Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури І мистецтв I-IV рівнів акредитації Київ 2008 (477)(075. 8)



Сторінка6/47
Дата конвертації05.05.2016
Розмір3.9 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   47

43. Масляная, от і я йду, ой

J = 86 Помірно

і J’iJm і і і } j і1 л] j і

l.Macля-на – я, от і я йду,ой, за-губи-лафар-тух тайне най-ду.

-§И: j ^ J} J" j j -I

2–9.Хлоп – ці йшли та фар – тух най – шли, ой,

–4 ^ 4^ О • і ^ : 

я про – си – ла, го – ло – си – ла, во – ни не д’да-ють.

1. Масляная, от і я йду, ой,

Загубила фартух та не найду.

–67-


2. Хлопці йшли та фартух найшли, ой,

Я просила, голосила, вони не д’дають.

3. Масляная, ех, полизуха, ой,

Полизала яйця, коровайця.

4. Масляную провожаю, ой,

Великого посту дожидаю.

5. Великого посту дожидаю, ой,

Протягнися, пост, як заячий хвост.

6. Протягнися, пост, як заячий хвост, ой,

А ти, моя масляна, воротися.

7. А ти, моя масляна, воротися, ох,

М’ясоїд пройшов, – не женився.

8. М’ясоїд пройшов, не женився, ох,

Як собачий хвост волочився.

9. Та було б масляній сім неділь, ой,

А зосталось масляній та й один день.

Записав В. В. Дубравін у 1966 р. в с. Марчихіпа Буда Ямпільського р-пу Сумської обл. від Галини Гончаровой, 68 р. ІІПісні Сумщини. Записи В. В. Дубравіна. –К., 1989.-с. 138–139.

Наспів засновано на безпівтоновому архаїчному звукоряді (тритоніка). В основі віршової структури гетерометрична дворядкова строфа (5+5)+(4+4+5). Вона мало показова для обрядових жанрів і належить до формотворення ліричних пісень. Але складочислова норма не дотримується і на її базі виникають ритмічні стягнення та роздрібнення (в нотах вони позначені пунктирними лігами). Таке нерегулярне складочислення свідчить про характерні для давньої обрядовості залишки тонічного (акцентного) вірша, який спирався на мовну просодію. Ритміка 5-складників J J J J J така ж, як у колядках, що вказує на можливі колишні (в язичництві) зближення цих жанрів. Тритоніка фа-мі-бемоль – до вказує на архаїчні корені наспіву, який набагато старший за зміст тексту. Елементи ангемітонного мислення і такі ж особливості віршування та образності властиві також наступній мелодії “Масниця, яка ти нудна”.

44. Масниця, яка ти нудна

j=140 Швидко

Iе J j J IMj'jg

1 Мас – ни – ця, я - ка ти нуд- на, як – би те – бе сім неділь,



7 U J 1 J1 J'J. j

а пос-туй од-на! 2.Мас-ни-ця криво-ла-па, по-гу-би-лалап-ті

–68-

j ^

ко – ло Гра – па. 3.]



L[–J–J ■ J–J-

Клоп – ці йшли,



і ^ ^ J

лап – ті найшли,






”| 1 11




лап – тя – ми по – трі – па – ли да й пі – шли.

1. Масниця, яка ти нудна,

Якби тебе сім неділь, а посту одна.

2. Масниця – криволапа,

Погубила лапті коло Грапа.

3. Хлопці йшли, ті лапті найшли, Лаптями потріпали да й пішли.

Зап. В. В. Дубравін у 1966р. в с. Гремячка Ямпільського p-ну Сумської обл. від Антопіпи Шпанівської, 74р.//Пісні Сумщини. – С. 141.

Тетратоніка лише двічі (у кінцевих тактах 1–2 строф) змінюється на пентахорд.

J = 84 Одна

45. Ой масляна, масляна, ой щоб ти була

Усі

І.Ой мас-ля-на, мас – ля-на, ойщобти бу-ла. Ой щоб те - бе сім не-діль,



£

а пос-ту од-на. Зі-йде-мо-ся, мо-ло-ди-ці, на-пе-че-мо па-ля-ни-ці,

А бив жін – ку, бо дур-ний був.

і' J>it


Зі-йде-мо – ся, мо – ло – ди – ці, Г\

£



т

на-пе-че-мо па-ля-ни-ці, по-хо-ва-єм на гра-ни-ці Ко-ло-ді-я.

–69-

1. Ой масляна, масляна, ой щоб ти була. Ой щоб тебе сім неділь, а Посту одна.



Приспів: Зійдемося, молодиці, Напечемо паляниці,

Поховаєм на границі Колодія.

2. Ой умер Колодій, бо слабий був.

А бив жінку, бо дурний був.

Приспів.

Записано експедицією КДКім. П. Чайковського 2.07.1985p., керівник Є. В. Ефремов, у с. Зелений Ріг Жашківського p-ну Черкаської обл. від Мазуренко Марії Василівни, 64 р. (заспівує), Яцінь Анастасії Євдокимівни, 60 р., Якименко Килини Прохорівни, 64 р. Нотували Є. Єфремов та Є. Черказова. / Архів НМАУ ім. П. Чайковського, фонозапис: оК 58–32, нотація: РП 12–6.

У змісті поєднано дві провідні теми, які обігруються на Масницю. Перша – протиставлення одного веселого масницького тижня з наступними сімома тижнями Пасхального посту. Друга – згадка Колодія (пісні “на колодку” подано нижче).

Варта уваги форма цієї пісні. Вона визначається, як серіація з класифікацією.34 Заспів складається з двох однакових за ритмомелодикою рядків (це перший клас інтонації, яка повторюється, тобто, серіюється). Приспів заснований на іншій поспівці (другий клас інтонацій), яка також серіюється. Показово, що ця форма особливо типова для веснянок. Зокрема, вона тотожна формі строфи кругової веснянки “Десь тут була подоляночка”. Отже, масницькі пісні мають значну близькість до будови веснянок. Можна стверджувати, що на масницю “перекочували” деякі веснянкові типи.

46. Ой масляниця, ти брехуха

J ~ 102


£

г=гт


І.Ой мас-ля-ни-ця, тибре-ху-ха, авЯв-до-шень-ки при-ска-зу-ха.

Г\

Ш–.Ш



2.Су –хийві-терне віє, дріб-нийдо-щикпо-сіє. У! З.Вже вес-накрас-на

про-буди – ла – ся і зе-мель-ці свя-тій у-кло - ни - ла - ся.



34 Див.: Іваницький А. Основи логіки музичної форми (проблеми походження музики). – К., 2003. – С. 50–57. Приклади ссріаціїз класифікацією №№ 7, 9. – С. 164.

–70-


РЕ

ш

4.1 пі – тух на – пив – ся во – ди



чень – ки,

ми – є ґ>

^ч=

жень


ка

шо – жи


ці.

У!

1. Ой масляниця, ти брехуха,



А в Явдошеньки присказуха.

2. Сухий вітер не віє,

Дрібний дощик посіє. У!

3. Вже весна красна пробудилася

І землиці святій уклонилася.

4. І пітух напився водиченьки,

Миє ніженьки у калюжиці. У!

Записано 7.07.1990 р. в с. Шевченківка Нововоронцовського р-пу Херсонської обл. І/Весняні обряди, звичаї та свята українців (на допомогу працівникам клубних закладів і керівникам фольклорних колективів) / Підготували В. Желізняк та В. Другальов. ОЦВНК. – Херсон, 1993. – С. 17.

47. Ой а колодко, й а колодойко

Allegro


І.Ой а ко – лодко, йа ко – ло – дойко, ой а що жтинам тай на-ро – била?

1. Ой а колодко, й а колодойко,

Ой а що ти нам та й наробила?

2. Ой а що ти нам та й наробила, – Що серед будня свято зробила.

Записав К. Квітка від Лесі Українки // Народні пісні в записах Лесі Українки та з її співу / Упоряд. О. І. Дей. – С. Й. Грица. –К., 1971. – С. 162.

48. Ой упала колодойка з неба

Andante

.іілши


І.Ой у-па-ла ко-ло – дой-ка з неба,ойчо-гожбо нам тай до па-ні

–71 –


–*––

я–І–G

т-^ ■■■

 'і–

-Т J J ^

тре – ба?

к і


% 9^–J J ,–

Ой тре – ба ж нам

к • кh Р=і 1 13 h ^


та й до і j~]

–4––JJ

па – ні


М-fr: 'І

W j' J І*"' ' * І? J

*–і-*–*–

'--U-bJ і

во – за, – ой на – ша па – ні, як чер - во - на ро - жа.

1. Ой упала колодойка з неба, –

Ой чого ж бо нам та й до пані треба?

Ой треба ж нам та й до пані воза,

Ой наша пані, як червона рожа.

2. Ой упала колодойка з неба, –

Ой чого ж бо нам та й до пані треба?

Ой треба ж нам та й до пані дишля,

Ой наша пані, як червона вишня.

Записав К. Квітка від Лесі Українки // Народні пісні в записах Лесі Українки та з її співу / Упоряд. О. І. Дей. – С. Й. Грица. – К., 1971. – С. 161.

49. Ой упала колодонька с печи

(спів “на колодку”)

Allegretto




т к ft J1

^ 1 .^==1

 ^ –h Г Г Г 0 d Ї–

і

-Нм


-ЕЕ

.Ой у –


S ,--г

па-ла ко-j

9 Ф 


ю-донь-ка с пе – чр

-Л м


 *-) |* “І~? ■■■

тайпо-би-ла Се-ме-но-ви пле-чи.

0 –j S – • 


-ЧФ J

2.0


-Н-

то т


0 – 6І, V-

lpJ р г –•

Се – ме – не, 3 і 



-Ц-–р –L-J

1 ме – не, не хо – ди ти Вар. 1)

і _h-r –Ф--–j–t–


-g? р р–1




–0 0 р 

1 * р г–■––*–*–

по – но – чи до ме – не. по - но - чи до ме - не.

1. Ой упала колодонька с печи Та й побила Семенови плечи.

2. Ото тобі, Семене, за мене,

Не ходи ти поночи до мене.

Записав 1920 p. К. Квітка у притулку для біженців у Києві від Ганни Козицької, родом з с. Малорита Берестейського пов. Городненської губ. // Квітка К. Українські народні мелодії. – Ч. 1. Збірник / Упоряд. та зред. А. І. Іваницький. – К., 2005. – № 701 (597).

–72-


Весняне рівнодення та весняна обрядовість

Весняне рівнодення в неолітичній традиції відігравало роль важливого передавача магічно-духовної ініціації від зимового сонцестояння – до літнього, коли розгортався заключний етап землеробської праці, яка забезпечувала людину засобами існування.

У дохристиянські часи від весняного рівнодення і до літнього сонцестояння справлялися обряди, мета яких полягала в магічному впливові на перебіг сезонних змін у природі. Сакральний поштовх початку землеробського року відбувався на зимове сонцестояння. Колядування з його темами оранки, сівби (“гейкання” як символ оранки-рільництва, посипання зерном хатньої долівки селянина як символ сівби) закладало магію основ наступного обрядового циклу – повороту сонця через весну – на літо.

Обрядовість весняного рівнодення, отже, є другим сакральним чинником сільськогосподарського року. Потаємно-магічний смисл весняної обрядовості зараз частково втрачений – насамперед у текстах. Але його збережено в наспівах – у їх типах, де сконцентровано емоційно-ритуальний зміст неолітичних вірувань, опертих на зв’язок людини та природи.

Розпочинають весну заклички – звертання до Весни-матері, яка народжує Веснудочку. Колись це були громадські дії, скеровувані волхвами. Концентрація громадського духу спрямовувалася на посилення активності Сонця, тепла, розквіту землі.

Поступово, через втрату сакрального змісту текстів та забуття ініціального смислу обрядів, весняна обрядовість перетворилася на молодіжні розваги. Заклички, що збереглися в їх музичній формі, почали виконувалися групками дівчат на невеликих узвишшях, де вже станув сніг. Спів відбувається без рухів. Небезпідставною є думка, що й тисячі років тому смисл закличок полягав не в рухах, а в характері співу: кличному, дзвінкому, – навіть у крикові – звертанні до богів, духів. Сенс закличок – спілкування з силами природи.

Той діалогізм – але вже як перегуки різних дівочих гуртів з різних кутків села – зберігався ще у XX столітті. Наспіви закличок переважно мають варіаційно-імпровізаційну будову. В характері співу, незалежно від змісту текстів, проступає на неусвідомленому рівні діалогізм з природою (оклики, звертання до весни-матері, весни-дочки, напружене звучання голосів – як пам’ять колишнього магічно-ритуального звертання до космічних сил).

Коли земля протряхала, починали водити танки. Зараз вони приурочені до Пасхальних свят. У східних та центральних регіонах України і заклички, і танкові пісні називають веснянками. На Поділлі та в Галичині закличок немає. Танкові ж пісні ма

–73-

ють цілий ряд назв, серед яких найпоширеніші – гаївки та постові (такі, що виконуються на Великодній піст. Ця назва поширена на Східному Поділлі та в Бессарабії).



Серед танкових веснянок-гаївок найважливішими є дві групи, що відтворюють провідні символи весни: зооморфні (ключові) – символізують повернення птахів з вирію, та солярні (кругові), які відображують сонячну символіку. Це танки магічно-ритуального призначення. Вони виникли, напевно, ще в палеоліті і належали до ініціально-езотеричних обрядових колективних дій. У неоліті постають тематика та обрядові форми, пов’язані з аграрною магією (ріст рослин, оранка та сівба).

Протягом останнього тисячоліття втрачається зв’язок з язичницькими віруваннями та магією і в середовищі молоді складаються ігрові форми: “ворота”; “дощечка”; гра в “козенят” – швидкий біг на велику відстань; дитячі ігри.

Різновидами веснянок є рогульки (переважно це місцева назва веснянок).

Дещо окремо стоять риндзівки. Вони споріднені білоруським волочебним, і ті й інші містять, як правило, християнські символи (принаймні у приспівах).

З погляду драматургії веснянки є цільним обрядодійством, що охоплює сотні пісень, численні обряди й вірування, молодіжні розваги (качання на релях – гойдалках, вечорниці, танці на вулиці), голосіння за померлими під час проводів русалок, магію на врожай городини, ворожбу, матримоніальні елементи (парування молоді, прикмети сватання), звичаї, пов’язані з солярними культами вінка, води і багато іншого. Усе це ще не так давно (аж до середини XX століття) зберігалося у сільського населення як священний спадок неолітичних традицій.

Особливо слід звернути увагу на календарні наспіви, які є знаковою системою збереження тисячолітніх вірувань. Календарні наспіви обумовлюють сталість традиції від середнього неоліту (початків землеробства між 4–6 тисячоліттями до н. е.) і до наших днів. їх оманлива простота становить часто непереборну трудність для розуміння глибинного езотеричного сенсу. Саме наспіви календаря зумовили збереження вірувань, обрядів, звичаїв протягом тисяч років. Вони як рейки: котиться по них потяг, пасажирів рейки не цікавлять, – вони їм просто довіряють. Так і наспіви. А вони співмірні у часі з археологічними матеріальними знахідками!

У веснянках, як в жодному іншому жанрі, простежуються не тільки залишки космогонічних та пантеїстичних вірувань, але й, що особливо цінно, – поетапність десакралізації язичницької традиції. Тому кращим методом виявлення езотеричних особливостей веснянок-гаївок буде їх класифікація не за музичними чи тематичними ознаками, а за ступенями десакралізації жанру.

У “Хрестоматії-” дотримано загальноприйнятої систематизації веснянок за ознаками танкових рухів та змісту, але з суттєвою корекцією: через розгляд від сакрального до профанного. Слід нагадати, що основні веснянково-гаївкові пісенні типи були сформовані за неоліту в умовах сакральності обряду. Вони і досі його цементують – незалежно від змісту виконуваних пісень. Отже, нижче пропонується розташування пісень у послідовності “від сакрального до профанного”.

А. Заклички (спів без рухів, клич-звертання до богів і сил природи, співно-колективний заговір на збудження рушійних сил весни).

Б. Ключові (ланцюжок, зиґзаґ, – звідси назва “кривий танок”). В основі – зоо

–74-

морфна символіка, імітація пташиного ключа, магія навороту тепла, яке несуть птахи з вирію.



В. Кругові (солярна символіка). Магія на посилення зросту сонця і тепла через імітацію його символу – круга, кола. До них також слід приєднати імітативно-кругові танки сільськогосподарського неоліту: коло (хоровод) співає, а персонаж у центрі кола відтворює в рухах те, про що співається.

Заклички, ключові та кругові – три лінії одного функційного спрямування – повороту сонця на літо. В язичницьких координатах сонячних фаз це є перехідне зосередження сакральності на весняному рівноденні (між зимовим і літнім сонцестояннями). Магічна сутність “Весни” передбачає передачу енергетики роду і племені сонцеві і природі. “Зіштовхнути” день із його часової тотожності ночі, змусити сонце зростати, природу –розквітати, – такий езотеричний сенс весняної обрядовості і насамперед – наспівів і танкових фігур.

Крім трьох головних магічних ліній контактів з космосом та біосферою (тваринним і рослинним світом), існує також кілька інших, за часом виникнення – пізніших.

Г. Імітативно-аграрні танки, де магічний вплив зосереджується на обробітку землі та вегетації (збудженні життєвих сил природи, рослинності). У цій групі малюнки танків зовні урізноманітнюються, хоча неважко встановити їх залежність від двох попередніх форм – ключа (лінії, зиґзаґу) та кола.

Наприклад, “Огірочки” – той же ключовий танок, який “завивається” і “розвивається”. Здвоєний варіант ключа, різновид лінійного руху – “Просо”: сіють, потім втоптують у землю зерно. Спершу одна шеренга, потім інша по черзі наступають і відступають.

Кругові варіанти: персонаж у центрі кола (“Грушка”, “Мак”) відтворює в рухах процес вегетації, про який співають.

Д. Зооморфні “Зайчик”, “Кози”, “Голубка”, “Бузько” (лелека) – майже позбавлені імітативності в рухах та сюжетах, магічний підтекст простежується дуже слабо. Вони тяжіють до наступної, найчисельнішої групи, яку можна назвати ігровою.

Е. Молодіжно-ігрові танки. Формування їх припадає на час остаточної втрати сакральності і заміни її профанними, чисто розважальними рухами, змістом, мелодіями, починаючи від XVII-XVIII століть. Тут відчутно урізноманітнюються форми хореографії. І це також ознака втрати сакральності: адже священними не можуть бути десятки чи сотні танкових фігур і мелодій. Космогонічна й зооморфно-пантеїстична символіка обмежена в усіх народів кількома провідними знаками. У нас це коло, лінія і вегетація. У весіллі, зокрема, також два головні типи сакральних наспівів: нецезуровані та цезуровані ладкання. Але їх езотеричні джерела ще належить розшифрувати.1



1 Див.: Іваницький А. І. Гснсзис двох типів ладкань / Парадигматика фольклору – К. – Тернопіль, 2002. – С. 36–47.

–75-


ЗАКЛИЧКИ

J = 50 – 54 Одна

1. Висна, висна вгору пошла за крутиї гори

Усі


І.Вис – на,вис-на вго-ру по-шла, за кру-ти – Ї го ри. За-чімдів-ка росо accel. J ~ 72 J = 54

ИгК ІГ ”



Усі

'-ч


p p p H-P' p –pp

±L

zzz



замуж по-шла,шо чор-ни-є бро[ви]. У! 2.Ва-ші бро-ви чор – ни,

росо accel. J и 72

”lt Ш&Р J J> H fj= lfe^P

і1 p pp pr =f=”-p P p p p p p у ffl p p r

мо-ї нита-ки – ї, ой я сво-ї в са-жу вма-жу, ва-ші пи-ри-ва[жу]. У!

Одна

^ 4”–* 


І“ *=■

Є

–£ •–ï-




Ф 1 ^ 










 V lii

Каталог: Umf www -> books -> hresto


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   47


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка