Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури І мистецтв I-IV рівнів акредитації Київ 2008 (477)(075. 8)



Сторінка45/47
Дата конвертації05.05.2016
Розмір3.9 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   47

1 .По – вій,віт-ре, на

Вкра – ї – ну, де по-ки-нув я дів - чи - ну,

^ Г\ , П\

-II


де по-ки-нув ка

рі О – 41, ПО-В1И,В1Т-ре, О - ПІВ-но



1 3–4 рядки співаються двічі.

–496-


1. Повій, вітре, на Вкраїну,

Де покинув я дівчину,

Де покинув карі очі,

Повій, вітре, опівночі!

2. Між горами там долина,

В тій долині єсть хатина,

В тій хатині дівчинонька, Дівчиноька-голубонька.

3. Чи спить мила, чи збудилась, Спитай її, з ким любилась,

З ким любилась і кохалась І кохати присягалась.

4. Як заб’ється в ній серденько, Як зітхне вона тяженько,

Як заплачуть карі очі, – Вертай, вітре, опівночі!

5. А як мене позабула

І другого пригорнула,

То розвійся край долини,

Не вертайся з України!

Українські народні романси. – С. 260–261. Слова Степана Васильовича Руданського (1834–1873).

20. Тихо над річкою, ніченька темная

Повільно


ІТі'іУіПіЇ i'iViH'i'i'iVi'iV і

Ц

т



І.Ти-хо надріч-ко-ю, ні-чень – ка тем на-я, спить за – ча – ро-ва-ний ліс

Ніж-но ше-по-че він каз-ку та-єм-ну-ю, сум-но зіт – ха вер-бо – ліз

1. Тихо над річкою, ніченька темная, Спить зачарований ліс.

Тихо шепоче він казку таємную, Сумно зітха верболіз. 15

2. Нічка розсипала зорі злотистії, – Он вони в річці на дні.

15 3–4 рядки співаються двічі.

–497-


А на тім боці берези сріблистії В темряві, наче у сні.

3. Що їм приснилося? – Щастя улюблене В хвилях бурхливих життя,

Личенько дівчини ніжно голублене,

Щирі її почуття.

4. Місяць опівночі сходить над річкою,

Падає тінь на поля...

Весело вдвох із дівчиною вірною Слухати спів солов’я!

Українські народні романси / Упоряд. Л. І. Ященко. – К., 1861. – С. 367–368. Слова Спиридона Федосійовича Черкасенка (1876–1940), музика Порфирія Кириловича Батюка (1884–1963).

–498-

Стрілецькі та повстанські пісні



ПІСНІ СТРІЛЕЦЬКІ

На початку першої світової війни в Західній Україні, що входила тоді до АвстроУгорської імперії, утворюється Українське січове стрілецтво (УСС, в побутовій мові – усуси). Військові підрозділи УСС воювали у складі австрійської армії проти Російської імперії, а в роки Української народної республіки – проти більшовиків.

Стрілецькі пісні – яскрава сторінка новітньої української усно-писемної культури. Серед них є твори авторські, є невідомих укладачів. За музично-поетичними особливостями вони належать до європеїзованого стилю новітньої пісенності (силабо-тонічний вірш, гомофонно-гармонічний склад мелодій, форма музичного періоду або період з приспівом).

1. Ой у лузі червона калина похилилася Маршовим кроком

У я Д

п:

І.Ой у лу-зі чер-во-на ка-ли-на по – хи-ли-ла – ся. Чо-госьна-ша



слав-на У – кра-ї – на за – жу-ри-ла – ся. А ми ту – ю чер-во-ну ка-ли-ну

пі-дій-ме-мо, а мина-шу слав-ну У-кра ї-ну, гей,гей,роз-ве – се-ли-мо.

1. Ой у лузі червона калина похилилася.

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

2. Марширують наші добровольці у кривавий тан Визволяти наших українців з ворожих кайдан.

А ми наших братів українців визволимо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

–499-


3. Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан.

Розпочали стрільці українські з ворогами тан.

А ми тую ярую пшеничку ізберемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

4. Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,

То прославить по всій Україні січових стрільців.

А ми тую стрілецькую славу збережемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Стрілецькі пісні/Упоряд. І. В. Щербаков. –К., 1992. – С. 5–6. Слова С. Чарнецького, мелодія народна.

Стрілецька пісенність складалася протягом короткого часу – десь двадцяти років початку XX ст. Автори-інтелігенти писали тексти і музику, а також використовували народні мелодії.

2. Гей, там на горі Січ іде

Маршем


Г97Г Иг Г

І.Гей, там на го-pi Січ і-де, гей, ма-ли-но-вий стяг не-се. Гей,ма-ли-но-вий!

На – ше слав – не то – ва – рист – во, гей, ма – ше – ру

є,

І Для наступних строф



Для закінчення




"* * ^ У я

і–£–\

|-| 

–Ч ч–Ч 

1

-їм

 1 -) 1 *

0





(-#

 ‘ 1 L *

 ”"


L–* \

раз,

два,


три, чо – ри – ри.

раз,


Два,

три.


1. Гей, там на горі Січ іде,

Гей, малиновий стяг несе,

Гей, малиновий! Наше славне товариство Гей, машерує, раз, два, три, чотири.

2. Гей, попереду кошовий,

Гей, як той орел степовий,

Гей, як той орел! Наше славне товариство Гей, машерує, раз, два, три, чотири.

3. Гей, отамане, батьку наш,

Гей, веди, батьку, вперед нас,

Гей, веди, батьку! Наше славне товариство Гей, машерує, раз, два, три, чотири.

–500-


4. Гей, повій, вітре, із степів,

Гей, дай нам силу козаків,

Гей, дай нам силу! Наше славне товариство Гей, машерує, раз, два, три, чотири.

5. Гей, дай нам силу, відвагу,

Гей, Україні на славу,

Гей, Україні! Наше славне товариство Гей, машерує, раз, два, три.

Записав у липні 1984p. А. І. Іваницький в с. Чернятин Городенського p-ну Івано-Франківської обл. від Юрія Степановича Боднарчука, 88 р.

Слова та музика Кирила Трильовського (народний варіант). Уперше надруковано в ж. “Зоря”. Також див.: Погребеник Ф. Українські пісні-гімни. – К., 1992. – С. 33–34.

3. їхав стрілець на війноньку

Широко


f.

1.1 –хав стрі-лецьнавійнонь-ку, про-щавсво –ю дів-чинонь – ку:

йа

*

-Про – щай, милень



ка,

чор


но – бри – вень

ка,


5 <Ј> (' Г^Г

f

иду в чужу – ю сто – ро – нонь



ку.

-но[ньку].

1. їхав стрілець на війноньку,

Прощав свою дівчиноньку:

- Прощай, миленька, чорнобривенька, Я йду в чужую сторононьку.'

2. Подай, дівчино, хустину,

Може, я в бою загину,

Накриють очі темної ночі,

Легше в могилі спочину.

3. Дала дівчина хустину.

Стрілець у бою загинув.

1 З–4-й рядки співаються двічі.

–501 –


Накрили очі темної ночі – Стрілець навіки спочинув.

3. А злії люди насилу

Взяли нещасну дівчину...

Там серед поля гнеться тополя Та й на стрілецьку могилу.

Записав 1949 p. С. Стельмащук у с. Скородинці Чортківського p-ну Тернопільської обл. від чоловічого гурту // Пісні Тернопільщини / Упоряд. С. Стельмащук, П. Медведик. – К., 1993. – С. 195–196. Слова Р. Купчинського, мелодія М. Гайворонського (народний варіант).

У радянські роки перший рядок співався з заміною: “їхав козак на війноньку”.

4. Там на горойці дві дівчиноньки лен брали

Помірно


J. >|Jі Ij J. J47J – rif1 ■(

І.Там на го – рой – ці дві дів – чи-нонь – ки лен бра – ли,

по – під го – ро – ю сі – чо – ві стріль – ці ман – жа – ли.

1. Там на горойці дві дівчиноньки лен брали,

Попід горою січові стрільці манжали. (2)

2. Та помагай Бог, милі дівчата, лен брати!

