Одеський національний медичний університет Кафедра нормальної та патологічної клінічної анатомії



Сторінка12/15
Дата конвертації15.08.2021
Розмір83.5 Kb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15
Колікваційний (вологий) некроз

Характеризується розплавленням мертвої тканини. Він розвивається в тканинах, відносно бідних на білки і багатих рідиною, де є сприятливі умови для гідролітичних процесів. Лізис клітин відбувається в результаті дії власних ферментів (аутоліз). Типовим прикладом вологого колікваційного некрозу є ділянка сірого розм'якшення (ішемічний інфаркт) головного мозку. Інфаркт мозку часто називають розм'якшенням, тому що основною макроскопічною ознакою є зниження пружності тканини мозку в ділянці ураження у всіх термінах. Впрдовж першої доби він є нечітко обмеженою ділянкою сірого відтінку, м'яким на дотик. До кінця першої доби ділянка стає більш чіткою і блідою. У наступні дні речовина мозку в цій зоні стає ще більш млявою, жовтуватого кольору, іноді навіть з зеленуватим відтінком. У перші тижні об'єм мозку дещо збільшується внаслідок його набряку. Через 1-1,5 міс. на місці інфаркту утворюється досить чітко обмежена порожнина, яка містить рідину і детрит. Визначення точних термінів інфаркту важке не тільки за зовнішнім виглядом, але і за гістологічною картиною. Мікроскопічно тканина мозку гомогенна, безструктурна, трохи рожевого кольору при забарвленні гематоксиліном і еозином. Розсмоктування мертвих тканин здійснюється макрофагами, які мають вигляд жиро-зернистих куль. Системні прояви: при некрозі звичайно появляється пропасниця (внаслідок виходу пірогенних речовин з некротизованих клітин і тканин) і нейтрофільний лейкоцитоз (внаслідок наявності гострої запальної реакції - демаркаційного запалення).

Системні прояви: при некрозі звичайно появляється пропасниця (внаслідок виходу пірогенних речовин з некротизованих клітин і тканин) і нейтрофільний лейкоцитоз (внаслідок наявності гострої запальної реакції - демаркаційного запалення). Звільнення вмісту некротично змінених клітин: компоненти цитоплазматичного вмісту клітин (наприклад, ферменти) надходять у кров, їх визначення має діагностичне значення. Ці ферменти можуть бути виявлені різними лабораторними методами.

Специфічність прояву ферментів залежить від переважної локалізації ферменту в різних тканинах організму; наприклад, підвищення рівня МВ-ізоферменту креатинкінази характерне для некрозу міокарда, але також печінки та інших тканин. Поява трансаміназ характерна для некрозу печінкових клітин.

Місцеві прояви: утворення виразок в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту може ускладнюватися крововиливом або кровотечею (приклад: кровоточива пептична виразка). Збільшення обсягу тканин в результаті набряку може призвести до серйозного підвищення тиску в обмеженій ділянці (наприклад, в порожнині черепа при ішемічному або геморагічному некрозі.

Порушення функції: некроз призводить до функціональної недостатності органа, наприклад, виникнення гострої серцевої недостатності в результаті поширеного некрозу (інфаркту) міокарда (гостра ішемічна хвороба серця). Тяжкість клінічних проявів залежить від типу, обсягу ураженої тканини відносно загальної її кількості, збереженої функції живої тканини.

Некроз в одній нирці не викликає ниркову недостатність, навіть коли втрачається ціла нирка, тому що інша нирка може компенсувати втрату. Однак, некроз маленької ділянки кори головного мозку призводить до паралічу відповідної групи м'язів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка