В останні роки посилена увага науковців усього світу спрямована на вивчення біологічних ефектів вітаміну D в організмі людини, а також на вивчення особливостей розвитку патогенетичних змін у разі дефіциту або недостатності цього вітаміну. Численні епідеміологічні, клінічні та експериментальні дані свідчать про несприятливі наслідки дефіциту та недостатності вітаміну D для організму, що асоціюються із порушенням кальцієвого гомеостазу, підвищенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та формуванням метаболічного синдрому.
В останні роки посилена увага науковців усього світу спрямована на вивчення біологічних ефектів вітаміну D в організмі людини, а також на вивчення особливостей розвитку патогенетичних змін у разі дефіциту або недостатності цього вітаміну. Численні епідеміологічні, клінічні та експериментальні дані свідчать про несприятливі наслідки дефіциту та недостатності вітаміну D для організму, що асоціюються із порушенням кальцієвого гомеостазу, підвищенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та формуванням метаболічного синдрому.
Недостатньо вивченим залишається питання зв’язку між дефіцитом вітаміну D та патогенетичними механізмами розвитку структурно-функціональних змін кістково-м’язової системи у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та ожирінням, що працюють в умовах несприятливих виробничих факторів. Причини, що призводять до розвитку D-дефіцитного стану здебільшого загальновідомі (сезонний чинник, географічне положення, стать вік, індекс маси тіла та ін.) і всебічно вивчені. Поруч з цим, лише окремі роботи присвячені вивченню впливу несприятливих виробничих чинників на форсфорно-кальциевий обмін працюючих, а вплив несприятливих чинників на механізм розвитку дефіциту та недостатності вітаміну D у працівників, хворих на остеопороз, артеріальну гіпертензію та ожиріння залишаються практично недослідженими.
