Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури І мистецтв I-IV рівнів акредитації Київ 2008 (477)(075. 8)



Сторінка9/47
Дата конвертації05.05.2016
Розмір3.9 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   47

йдіт, щей при – хо – діт. ІІ.На пет – льо-ва-ний, Зель – ман,

ріт, йдіт та й би – ріт.

Ц).1£ ■ fy

1. На день добрий, Зельман, ^ ^ ^ с ' 1 ^ ^ '

На день добрий, яко брат, tc – u т^-а~

Приспів: І братова й Зільманова – & ^ )

Вс, твоя родина!9 ^

9 Приспів виконується в 1–5, 7-І 1 строфах.

–95-


2. За чим прийшов, Зельман,

За чим прийшов, яко брат?

3. За дівкою, Зельман,

За дівкою, яко брат.

4. На який хліб, Зельман,

На який хліб, яко брат?

5. На пшинишний, Зельман,

На пшинишний, яко брат.

6. А ми дівку та й маємо,

На такий хліб не даємо,

Геть собі йдіт,

Ще й приходіт!

7. На день добрий, Зельман,

На день добрий, яко брат.

8. За чим прийшов, Зельман,

За чим прийшов, яко брат?

9. За дівкою, Зельман,

За дівкою, яко брат.

10. На який хліб, Зельман,

На який хліб, яко брат?

11. На петльований, Зельман,

На петльований, яко брат.

12. А ми дівку та й маємо,

На такий хліб та й даємо, – Йдіт та й биріт,

Йдіт та й биріт!

Записав 20.08.1985p. А І. Іваницький в с. Млинки Хотинського p-ну Чернівецької обл. від Марії Николюк, 55 р. (заспівує та виводить) та Лідії Федоруци, 48 р.

Дівчата стоять у два ряди (“стінка на стінку”): в одному ряду 2-А дівчат, а в іншому усі, хто грається (може бути і 10, і 15). Перший ряд (де кілька дівчат) наближається до 2-го ряду, співаючи 1-шу строфу; 2-й ряд відповідає (2-га строфа) і т. д., чергуючись. Після 6-ї строфи 1-й ряд розвертається, відходить – і все повторюється, як спочатку.

Після 12-ї строфи 1-й ряд забирає собі одну дівчину з 2-го (великого) ряду, відходить з нею – і гра розпочинається спочатку (з 1-ї строфи). І так, доки кількість дівчат в обох рядах не стане однаковою. Тоді дівчата кожного з рядів стають одна позаду іншої, обхоплюючи за талію ту, що поперед неї. Перші з кожного ряду міцно беруться за руки – і починають перетягатися. Яку “відірвуть”, забирають до себе. Коли у якомусь ряду залишиться усього кілька дівчат, великий ряд знову стає в шеренгу, а малий підступає до нього: гра розпочинається спочатку. Структура (6+4+3)+П(4+4+3+3).

–96-

26. Чорнушко-душко, вставай раненько



144 _ _ _

і' і 1

І.Чор – нуш-ко – душ-ко, вста-вай ра-нень-ко, вмий-ся, чи – ши – ся,

-Jt–

V-










rh

&

f*=H

 

s-

J-r

ф=.

 

h







W-r







44-




1>–



+~













-і–










4=4

!

за-муж бе-ри-ся. Хо-тятьтя лю-ди взя-ти, ни зна-ю, чи тя да – ти?

-За ко-го, ма-му-ленько, си-вень-ка го-лу – бонь-ко?

1. Чорнушко-душко,

Вставай раненько,

Вмийся, чишися,

Замуж берися.

Хотять тя люди взяти,

Ни знаю, чи тя дати.

- За кого, мамуленько,

Сивенька голубонько?

{на мелодію 1–2 тактів)'.

- Та й за шевчика молоденького,

(на мелодію 5–10 тактів)'.

Чи підеш, дитяточко,

Чи підеш, зозуленько?

- Не піду, мамуленько,

Не піду, голубонько!

2. Чорнушко-душко ... (і т. д.)

- Та за кравчика молоденького,

Чи підеш, дитяточко,

Чи підеш, зозуленько?

- Не піду, мамуленько,

Сивенька голубонько!

3. Чорнушко-душко...

- Та за скрипаля молоденького,

Чи підеш, дитяточко,

Чи підеш, зозуленько?

- Ой піду, мамуленько,

Сивенька голубонько!

Записав 16. 08. 1985 p. А. І. Іваницький в с. Рукшин Хотинського p-ну Чернівецької обл. від Ніни Ставчанської, 34р. (заспівує), Василини Кушнір, 54р. (виводить), Ірини Патрабой, 52p., Люби Німець, 51 p., та ін.

–97-

Стоять двома шеренгами, узявшись за руки, які трохи підняті, і похитуються вправо-вліво. Інший варіант: стоять колом, у колі хлопець і дівчина – ходять, шепочуться, а коло рухається. Структура (5+5)2+(7+7)2.



Див. діалогічний варіант гри: “Народні пісні в записах Лесі Українки та з її співу”. –К., 1971.-С. 70–73.

27. На нашій улиці верба кучерява Allegretto [усі]

“jіг~иЛ' if QttittUMi

1 .На на – шій у - ли - ці вер - ба ку - че - ря - ва,

t {і t tt\t1 о і t 'І'1 –'j–”

вер – ба ку – че – ря – ва, вер – ба ку – че – ря – ва.

1. На нашій улиці Верба кучерява. (3)

2. Тим вона кучерява,

Що челядь чорнява. (3)

3. А на чужій улиці Верба голомшива. (3)

4. Тим вона голомшива,

Що челядь паршива. (3)

5. Що на нашій улиці Поросли гарбузи. (3)

6. А на чужій улиці Дівки карапузи. (3)

Записав улітку 1886 р. Людвік Куба в с. Вороньки Київської губ. від дівчат ІІЛюдвік Куба про Україну. Збірник / Упоряд. М. Мольнар. – К., 1963. – С. 50. – № 15.

КРУГОВІ ТАНКИ

28. Ой порості, кропе

J = 80 Статечно, ходою

Одна _ Усі

О

1)



5Е=

2 т


г г iVryf'rr1

І.Ой по – рості, кропе, ой по – рос-ті, кро-пе, дапо-вишейго – ро-да.

–98-

r1 l'- -f-



~r

Ой

Вар. 1)



гу – лі, да по- ви - ше и го - ро

2)

да.



/ І' / '

ме – їія да по – ко –

// / $ Г1'"

ро – му да же – ні-

Г

г

4.ка



5.ка

б. ста


ме – ню да ко

ті-


1. Ой порості, кропе, (2)

Да повише й города.

Приспів: Ой люшки, гулі, Да повише й города.

2. Ой не ходи, старий,10 Да коло мого дво[ра].

3. Бо я тебе, старий,

Да давно не злюбила.

4. По твойом слєдочку Каменя покотіла.

5. Ой як тяжко-важко Каменю да котітіс[я].

6. А ще тяжче-важче Старому да женітіс[я].

Записав 3.07.1983 p. А. І. Іваницький у с. Товстий Ліс Чорнобильського р-ну Київської обл. від Чередніченко Агафії Федорівни, 63 p., Зінченко Євгеній Кононовни, 80p., Коваленко Любові Савівни, 56р.

Починала пісню одна (перші два склади – очевидно, тональна настройка). Строфи 2–6 співали усі разом.

Круговий танок: дівчина в середині кола зображує пантомімою те, про що йдеться в тексті. Танок виконується дівчатами від початку весни і до проводів русалок. Це особливість поліських районів Житомирської та Київської областей, де веснянки “накладаються” на русальні свята. Через це спів веснянок тут найдовший у часі: коли Пасха пізня, то веснянки співалися від Благовіщення і до закінчення Зелених Свят

- інколи більше трьох місяців. На жаль, ця кількатисячолітня традиція знищена чорнобильською катастрофою.

Веснянка “Ой порості, кропе” виконувалася і була записана в реальних обставинах обряду проводів русалок у Товстому Лісі. Веснянки Центрального Полісся мали біфункціональтш характер: були і власне веснянками і частиною русального дійства. Структура (6+6+6)+П(5+6).



111 Далі за зразком 1-ї строфи. Кінцевий склад, який у приспіві подеколи нсдоспівується, узято у квадратні дужки.

–99-


29. Чия воля, чия неволя

J=66


J? Ці

ib-

*

і







J-I



















-а–




Г|

-V





!>–

/




-і–

і-

V

Lf

=4=1:

і 

і 







%

–f=-•




1–2.Чи – я во-ля,

чи-я не – воля, – па-ру-бо-ча сво-я 1)

во

ля.


Г і Р Р Р р1 р Р У ” r f-

3–4.Чи – я во-ля, чи-я не – во – ля, а ді-во-ча сво – я до - ля.

J Н SS к к V 6 J J

ЦЕ

j=Ј



I

5–6.Чи – я во-ля, чи-я не – во-ля, а жі-но-ча все не – во – ля. 7.А в пе-чі

1

uVfflin



I Вар. 1) 2) І

і J J J I К КІ

f=

борщ збі – га – є, а на-дво-рі чо-ло-вік ла – є. 4.-ка – ми б.ди-ти-на



1. Чия воля, чия неволя, – Парубоча своя воля.

2. За горівку, за сопівку, – На вулицю та й за дівку.

3. Чия воля, чия неволя, – А дівоча своя доля.

4. За повтками", за цятками, – На вулицю та й за парубками.

5. Чия воля, чия неволя,А жіноча все неволя.

6. Під порогом порося квиче,

А на печі дитина кличе.

7. А в печі борщ збігає,

А надворі чоловік лає.

Записав 16.08.1985 р. А. / . Іваницький в с. Рукшин Хотинського p-ну Чернівецької обл. від Василини Кушнір, 54р. (заспівує), Ніни Ставчанської, 34p., Ірини Патрабой, 52p., Люби Німець, 51 p., та ін.

Кругова веснянка. Ідуть по колу, узявшися за руки, попарно, дехто з парою руками навхрест.

11 Повтки – повтикані у волосся прикраси (від дієслова “повтикати”).

100-


Слід відзначити одну особливість форми. У тексті строфи групуються по дві: 1–2, 3–4, 5–6. У наспіві така ж тенденція, хоч і не так яскраво виражена.

1–2-га строфи співаються в унісон, а з 3-ї і далі голоси діляться на дві партії. Тобто, перші строфи (поки співачки “настроювалися”) були виконані з дотриманням архаїчного унісонно-гуртового стилю, а далі узяла гору сучасна звичка до багатоголосого співу.

У заспіві вчувається клична інтонація, оперта на кварто-квінтові ходи ре2

соль


до2. Перші три такти наспіву яскраво засвідчують кличну модальність, на якій основувалася релігійно-звукова сфера язичницької обрядовості. Структура (4+4)2.

ЗО. Білу, біло, білогарчику

J J Jv – =-

1 .Бі – лу,біло, бі-ло-гар – чику, плини,пли-ни по Ду-най – чику. 2.У – мий, у-мий

A A j = АіА^ і і j j

J=112


Г-|*-–1|–-Г –j-P-ft Р–p4f ■■ р Ір |>

бі – ле лич-ко, за-зуй,за-зуй че-ре – вич-ки. З.Йа на-гай-ка ско-ком,бо-ком,

A j ^

р. Е ~р –РLp –р–р рЦ-$ р –Р



пе – рид мо – їм

чор – ним

ком.

