Основи техніки безпеки в фармацевтичній галузі

Згідно з останніми оцінками, щороку внаслідок дії виробничих факторів поми­рає до 2 млн. осіб. Причому чотирма головними "вбивцями" вважаються: професій­но-зумовлені онкологічні (32 %) та серцево-судинні (23 %) захворювання, нещасні випадки на виробництві (19 %) та інфекційні хвороби, виникнення яких пов'язано з умовами трудової діяльності (17 %).

Все це стосується і України, яка в результаті аварій, травм та професійних захво­рювань щороку втрачає близько 1 млрд. гри. І, що найбільш прикро, при цьому на ви­робництві травмується понад 25 тисяч осіб, у тому числі смертельно - 900-1200 чо­ловік.

Разом з тим міжгалузевою комплексною програмою "Здоров'я нації"" передбачено досягнути послідовного скорочення смертності від нещасних випадків, травм та отруєснь: до 2010 року-на ЗО %, до 2020 року - на 40 %. до 2030 року -на 45 %. 

Охорона праці - це система правових, соціально-екомічних,  організаційно-тсхпічиих, сапітарно-гігієнічиих і лікувально-профілактичних  заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоровя і працездатності лю­дини у процесі трудової діяльності.

Основні законодавчі акти з питань охорони праці. Закон України "Про охорону праці" та його зміст

Законодавство України про охорону праці - це система взаємозалежних нормативно-правових актів, які регулюють відносини в галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.
Служба охорони праці: обов'язки, права, структура, штати

На виконання Закону України "Про охорону праці" Державним комітетом України з нагляду за охороною праці видано наказ №255 від 15.11.2004 року, згідно з яким затверджено Типове положення про службу охорони праці.

Основи техніки безпеки .

Працівник допускається до самостійної роботи при умові:

• 
  коли стан його здоров'я дозволяє виконувати, запропоновану йому роботу
  
• 
  коли  працівник пройшов інструктажі з охорони праці, які дають йому право виконувати дану роботу;
  
• 
  на роботи з підвищеною небезпекою працівник повинен мати посвідчення, яке свідчить про проходження ним відповідного навчання.
  

Прийняті на роботу співробітники допускаються до роботи тільки після відповідного інструктажу по техніці безпеки і виробничій санітарії

Не допускаються до роботи працівники, в тому числі посадові особи, які не про­йшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, в тому числі у посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний термін пройти повторне навчання і перевірку знань.

Інструктажі з питань охорони праці про­водяться під час організації роботи з охорони праці як на підприємствах, так і у на­вчальних закладах. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці на підприємствах поділяються на декілька видів, а саме: на вступний, первин­ний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться:

• з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасо­ву), незалежно від рівня їх освіти, стажу роботи за цією професією та посади;

• з працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві і беруть безпо­середню участь у виробничому процесі, з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства;

• з учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для про­ходження виробничої практики;

 Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи:

•      з працівником, новоприйнятим (постійно або тимчасово) на підприємство;

•      з працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

•      з працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;

• з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві;

•      зі студентом, учнем та вихованцем, який прибув на виробничу практику.

Повторний інструктаж: проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на квартал, на інших роботах - 1 раз на півріччя.

Як правило, повторний інструктаж проводиться індивідуально або з групою пра­цівників, ню викопують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

• у разі введення в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону граці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

• при зміні технологічного процесу, модернізації устаткування, приладів та ін-, грумснтів, вихідної сировини, матеріалів та інших чинників, що впливають на охо­рону праці;

• у разі порушення працівником нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварії або отруєння;

• на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці, вишестоящої господарської організації або державної виконавчої влади у випадку, якщо ви-

явлено незнання працівником безпечних методів і прийомів праці або нормативних актів про охорону праці;

• у разі наявності перерви у професійній діяльності працівника понад ЗО календар­них днів - для робіт з підвищеною небезпекою, понад 60 днів - для інших видів робіт.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначається в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили необхідність його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться з працівником:

• у разі виконання разових робіт, що не пов'язані з безпосередніми обов'язками за фахом;

• при ліквідації аварії або стихійного лиха;

• під час проведення робіт, на які оформляється наряд-допуск, дозвіл або інші подібні документи;

•  у разі проведення екскурсій на підприємствах.

    Інструкція з охорони праці є нормативним актом, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях у виробничих приміщеннях, на території підприємства або в інших місцях, де дорученням власника чи уповноваженого ним органу (далі - роботодавець) виконуються ці роботи, удові чи службові обов'язки.

-  загальні положення;

 -  вимоги безпеки перед початком роботи;

-  вимоги безпеки під час виконання роботи;

 -   вимоги безпеки після закінчення роботи; .  вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

За необхідності в інструкції можна включити й інші розділи.

Атестація робочих місць

Основна мета атестації робочих місць полягає у регулюванні відносин між ро­ботодавцем або уповноваженим ним органом і працівниками в галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Атестація робочих місць проводиться атестаційною комісією, склад і повнова­ження якої визначаються наказом по підприємству організації у термін, передбачений колективним договором (угодою), але не рідше одного разу на 5 років.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним за­безпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджуєть­ся наказом по підприємству (організації) і зберігається впродовж 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.