Навчально-методичний посібник для підготовки до вхідного контролю знань з дисципліни «фармакогнозія» для студентів 4-го курсу заочної форми навчання



Скачати 280.08 Kb.
Сторінка30/30
Дата конвертації11.08.2021
Розмір280.08 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30
Рішення завдання 4.

А. Oxycoccus quadripetalus

Г /Д

Г

Д

А

Б

Б. Brassica nigra

А /Б

В

А

Д

В

В. Amygdalus communis f. amara

А /Б

Б

Г

Г

А

Г. Olea europaea

Г /Д

Д

Б

В

Д

Д. Tussilago farfara

В

А

В

Б

Г


Рішення завдання 5.

А. Dryopteris filix-mas

В

В

Д

Б

Г

Б. Vaccinium myrtillus

А /Б

Д

Г

А

Д

В. Ricinus communis

Г /Д

А

Б

Д

В

Г. Plantago major

А /Б

Г

А

В

А

Д. Brassica nigra

Г /Д

Б

В

Г

Б


Рішення завдання 6.

А. Sylibium marianum

Б

Б

Д

В

Г

Б. Centaurium erythraea

Г /Д

А

В

Г

Д

В. Melilotus officinalis

Г /Д

Д

А

Б

А

Г. Visnaga daucoides

В

Г

Б

Д

Б

Д. Arctostaphylos uva-ursi

А

В

Г

А

В


Рішення завдання 7.

А. Fagopyrum esculentum

А

Д

В

Б

Г

Б. Centaurea cyanus

Д

В

Г

Г

A /Д

В. Ononis arvensis

Б

А

Б

Д

Б

Г. Thea sinensis

Г

Б

Д

А

A /Д

Д. Crataegus sp.

В

Г

А

В

В


Рішення завдання 8.

Зображено формулу рутину (3-О-рамноглюкозиду кверцетину), який належить до еуфлавоноїдів групи флавонолу. Зустрічається у багатьох рослинах, в найбільшій кількості (до 20 %) накопичується у пуп’янках софори японської (Sophora japonica, Fabaceae) та траві гречки звичайної (Fagopyrum esculentum, Polygonaceae). Для виявлення в сировині використовується ціанідінова проба (відновлення атомарним воднем, що виділяється при взаємодії металічного магнію з соляною кислотою) – рожеве забарвлення, а також взаємодія з заліза (ІІІ) хлоридом – зелене забарвлення. Може бути також використана реакція осадження ацетатом свинцю. Рутин виявляє капілярозміцнюючу активність, знижує проникність та ламкість капілярів, знижує згортання крові. Фармацевтичною промисловістю виробляються препарати «Рутин» та «Аскорутин» (в комплексі з аскорбіновою кислотою).
Рішення завдання 9.

А. Cassia acutifolia

В

Б

Г

В

Д

Б. Viola tricolor

А

В

Б

А

Г

В. Crataegus sp.

Д

Д

В

Б

А

Г. Aesculus hippocastanum

Б

А

Д

Г

В

Д. Rubia tinctorum

Г

Г

А

Д

Б


Рішення завдання 10.

Зображено формулу глюкофрангуліну А, який належить до відновлених похідних антрацену групи емодину. Він знайдений у лікарських рослинах родини жостерових (Rhamnaceae) – крушині вільховидній (Frangula alnus) та жостері проносному (Rhamnus cathartica). Для виявлення цього класу сполук застосовується якісна реакція із 5 % розчином лугу (реакція Бортнегера), в результаті якої утворюється вишнево-червоне забарвлення. Основним видом активності глюкофрангуліну буде проносна, яка виникає внаслідок подразнюючої дії на епітелій прямої кишки продуктів бактеріального гідролізу даного глікозиду в кишківнику. В якості лікарських засобів використовують відвар, сироп та рідкий екстракт сировини, яка містить даний глікозид, а також стандартизований препарат «Рамніл», який отримують із кори крушини (Cortex Frangulae).
Рішення завдання 11.

А. Rubia tinctorum

Д

А

Г

А

В

Б. Anethum graveolens

В

Г

Д

В

Б

В. Cotinus coggygria

А

В

В

Г

Г

Г. Salix acutifolia

Б

Б

А

Б

Д

Д. Hypericum maculatum

Г

Д

Б

Д

А


Рішення завдання 12.