4.Йа на – гай



ка,

бер – ни – ca, ко – го лю – биш, о – бій – ми – са.

1. Білу, біло, білогарчику,

Плини, плини по Дунайчику.

2. Умий, умий біле личко,

Зазуй, зазуй черевички.

3. Йа нагайка скоком, боком,

Перид моїм чорним оком.

4. Йа нагайка, оберниса,

Кого любиш, обіймиса.

Записав 6.08.1986 p. А. І. Іваницький в с. Волошкове Сокирянського p-ну Чернівецької обл. від Ганни Мудрик, 63 р. (заспівує), Вєри Кушнір, 65 р. (виводить), Катерини Гусар, 56 p., та ін. (усього 7 осіб).

101 –


Кругова веснянка (солярний символ). Співали у піст (на Пасху). Виходили босі дівчата на горбочок (бувало, місцями й сніг ще лежав), ставали в кружок і йшли по сонцю. В центрі кола стояв один (хлопець або дівчина). На словах “обіймиса” підходив до когось у колі, обіймав і виводив на середину, сам ставав на його місце. Гра розпочиналася спочатку. Структура (4+5)2.

31. А ми коржів напичем, напичем

J= 120

5=5


1.А ми кор – жів на – пи – чем,

на – пи – чем,

та – ки жш – ку

ви – кди – чем.

ви – кли – чем!

1. Хлопець: А ми коржів напичем, напичем,

Таки жінку викличем, викличем!

2. Усі: А ми коржі поїмо, поїмо,

Тобі жінки не дамо, не дамо!

3. Хлопець: Ми праніків напичем, напичем,

Таки жінку викличем, викличем!

4. Усі: Ми праніки поїмо, поїмо,

Тобі жінки не дамо, не дамо!

5. Хлопець: А я вина наточу, наточу,

Таки жінку викличу, викличу!

6. Усі: А ми вино вип’ємо, вип’ємо,

Тобі жінки не дамо, не дамо!

7. Хлопець: Я горівки наточу, наточу,

Таки жінку викличу, викличу!

7. Усі: Ми горівку вип’ємо, вип’ємо,

Тобі жінки не дамо, не дамо!

8. Хлопець: Я перстінчик наточу, наточу,

Таки жінку викличу, викличу!

9. Усі: Ми перстінчик на пальчик, на пальчик,

Тобі жінки кавальчик, кавальчик!

Записав 28.08.1979 p. М. JI. Калетпик у с. Клембівка Ямпільського p-ну Вінницької обл. від Степаниди Микитівни Мельник, 70р.

Тримаючись за руки, усі йдуть по колу і співають. Всередині стоїть дівчина, а хлопець обходить коло ззовні. В кінці хлопець хоче роз’єднати руки в одному місці кола з вигуком: “Міцні мої замки до мої коханки!” І починає наздоганяти дівчину.

102-


Після цього в середину стає інша дівчина, а за колом ходить інший хлопець. Пісня починається спочатку. Структура (4+3+3)2.

32. Йа на церкві хрест, хрест

J = 84

j, ф jlj r г r j і j, j,j, –j ^ -r r-^ -I



1 .Йа на церк - ві хрест, хрест, на дзвін-ни – ці зір – ка.

.J Jb Jii J, h j –7-і

А зна-шо - ї Ва-лю-ні ха- ро – ша – я дів – к[а].

1. Йа на церкві хрест, хрест, на дзвінниці зірка.

А з нашої Валюні харошая дівк[а]. (2)

2. Дівка вона, дівка, дівка невеличка,

Як злапає Петрусьо, – то й перепели[чка]. (2)

3. Харошая дівка, харошії коси,

Йа за нею Петрусьо фартушечок нос[е]. (2)

4. Взяв її за ручку, став її питати:

- Який тобі, Валюню, фартушочок бра[ти]?

5. Чорний чи рябенький, на кінці тоненький?

За то тебе люблю дуже, що ти молодень[ка]. (2)

Записав у липні 1973 p. А. І. Іваницький від Євгенії Антонівни Малинової, 60 p., з с. Літків Бережанського p-ну Хмельницької обл. Зі слів Є. Малинової, “співають на Паску”. Тобто, пісня належить до постових. Структура (6+6)+(4+4+6).

J ~ 88

33. Вийди, вийди, їваночку



г-? –

1.Ви-йди, ви-йди, І – ва-ноч-ку, за-спі-вай нам я - гі-воч-ку.

1. Вийди, вийди, їваночку, Заспівай нам ягівочку.

2. Зимували, не співали, Весни дожидали.

3. Весно, весно, весно наша, Та що ж ти нам принесла?

103-


4. Старим бабам по кийочку,

А дівчатам по віночку.

Записав 20.04.1993 р. О. С. Смоляку с. Рекиїин Бережанського р-ну Тернопільської обл. від Катерини Олексіївни Демків, 64p., освіта початкова.

Текст гаївки відомий з іншою мелодією з Чернігівщини у запису О. Рубця (“216 народных украинских напевов”. – М., 1872, 11). Її використав П. Чайковський для теми фіналу Першого фортепіанного концерту. Загадковою видається поява цього тексту в Західному Поділлі. Замінено лиш слово “веснянка” на “гаївку”. Але, що вкрай парадоксально (бо не пояснюється простою випадковістю), – це збереження складочислової структури чернігівської веснянки-заклички. Найпростіше пояснення – текст випадково десь прочитала співачка і “підставила” під мелодію відомої їй західноподільської гаївки. На цьому прикладі бачимо, як химерно може переплітатися усна традиція з писемною. Схожі явища відомі ще з манускриптів XVII ст. Структура (4+4)2.

РОГУЛЬКИ

Рогульки виконують навесні від Великодня до Провідної неділі, але у давніші часи співалися до літа – поки зозуля кує. Належать до танкових веснянок строфічної будови. Наспіви лаконічні, типові для ігрових веснянок інших регіонів. їх структура та хореографія не має кардинальних відмін від гаївок. “Рогулька” – локальна назва веснянок-гаївок, можливо, від звичаю водити ці танки на розі села, вулиці. Побутують на Підляшші, Лемківщині, Волині, Покутті.

34. Ой ти, рогуленько

Жваво


Ой ти, ро – гу – лень-ко, будь со – бі ма – ле – сень-ка.

Ой ти, рогуленько,

Будь собі малесенька...

(дівчина вдає з себе малу)

Вставай ранесенько...

(дівчина “протирає” очі)

Вмивайсь білесенько...

(дівчина “вмивається”)

Втирайсь гарнесенько... (дівчина “втирається”)

Візьмися під боки,

Покажи свої скоки...

(дівчина береться під боки і танцює)

104-

Візьмися під пояса,



Покажи свою красу...

(дівчина милується собою, вибирає на своє місце іншу, а сама йде в коло. Гра продовжується)

Записав М. В. Гнатюку м. Володимир-Волинському від К. Р. Гнапиок II журнал Народна творчість та етнографія. – 1981.-№2.-С. 116. Структура (6+6).

35. Там за горою вишній сад, вишній сад

Помірно

Р'і J' [HJ j –lijJ р г =fip-P-r –-і



Tам за го – ро – ю виш – ній сад, виш – ній сад,

4* “ь ji t=iJ j и –•> j

там па ру – боиь ків ці лий склад, ці – лий склад.

Дівчата:


1. Там за горою вишній сад, вишній сад,

Там парубоньків цілий склад, цілий склад.

2. Там парубоньки ходили, ходили,

Мед-горілку носили, носили.

3. Один хлопчина більше дав, більше дав,

Собі дівчину сподобав, сподобав.

Хлопці:

4. Ішли дівчатка через двір, через двір,



Мали сукєнки в десять піл, в десять піл.

5. Стали сукенками маїти, маїти,

Стала діброва горіти, горіти.

6. Стали дівчата гасити, гасити,

Збаночками воду носити, носити.

7. Скільки в збаночках води є, води є,

Скільки в дівчаточках правди є, правди є.

Дівчата:


8. Ішли хлопчиська через двір, через двір,

Мали сукмани в десять піл, в десять піл.

9. Стали сукманами маїти, маїти,

Стала діброва горіти, горіти.

10. Стали хлопчиська гасити, гасити,

Решетами воду носити, носити.

105 –

11. Скільки в решеті води є, води є,



Скільки в хлопчиська правди є, правди є.

12. Скільки в решетах дірочок, дірочок,

Скільки в хлопчиськів болючок, болючок.

Записав М. П. Гнатюк у м. Володимир-Волинському від К. Р. Гнатюк // НТЕ, 1961. – № 2. – С. 117. Структура (4+3+3)2.

і1 = 160 Одна

36. Там за лесом, за бором

Усі

О k і г і і] V



•Щ0 

г

Там за лє



сом,

за бо – ром,

там за лє – сом,

ш

за бо – ром,



за си – нень – кім

зьо


р[ом].

1. Там за лєсом, за бором, (2) За синенькім озьором.

2. Там сонечко іграло, (2)

З місяцьом розмовляло.

3. Питається місяця: (2)

- Ой чи рано зиходиш?

4. Ой чи рано зиходиш, (2) Ой чи пузно заходиш?

5. А што ж тобє до того, (2) До зиходу мойого?

6. Я й раненько ізійду, (2) Небо й землю освєчу.

7. Небо й землю освєчу (2)

І село Орєшково.

8. І село Орєшково, (2) Прекрасного молодца.

9. Прекрасного молодца, (2) Прекрасную дєвіцу.

Записала на поч. 1990pp. Є. Рижик в с. Орішково, Білостоцького воєводства, Польща І/Рогульки Підляшшя у записах Єлизавети Рижик. – Рівне, 1994. – С. 19.

106-

За відомостями, що отримала записувачка від старих людей, рогульки на Підляшші виконували до Проводів, а веснянки – наприкінці весни. Структура (4+3)3.



37. Ой чия то берозонька

j1 = 172

 ^ J– w1 J) Щ

Ґ

Ой чи – я то бе – ро-зонь-кав по – лю ра – но под-ме-тьона?



1

Ой

льон, Л1 – Л1 – я,



ои

льон, лі – лі – я.

1. Ой чия то берозонька

В полю рано подметьона?

Присте: Ой льон, лілія, ой льон, лілія.

2. Васильева берозонька

В полю рано подметьона.

Присте.


3. Там Василько з торгом стоїть,

3 торгом стоїть з червичками.

4. Всім дівонькам розпродає,

А для Вєри даром дає.

Зап. на поч. 1990 pp. Є. Рижик від Ніни Токарик (1924р. н.) в с. Микулічи Білостоцького воєводства // Рогульки Підляшшя. – С. 26. Характерна риса музичної форми – пара періодичностей. Її поширеність у східних слов’ян свідчить про дуже давнє утворення – ще з докиївських часів. Структура (4+4)2+П(5+5).

38. Ой в ліесі, в ліесі, на дубку

^=160 ~ = J> { n = j>

~Т>т р г Jis Jy г КРГ г J 11

Ойв л/'е-сі,в піе-сі, надуб-ку ві-сіт ко-лис-ка нашнур-ку.

1. Ой в лгесі,12 в тесі, на дубку Вісіт колиска на шнурку.



12 Літери курсивом у середині слів означають дифтонги.

107-


2. А в ту ой колисці Васілько,

Колишут його високо.

3. Колишут його високо,

Коб било відно далеко.


Каталог: Umf www -> books -> hresto


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   47


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка