1.
|
Під час пакування і транспортування сировини частково подрібнюється, перетирання. Надто велика подрібненість псує зовнішній вигляд і знижує якість сировини. Вкажіть за допомогою чого здійснюються відокремлення подрібнених часток:
|
A. *
|
Наявність живих і мертвих шкідників
|
B.
|
Наявність недопустимих шкідників
|
C.
|
Наявність піску
|
D.
|
Наявність скла
|
E.
|
Наявність допустимих шкідників
|
2.
|
Як слід поступити з партією плодів чорниці, в ході товарознавчого аналізу встановлено І ступень зараження сировини амбарними шкідниками?
|
A.
|
Забракувати сировину
|
B.
|
Повернути постачальнику
|
C. *
|
Досушити сировину
|
D.
|
Відправити на склад
|
E.
|
Відправити на завод
|
3.
|
Після аналізу плодів шипшини встановлена підвищена вологість. Провізор має зробити наступне:
|
A.
|
Метод біологічної стандартизації
|
B.
|
Титриметричним
|
C.
|
Спектрофотометричним
|
D. *
|
Гравіметричним
|
E.
|
Хроматографічним
|
4.
|
Одним з числових показників, що характеризують якість ЛРС, є вміст екстрактивних речовин, який визначається методом:
|
A.
|
1:10
|
B.
|
1:20
|
C.
|
1:25
|
D. *
|
1:50
|
E.
|
1:100
|
5.
|
Як вчинити з лікарською рослинною сировиною, що має затхлий запах, не зникаючий при провітрюванні.
|
A.
|
Очистити механічно і використати
|
B.
|
Обробити інсектицидами і просіяти
|
C.
|
Використати в галуновому виробництві
|
D. *
|
Забракувати
|
E.
|
Знищити
|
6.
|
Як слід чинити ЛРС, що має ураження амбарними шкідниками ІІІ ступеня.
|
A. *
|
В аналітичній пробі
|
B.
|
В середній пробі
|
C.
|
У вибірці
|
D.
|
Одразу після загального огляду всіх одиниць продукції партії ЛРС
|
E.
|
Виїмці
|
7.
|
Товарознавчий аналіз регламентує вміст золи та діючих речовин в лікарській рослинній сировині визначати:
|
A. *
|
Невідповідність лікарської рослинної сировини
|
B.
|
Домішки інших рослин
|
C.
|
Почорнілі, побурілі частини рослини
|
D.
|
Камінці, частини ґрунту
|
E.
|
Подрібнені частини
|
8.
|
При наявності яких домішок сировина не може бути допущена до медичного використання?
|
A.
|
На початку проведення аналізу
|
B.
|
Після визначення вологості
|
C.
|
Після визначення екстрактивних речовин
|
D.
|
Після визначення зольності сировини
|
E. *
|
По закінченню роботи
|
9.
|
При проведенні товарознавчого аналізу провізор повинен визначити органолептично смак рослинної сировини:
|
A.
|
Середній пробі
|
B. *
|
Окремій наважці ЛРС, взятої з об’єднаної проби
|
C.
|
Першій аналітичній пробі
|
D.
|
Будь-якій одиниці партії
|
E.
|
Третій аналітичній пробі
|
10.
|
При проведенні товарознавчого аналізу визначення ступеня зараженості амбарними шкідниками проводять в:
|
A. *
|
У першій аналітичній пробі
|
B.
|
У другій аналітичній пробі
|
C.
|
У третій аналітичній пробі
|
D.
|
У середній пробі
|
E.
|
У об’єднаній пробі
|
11.
|
Якість ЛРС характеризується втратою в масі при висушуванні, визначення якої проводиться:
|
A.
|
При наявності інших частин рослинної сировини
|
B.
|
Наявність в ЛРС мінеральних домішок
|
C. *
|
Наявність отруйної лікарської рослинної сировини
|
D.
|
Наявність в лікарській рослинній сировині органічних домішок
|
E.
|
Втрата маси при висушуванні перевищує норми МКЯ
|
12.
|
При проведенні товарознавчого аналізу провізор повинен бракувати ЛРС при умов наявності у нійі:
|
A.
|
Насіння строфанта
|
B. *
|
Корені беладони
|
C.
|
Трава горицвіту весняного
|
D.
|
Кора дуба
|
E.
|
Кореневище з коренями валеріани
|
13.
|
Лікарська рослинна сировина в аптечних установах зберігається за різними групами у відповідних умовах. Вкажіть сировину, що відноситься до загальної групи зберігання ЛРС:
|
A.
|
|
14.
|
Макроскопічний аналіз є основним методом встановлення тотожності ЛРС:
|
A. *
|
цілої
|
B.
|
подрібненої
|
C.
|
порошкованої
|
D.
|
у вигляді брикетів
|
E.
|
у вигляді гранул
|
15.
|
Найкращою просвітлювальною рідиною при мікродіагностиці ЛРС є:
|
A.
|
вода
|
B. *
|
розчин хлоралгідрату
|
C.
|
фенол
|
D.
|
розчин калію гідроксиду
|
E.
|
розчин гліцерину (1:1)
|
16.
|
Який реактив використовують для гістохімічного виявлення крохмалю:
|
A. *
|
розчин Люголя
|
B.
|
розчин метиленового синього
|
C.
|
розчин судану ІІІ
|
D.
|
розчин хлор-цинк-йоду
|
E.
|
концентровану хлоридну кислоту
|
17.
|
Який реактив використовують для гістохімічного виявлення слизу:
|
A.
|
розчин Люголя
|
B. *
|
розчин метиленового синього
|
C.
|
розчин судану ІІІ
|
D.
|
розчин хлор-цинк-йоду
|
E.
|
концентровану хлоридну кислоту
|
18.
|
Який реактив використовують для гістохімічного виявлення інуліну:
|
A. *
|
20 % спиртовий розчин альфа-нафтолу і концентровану сульфатну кислоту
|
B.
|
розчин метиленового синього
|
C.
|
розчин судану ІІІ
|
D.
|
розчин хлор-цинк-йоду
|
E.
|
концентровану хлоридну кислоту
|
19.
|
Зріз поміщають на предметне скло в краплину 5 % спиртового розчину натрію гідроксиду і додають 1 краплю гліцерину.Спостерігають червоне забарвлення тканин. Про наявність яких БАР свідчить дана гістохімічна реакція.
|
A. *
|
антраценпохідних
|
B.
|
клітковини
|
C.
|
крохмалю
|
D.
|
дубильних речовин
|
E.
|
ефірних олій
|
20.
|
Зріз поміщають на предметне скло в краплину 1 % розчину залізоамонійних галунів. Спостерігають забарвлення тканин у чорно-синій колір. Про наявність яких БАР свідчить дана гістохімічна реакція.
|
A.
|
антраценпохідних
|
B.
|
клітковини
|
C.
|
крохмалю
|
D. *
|
дубильних речовин
|
E.
|
ефірних олій
|
21.
|
На поперечний зріз наносять 2-3 краплі 20 % спиртового розчину альфа-нафтолу і 1 краплю концентрованої сульфатної кислоти. З’являється фіолетово-рожеве забарвлення, що свідчить про наявність:
|
A. *
|
інуліну
|
B.
|
клітковини
|
C.
|
крохмалю
|
D.
|
дубильних речовин
|
E.
|
жирних олій
|
22.
|
Домішки бувають допустимі і недопустимі. До допустимих домішок відносять:
|
A. *
|
сировину, яка втратила колір, притаманний даному видові
|
B.
|
металеві предмети
|
C.
|
отруйні рослини
|
D.
|
послід гризунів
|
E.
|
скло
|
23.
|
Домішки бувають допустимі і недопустимі. До недопустимих домішок відносять:
|
A.
|
сировину, яка втратила колір, притаманний даному видові
|
B. *
|
металеві предмети
|
C.
|
камінці
|
D.
|
пісок
|
E.
|
солому
|
24.
|
Домішки бувають допустимі і недопустимі. До недопустимих домішок відносять:
|
A.
|
сировину, яка втратила колір, притаманний даному видові
|
B. *
|
пташиний послід
|
C.
|
камінці
|
D.
|
пісок
|
E.
|
солома
|
25.
|
Залишок, одержаний після обробки загальної золи 10 % розчином хлоридної кислоти, називають золою, нерозчинною у хлорид ній кислоті. Він складається з:
|
A. *
|
солей кремнію
|
B.
|
солей кальцію
|
C.
|
солей магнію
|
D.
|
солей барію
|
E.
|
солей свинцю
|
26.
|
Кількість знайдених шкідників та їх личинок у 1 кг ЛРС визначає ступінь її ураження. І ступінь ураження сировини спостерігається, коли в 1 кг сировини є:
|
A. *
|
не більше 20 кліщів
|
B.
|
більше 20 кліщів
|
C.
|
більше 50 кліщів
|
D.
|
не більше 6-10 кліщів
|
E.
|
багато кліщів, які утворюють суцільні повстяні маси
|
27.
|
Кількість знайдених шкідників та їх личинок у 1 кг ЛРС визначає ступінь її ураження. ІІ ступінь ураження сировини спостерігається, коли в 1 кг сировини є:
|
A.
|
не більше 20 кліщів
|
B. *
|
більше 20 кліщів
|
C.
|
більше 50 кліщів
|
D.
|
не більше 6-10 кліщів
|
E.
|
багато кліщів, які утворюють суцільні повстяні маси
|
28.
|
Кількість знайдених шкідників та їх личинок у 1 кг ЛРС визначає ступінь її ураження. І ступінь ураження сировини спостерігається, коли в 1 кг сировини є:
|
A.
|
не більше 20 хлібних точильників
|
B. *
|
не більше 5 хлібних точильників
|
C.
|
більше 50 хлібних точильників
|
D.
|
не більше 6-10 хлібних точильників
|
E.
|
більше 10 хлібних точильників
|
29.
|
Кількість знайдених шкідників та їх личинок у 1 кг ЛРС визначає ступінь її ураження. ІІІ ступінь ураження сировини спостерігається, коли в 1 кг сировини є:
|
|