Зображено формулу еритроцентаурину, який відноситься до групи секоіридоїдів. Він знайдений в траві золототисячнику (Herba Centaurii), виробляюча рослина – золототисячник звичайний (Centaurium erythraea, Gentianaceae). Для виявлення цього класу речовин використовується реакція Трім-Хіла (фіолетове забарвлення, утворення чорного осаду) і реактив Шталя (синьо-зелене забарвлення). Еритроцентаурин володіє гірким смаком і подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, викликаючи рефлекторне підвищення апетиту та виділення жовчі, шлункового і кишкового соків, посилює перистальтику ШКТ. Не змінюючись в печінці, чинить і подразнюючу дію на епітелій ниркових канальців, сприяючи підвищенню діурезу. Трава золототисячника, однією із основних діючих речовин якої є еритроцентаурин, входить до складу сечогінних препаратів «Канефрон» та «Тринефрон».


Рішення завдання 13.

Зображено формулу ментолу, який відноситься до моно циклічних монотерпеноїдів. Ментол є основним компонентом ефірної олії м’яти перцевої (Mentha piperita, Lamiaceae), із якої його отримують виморожуванням. Про наявність ментолу в сировині свідчить специфічний аромат. Ментол впливає на терморецептори шкіри та слизових оболонок, виявляючи місцевоанестезуючу дію. Як і інші компоненти ефірних олій він є гарним антисептиком. Також ментол має спазмолітину, рефлекторно-судинорозширюючу і седативну дію. Разом із ізовалеріановою кислотою входить до складу препарату «Валідол». Також присутній в складі препаратів «Валокормід», «Краплі Зеленіна», «Пектусин», «Меновазин» та багатьох інших.


Рішення завдання 14.

А. Acorus calamus

Г

В

Б /В

В

Д

Б. Juniperus communis

Д

А

Г

Б /Г

А

В. Origanum vulgare

А

Г

Д

Д

Б

Г. Menyanthes trifoliata

Б

Д

А

А

В

Д. Betula pendula

В

Б

Б /В

Б /Г

Г



Рішення завдання 15.

А. Foeniculum vulgare

Г

Б

В

А

Б

Б. Eucalyptus globulus

А /Б

Д

А

Д

В

В. Ledum palustre

Д

А

Б

Г

А

Г. Taraxacum officinale

В

Г

Д

Б

Г

Д. Stevia rebaudiana

А /Б

В

Г

В

Д


Рішення завдання 16.

А. Anisum vulgare

В

А

В /Д

Б

А

Б. Astragalus dasyanthus

А /Б

Б

Б /Г

В

В

В. Mentha piperita

Д

В

В /Д

Д

Г

Г. Panax ginseng

Г

Г

Б /Г

А

Б

Д. Tribulus terrestris

А /Б

Д

А

Г





Рішення завдання 17.

Зображено формулу пурпуреаглікозиду А, який відноситься до серцевих глікозидів, а саме до карденолідів групи наперстянки. Він є основною діючою речовиною листя наперстянки (Folia Digitalis), які заготовляють від наперстянки пурпурової (Digitalis purpurea) та наперстянки великоквіткової (Digitalis grandiflora). Для виявлення в сировині використовується три групи якісних реакцій: на стероїдне ядро (реакції Розенгейма та Лібермана-Бурхарда), на лактонне кільце (реакції Легаля, Раймонда, Бальє та ін.) і на специфічні дезоксіцукри (реакція Келлер-Кіліані). Серцеві глікозиди наперстянки в терапевтичних дозах підвищують тонус міокарда, збільшують силу та сповільнюють ритм серцевих скорочень, внаслідок чого використовуються для лікування хронічної серцевої недостатності. Мають здатність кумулювати, тобто накопичуватися в організмі. Дія пролонгована і триває близько 8 – 12 годин. Виробляють препарати «Дігітоксин» та «Гітоксин», що містять суму серцевих глікозидів наперстянки пурпурової.
Рішення завдання 18.

Зображено формулу кодеїну, який відноситься до ізохінолінових алкалоїдів. Кодеїн є метиловим ефіром морфіну. В природі він зустрічається рідко, міститься в опії, який отримують із коробочок маку снотворного (Capitata Papaveris, Papaver somniferum, Papaveraceae), у малих дозах (близько 0,5 %). В промисловості алкалоїд отримують напівсинтезом. Для виявлення кодеїну в сировині застосовують загальні осадові реакції на алкалоїди (з реактивами Бушарда, Драгендорфа, Вагнера, Майєра, фосфорно-вольфрамовою кислотою). Використовуються також специфічні реакції: з реактивом Маркі (синьо-фіолетове забарвлення), з молібден-сірчаною кислотою (жовто-зелене забарвлення, що переходить у синє) та ін. Кодеїн пригнічує кашльовий центр, внаслідок чого широко використовується як протикашльовий засіб. В комплексі з іншими речовинами застосовується як анальгетик та седативний засіб. У терапевтичних дозах викликає слабку ейфорію, при тривалому прийманні можлива пристрасть до препарату. Промисловість виробляє кодеїновмісні препарати протикашльової дії («Синекод», «Кодтерпін», «Кодесан») та знеболюючі засоби («Пенталгін») та деякі інші.
Рішення завдання 19.

А. Vinca minor

Б /Г

Б

В

Б

В

Б. Capsicum annuum

А

Г

А

Г

Г

В. Chelidonium majus

Б /Г

Д

Б /Д

В

Д

Г. Scopolia carniolica

Д

А

Г

А

Б

Д. Ungernia victoris

В

В

Б /Д

Д

А


Рішення завдання 20.

А. Zea mays

Г

Г

Б /Г

Д

В

Б. Caltndula officinalis

Д

А

Б /Г

А

Б

В. Dioscoraea nipponica

А

Д

А

В

А

Г. Adonis vernalis

В

Б

В

Г

Г

Д. Mentha piperita

Б

В

Д

Б

Д


Рішення завдання 21.

А. Phaseolus vulgaris

Г

А

В /Г

Д

Г

Б. Levisticum officinalis

А /Б

В

В /Г

А

Д

В. Glaucium flavum

Д

Д

А

Б

А

Г. Digitalis purpurea

В

Б

Д

В

Б

Д. Glycyrrhiza glabra

А /Б

Г

Б

Г

В

Рішення завдання 22.

Кількість одиниць продукції, відібраних для аналізу розраховуємо за вимогами ДФУ 1.4 (монографія 2.8.20 «Лікарська рослинна сировина: методи відбору проб та пробопідготовка»). Спочатку розрахуємо кількість одиниць продукції в партії: 1000 : 50 = 20 (мішків). Оскільки кількість одиниць в партії >3, то кількість, яку буде відкрито для аналізу розрахуємо за формулою

n = √N + 1, де N – загальна кількість одиниць продукції в партії: n = √20 + 1 ≈ 5 (мішків).

1). Визначення вологості (втрати в масі при висушуванні) сировини проводять за вимогами ДФУ 1.4 (монографія 2.2.32 «Втрата в масі при висушуванні», частина N). Точну наважку сировини подрібнюють до розміру часток не більше 2 мм і висушують у сушильній шафі у зваженому бюксі до постійної маси за температури, зазначеної в конкретній монографії на ЛРС. Вологість розраховуємо за формулою:



,

де m – маса сировини до висушування, г;

m1 – маса сировини після висушування, г.

Таким чином, вологість сировини складає: Х = ((4,1231 – 4,0011)×100) : 4,1231 = 2,96 (%)

2). Ступінь зараженості амбарними шкідниками визначається за ГОСТ 24027.1-80, ч. 2. Різні ступені присвоюються при візуальному виявленні шкідників відповідно до таблиці:

Ступінь ураження

Кількість шкідників (за видами)

Кліщі

Амбарна моль та хлібний точильник

І ступінь

не більше 20

не більше 5

ІІ ступінь

більше 20

6 – 10

ІІІ ступінь

кліщі формують суцільні маси і майже нездатні рухатися

більше 10

Розрахунок ведеться на 1 кг сировини.

Таким чином, оскільки в пробі масою 1 кг було знайдено 2 точильників, сировина має І ступінь зараженості амбарними шкідниками.

3). Визначення сторонніх домішок в ЛРС проводиться за вимогами ДФУ 1.1 (монографія 2.8.2 «Сторонні домішки в лікарській рослинній сировині»). Аналітичну пробу, маса якої визначається вимогами монографії 2.8.20, зважують, розкладають тонким шаром на столі і візуально знаходять та відділяють окремо кожний вид домішок, визначений вимогами розділу «Сторонні домішки» АНД на сировину. Кожний вид домішок окремо зважують і визначають вміст в процентах за формулою:

,

де m1 – маса домішки, г;

m2 – маса аналітичної проби сировини, г.

Таким чином, вміст кореневищ з рештками стебел довжиною більше 1 см складає:



Х = (1,75 × 100) : 15,6 = 11,22 (%), а кореневищ, побурілих на зламі: Х = (0,89×100):15,6 = 5,71(%)

Інших домішок та подрібнених часток виявлено не було.

4). Вміст загальної золи визначають вимогами ДФУ 1 (монографія 2.4.16 «Загальна зола»). Точну наважку сировини спалюють в тиглі до постійної маси, тигель із золою зважують, а кількість золи визначають за формулою:

,

де m1 – маса золи, г;

m2 – маса сировини, г

W – втрата в масі при висушуванні сировини, %.

Попередньо визначимо масу золи та масу сировини, віднявши від наведених в умові даних масу тиглю: m1 = 7,8876 – 7,5013 = 0,3863 (г); m2 = 10,9203 – 7,5013 = 3,4190 (г). Підставивши отримані дані в формулу, розрахуємо вміст загальної золи: Х1 = (0,3863×100×100):(3,4190×(100 – 2,96))=11,64(%)

5). Визначення вмісту екстрактивних речовин в ЛРС проводять за вимогами Державної Фармакопеї СРСР ХІ видання (т. 1, с. 295), якщо в АНД на сировину не вказані конкретні діючі речовини. Сировину екстрагують вказаним в АНД на неї розчинником у співвідношенні 1:50. Отриманий витяг випарюють до сухого залишку, який зважують. Процентний вміст екстрактивних речовин визначають за формулою:



,

де m – маса сухого залишку, г;

m1 – маса сировини, г

W – втрата в масі при висушуванні сировини, %.

Попередньо визначимо масу сухого залишку, віднявши від наведених в умові даних масу випарювальної чашки: m = 20,286 – 20,183 = 0,103 (г). Підставивши отримані дані в формулу, розрахуємо вміст екстрактивних речовин, що виділяються водою:

Х3 = (0,103×200×100):(1,0×(100 – 2,96)) = 21,23 (%)

Результати аналізу оформлюємо у вигляді сертифікату аналізу.


СЕРТИФІКАТ АНАЛІЗУ № __1__ від ______25 жовтня 2014 р.__________

Назва препарату: Кореневища з коренями синюхи____________________________________

Для аналізу відібрано: ____5 мішків________________________________________________

АНД, відповідно до якої здійснювався аналіз: ГФ XI, ст. 74




п/п

Показник

Вимоги АНД

Результати аналізу

1

Вологість

Не більше 14 %

2,96 %

2

Зараженість амбарними шкідниками

Не вище I ступеню

I ступінь

3

Кореневищ з рештками стебел довжиною більше 1 см

Не більше 5 %

11,22 %

4

Кореневищ, побурілих на зламі

Не більше 3 %

5,71 %

5

Подрібнених часток, що проходять крізь сито з діаметром отворів 1 мм

Не більше 5 %

Не виявлено

6

Органічних домішок

Не більше 1 %

Не виявлено

7

Мінеральних домішок

Не більше 2 %

Не виявлено

8

Зола загальна

Не більше 13 %

11,64 %

9

Екстрактивні речовини, що виділяються водою

Не менше 20 %

21,23 %

ВИСНОВКИ: перевірений зразок кореневищ з коренями синюхи вимогам АНД не відповідає за показниками наявності домішок, а саме кореневищ з рештками стебел довжиною більше 1 см та кореневищ, побурілих на зламі.
6. ЛІТЕРАТУРА

1. Antonyuk V. O. A practical course of pharmacognosy (Laboratory manual) / V. O. Antonyuk, R. M. Lysyuk, L. Ya. Antonyuk. – Lviv: LNMU, 2011. – 499 p.

2. Державна Фармакопея України : в 3 т. / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 2-е вид. — Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2015. — Т. 1. — 1500 с.

3. European Pharmacopoeia. - 8th ed.; – Druckerei C. H. Beck, Nоrdlingen (Germany), 2013.- 3655 p.

4. Практикум з ідентифікації лікарської рослинної сировини: навч. посіб. / [В. М. Ковальов, С. М. Марчишин, О. П. Хворост та ін.] ; за ред. В. М. Ковальова, С. М. Марчишин. – Тернопіль: ТДМУ, 2014. – 250 с.

5. Фармакогнозія: базовий підручн. для студ. вищ. фармац. навч. закл.(фармац. ф-тів) IV рівня акредитації / В.С. Кисличенко, І.О. Журавель, С.М. Марчишин та ін.; за ред. В.С. Кисличенко. - Харків: НФаУ: Золоті сторінки, 2015. - 736 с.

6. Лекарственное растительное сырье и фитосредства под общ. ред. Середы П.И., Киев, ВСИ «Медицина», 2010

7. Фармакогнозия. Лекарственное сырье растительного и животного происхождения. Под ред. Яковлева Г.П. С.-Петербург, Спецлит 2013

8. Фармакогнозія: навчально-методичний посібник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) / В.П. Ходаківська, І.А. Бобкова, Л.В. Варлахова Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина» 2018.

9. Фармакогнозія: підручник (І—ІІІ р. а.) / I.А. Бобкова, Л.В. Варлахова. — 3-є видання Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина» 2018, 504с.



10. Фармакогнозия с основами фитотерапии А. Пастушенков, Н. Беспалова Издательство Феникс 2016.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка