Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури І мистецтв I-IV рівнів акредитації Київ 2008 (477)(075. 8)



Сторінка41/47
Дата конвертації05.05.2016
Розмір3.9 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   47

3 Докладніше див.: Иваницкий А. И. Скрипач из Бессарабии // Вопросы инструментоведения. Вып. 3 / Сост. В. А. Свободов. – СПб: Рос. ин-т истории искусств, 1997. – С. 117–119.

–462-


Записав С. Мерчинсъкий у 1930-ті роки П Mierczynski Stanislaw. Muzyka Huculszczyny. Przygotowal do druku z rekopisu, skomentowal I wst^pem opatrzyl Jan St^szewski. Krakow, 1966. Передрук: Інструментальна музика / Упоряд. А. І. Гуменюк. –К., 1972. – С. 359. – № 136.

Півторак – парний танець. Поворот у протилежний бік виконується парою не через пів музичного коліна, а через півтора.

13. “Аркан”

Швиденько



Скрипка

Цимбали


Бубон

гМгг-^Ч5




tr







tr

FE3=EE





tr

-==f

tr

т=я=Н

і–Г

Lelji




t-У*

И-Д

vy





-J–

vy


J” J-

Ж

JJ 0

2 Г.

hh 3 г

–0–1~ 1 ,

-00і Л,

pi J–

гз


J–#–ё

, г:


J #1. #1 1

Л,


^1–y_

л


ФJ-*-

Л,


-J–У-

Л


Л

6

ч




w w 1

>-


>■ =

S-

і v ~ і

> >■


Я M ^

>-

> 1 ’ " ’

Худ Я–4

№=


*–J-

––0




–ч

 А


IF = "Г

^ 1 1

і







 J-

 0-




 

*11


 

1* ~








л

~m i

г

Ч

9


=*=

>>

•II

!•







^ •

1 ф

>

– ™ –1



^ Ьг==и

% и

Д 4-

:ГПі 7




гаг., г:




^=F







 4

 0–

ч >


м' т я

. – Л-


9 і

”-







J–j~~3 1-

>• :


Г 0

 4

–Jb- -ці


Записав А. І. Гуменюк у Львові від народного самодіяльного ансамблю “Чорногора” // Інструментальна музика / Упоряд. А. І. Гуменюк. – К., 1972. – С. 287–288. – № 14. Аркан – швидкий круговий чоловічий танець. Стають колом обличчями досередини, руки кладуть один одному на плечі і рухаються міцно сплетеним колом (як петля аркана).

–463 –


Один дзвін на початок Богослужения Помірний темп

–J J l-J J I-J ін

На тривогу (пожежу)

Швидко


ї J> ї, ї J> ,р J>,

14. Сигнали церковного дзвону

Коли є два дзвони

–і j* hi р 1-і j*~

Сигнал про смерть односельця ҐГ\ Г\ ґ>

J ” 1.1 * J і

Записав у 1980-х pp. Б. О. Водяний в с. Шидлівці Гусятинського p-ну Тернопільської обл. // Водяний Б. О. Західне Поділля: проблема еволюції традиційних форм музикування. Додаток до дис. ... канд. мист. – К, 1993. – С. 79.

–464-


Канти. Псальми

КАНТИ


Канти – побутові пісні, створені й поширені в освічених прошарках українського суспільства XVII – середини XIX ст. (серед студентів бурс, семінарій, КиєвоМогилянської академії, кліриків – священиків, дяків – провінційного духовенства, купецтва, козацької старшини). Постали після введення партесного (багатоголосого) співу у церковній службі. Тексти кантів складалися староукраїнською книжною мовою. Тематика кантів розмежовується на світську та духовно-євангельську. Співалися переважно на 3 голоси, але існували й сольні (одноголосі) зразки.

Жанр канту відіграв велику роль у поширенні гомофонно-гармонічного мислення не лише в освічених верствах, але й серед селян та народних епічних співців – кобзарів та лірників. У народній традиції переважного поширення набуло кантове (гомофонно-гармонічне) двоголосся. Значно рідше трапляються триголосі зразки.

1. Ой біда, біда мні, чайці-небозі

[ Помірно]

і

т

І.Ой



да,

бі

да



мні, чай

a w 7D о


ці- не – бо – зі,

-У-




























 1 1
















_Lu




і

 Ф

а

ф

l–j-J

 ф

ш

 <5

J J

" '(J

т




О

Г|

“V


що ви – ве – ла ді – ти

при са-мш до – ро – зі,

і

І



ще в зе - ле - нень - ком

Де ж мі – ні

ДІ – ти

по

о



ді

о

ти?



–465 –

1. Ой біда, біда мні, чайці-небозі,

Що вивела діти при самій дорозі,

Єще в зелененьком житі!

Де ж міні діти подіти?

2. Призовет журавля к себі на пораду:

- Брату журавлю, дай міні пораду,

Где ж міні діти подіти?

Придется проч полетіти!

3. Як приспіє жито, треба дати мито.

Где ж я маю взяти? Діти будуть брати!1 Где ж міні діти подіти?

Придется проч полетіти!

4. Не журися, моя сестро любимая,

Заним то приспіє, Бог старання міє,

Же твої малії діти будуть, як орли, летіти.

- Где ж міні діти подіти?

Придется проч полетіти!

5. Ах, вже приспіваєт, мні жалю додаєт – Єще ж мої діти не могут летіти!

Где ж міні діти подіти?

Придется проч полетіти!

6. Ах, вже пожовтіло, подобно приспіло,

Зараз будут жати, діти забирати!

Где ж міні діти подіти?

Придется проч полетіти!

Український кант XVII-XVIII ст. / Упоряд. JI. В. Івченко. – К., 1990. – С. 104–105 Кант-алегорія про нещасливу долю України, яка потерпала від войовничих суі Відомий з рукописів XVII-XVIII ст. Упорядниця зазначає: “Пісня приписується га ну Мазепі. Існують інші версії авторства (П. Калнишевський або Б. Хмельницький Автор “Хрестоматії” для зручності читання нот увів тактування, а також не зив окремі фонетичні форми до транскрипції староукраїнською мовою, як її под; збірнику кантів (“міні”, “себі”, “придется” тощо).

2. Стоїть явор над горою

Поволі

і

І



І.Сто-їть явор над го – ро-ю, все ки – ва – єт го – ло – во-

г ІГ г ІГ? сГІ Г j'l JJI

буй-ні віт-ри по – ві – вают, ру – ки я – во – ру ло – ма ю

1 Тобто, заберуть дітей.

–466-


1. Стоїть явір над горою,

Все киває головою,

Буйні вітри повівають, Руки явору ламають.2

2. А вербочки шумят низько, Волокут мене до сна,

Тут течет поточек близько, Видно воду аж до дна.

3. На что ж мені замишляти, Что в селі родила мати? Нехай у тих мозок рветься, Кто високо в гору дметься.

4. А я буду собі тихо Коротати милий вік,

Так минет мене все лихо – Щаслив буду чоловік.

Хрестоматія української дожовтневої музики. – Ч. 1 / Упоряд. О. Я. Шреєр-Ткаченко. – К., 1974. – С. 35. Текст Г. С. Сковороди (СковородаГ. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи/Упоряд. І. В. Іваньо.-К., 1983. –С. 47–48). На думку дослідників, йому ж належить і мелодія (принаймні, її початкова версія).

J = 72 Одна

3. Да птичка невеличка по полю літає

г

І.Да птич-ка не-ве-лич-ка по по-лю лі-та ла, даптич-ка не-ве-лич-ка



угго по-лю лі-тала,у

 Гг


ff J' LJ'f/ 'іУТтггУх'гг v

V 4)


m

г

по по-лю



Вар. 1)

Одна


лі – тала, по

по-лю лі – та

ла.

Усі


П

V трав – ку роз гор та – ла

^г~~п 1s –: > –[■

grfrr tJ LJrf

лі – та – ла, трав – ку роз – гор – та – ла

7 7


2.Да по по-лю

2 3–4 рядки співаються двічі.

–467-


4. мій

дру – жок пре – крас – ний

1. Да птичка невеличка по полю літала, (2)

По полю літала.

2. Да по полю літала, травку розгортала, (2) Травку розгортала.

3. Да травку роз(и)гортала, сокола шукала, (2) Сокола шукала.

4. Да соколику ясний, мій дружок прекрасний, (2) Мій дружок прекрасний.

5. Да жартуєш ти мною, як вітер травою, (2)

Як вітер травою.

6. Да як вітер травою, козак дівчиною, (2)

Козак дівчиною.

Записали 1982р. учасники студентської фольклорної експедиціїКДІК Тетяна Олійник і Ніна Чертоку в с. Карильське Корейського p-ну Чернігівської обл. від жінок середнього віку Г. С. Пудрик та М. Д. Пудрик. Транскрибував А. І. Іваницький.

4. А у полі річка, через річку кладка

[ Помірно ]

щ

1.А у по – лі річ - ка, че-рез річ – ку кладка.



Р

Г r


т

ГГ rr г~

Не по-кииь же, мой ми-лень – ки, не ве – лі – ла мат – ка!

=1=


I 11 1:

1. Ay полі річка, через річку кладка.

Не покинь же, мой миленьки, не веліла матка!

2. Як же ти покинеш, перши сам загинеш,

Бистренькою річенькою за Дунай запливеш.

3. Будеш утопати, рученьку давати,

Я молода, як ягода, буду ратовати.

4. Бодай тая річка травою заросла,

А що ж мого миленького за Дунай занесла!

5. Бодай тая річка заросла травою,

А що, моя миленькая, не спиш ти зо мною!

6. Бодай тая річка не іміла добра,

А що ж мого омочила черного бобра!

7. Ой гаю мой, гаю, зелени мой раю,

Любившися, кохавшися, растатися маю.

Український кант XVII-XVIII століть / Упоряд. JI. В. Івченко. – С. 20–21.

Автор “Хрестоматії” увів тактування за піввіршами та наблизив окремі фонетичні форми до транскрипції староукраїнською мовою.

5. Ой стоїть явір над водою та й на воду схилився

J = 69

П\





3



















J–

ЩГ ” \>

*):■> u


&

¥


І.Ой сто-їть р

–р–ф 


я – вір

над во –

|fff Г-|


ДО-Ю,

W

та


й на во –

f=H


ду схи –







.1-













/




і

а

з



лив-ся. Ой на ко – за-ка

м

та и не до – лень-ка, та и ко-зак



і

г

за – жу



Г

рив – ся.

Ой на ко

за – ка та и не-до

л . ^ О-

f г


Ш

–469-


1. Ой стоїть явір над водою Тай на воду схилився.

Ой на козака та й недоленька, Та й козак зажурився.3

2. Ой не рад явір та й хилитися, Та й вода корінь миє.

Ой не рад козак та й журитися, Як серденько ниє.

3. Як поїхав з України Козак молоденький,

Горіхове сіделечко,

Ще й коник вороненький.

4. Та й поїхав в Московщину Та й там і загинув,

Ой свою вірну дружиноньку Та й навіки покинув.

5. Ой звелів собі накидати Високу могилу

Та й звелів собі посадити Червону калину.

6. Та й туди будуть прилітати Пташки ягід їсти

Та й будуть приносити З України вісти.

Записала 1987 p. JI. І. Новикова в с. Кручик Богодухівського p-ну Харківської обл. від гурту. Заспівує Т. Т. Тарасенко, 62 р.

Поширений у Східній Україні кант. У змісті можна припускати відгомін примусової служби козаків у російському війську наприкінці XVIII ст. після ліквідації Гетьманщини й Запорозької Січі.

3 3–4 рядки співаються двічі.

–470-


ПСАЛЬМИ

Псальми – творчість на євангельську тематику, не канонізована церквою, як і коляди з біблійними персонажами (ще її називають апокрифічною творчістю). Відомі однота багатоголосі версії. Становили вагому частину репертуару кобзарів і особливо, лірників та стихівничих (мандрівних жебраків, що співали без інструментального супроводу).

6. В чистий четвер по вечері

J–66 1)


1) 2) 

Ш

1 .В чис – тийчет-вер



по ве-чері Вар.1)

і-шов Гос – подь із бе1)

*

се – ди. 2.9–12,14–16. І-шов же він 3,13.3у - стрівдів-ку жи



1) 2)

J: hi1

4–7.-ОЙ дай, дів – ко, жи 5–16.Хри - сту - Бо - гу вно-ги

1. В чистий четвер по вечері Ішов Господь із беседи.

2. Ішов же він жебруючи,

Своїх людей пробуючи.

3. Зустрів дівку, воду брала,

- Ой дай, дівко, води пити,

4. Ой дай, дівко ж, води пити,

Смагли густа4 покропити.

5. Не дам, діду ж, води пити,

Гета вода й поганая,

6. З дуба листу й попадало,

З кльону соку накапало.

7. Сама дівка поганая И усю воду зпоганила.

8. Дев’ять синів породила,

В гетой воді потопила.

4 Густа – тобто, уста. “Г” тут – протезування голосної “у” після голосної “и” в кінці попереднього слова. Протеза виникає через зіяння – “зіткнення” двох голосних.

–471 –


9. Як та дівка гете вчула,

Христу-Богу в ноги впала.

10. Десь ти, діду, десь ти пророк,

Що ти ж моє діло знаєш.

11. Я не дід же і не пророк,

Але я той самий Господь.

12. Не бійсь, дівко, не лякайса,

Йди до церкви, сповідайса.

13. Скоро дівка в церкви стала – Всі пристели поломала.

14. Всі пристоли поломала,

На сім сажнів земня впала.

15. На сім сажнів земня впала Й усі свічи погасила.

16. Й усі свічи погасила,

Бо вельми дівка прогрешила.

Записали у 1990-тіроки А. Сівець та Л. Гапон в с. Перекалля Зарічненського p-ну Рівненської обл. від Тетяни Кучинської, 1929 р. н. Співається в чистий четвер по вечері І/Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. Вип. III / Упоряд. С. І. Шевчук. – Рівне, 1998. – С. 171–172.

7. Я умом ходіла в город Віхліем

J = 90

^'Зр J'p р Г Г Ip р ^ J 1р р Р Р Г.... Р



1.3.Я у-момхо-ді – ла в го-род Ві-хлі-єм,

J = 104


я у – мом хо – ді – ла

р р Г7 р \у~9~9 г

в го – род Ві – хлі – єм. 2.4.1

бі – ла в вір – тє –

пє

l-p^pp г *j\PPP Р ШрІ-Р^РР Г* 11



і ві – ді-лавньом, і бі-лавВір-тє – пє і ві – ді-лавньом.

1. Я умом ходіла в город Віхлієм, (2)

2. І біла в віртєпє і віділа в ньом, (2)

3. Шо Христос-Спасітіл, сотвориншив Бох, (2)

4. Он прийнять расп’ятя за всех греганих смог. (2)

–472-


Записав у липні 1973 р. А. І. Іваницький в с. Меджибіж Летичівського р-ну Хмельницької обл. від Параски Йосипівни Калакай, 70p., малописьменної.

Псальм співався (і був складений) у середовищі паломниць-жінок, відомий у кількох варіантах. У далекій подорожі до Палестини, як свідчить орфоепія псальму, духовними лідерами були або росіянки, або, що більш певно, – прочанки-українки, активні прихожанки російської православної церкви та учасниці церковних хорів. Параска Калакай ще дівчиною перейняла псальм від прочан старшого віку, які ходили до Віфлиєму на рубежі ХІХ-ХХ ст. Запис є рідкісним і документально важливим свідчення жіночої прощі, жіночого репертуару та, можливо, мішаного національного складу гуртів прочан.

Текст засвідчує, як українки переймали богоугодний репертуар, іноді не розуміючи окремих церковно-слов’янських слів та виразів, тому перекручували їх (“Я умом ходіла” – “Я с сумой ходила”; “Сотвориншив Бох” – “Сотворивший Бог”, “Віхлієм” – “Вифлием”).

Псальм складено формою, коли попарно повторюється кожен рядок. За характером музичних повторів строфа може бути зарахована до різновиду пари періодичностей. Ця деталь несподівано зближує стилістику псальма з російськими “карагодними” – весняними й масляними піснями. Така форма не чужа й українській традиції.

Ще одна риса цього запису – Параска Калакай виконала нижній голос гуртової фактури. Починаючи з 6-ї ноти, легко вибудувати верхню гармонічну терцію (підголосок, в кінці 2-го такту напрошується над половинною нотою ля квінта або терція):


Каталог: Umf www -> books -> hresto


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   47


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка