛЗ,
• концентрація, активність або доза,
• якісний і кількісний склад інгредієнтів,
• спосіб введення,
• номер серії,
• термін придатності,
• реєстраційний номер,
• умови зберігання,
• штрихкод.

• Маркування первинного пакування ГЛЗ.
• Під час маркування ампул, шприц-тюбиків і тюбиків-крапельниць зазначають:
• найменування ГЛЗ,
• концентрацію або активність,
• кількість ЛЗ,
• номер серії,
• термін придатності.
• На блістері, тубі зазначають:
• назву ЛЗ,
• дозу, концентра­цію, активність ЛЗ,
• номер серії,
• термін придатності,
• найменування власника реєстраційного посвідчення.

5 етап. Перевірка штрих коду (ШК) товару.

• 5 етап. Перевірка штрих коду (ШК) товару.
• 5.1.Розшифрувати ШК товару та визначити країну-виробника.
• 5.2. Провести перевірку контрольної цифри ШК.
• 6 етап. Перевірка комплектності товару.
• 6.1. Перевірку комплектності перев'язувальних засобів проводять відповідно до вимог НД (ГОСТ 1179-93; ГОСТ 16427-93; ГОСТ 1172-93).
• Наприклад, відповідно до ГОСТ 1179-93, у "Пакетах перев'язувальних медичних індивідуальних" перевіряють наявність пов'язки (ватно-марлевої нерухомої подушечки, ватно-марлевої рухомої подушечки, марлевого бинта), безпечної шпильки, внутрішньої та зовнішньої прогумованої оболонки.

• 6.2. Для виробів з гуми комплектність перевіряють залежно від виду і модернізації виробів відповідно до ДСТУ 2667-94, ДСТУ 2909-94, ГОСТ 3399-76, ГОСТ 3-88 та ін.
• Наприклад, для грілки типу Б згідно з ДСТУ 2667-94 “Грілки гумові” перевіряють на наявність:
• корпуса грілки із вмонтованою втулкою,
• пробки,
• гумової стрічки,
• гвинтового затвора з наскрізним отвором,
• наконечників (для дітей, дорослих, матковий),
• гумової трубки,
• поворотного крана,
• інструкції для експлуатації,
• ярлика.

• 6.3. Перевірку комплектності медичних інструментів проводять відповідно до ГОСТ 19126-2007.
• Інструменти відповідно до стандартів і технічних умов мають бути укомплектовані приладами та змінними запасними частинами, що забезпечують їхню експлуатацію впродовж гарантійного строку.

6.4. Для виробів медичної техніки перевіряють комплектність товару відповідно до ГОСТ 20790-93.

• 6.4. Для виробів медичної техніки перевіряють комплектність товару відповідно до ГОСТ 20790-93.
• За потреби їх мають забезпечувати індивідуальними або груповими комплектами запасних частин, інструментів і приладів, які потрібні для технічного обслуговування виробів упродовж гарантійного строку. Перелік запасних частин, інструментів і приладів, які входять у комплект виробів або групи виробів, мають установлювати в стандартах і технічних умовах на вироби конкретних видів.
• 6.5. Під час перевірки комплектності ГЛЗ уточнюють наявність або відсутність інструкції до медичного застосування, дозувальних пристроїв та інших пристосувань.

• 7 етап. Проведення органолептичного аналізу товару.
• 7.1. Органолептичний аналіз перев'язувальних засобів.
• Аналіз перев'язувальних засобів за зовнішнім виглядом проводять відповідно до ГОСТ 16427-93, ГОСТ 117-75, ГОСТ 16977-71.
• Наприклад, відповідно до ГОСТ 5556-81, "Вата медицинская гигроскопическая “ має бути білого кольору (підфарбовування не допускають), без запаху і сторонніх домішок (голочок, трісочок, у тому числі тваринних або інших рослинних волокон).
• 7.2. Органолептичний аналіз гумових виробів проводять відповідно до вимог ДСТУ 2667-94, ДСТУ 2909-94, ГОСТ 3356-95. Перевіряють наявність або відсутність дефектів (тріщин, сторонніх включень, задирок, неоднорідності фарбування, ознак старіння гуми та ін.).
• 7.3. Органолептичний аналіз медичних інструментів проводять відповідно до ГОСТ 19126-2007. На поверхні інструментів не має бути тріщин, раковин, вибоїв, подряпин, викришених місць, задирок, розшарувань, слідів корозії, неоднорідності покриття.

7.4. Органолептичний аналіз виробів медичної техніки проводять відповідно до ГОСТ 20790-93. Металеві частини мають бути виготовлені з корозійностійких матеріалів або захищені від корозії захисним або захисно-декоративним покриттям. Вироби медичної техніки не повинні мати дефектів.

• 7.4. Органолептичний аналіз виробів медичної техніки проводять відповідно до ГОСТ 20790-93. Металеві частини мають бути виготовлені з корозійностійких матеріалів або захищені від корозії захисним або захисно-декоративним покриттям. Вироби медичної техніки не повинні мати дефектів.
• 7.5. Органолептичний аналіз ГЛЗ проводять відповідно до вимог ДФУ й АНД.
• 7.5.1. Таблетки мають бути правильної форми (краї — цільні, без надщерблених місць), мати гладеньку й однорідну поверхню та достатню міцність. На поверхню таблетки можуть бути нанесені штрихи, риски, написи тощо. Таблетки, що містять отруйні речовини, повинні мати спеціальне забарвлення.
• 7.5.2. Драже має бути правильної кулястої форми з рівною, гладенькою, однорідною за забарвленням поверхнею.
• 7.5.3. Гранули мають бути однорідними за забарвленням і розміром.
• 7.5.4. Капсули мають бути правильної форми, прозорими або пофарбованими, без міхурів, включень, вм'ятин і механічних забруднень. Поверхня капсул може бути промаркована.

7.5.5. Порошки мають бути сипкими й однорідними.

• 7.5.5. Порошки мають бути сипкими й однорідними.
• 7.5.6. Настоянки, екстракти, сиропи мають бути прозорими, без осаду (якщо це не зазначено в АНД), повинні мати смак і запах, які характерні для вихідної сировини, і при цьому не розшаровуватися.
• 7.5.7. Очні краплі не мають містити механічних домішок, видимих неозброєним оком. Розчини мають бути прозорими, а суспензії можуть утворювати осад, який швидко зникає після збовтування з утворенням стабільної суспензії.
• 7.5.8. Розчини для ін'єкцій не мають містити механічні домішки, навіть не видимі неозброєним оком. Забарвлення розчину має відпові­дати еталону кольоровості.
• 7.5.9. Мазі, лініменти, креми та пасти мають бути однорідними та пластичними.
• 7.5.10. Гелі мають бути однорідними та прозорими без механічних включень.
• 7.5.11. Супозиторії (свічки, кульки, палички тощо) мають бути однорідними, правильної форми та достатньої твердості.
• 7.5.12. Пластирі мають бути однорідними, липкий шар має бути достатньо адгезивним.

8 етап. На підставі результатів проведеного товарознавчого аналізу робимо висновок про можливість приймання товару.

• 8 етап. На підставі результатів проведеного товарознавчого аналізу робимо висновок про можливість приймання товару.
• ПРИЙМАННЯ ТОВАРУ НА АПТЕЧНИЙ СКЛАД (БАЗУ)
• Основним завданням складу (бази) є приймання і зберігання медикаментів та інших медичних товарів, а також постачання ним аптечних і лікувальнопрофілактичних закладів.
• Відповідно до основного завдання на аптечний склад покладається:
• проведення всіх операцій з приймання товару від постачальників згідно із чинними основними умовами постачання продукції та укладеними договорами;
• організація належного зберігання продукції в залежності від їх фізикохімічних властивостей у суворій відповідності з ДФ, затвердженими МОЗ України правилами й інструкціями, а також НТД на конкретні товари.
• Приймати товари слід у суворій відповідності з НТД (ФС, ТФС, ДСТУ, ГОСТ, ОСТ, ТУ) та інструкціями про порядок приймання продукції за кількістю і якістю (П-6 та П-7).

На кожному аптечному складі (базі) створюється приймальна комісія. Отруйні та наркотичні лікарські засоби й спирти передають відразу, ще до комісії, у відділ їхнього зберігання під розписку матеріально-відповідальних осіб цього відділу. На такі товари складають окремі приймальні акти.

• На кожному аптечному складі (базі) створюється приймальна комісія. Отруйні та наркотичні лікарські засоби й спирти передають відразу, ще до комісії, у відділ їхнього зберігання під розписку матеріально-відповідальних осіб цього відділу. На такі товари складають окремі приймальні акти.
• Обов’язки приймальної комісії:
• визначення придатності товару, що надійшов на склад (базу);
• встановлення факту непридатності одержаного товару, із зазначенням подальшого його прямування (повернення постачальнику, передача для інших цілей);
• оформлення кількісного і якісного приймання.
• Всі товарноматеріальні цінності, що надходять на склад, мають бути піддані ретельному контролю за кількістю і якістю.

Товари, які підлягають обов’язковому лабораторному аналізу і на які відсутні у постачальника відповідні дні документи - Висновки щодо якості лікарського засобу, виданого лабораторіями Держлікслужби, або уповноваженими незалежними лабораторіями, приймальна комісія відбирає проби й передає їх на перевірку у відповідні лабораторії.

• Товари, які підлягають обов’язковому лабораторному аналізу і на які відсутні у постачальника відповідні дні документи - Висновки щодо якості лікарського засобу, виданого лабораторіями Держлікслужби, або уповноваженими незалежними лабораторіями, приймальна комісія відбирає проби й передає їх на перевірку у відповідні лабораторії.
• Обов’язковому посерійному контролю на відповідність усім вимогам ДФ та інших НТД піддаються такі групи лікарських засобів:
• всі отруйні і наркотичні;
• лікарські засоби для готування ін’єкційних розчинів і очних крапель;
• лікарські засоби для інгаляційного наркозу (за винятком кисню і закису азоту);
• усі лікарські засоби—якщо виникають сумніви щодо їх якості.

• Порядок приймання товарів урахуванням термінів їх придатності :
• Медикаменти слід відправляти споживачам із таким розрахунком, щоб на момент їх відвантаження залишалося не менше 80 % від терміну придатності, зазначеного на етикетці, а бактерійні препарати, стоматологічні та полімерні препарати й матеріали — за умови, якщо залишилося не менше 50 % від строку придатності.
• Медичні вироби з терміном придатності більше двох років можна відвантажувати одержувачу, якщо час придатності, що залишився, становить не менше 1,5 року.
• Приймання продукції здійснюється на підставі квитанцій, товарно-транспортних накладних, повідомлень про прибуття вантажу, одержаних від транспортних організацій.

Для одержання товару на станції залізниці, пристані, в аеропорту, на складі постачальника представникові одержувача видається доручення.

• Для одержання товару на станції залізниці, пристані, в аеропорту, на складі постачальника представникові одержувача видається доручення.
• Якщо під час приймання вантажів виявлено пошкодження вагонів, контейнерів, відсутність на них пломб, пошкодження тари, а також інші ознаки, що викликають сумніви щодо цілісності вантажу, необхідно здійснити перевірку у відповідності з документами, тобто зробити внутрішньо-тарне приймання вантажу й одержати від транспортної організації примірник комерційного акта. Без упорядкування комерційного акта приймати вантаж із вадами упаковки, несправністю пломб або за наявності інших ознак пошкодження категорично забороняється.
• Розпакування, приймання й оприбуткування товарів на складі проводиться приймальною комісією після впорядкування актів. У спірних випадках комісія зобов’язана запрошувати спеціалістів—експертів і консультантів.

• Приймальні акти на оприбуткування товару оформлюють, як правило, у день надходження товарів, але не пізніше наступного дня за надходженням.
• Терміни виставлення претензій:
• А. Щодо кількісних розбіжностей:
• для вітчизняних товарів — не пізніше трьох днів;
• для імпортних товарів — не пізніше семи днів.
• Б. Щодо якості:
• для вітчизняних товарів — не пізніше десяти днів;
• для імпортних товарів — протягом усього часу придатності.

Відповідь на претензію повинна надійти не пізніше 20-денного терміну після її отримання. За цей же час визнана за претензією сума має бути перерахована одержувачу.

• Відповідь на претензію повинна надійти не пізніше 20-денного терміну після її отримання. За цей же час визнана за претензією сума має бути перерахована одержувачу.
• Прийнятий комісією товар передається у відповідний відділ на зберігання. На підставі примірників приймальних актів, що складені в приймальному відділі, заповнюють реєстри прибуткових документів по кожному відділу зберігання, які є одночасно і звітом приймального відділу про надходження товару. Реєстри складають у трьох примірниках, із яких перший віддають до бухгалтерії разом із приймальними актами, рахунками постачальників та іншими документами з підписами матеріальновідповідальних осіб відділів зберігання, другий примірник реєстру з відміткою бухгалтерії про прийняття реєстру і документів передають у відділ зберігання товару, третій — залишають у приймальному відділі.

Товар, що надійшов у відділ зберігання, заноситься в картки складського обліку, після чого на кожний заводиться стелажна картка.

• Товар, що надійшов у відділ зберігання, заноситься в картки складського обліку, після чого на кожний заводиться стелажна картка.
• На матеріально-відповідальних осіб відділів зберігання покладається:
• 1. Раціональне розміщення товарів на місцях зберігання відділів складу, а всередині їх-за окремими групами, найменуваннями та іншими ознаками, що забезпечує вільний доступ до товарів на стелажах, піддонах, полицях, підтоварниках, у контейнерах, шафах, ящиках, із таким розрахунком, щоб забезпечити їх швидке приймання, відпускання і перевірку наявності.
• 2. Забезпечення наявності в місцях викладки кожної групи товарів стелажних карток для контролю своєчасності реалізації й придатності товару. (Стелажна картка містить: найменування товару, кількість, номер серії, дату аналізу, ціну, строк придатності).
• 3. Суворе дотримання умов зберігання в складських приміщеннях (сейфах, металевих шафах та ін.) з урахуванням температурного режиму, фізикохімічних властивостей і протипожежної безпеки. При цьому не слід забувати про техніку безпеки.

4. Окреме зберігання легкозаймистих і вибухонебезпечних товарів у спеціально виділених для цього приміщеннях, ізольованих від інших товарів і відділів складу.

• 4. Окреме зберігання легкозаймистих і вибухонебезпечних товарів у спеціально виділених для цього приміщеннях, ізольованих від інших товарів і відділів складу.
• 5. Роздільне зберігання зіпсованих, непридатних і прийнятих на відповідальне зберігання товарів у випадках пред’явлення претензій. При цьому необхідно керуватися НТД на конкретні товари й інструкцією про організацію зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення, що затверджена наказом МОЗ України № 44 від 16.03.93 р.

ВІДПУСК ТОВАРУ ЗІ СКЛАДУ (БАЗИ)

• ВІДПУСК ТОВАРУ ЗІ СКЛАДУ (БАЗИ)
• Аптечний склад (база) по відношенню до аптек, ЛПЗ та інших організацій є постачальником, а вони, в свою чергу— одержувачами (споживачами). Склад може бути також посередником між виробником (або постачальником).
• Розрахунки зі складами здійснюються на підставі планових платежів за договорами (угодами), укладеними на рік. При відвантаженні продукції зі складу термін придатності для медикаментів повинен становити не менше 60 %, а для бактерійних препаратів — не менше 40 % від часу, зазначеного на етикетці.
• Товари з відділу зберігання складу відпускаються на підставі замовлень - вимог. Залежно від місцевих умов товари пакують на складі в ящики, мішки, контейнери. в експедиції або безпосередньо у відділі зберігання. У цьому випадку експедиція приймає товар за кількістю місць, що вказана в накладній.

При пакуванні товарів в експедиції пакувальник заповнює і підписує два примірники ящикової вкладки (1-й — вкладається в ящик, 2-й—додається до накладної, що залишається в експедиції). Транспортом аптечного складу товар з експедиції направляється в аптечну мережу. Експедитор, що супроводжує вантаж, здає його одержувачу під розпис у двох примірниках накладних, одержувач при цьому повинен мати постійне або разове доручення. На накладних ставиться штамп приймання, в якому вказано кількість місць, суму товару і дату приймання.

• При пакуванні товарів в експедиції пакувальник заповнює і підписує два примірники ящикової вкладки (1-й — вкладається в ящик, 2-й—додається до накладної, що залишається в експедиції). Транспортом аптечного складу товар з експедиції направляється в аптечну мережу. Експедитор, що супроводжує вантаж, здає його одержувачу під розпис у двох примірниках накладних, одержувач при цьому повинен мати постійне або разове доручення. На накладних ставиться штамп приймання, в якому вказано кількість місць, суму товару і дату приймання.
• При виявленні нестачі, зіпсованості, бою складається приймальний акт у трьох примірниках (1-й — для одержувача, 2-й — в експедицію складу, 3-й — у вищу організацію). Питання про віднесення і відшкодування суми збитку, про порядок вилучення бою чи браку вирішуються керівництвом складу.

Списання товарів, термін придатності яких минув, або вони стали непридатними, здійснює комісія, затверджена наказом керівника суб’єкта підприємництва, з упорядкуванням відповідних описів-актів, на підставі «Інструкції про порядок відшкодування втрат від списаних лікарських засобів, термін придатності яких минув, і вони стали непридатними».

• Списання товарів, термін придатності яких минув, або вони стали непридатними, здійснює комісія, затверджена наказом керівника суб’єкта підприємництва, з упорядкуванням відповідних описів-актів, на підставі «Інструкції про порядок відшкодування втрат від списаних лікарських засобів, термін придатності яких минув, і вони стали непридатними».
• Водночас, ліки, які стали не придатними до реалізації, набувають статусу “відходів” і підлягають знищенню за встановленими правилами на договірних відносинах на підприємстві, яке має спеціальне обладнання для проведення цих дій.
• Списання в бюджетному закладі здійснюється на суму не більше 0,1 % від загального товарообігу.

• Після списання товару вирішується питання його знищення, про що робиться висновок в описах - актах на списання.
• Документи на знищені товари, затверджені у встановленому порядку, відправляються до бухгалтерії аптечного закладу (для обліку втрат) в організаційно-інформаційний відділ та до територіального органу Держлікслужби.

• Дякуємо за увагу!