«Давид» Донателло; «Юдкор» Джорджоне; «Весна» Ботічеллі. (Це — скульптура, а не живопис.)
«Джоконда» Л. да Вінчі; «Спляча Венера» Джорджоне; «Даная» Тиціана. (Даная зображена не на тлі пейзажу, як інші.)
«Мадонна Бенуа» Л. да Вінчі; «Мадонна Коністабелі» Рафаеля; «П'єта» Мі-келанджело. (Це скульптура, а не живопис.)
А. «Венера Урбинська»; «Венера перед дзеркалом»; «Спляча Венера». (Це твір Джорджоне, а два попередніх — Тиціана.)
Мікеланджело; Донателло; Джотто. (Це живописець, а не скульптор.)
«Створення Адама» Мікеланджело; «Оплакування Христа» Мікеланджело; «Гріхопадіння й вигнання з раю» Мікеланджело. (Це сюжет із Нового заповіту, а не зі Старого.)
«Джоконда» Л. да Вінчі; «Пара в будинку Левія» Веронезе; «Афінська школа» Рафаеля. (Це портрет однієї людини, а не груповий.)
«Весна» Ботічеллі; «Даная» Тиціана; «Мадонна Літта» Леонардо да Вінчі. (Це не міфологічний образ.)
Учитель. Підійшов вирішальний етап, у якому свої знання покажуть капітани команд. VII. «КАПІТАНСЬКИЙ БІЙ»
Учитель. Кожному капітанові видані прапорці. Хто Перший знає відповідь на запитання, котрі я поставлю, піднімає прапорець. На обмірковування час не дається, відповідь має бути моментальною. Оцінюється відповідь у два бали: один — за назву твору + один — за її автора. Якщо капітан однієї команди неправильно назвав автора або назву твору, право відповіді переходить до капітана, який другим підняв свій сигнальний прапорець.
Поети і критики епохи романтизму бачили в цьому портреті фатальний початок, співзвучний їх власному художньому ідеалу. Вони порівнювали її з богинею родючості давніх єгиптян Ізідою, писали, що їй відомі закони життя і смерті, добра та зла. («Джоконда* Л. да Вінчі.)
Про яку картину епохи Відродження так натхненно сказав поет?
Она идет, хвале внимая, Благим покрытая смиреньем,
Как бы небесное виденье Собою на земле являя. («Сікстинська мадонна» Рафаеля.)
3. Французький письменник Стендаль своє враження від твору Мікеландже-ло передав так: «Гідність, і краса, і скорбота...». Що це за твір? («П'ета».)
Учитель. Журі підводить підсумки, а команди готуються до останнього етапу — домашнього завдання.
VIII.«НІМАСЦЕНА» (Виступи команд.)
Учитель. Наша гра добігла кінця. Журі ми просимо оголосити результати.
Л. М. Попова (координатор В. В. Кондратова), Кіровоградська обл. ХУДОЖНІ НАПРЯМИ МИСТЕЦТВА XX СТОЛІТТЯ. ОСНОВНІ ТЕЧІЇ МОДЕРНІЗМУ
Мета: познайомити з прикладами та зразками основних напрямів мистецтва XX століття; систематизувати знання про різноманітні напрями в образотворчому мистецтві; розглянути , нові поняття та терміни; вчити емоційно сприймати та аналізувати твори мистецтва.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: репродукції з картин відомих художників: А. Матісса, А. Дерена, Р.Дюфі, А. Марке, М. Вламінка, Е. Мунка, Ж. Брака, П. Пікассо, X. Міро, С. Далі, В. Кандинського, К. Малевича, П. Мондриана, М. Дюшана.
Хід уроку
ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА Оголошення теми та завдань уроку.
Проаналізуйте художні твори митця, який вас зацікавив яскравим індивідуальним стилем.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Слово вчителя
Після революційних кроків у мистецтві, що зробили художники імпресіонізму і постімпресіонізму, розкрилися нові аспекти й можливості мистецтва. Поряд із розвитком реалістичної манери на межі XIX і XX століть виникає велика кількість нових стилів, течій, напрямів, часто дуже далеких одне від одного, об'єднаних назвою модернізм. Мистецтво модернізму відкидає всі традиції і канони й стверджує право на існування будь-якого засобу вираження індивідуальності автора.
Вчитель пропонує записати основні напрями модернізму таким чином:
Основні напрями модернізму
Напрями
Представники
Фовізм
Експресіонізм
Кубізм
Футуризм
Дадаїзм
Сюрреалізм
Абстракціонізм — оп-арт
Поп-арт
Імп-арт
Під час розповіді вчителя учні заповнюють таблицю, записуючи яскравих представників відповідного напряму та їхні твори.
Фовізм (з фр.— «дикун») — головним засобом виразності обрано колір. Фовісти створювали художні образи, використовуючи чисті, насичені, відкриті кольори. Свою глузливу і дещо образливу назву фовізм одержав від критиків у 1905 році після виставки на Осінньому салоні у Парижі. Головними героями виставки були Анрі Матісс, Моріс де Вламінк, Андре Дерен, Альберт Марке, Ра-уль Дюфі та ін. Об'єднання проіснувало всього два роки, але залишило яскравий відбиток в історії мистецтва.
(Організація сприймання творів мистецтва.)
Учитель звертає увагу учнів на відеоряд репродукцій:
А. Матісс. «Червоний килим»;
А. Дерен. «Гайд Парк», «Танцюристка»;
Р. Дюфі. «Пані у рожевому», «Прикрашена вулиця»;
А. Марке. «14 липня у Гаврі»;
М. Вламінк. «Ресторан в Буживалі».
(Під час перегляду учні визначають характерні особливості напряму!)
Експресіонізм («виразність») — зображення, форма, колір — все підкорене прагненню до підвищеної виразності. У багатьох творах можна бачити жахливі враження від часів війни. Стиль зародився у 20-х роках у післявоєнній Германії, Найбільш відомі художники: Е. Кірхнер, Е. Нольде, О. Кокошка, О. Дікс. Але піонером експресіонізму вважається Едвард Мунк. Його світобачення формувалось під впливом письменників-символістів, що і визначило звертання до характерних для символізму «вічних» мотивів смерті, самотності, згасання, неспокою.
Едвард Мунк писав: «Я услышал внутренний голос, который шепнул мне: "Эй, человек, люби людей, как только способен любить человек. И когда придет твой час, ты достигнешь своей цели и с легким сердцем отдашься небу и будешь счастливым"».
(Організація сприймання творів мистецтва.)
Учитель звертає увагу учнів на відеоряд репродукцій з картин Едварда Мунка: «Крик», «Голгофа», «Відчай», «Весна», «Прах».
(Під час перегляду учні висловлюють свої враження від творів.)
Учитель. Кубізм — деформація світу геометричними формами. Засновники стилю — іспанець Пабло Пікассо та француз Жорж Брак. Саме цьому славетному дуету талановитих художників та геніальних винахідників ми зобов'язані новаціями, що визначили напрямок розвитку сучасного мистецтва на багато десятиріч уперед.
(Сприймання творів мистецтва.)
Учитель демонструє репродукції з картин Ж. Брака: «Португалець», «Скрипка та люлька», «Жінка з гітарою».
Учитель звертає увагу учнів на відеоряд репродукцій з картин П. Пікассо: «Портрет Амбруаза Воллара», «Портрет Канвейлера», «Скрипки», «Три музики».
Під час перегляду учні звертають увагу на характерні особливості стилю, порівнюють творчість митців.
Учитель. Сучасний французький поет П'єр Декс писав: «Брак и Пикассо в период с 1912 по 1914 годы заложили основу того, что мы в настоящее время называем современным искусством».
Футуризм («майбутнє») — спроба створити мистецтво майбутнього, відкинувши досягнення минулого. Італійці Дж. Балла та Дж. Северині висловлювали свої ідеї в маніфестах та у картинах, де намагалися передати рух, технічний прогрес, зростання темпу життя.
Дадаїзм («нісенітниця») — абсурд, безглузді колажі, домальовані шедеври, концерти, де замість музики били в банки, блазенські танці, скандали... Все це своєрідний анархічний бунт молодих художників, які намагались зрозуміти і показати бурхливий дух своєї епохи. У їхній творчості не було нічого спільного. Нічого, окрім нічим не обмеженого прагнення свободи.
(Сприймання творів мистецтва.)
Розповідь учителя супроводжується демонстрацією репродукцій картин, що є характерними для даної течії:
Марсель Дюшан. «Розфарбована репродукція Джоконди», «Сушилка для пляшок»;
Сюрреалізм («надреальне») — реальні предмети та істоти з'являються у неймовірних поєднаннях, що дає дивні або жахливі враження від картин сюрреалістів. Підґрунтям для художників була не тільки успадкована від дадаїстів необмежена свобода, але й тези Зігмунда Фройда — творця психоаналізу й теорії підсвідомості. Сюрреалізм прославляє сновидіння і фантазію. Саме підсвідомість дає цьому мистецтву матеріал. Найяскравіші представники — Сальвадор Далі, Ів Тангі, Хуан Міро, Рене Магритт.
(Організація сприймання творів мистецтва.)
Учитель звертає увагу учнів на відеоряд репродукцій: С. Далі. «Передчуття громадянської війни», «Палаюча жирафа», «Народження Нарциса»;
X. Міро. «Карнавал Арлекіна», «Город з віслюком»;
Р. Магритт. «Закохані», «Подвійна таємниця», «Це не люлька»;
І. Тангі. «Уявна кількість».
(Під час перегляду учні визначають характерні особливості напряму.)
Абстракціонізм — -найскладніша течія. Це безпредметне мистецтво, яке цілком виключає ідейний зміст та образну форму і відмовляється від видимої реальності.
Родоначальником абстракціонізму вважається Василь Кандинський. Його творчий спадок, окрім картин та малюнків, складає також теоретичні обґрунтування концепції абстрактного мистецтва у цілому. В 1931 році В. Кандинський писав: «Всовременной живописи точка говорит иногда больше, чем человеческая фигура».
(Сприймання творів мистецтва.)
Учитель демонструє репродукції з картин:
В. Кандинський. «Стріла», «Зелена пустота», Чорні грати», «Імпресія»; К. Малевич. «Чорний квадрат на білому фоні»;
П. Мондріан. «Овальна композиція», «Композиція № 3», «Картина № 1».
(Під час перегляду учні висловлюють свої думки та враження від творів.)
Оп-арт («оптичне мистецтво») — передача оптичних ефектів, використання різних зорових ілюзій, що ґрунтуються на особливостях сприйняття пласких і просторових фігур.
Художники Віктор Вазарелі та Бріджит Райлі вважаються засновниками цієї течії.
Імп-арт («неможливе мистецтво») — досліджує властивості просторового сприйняття. Майстри імп-арту зображують об'єкти, які не можуть існувати реально: їхні елементи з'єднано між собою так, як фізично поєднати їх було б неможливо.
Яскравими представниками імп-арту вважають М. К. Ешера та Роба Гон-салвеса.
Поп-арт («популярне мистецтво») — цей стиль виник на противагу абстракціонізму як мистецтво витонченої розваги вищих класів. Зображаються повсякденні речі й технічні вироби, причому втрачається межа між живописом і скульптурою, колажем і театральною виставою. Виникло це мистецтво всередині 50-х років XX ст. Представники: Р. Раушенберг, Р. Ліхтенштейн, К. Ольденбург.
(Сприймання творів мистецтва.)
Розповідь учителя супроводжується демонстрацією репродукцій картин вищезгаданих художників.
IV. ПРАКТИЧНА РОБОТА
Вчитель демонструє відеоряд репродукцій із яскравими прикладами різних стилів та напрямів модернізму, учні в усній або письмовій формі класифікують твори мистецтва до відповідних течій.
Наприклад:
X. Грис. «Гітара»; Ж. Брак. «Чоловік з люлькою» — кубізм; С. Далі. «Волосся»; X. Міро. «Материнство» — сюрреалізм; М. Дюшан. «Механізм для подрібнення шоколаду» — дадаїзм. Під час обговорення завдання учні доводять свою точку зору, дискутують, відстоюють власні думки.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Запитання до учнів:
Які нові поняття і терміни вивчили на уроці?
Які з течій модернізму особливо вразили? Чому?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати міні-твір на тему «Якщо б зустрілися у часі Сальвадор Далі та Казимир Малевич, про що б вони запитали один у одного?». Ж. С. Марчук, м. Київ
Мета: дати поняття про особливості культур Заходу і Сходу; порівнювати твори мистецтва західних і східних країн; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність бачити естетичну сторону дійсності; викликати інтерес до художньої культури Сходу, потребу спілкуватись із творами східного мистецтва.