Чи позволите на тій нивоньці спочити? (2)

2. Чи позволите на тій нивоньці нам сісти?

Ми вам розкажем про ваші браття всі вісти. (2)

3. А тії вісти, милі дівчата, сумненькі:

Зложили браття голови за край рідненький. (2)

Записав 1969 p. А. І. Іваницький в с. Лошнів Теребовлянського p-ну Тернопільської обл. від двох місцевих селянок.

5. Розпрощався стрілець із своєю ріднею

Повільно


Ш

щ

Роз-про – щав-ся стрі-лець із сво – є – ю рід – не-ю, сам по – ї-хаввда-



502 –

ле – ку до – ро – гу.

За свій рід-ний край, за ко-заць-кий зви

тт

ГГ



?

rWTt


”Г Сіг

чай йде-мо в бій за сво – ю пе – ре – могу

За свій–мо – гу.

1. Розпрощався стрілець із своєю ріднею,

Сам поїхав в далеку дорогу.

За свій рідний край, за козацький звичай Йдемо в бій за свою перемогу.2

2. Відгримів лютий бій у широкім степу,

День кривавий надвечір схилився.

Лиш трава шелестить, стрілець вбитий лежить,

Над ним коник його зажурився.

3. Ой ти, коню мій, коню, не стій наді мною,

Я полежу тим часом прикритий, –

Ти біжи, коню мій, скажи неньці моїй,

Що я лежу у степу забитий.

4. Нехай мати і батько, і рід мій, і сестри,

Нехай вони за мною заплачуть,

Бо я в степу лежу, за ріднею тужу,

Чорний крук наді мною лиш кряче.

Записав 1969 p. А. І. Іваницький від студентів Київського університету ім. Т. Шевченка.

6. Повіяв вітер степовий, трава ся похилилась

Всі

J = 68 Помірно



Одна

у, гг.


І.По-ві – яв ві-тер сте-по-вий, тра-ва ся по-хи-ли – лась



т-

Впав в бо – ю мо-ло-дий ко-зак,

дів – чи

на за –тужи – ла.

1. Повіяв вітер степовий, трава ся похилила.

Впав в бою молодий козак, дівчина затужила. (2)



2 З–4-й рядки співаються двічі.

503 –


2. А він – то хлопець молодий, йому лише кохатись,

Він впав, мов той сухий листок, повік буде лежати. (2)

3. Летить ворон з чужих сторон та й жалібненько кряче:

- Вставай, козаче молодий, твоя дівчина плаче. (2)

4. Заплаче мати не одна, заплаче Україна,

Бо не одного козака сира земля накрила. (2)

Записали 1.07.2003 р. Л. О. Єфрвмова та В. В. Сидорова у с. Новомиколаївка Слов’янського p-ну Донецької обл. від Марії Покусай, 51 p., Ганни Ганієвої, 67р. (заспівує), Тетяни Довженко, 72 р. (виводить), Наталі Борисенко, 77р. Приміт. записувачів: “Пісня “привозна”, навчив Сергій Прокопович Гусаченко” // Народні пісні. Записи Людмили Єфремової. – К., 2006. – № 459.

В оригіналі наспів нотовано в C-dur, при цьому зазначено: “Друга половина пісні співається на півтону вище”. Тому використано цю тональність, вона зручна для порівняння з наступним варіантом:

6-а.

Andan

Один .


іпо

* Г


~г-–У г ■ * –

Усі




&–їИ







-"■ =■ V = |




Ч ^ г

І.По

яв ві – тер стс – по – вий,

* і

тра – ва – ся по-хи-ли – ла. Впав



1 І2~, Одинці

н бо – ю мо-ло-дий стрілсць,

дів – чи – па за-ту-жи

Впав –ла.

2.А...

Цей варіант автор “Хрестоматії” записав 1970 р. у Теребовлянському p-ні Тернопільської обл.



Порівнюючи пісні № 6 та № 6-а, бачимо, що на Сході України стрілецька пісня набула певної нерегулярності ритму, а слово “стрілець” було замінено більш типовим для того регіону словом “козак”.

7. Зажурились галичанки та й на тую зміну

Рухливо

1.3а-жу-ри-лись га-ли-чан-ки тайна ту-ю змі-ну, що ви-їз-дять у-су-су-си тайна У кра – ї – ну:



Хто ж нас по-цілу – е

і " ^ ж і/ г1 і/ v: і

в у – ста ма - ли - но - ві, в ка - рі

о – че – ня – та,

504-

ІЧ г ^ і І ( :|1^’ f-f'г1 * 11



чор – нень – кі – ї бро – ви? чор – ні бро – ви?

1. Зажурились галичанки та й на тую зміну,

Що виїздять усусуси3 та й на Україну:

- Хто ж нас поцілує в уста малинові,

В карі оченята, чорненькії (чорні) брови?4

2. Не журіться, галичанки, тут прийдуть військові,

Вони краще обіймають, як стрільці січові.

Ті вас поцілують в уста малинові,

В карі оченята, чорненькії (чорні) брови.

3. Ми не хочем, щоб військові до нас приставали,

Ми не хочем, щоб військові за стан обіймали.

Най нас не цілують в уста малинові,

В карі оченята, в чорненькії (чорні) брови.

4. А коли ви з України повернетеся знову І як станете із нами знову на розмову,

Тоді поцілуйте в уста малинові,

В карі оченята, в чорненькії (чорні) брови.

Записав 1939р. П. Стельмащук в с. Скородинці Чортківського p-ну Тернопільської обл. з гуртового співу. Слова і мелодія Р. Купчинського (народний варіант) 11

Пісні Тернопільщини / Упоряд. С. Стельмащук, П. Медведик. – К., 1993. – С. 197,198.

ПІСНІ ПОВСТАНСЬКІ

Повстанські пісні – пам’ятна сторінка боротьби українського народу проти німців та проти Радянського Союзу. У 1942 році Організація Українських Націоналістів створила Українську Повстанську Армію (УПА), що воювала на два фронти. А в крайніх західних землях велася збройна боротьба також з поляками. Повстанські пісні – це продовження національно-визвольної тематики, яка була головною у піснях стрілецьких. Таким чином, хоч їх у часі розділяє чверть століття (стрілецькі активно створювалися на початку XX ст., повстанські – у 1940-х роках), вони становлять єдиний творчий струмінь, джерелом якого були національно-визвольні ідеали. За характером, основною тематикою, музичною стилістикою стрілецькі й повстанські пісні відрізняються небагато.



3 Усусуси – (УСС) – Українські січові стрільці.

4 3–4-й рядки співаються двічі.

505 –


В історії європейських народів можна назвати лише один приклад такої ж творчої активності народу, коли його жертовна боротьба засвідчилася у сотнях та сотнях пісень, створених у самий час епохальних для долі народу подій. Це Велика Французька революція 1789–1795 pp. Тоді було створено близько 2 тисяч пісень. Кількість стрілецьких та повстанських пісень ще не обрахована, але вже є підстави стверджувати, що їх число ненабагато менше. А у двадцятому столітті жоден народ Європи не увічнив власну славу і власну трагедію такою багатющою і кількісно, і тематично продукцією пісенних новотворів. Але й жоден народ Європи не пережив у минулому столітті такого геноциду, таких втрат, як українці.

8. Подай, дівчино, ручку на прощання

Магсіаіе

/ и-Ь : 

у–

у-




V




1Г-

к-^–




■л–ih-




 

V

























-Чг–^

–j–













Lo~p –f--l

І.По – дай,дів-чи – но, руч-ку напро-щан-ня, мо – жеос-тан – нійвже раз.

ft $ і М ft

При-йшлахви-ли – на, час і – ти до бо – ю, му-шу спов-ни-тисвійна – каз.

1. Подай, дівчино, ручку на прощання,

Може, в останній вже раз.

Прийшла хвилина, час іти до бою,

Мушу сповнити свій наказ.5

2. Ми йшли до бою темненької ночі,

А зорі де-не-де сіяли.

Гармати грали, а ми наступали,

Один по другому падали.

3. Бачив я, бачив раненого друга – Він упав на землю чуть живий.

З грудей червона кров текла рікою,

Останнє слово говорив:

4. Напишіть до батьків, напишіть до неньки,

Напишіть до любої дівчини,

Що гостра куля грудь мою пробила

О пів до восьмої години.

5. Напишіть до батьків, напишіть до неньки,

Напишіть до любої дівчини,

Що вірні друзі мене схоронили

О пів до другої години.

Записав 1994p. А. І. Іваницький від народної артистки України Н. Я. Байко.

5 З–4-й рядки співаються двічі.

506-


Помірно

ш

9. Ой там біля лісу старий дуб стоїть



h 1> \)

W

Ш



Ф J

* * *


І.Ой там бі-ля лі-су ста-рий дуб сто-їть, бі-ля то-го ду-ба пар-ти-зан ле-жить.

Фк=\

h . h. l




h--–tn










і–

VI




s–










F L 1

# р ■■■* ^




о







V,

–Ф

1




ф

[lJ

і




Він ле-жить, не чу-є, на-че сти-ха спить, зо-ло-ті ку-че-рі ві-тер ше-лес-тить.

1. Ой там біля лісу старий дуб стоїть,

Біля того дуба партизан лежить.

Він лежить, не чує, наче стиха спить,

Золоті кучері вітер шелестить.

2. Біля нього мати старенька стоїть,

Гладить по голівці, стиха говорить:

Я тебе кохала, я тя берегла,

А тепер могила ту буде твоя.

3. Тепер я лишилась сама без дітей.

Ти був наймолодший, сину мій, Андрій.

Я тебе кохала, я тя берегла,

А тепер могила тут буде твоя.

Записав 1950 р. П. Медведик у с. Жабиня Зборівського p-ну від Марії Прокопів, 21 р. освіта 4 кл. Розш. О. Безушко // Пісні Тернопільщини / Упоряд. С. Стельмащук, П. Медведик. – К.. – С. 203–204.

10. Під високим замком старий дуб стоїть

^=134 Одна

J j,r

Зе

ш

±



І.Під ви-со-кимзам-ком ста-рий дуб стоїть, а підтим ду-боч-ком Усі

и

ш



І

пар-ти-зан ле-жить. Він ле-жить,не чу-є,

він не – на-че спить,

-От


зо – ло – ті ку – че – рі

ві – тер ше – ве-лить.

507 –

1. Під високим замком старий дуб стоїть,



А під тим дубочком партизан лежить.

Він лежить, не чує, він неначе спить,

Золоті кучері вітер шевелить.6

2. А там стара мати під дубом стоїть,

З тугою на серці стиха гомонить:

- Я ж тебе ростила, я ж так берегла,

А тепер могила виросла твоя.

3. Ти ще був маленький, батько воював,

Він за Україну голову поклав.

Я ж тебе ростила, я ж так берегла,

А тепер могила виросла твоя.

4. Я вдовою стала, п’ятеро дітей,

Ти був самий младший, сину мій Андрей.

Я ж тебе ростила, я ж так берегла,

А тепер могила виросла твоя.

Записала 14–15 серпня 1992р. Л. О. Єфремова в с. ІванківціЗнам’янськогорну Кіровоградської обл. від Віри Демченко, 63 p., Максима Демченка, 63 р. (її чоловік), Надії Бабенко, 44 p., Любові Шаповал, 61 p., Євдокії Дубиніної, 58 p., Петра Рубана, 67р. Чоловічі голоси дублюють нижній жіночий голос. Співали у супроводі баяна ІІНародні пісні. Записи Людмили Єфремової. – К., 2006. – № 542.

Подаємо цю пісню (варіант попередньої) як один із прикладів (а вони численні) поширення стрілецько-повстанської пісенності по різних теренах України та набуття стильових ознак місцевої музично-виконавської культури. Пісню транспоновано на півтона вниз.

11. Гей, там далеко на Волині


Каталог: Umf www -> books -> hresto


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   47


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка