Навчальний посібник Київ-2005 Передмова



Сторінка3/4
Дата конвертації04.11.2016
Розмір7.19 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4


10.5 Роль каталізу у перебігу органічних та біохімічних окисно-відновних реакцій

Реакції між органічними сполуками часто каналізують іони металів. Зокрема, оцтову кислоту на хімічних заводах добувають з оцтового альдегіду, окислюючи його киснем повітря у присутності невеликих кількостей солі марганцю (ІІ):

Без окисно-відновних реакцій неможливо обійтись при промисловому добуванні метанолу, формальдегіду, фенолу, ацетону, гліцерину, аніліну, барвників і багатьох інших продуктів органічного синтезу.

Висока селективність біохімічних окисно-відновних процесів і їх низька енергія активації зумовлюється присутністю ферментів із загальною назвою оксиредуктази. До складу ферментів входять так звані кофактори. Це такі важливі біметали як залізо, мідь, манган, молібден і кобальт, що утворюють зі складнии білками ферментів комплексні сполуки. Найважливіша особливість кофакторів – їх окисно-відновна двоїстість, тобто здатність виступати в ролі як окисника, так і відновника.

Встановлено, наприклад, що в клітинах живих організмів манган перебуває у ступенях окислення +2 та +3. У багатьох рослинах фотосинтез не відбувається у відсутності цих іонів. Вони необхідні також для активації багатьох ферментів, наприклад, дегідрогеназ фзолимонної та яблучної кислот у циклі Кребса і декарбоксилази піровиноградної кислоти у процесі спиртового бродіння.

Мідь – каталізатор внутрішньоклітинних процесів ферментального окислення, тому що переносить електрони, перебуваючи у двох ступенях окислення . Мідь як і залізо з його електронними перетвореннями , активізує дію або входить до складу активних центрів багатьох ферментів, зокрема лактази, фенолази, тирозинази, цитохром оксидази та ін. У рослинному світі мідб приймає участь у процесах фотосинтезу та засвоєння азоту.

Молібден завдяки перетворенню бере активну участь у відновленні нітратного азоту до амінного, який, як відомо, входить до складу нуклеїнових кислот, білків, деяких вітамінів тощо. Молібден каталізує процес зв’язування атмосферного азоту клубеньковими бактеріями, які живуть на корінні бобових культур. Ось чому внесення незначних кількостей молібденових сполук під конюшину і люцерну збільшує їх урожай на 30%.

У тваринному світі важливу роль відіграє фермент ксантиноксидаза, активний центр якого містить 8 атомів заліза і 2 атоми молібдену. Цей фермент здійснює пуриновий обмін – окислення пуринових основ до уреатної кислоти, яка виводиться з організмів разом із сечовиною.

І це лише поодинокі приклади важливої ролі ферментів у життєдіяльності живих організмів.


10.6 Значення окисно-відновних перетворень у живій природі

У живій природі окисно-відновні реакції – основа всіх процесів обміну речовин, які призводять до утворення живих тканин, виводу з організмів продуктів метаболізму і є джерелом енергії життєдіяльності. Частково про це йшлося у попередньому розділі.

Одним з найважливіших процесів є асиміляція вуглекислого газу атмосфери і води грунту зеленим листям рослин і водоростями під дією сонячного проміння, відомий як явище фотосинтезу. Зелений пігмент листя хлорофіл внаслідок складного циклу реакцій продуцює органічні сполуки, насамперед цукри, крохмаль і клітковину. Значення фотосинтезу не можна переоцінити, оскільки його продукти є початковою ланкою харчового ланцюга. Крім того, в результаті фотосинтеза збирається вуглекислий газ і виділяється вільний кисень, чим підтримується співвідношення між цими газами в атмосфері.

Своєрідний процес фотосинтезу відбувається в тіобактеріях. Ці мікроорганізми діють в усіх природних басейнах і стічних водах, де утворюється сірководень. Дуже спрощено процеси, які відбуваються в організмах тіабактерій можна зобразити схемою:

Особливо інтенсивно ці процеси відбуваються у глибинних шарах вод Чорного моря, які насичені сірководнем. Тому існування життя звичайних водоростей, планктона і риб в цих водах унеможливлюється.

З іншого боку процеси гниття відмерлих рослин і тварин, а також їх наступна мінералізація не обходиться без окисно-відновних перетворень. Важко собі уявити, що було б із Землею, якщо б ці процеси не відбувались. Проте процесам псування сільгосппродуктів треба запобігати, що здійснюється шляхом зберігання їх в атмосфері азоту або вуглекислого газу.

Дихання більшості живих істот полягає в тому, що в легенях або зябрах Fe(ІІ) гемоглобіну крові зв’язує кисень у нестійкий комплекс, за допомогою якого кисень розноситься по всьому організмі. У капілярних судинах тканин оксигемоглобін розкладається, і під дією відщепленого кисню у живих клітинах повільно „згорають” поживні речовини – вуглеводи, жири і білки. Цікаво, що деякі молюски (спрути, кальмари, восьминоги) і ракоподібні засвоюють кисень дещо по іншому. В їх організмах роль перенощика кисню відіграє координаційна сполука міді (ІІ) блакитного пігменту їх крові – гелю ціаніну з О2.



Щодо енергетичного постачання органів, то найкалорійнішим „пальним” є жири, теплотворна здатність яких близько 38кДж/г. Вуглеводи виділяють менше енергії. Так, 1 г бурякового цукру виділяє всього 17,2 кДж. Окислення органічних сполук у живих клітинах – дуже складний цикл біохімічних реакцій з участю ферментів – ензимів.
11. Окисно-відновні реакції в авіації,

ракетній та космічній техніці
Окисно-відновні реакції це джерело енергії, яка виділяється внаслідок згорання різних видів палива. Деякі з них. І в першу чергу нафтопродукти і природній газ, широко використовуються у карбюраторних двигунах внутрішнього згорання і дизелях, в реактивних та ракетних двигунах.

В авіації застосовують поршневі двигуни внутрішнього згорання, в яких використовують спеціальні авіабензини (наприклад, марок Б-95/130, Б-91/115), газотурбінні установки (палива А і Б першого та другого сорту) і повітряно-реактивні двигуни. В останньому випадку використовують палива на основі гасу Т-1, Т-2, Т-6, Т-8В, ТС-1, РТ.

В усіх різновидах двигунів важливо досягти певного перебігу реакцій окислення палива. Розгляд механізмів цих окисно-відновних реакцій важливо з точки зору підвищення ефективності роботи двигуна і екологічної безпеки відпрацьованих газів, що викидаються у навколишнє середовище. Ці механізми дуже складні і потребують окремого детального розгляду, який проводиться в рамках спеціальних курсів по паливним матеріалам. Відмітимо тут лише основні стадії горіння палив: переміщування різнорідних молекул у сумішах; збудження молекул вуглеводнів, кисню, азоту, спеціальних присадок у паливах при їх зіткненні та іскровій дії на суміш; утворення проміжних збуджених комплексів; розклад цих комплексів на радикали, катіон- та аніон-радикали, іони. Після цього можуть зароджуватись прості або розгалужені ланцюги. Отже, окислення палив має радикально-ланцюговий механізм.

Ракетне пальне – це речовина, а частіше їх сукупність – пального (відновника) і окисника, реакції згорання яких у двигунах створює реактивну тягу. Розжарені гази, що виділяються при цьому, є робочим тілом, яке, розширюючись, зумовлює перехід теплової енергії цих реакцій у кінетичну енергію газового потоку. Останній витікаючи із сопла реактивного двигуна надає прискорення літальним апаратам або навпаки, у двигунах зворотньої тяги гальмує цей рух.

Переважна більшість сучасних ракетних двигунів працює на пальному, яке за своєю консистенцією поділяється на тверде, рідке, гібридне, псевдо рідке, зокрема драглеподібне. За кількістю компонентів, які зберігаються окремо, розрізняють одно- (пероксид водню, перхлорат амонію), дво-, три- і багатокомпонентні палива. Як відновник (власне пальне) використовують вуглеводні (найчастіше гас), бороводні, рідкий водень, гідразин, аміни, суспензії дрібноподріблених металів(Li, Be, Mg, Al, La, Cl та ін.) рідкому пальному, їх гідриди (BeH2, ClH2, ClH3 та ін.), тетрагідроборат люмінію Al(BH4)3 , металоорганічні похідні (Al(CH3), Al(C2H5)3 тощо). До складу багатокомпонентного пального обов’язково входять енергійні окисники – рідкі кисень, фтор та їх суміші з озоном, фториди кисню та азоту (NF2, N2F4, N2F3) і хлору (ClF3), тетраоксиддіазоту N2O4 , безводні пероксид водню й азотна кислота, перхлорати. За способом зберігання ракетне пальне класифікують на пальне тривалого спільного зберігання (наприклад, N2H4+HNO3), роздільного (кріогенного) рідкі кисень і водень та змішаного зберігання. В останньому випадку використовують одні компоненти тривалого зберігання (гас, N2H4, (CH3)2NNH2, H2O2, HNO3), інші - кріогенні (O2, O2+O3, O2+F2, N2O4, H2). Двигуни верхніх ступенів ракетоносіїв і космічних кораблів радянського та американського виробництва працювали на рідкому водні або несиметричному диметилгідразині (СН3)2NNH2 (відновники) і рідкому кисні чи тетраексиді діазоту (окисники). У двигунах перших ступенів космічних ракет здебільшого застосовувались суміші гас – рідкий кисень.

Чим вища температура горіння ракетного пального і нижчі молекулярні маси газоподібних продуктів його згорання, ти більша швидкість їх витікання із сопла двигуна і відповідно, - його потужність, наприклад, деякі двигуни міжконтинентальних біла стичних ракет працюють на твердому пальному (поросі), зокрема на перхлориті амонію, який вже при 2000С швидко згорає жовтим полум’ям:

З метою ефективного використання кисню і хлору до перхлорату амонію додають горючі речовини, наприклад, поліуретани, порошкоподібні метали тощо. Згораючи, вони утворюють стрімкий струмінь дуже розжарених газів, який розриває потужну реактивну тягу.

Якщо у двигунах літальних апаратів хімічна енергія окислення пального переходить спочатку у теплову, а потім у механічну енергію, то в акумуляторах і паливних елементах хімічна енергія перетворюється в електричну. Акумулятори - це хімічні генератори електричного струму зворотної дії. Вони широко застосовуються на транспорті, зокрема для заведення двигунів літаків. В космічних кораблях і орбітальних станціях акумулятори накопичують енергію, що генерується сонячними батареями. При зарядці акумулятора енергія постійного струму переходить у хімічну, яка в прихованій формі нагромаджується в його пластинах. Розряджаючись, акумулятор генерує постійний електричний струм.

В останні десятиріччя, що, зокрема, пов’язано з початком ери практичної космонавтики, прискореними темпами розвивалися електрохімічні енергетичні установки (ЕЕУ) на основі паливних елементів (ПЕ). В них електричний струм виникає в результаті взаємодії горючих речовин (водню, природного газу, гідразину, бензинової пари тощо) з окисниками, передусім з киснем.

Пояснимо це на прикладі найпростішого киснево-водного ПЕ.

С (графіт) Н2 │NaOH│O2, С (графіт)

Водень барбатує через один (анод), а кисень – через другий (катод) пористі графітові електроди, занурені у водний розчин їдкого натру. В елементі протікають наступні реакції:

2 + 4ОН- = 4Н2О + 4е

О2 + 2Н2О + 4е = 4ОН-

Сумарна реакція:

2(г) + О2(г) = 2Н2О(р) ; Δ0298 = -574 кДж

Електрони, проходячи по зовнішньому ланцюгу від аноду до катоду, можуть виконувати корисну роботу, яка в даному випадку складає 60-70% від максимально корисної роботи ΔG.

Першиим ЕЕУ, що мали практичне значення, були установки на основі середньо-температурних ПЕ з лужним електролітом, розміщені на космічних об’єктах. Наприклад, силова установк космічного корабля „Апполон” складалась з трьох електрохімічних генераторів вагою 110 кг кожний і сумарною потужністю біля 6 кВт. Ресурс їх складав до 2000 годин при ККд приблизно 60%. Вода, яка утворювалась у результаті дії генераторів, потрапляла в систему життєзабезпечення астрономів. За 13 польотів „Аполлона” бортова ЕЕУ пропрацювала більше 6500 годин і генерувала 4400 кВт/год електроенергії та 1,7 тон води. В космічних кораблях „спейс атл”використовуються подібні, але більш потужні ЕЕУ. Потужність при тій же масі збільшена до 27 кВт, ресурс – в 2,5 рази, ККД – до 65%. Подібні установки були розроблені в СРСР для космічного корабля багаторазового використання „Буран”.

До переваг паливних елементів слід віднести компактність, можливість виготовлення у бідь-якій геометричній формі, залежно від типу космічного апарату. Вони в шість разів легші за найдосконаліші акумуляторні батареї.

Паливні елемент безшумні, не генерують випромінювань, а отже, не створюють радіоперешкод. На відміну від сонячних батарей, вони виробляють електричний струм вдень і вночі, на освітленому та затіненому боках Місяці, Марса чи Меркурія. Добування води – ще одна важлива перевага паливних елементів над сонячними батареями. Отже, паливні елементи перспективні для довготривалих космічних подорожей.

12. Задачі і вправи
12.1 До розділу 1
1. Для атома вуглецю величини послідовних потенціалів іонізації складають (у вольтах) :І1 = 11,3; І2 = 24,4; І3 = 47,9; І4 = 64; І5 = 392. Пояснити такий хід зміни потенціалів іонізації. Чим викликаний різкий стрибок при переході від І4 до І5 ?

2. Значення перших потенціалів іонізації елементів І групи періодичної системи відповідно дорівнюють (у вольтах): Li – 5,9; Cs – 7,7; Ag - 9,2. У елементів якої підгрупи І групи відновні властивості проявляються більш різко? Чим пояснити різний хід зміни значень потенціалів іонізації у підгрупах?

3. Енергія іонізації атомів фтора і хлора складають відповідно 17,4 і 13 еВ, а енергія спорідненості до електрона – 3,45 і 3,61 еВ. Обчислити електронегативність цих елементів і зробити висновок, для якого з цих елементів більш характерне утворення іонних сполук.

4. Енергія іонізації атомів водню і літію складають відповідно 13,599 еВ і 5,392 еВ. Знаючи, що за шкалою Полінга електронегативністьлітію прийнята за одиницю, обчислити віносну електронегативність водню.

5. Користуючись таблицею відносних електронегативностей, обчислити їх різницю для зв’язків K-Cl, Ca-Cl, Fe-Cl, Ge-Cl. Який із зв’язків має більшу частку іонності?

6. Що у більшості випадків перевищує за абсолютною величиною – ефективний заряд атому у молекулі або кристалі, чи ступінь окиснення? У яких випадках ці величини співпадають? Навести приклади.

7.Які значення валентностей і ступенів окислення можливі для атомів кисню? Як це пояснити?

8. Визначити валентності та ступені окиснення атомів елементів у наведених нижче сполуках:

Mn2O7, I2O5, AsH3, HBrO4, H6TeO6, H5IO6, H4S2O7, H2Cr3O10, SO2Br2, Ca(MnO4)2, Na4XeO5, Fe(ClO4)3, Na3AsS4, Aq[HgI4], O2F2, Cu2(OH)2CO3, Mg3N2, Hg2(NO3)2.

12.2 До розділу 2


1. Які реакції, що відбуваються у водному розчині, є окисно-відновними, а які ні:

2. Записати продукти реакції і визначити, які реакції відносяться до окисно-

відновних:

Cl2 + KOH; SO2 + KOH; HqO + HNO3; Fe2O3 + HNO3 (конц); NO2 + SO2 + H2O; PbO2 + HCl (конц).


12.3 До розділу 3
1. У яких випадках відбувається процес окиснення? Відповідь мотивуйте.

KMnO4 → MnO2; ClO → HCl; HNO2 → NO2; P → H3PO4;

H2SO4 → H2SO3 ; Fe → FeSO4.

2. В яких процесах відбувається відновлення? Відповідь мотивувати.

Cr(OH)3 → K2CrO4; H2S → H2SO4; K2Cr2O7 → Cr(SO4)3; MnO2 → MnSO4;

HNO3 → NO2; Na3AsO3 → Na3AsO4.

3. У наведених нижче рівняннях реакцій вказати відновники та окисники на основі складання схем електронних переходів:

4. Вказати, які з названих речовин є відновниками, а які – окисниками. Відповіді обґрунтувати.

NaCl, KNO3, Na2Cr2O7, FeSO4, (NH4)3PO4, HgCl2, MnSO4, Na5IO6, Ca3TeO6, KVO3, Na2UO2.

5. Вибрати іони, які можуть виконувати виключно окислювальну функцію



6. Вибрати іони, які можуть виконувати виключно відновну функцію:

I-, Cr3+, Cr2O2-7, S2-, NH+4, H+, H-, O2-2, NO+2.

7. Які з іонів можуть проявляти окисно-відновну двоїстість:



8. Роль окисника чи відновника відіграє кисень у наведених нижче реакціях:

2Mn2O7 = 4MnO2 + 3O2; 2F2 + 2H2O = 4HF + O2;

2KNO3 = 2KNO2 + O2; 2NO + O2 = 2NO2;

SiH4 + 2O2 = SiO2 + 2H2O; NOCl + O3 = NO2Cl + O2;

H2O2 + 2HI = I2 + 2H2O; 2KMnO4 + 5H2O2 + 3H2SO4 = 2MnSO4+5O2+3K2SO4+8H2O?

9. Вказати, яку роль окисника чи відновника відіграють атоми та іони водню у таких реакціях:

S + H2 = H2S; 2K + H2 = 2KH;

CaH2 + 2H2O = Ca(OH)2 + H2↑; H3O+ + H- = H2O + H2↑;

WO3 + 3H2 = W + 3H2O; RbH + CO2 = HCOORb ?


12.4 До розділів 4;5


  1. Між якими з наведених нижче взятих попарно речовин (метал + водний розчин

електроліта) буде відбуватись реакція заміщення:

Fe + HCl; Ag + Cu(NO3)2; Cu + HCl; Zn + MgSO4; Mg + NiCl2 ?

2. Обчислити редокс-потенціал системи

Fe3+ + e = Fe2+ , якщо [Fe3+] = 0,005 моль/л і [Fe2+] = 0,1 моль/л

Відповідь: Ех = 0,695 В.

3. Обчислити редокс-потенціал системи Cr2O2-7 + 14H+ + 6e = 2Cr3+ + 7H2O, якщо [Cr2O2-7] = 5∙10-1 моль/л, [Cr3+] = 10-3 моль/л, [H+] = 10 -2 моль/л.

Відповідь: Ех = +1,11 В.

4. На осонві табличних значень стандартних редокс-потенціалів систем в реакції:

KClO3 + 6KI + 3H2SO4 = KCl + 3I2 + 3K2SO4 + 3H2O.

визначити можливий напрямок реакції і розрахувати ЕРС.

5. Які з наведених нижче реакцій можуть перебігати самодовільно:

H2O2 + HOCl = HCl + O2 + H2O

I2 + 5H2O2 =2HIO3 + 4H2O

H3PO3 + SnCl2 + H2O = 2HCl + Sn + H3PO4

H3PO3 + 2AgNO3 + H2O = 2Ag + 2HNO3 + H3PO4.

6. Перманганат калію добувають на хімічних заводах окисненням манганату калію K2MnO4 хлором. Чи можна замість хлору використовувати бром і йод?

7. Зробивши необхідні розрахунки, з’ясувати, чи окиснюватиме соляну кислоту PbO2 з виділеннм вільного хлору?

8. Чи зможе такий сильний окисник, як озон окиснити фторид-іони у кислому розчині з утворенням вільного фтору?

9. Виходячи зі значень редокс-потенціалів визначити, чи буде за стандартних умов протікати пряма реакція:


12.5 До розділу 6
1. Скласти рівняння реакцій за такими схемами методом електронного баланса:

2. Користуючись методом іонно-електронних напівреакцій скласти рівняння реакцій за наступними схемами:



3. Додайте необхідні продукти реакції до наведених схем і одним з методів підберіть коефіцієнти:



4. Додати до схеми рівняння необхідні речовини і підібрати коефіцієнти:



12.6 До розділу 7


До якого типу відносяться наведені нижче окисно-відновні реакції? Назвіть окисник і відновник і підберіть коефіцієнти:

12.7 До розділу 8
Скласти рівняння окисно-відновних реакцій, які характеризують властивості елементів та їх сполук.

12.7.1 Галогени

NaIO3 + NaHSO3 = I2 + …

Mg3Ca(SiO3)4 + F2 =

P + Br2 + H2O = H3PO3 + …

Si + HNO3 + H2F2 =

NaOH + F2 = F2O + …

NaOH + I2 =

KClO3 + H2C2O4 = ClO2 + …

NaIO3 + Cl2 + NaOH =

12.7.2 Халькогени. Сірчана кислота

Ag2Se + H2SO4(конц) =

H2S + PbO2 =

H2Te + O2 =

KMnO4 + H2Se + H2SO4 =

H2SO4 (конц)+ S =

SO2 +CO =

Na2S2O3 + Cl2 + H2O =

PCl3 + SO3 = SO2 + …

SeO2 + Cl2 + NaOH =

TeO2 + HClO3 + H2O =

H2SO4 (конц) + As =

H2SO4 (конц) + Mo =

12.7.3 Азот. Азотна кислота

Sr + N2

K2CrO7 + (NH4)2SO4 Cr2O3 + N2 + ...

NaNO2 + NH4Cl = N2 + …

N2H4 + HNO2 = HN3 + …

HI + HN3 = NH4N3 + …

FeSO4 + NaNO2 + H2SO4 =

NH3 + O2 =

NH3 + O2

NO2 + Ba(OH)2 =

N2O4 + H2O =

Se + NO2 + H2O =

NO + As =

KMnO4 + NO2 + H2O =

HNO3(конц) + Bi =

HNO3 + Pb =

As2O3 + HNO3 + …=N2O3 + …

Si + H2F2 + HNO3 =

LiNO3

Al(NO3)

Hg(NO3)

12.7.4 Метали

Pb(CH3COO)2 + Ca(OCl)Cl + H2O =

Pb3O4 + HCl =

PbO2 + HNO3 + H2O2 =

SnCl2 + K2Cr2O7 + HCl = CrCl3 + …

NaBiO3 + Cr2(SO4)3 + H2SO4 =

NH4VO3 + ZN + HCL = VCl2 + ...

Fe(CrO2)2 + O2 + Na2CO3

Na2CrO7 + C = Na2CO3 + …

W + H2F2 + HNO3 = H2WOF6 + …

K2Cr2O7 + K2S + H2SO4 =

MnSO4 + (NH4)2S2O8 + H2O =

MnO2 + KOH + O2 =

K2MnO4 + H2O2 =

KReO4 + H2 = Re + …

MnO2 + KOH + KClO3 =

12.8 До розділу 9


  1. Визначити, у якому напрямку піде окисно-відновна реакція

2FeCl3 + SnCl2 2FeCl2 + SnCl4, якщо , а

  1. Обчислити редокспотенціал системи , якщо

Е0 = +1,52 В, [MnO-4] = 10-2 моль/л, [Mn2+] = 10-3 моль/л, рН = 0

3. Скласти рівняння реакцій окиснення Сr+3 у лужному та кислому середовищі і визначити молярні маси еквівалентів окисників і відновників у цих реакціях.

4. На титрування 25,0 мл розчину щавлевої кислоти, титр якої дорівнює 0,0063 г/мл, витрачено 20,0 мл розчину KMnO4 . Чому дорівнює нормальність розчинів щавлевої кислоти і перманганату калію та їх молярні маси еквівалентів?

5. Який об’єм розчину залізного купоросу, що містить 27,8 г FeSO4 · 7H2O в одному літрі, може бути окиснений 20,0 мл 0,05 н розчину KMnO4?

6. Обчислити масу H2O2 в 100 мл розчину, якщо на титрування 20,0 мл цього розчину пішло 17,5 мл 0,05 н розчину KMnO4.

7. Наважку дихромату калію масою 0,2340 г розчинити в мірній колбі на 250 мл. Чому дорівнює нормальність одержаного розчину?

8. До 25,0 мл сірководневої води додано 50,0 мл 0,0196 н розчину йоду, після чого надлишок йоду, що не увійшов у реакцію, від титрували 0,0204 н розчином Na2S2O3, якого пішло на титрування 11,0 мл. Визначити вміст H2S в одному літрі сірководневої води.

9. Скільки відсотків йоду містить настойка, якщо на титрування 20,0 мл її пішло 16,5 мл 0,05 н розчину тіосульфату натрію?

10. Яка маса міді знаходиться в 250 мл розчину, якщо на титрування І2 , що виділився під дією 3,25 мл розчину, пішло 18,0 мл 0,02 н розчину Na2S2O3?

11. Яка масова частка Hg2Cl2 у технічній каломелі, якщо до наважки препарату масою 0,2434 г додано 20,0 мл 0,1 н розчину йоду і на титрування надлишку йоду пішло 10,0 мл 0,1 н розчину Na2S2O3?

12. Зразок гірської породи масою 1,0000 г , що містить залізо, розчини, залізо відновити до Fe2+ і розчин відтитрувати дихроматом калію. Чому дорівнює вміст Fe2O3 у зразку, якщо на титрування пішло 12,4 мл 0,05 н розчину дихромата?
12.9 До розділу 10
1. Визначити валентності і ступені окиснення елементів у сполуках С6Н6, С6Н5ОН, С6Н12О6, С12Н22О11, (С6Н10О5)n, (НО)2С3N3, H2C2O4, HOC6H4CHO, H3CCH(OH)COOH.

2. Визначити, які з наведених нижче реакцій, є окисно-відновні, а які ні. Підібрати необхідні коефіцієнти.

С2Н4 + Н2О2→ С2Н4(ОН)2

С2Н5ОН + CrO3 + H2SO4 → CH3COOH + Cr2(SO4)3 + H2O

C12H22O11 + HNO3 → H2C2O4 + NO↑ + H2O

C6H6 + Cl2 → C6H5Cl + HCl

C2H2 → C6H6

3.Скласти рівняння окисно-відновних реакцій

C6H12O6 + KMnO4 + H2SO4

CH ≡ CH + KMnO4 + H2O→

4. Зображте схеми окиснення наступних сполук
H3C – CH2 – OH
H3C – CH - OH

CH3



(конц),t


5. Скласти рівняння реакцій, які відбуваються при наступних перетвореннях:



метан → ацетилен → етилен → етанол → етаналь → оцтова кислота → оцтовоетиловий естер → вуглекислий газ.

Каталог: bitstream -> NAU
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
NAU -> Реферат: дидактичні аспекти організації ефективної самостійної навчальної роботи студентів анотація
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> О. Г. Широкова-Мурараш
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Технологія формування комунікативної компетентності учнів старшої школи засобами організаційно-діяльнісної гри
NAU -> Рубрика 1: «Педагогические науки» андрагогіка: сучасний етап розвитку
NAU -> Комунікативна компетентність як предмет дослідження у науковій літературі
NAU -> Зміст освіти у процесі сучасної професійної підготовки анотація


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка