Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури І мистецтв I-IV рівнів акредитації Київ 2008 (477)(075. 8)



Сторінка40/47
Дата конвертації05.05.2016
Розмір3.9 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   47

Вокальні варіанти –J D 

Ilf1 Р Р г р

£

тг аг


З

4,6 –


*\} 1 ” = 

–h–*Г













1 N

\=Ь=л

ЛФКж ^–

1=^




9




'і-J




m ^ л я

1. Коб я мог перевернути Всейкий мир на свій манір,

Зробив би так, щоб було добре Всім людям жити на землі.

2. Найперше зими скасував би,

Щоб було літо і тепло,

Де лежить сніг – там цукор став би, А з хмари б горілкою лило,

3. Щоб не треба було одежі І не теплих жупанів.

Ходили б, як святи по небі,

Без сорочок і без штанів.

4. Замисть лози росли б ковбаси,

А з листків були б млинці.

Земля була б з самої каші – Оце найлуччі ласощі.

5. Ставки з сметаною стояли б, Бережки з лемішки були,

По їх варенички плавали – Гарячі, жарані, смачни.

–456-


6. Криниці були б з холодним квасом,

Щоб аж у носі закрутив,

Тоді мужик з похмілля часом Собі напитись захотів.

7. Тогді б дівчата й молодици Були б у мене на вибір:

Черняві, гарні, білолици,

З котрею хтів би, з тею жив.

8. Коб я був полтавський сотнік,

Я вам ще більше б розповів, їдьте додому всі здорови,

Бо я вже спати захотів.

Записав 20.06.1968р. О. Оиіуркевич в с. Залюття Старовижівськогор-пу Волинської обл. від лірника Івана Харитоновича Власюка (1908–1991). Транскрибував Ю. Рибак IIЛірницькі пісні з Полісся. – С. 25–26 (текст). – С. 66 (мел.).

НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ

6. “Дудочка” (козачок)

J = 100 Allegretto





* Р*

 р k 





 1 




-р і

її

12

рЦ*=Г



1–Ш ~Ш Г–Ш 0

frri, г





Г–Г~*Т"г Г

+-Л -ш

~0–Tf~*\







–––і




-Ф 

–г~Р 




–457-

17


штші

№Г~ ” ї





 ]

j

Записали Климент і Лариса Квітки (Леся Українка) у 1908 р. від кобзаря Гната Тихоновича Гончаренка, 77p., з Губаєнкового хутора недалеко Харкова. Транскрибував Ф. Колесса // Колесса Ф. М. Мелодії українських народних дум / Упоряд.

С. Й. Грица. – К., 1969.-С. 530–531.

Назва “Дудочка” записувачами не пояснена. Але мелодія у скрипковому ключі, схоже, імітує “перебори” на сопілці (“дудочці”).

7. “Вівчар”

J120

ГЛ Вівчар загубив вівці. Тривожиться, шукає



Флоєра в

І

CQtr £ ã: КВДС?



J= 138144

Jr. \ r. –

ггЛТТ

3

4 і–3 і*--



•”\м 0ЙЙ-Р




 C Ж 

4

-==3=-:

3







10

J = 144


ГП Вівчар знайшов

ГТ f ~ І*І j- *

16

ВІВЦІ 1 ВТІШИВСЯ



ЗІ

■Ь1-

і

SUP


19







 -v;^_

– *–н

ТО V * J ~ 

ГР~Г ГТТ

ф Ф~ ^ 

-ф 2 ф J

Записав 6.07.1984p. А. І. Іваницький у с. Василівка Сокирянського p-ну Чернівецької обл. від Василя Швеця, 63 р.

–458 –


Програмна музична п’єса “до слухання”, виконана на флоєрі чабаном у Буковому Яру, де він випасав вівці. Короткі пояснення над нотами належать самому музикантові, який їх зробив перед початком гри. Назву “Вівчар” узято зі слів музиканта.

Ладова структура “Вівчаря” заснована на досить-таки архаїчній основі, що й становить цінність цієї невеликої п’єси.

8. “Награвання перед покійником”

Повільно


Г\

Г\

Флояра



rJTJ-JTl & ■ ЛГн

Голос (ми..) 1

It

т-і упп дт=і



-w

Записав С. Мерчинський у 1930-ті роки // Mierczynski Stanislaw. Muzyka Huculszczyny. Przygotowal do drnku z rekopisu, skomentowal I wst^pem opatrzyl Jan St^szewski. Krakow, 1966. Передрук: Інструментальна музика / Упоряд. А. І. Гуменюк. –К„ 1972.-С. 386. – № 13.

На Гуцульщині в ніч перед похованням біля покійного по черзі читають Священне Письмо і грають (“тужать”) на флоярі. Музикант, граючи, одночасно видає грудьми звук основного тону (в даному разі до). Таким чином утворюється оригінальна вокально-інструментальна двоголоса бурдонна фактура.

Трембіта


9. “Вівці йдуть перший раз на полонину” Швидко

РР

Ф=1




т–і

ш

о

-0 




*



F–ш–

-0– 




-ті 1

4^































М=±

 <5І




 1

Шухевич В. Гуцульщина // Матеріали до української етнології. Т. 5. – Л., 1902.

- С. 100–101. Мелодію записав Ф. Колесса.

Навесні, коли чабани йдуть на полонини на весь теплий сезон, відбуваються святкові проводи, на які людей скликає трембіта спеціальним сигналом.

–459-


10. “Увиванець”

Дримба-АХ

Рухливо

П і ^73 j_ ц.



Г tl ZS ZI Г Г tTZS tr tf

I> J qi Л Jg 1 J,„ |Z|

s

trtf г г trir tr cr nr tr г г



Записав JI. І. Ященко від П. Темрю у с. Приборжавсъке Іршавського р-ну Закарпатської обл. IIІнструментальна музика. – С. 348. – № 125.

Нижній тон (ля) подає “язичок” дримби (міндик), за який смикають пальцем, а мелодію виконавець з більшим чи меншим наближенням відтворює за допомогою м’язів ротової порожнини.

Мелодія парного танцю, що виконується вільними рухами. Дівчина переважно пританцьовує та обертається на місці, а хлопець її обтанцьовує навколо (“увивається”).

11. “Настоящий руський козак”

(скрипка)

У ключі фа-дієз має читатися як півдієз ф '

ш

tr

*ttr



$ J = 120

ш.ШтФт


/

J

tJ Ут Г Г Ґ– –Г -VП Г Г Г– –Г ГЗ+П Г Г



у;

1 ji

гЗ. Зс^г? З З Зр lJ? їр lJVIp С-Г

A'fP LJffP C-fifP L-Ґ

,i „


16

L-Г 3 3.5ІР L/?

ртт?

–460-


У f? ZJ-lfP W [

jp-ЛЛі ц

JTjUl fp CJ fcju1



27

-ff-г





II 1 1 , і 1 II




-i i-і i

zj i •*' rJ ^ t ^ \ ~ * z *\r

33

rit.

+Vwvw^w^ ^ l|2. Л ^ ^

T–arf fJpJZ– f-J –] J J J-) / ' / 4 

” Ш

.

"1 1 1"I 1 Г-ТТТ f r==q-===–

45

" чР W




––i*–*–0–0–*-•]–j* p p S-0–

44

 ^

0 0JJ. 00 0 0 0-0' 0

-W) ч-Г 4000 -0-0-=^ 

~w

a F=f4i



Д[ Jl – ]І[Щ

63

4±=f


m=Fi

–J Іу V Jl g –4j ё ”7“J

mi rn mi m n



68

m


J;If JJ

fl'VWWWVV

-f= Дал

^Tlf f 1 %11



* v * і на

4? І 4}J} Jjt/ – if 14? j 1

Кінець


70 rit і від знака ^–s

,o чия ка ф– * –б ] "Кінець'' 11 *.j J HI



Записав 2.06.1985 р. А. І. Іваницький у с. Оселівка Кельменецького p-ну Чернівецької обл. від Василя Казіміра, 66p., освіта 4 кл. румунської школи примаре (початкової). Видатні музичні здібності. Працював у колгоспі конюхом. Був провідним музикою і керівником “троїстої”, що обслуговувала весілля до початку 1970-х pp.

–461 –


У мелодиці “Козака” переважає мажоро-мінорний склад. Це засвідчує ввіднотоновість (скорегована чвертьтоновими інтонаціями) і функційні (тоніко-домінантові та ін. звороти). В інтонаціях мелодичних зворотів широко використовуються квінтакордові послідовності й фігурації. Але талановитий скрипаль, поєднуючи гомофонно-гармонічний стиль і модальну (унісонно-гетерофонну) мелодику (насамперед у сфері інтонування), залишався зразковим носієм традиційного ладового мислення. Це проступає, насамперед, у нетемперованому інтонуванні VI та VII ступенів. Ще одна нерядова риса – триголоса фактура (такти 4–26). Тут маємо справу зі свідомим прагненням до квінтового бурдону, що, можливо, асоціюється з давніми, призабутими нині в Бессарабії, лірницькими співами та строєм ліри (волинки-кози). В роки дитинства та юнацтва Василя Казіміра ліра побутувала. Триголоса скрипкова фактура – явище, рідкісне в усній традиції. Відомий етноінструментолог, доктор мистецтвознавства Ігор Мацієвський, у розмові з автором “Хрестоматії” засвідчив унікальність такої скрипкової фактури.3

Бас-фігурація на квінті (такти 4–26) утворює з мелодією триголосий склад. До особливостей стилю цього нерядового музиканта належить також інтонування. При високій точності звуків ладу ввідний тон у нього не гострий, а близький до “півдієза”. У цій п’єсі з заниженням до чвертьтону виконується також VI ступінь. Однак у деяких місцях цей ступінь звучить як темперований. Там, де VI ступінь занижений, поставлено стрілочки.

12. “Півторак”

Швидко


Скрипка

Сопілка


Цимбали

 -







w'v

pvwwv\

► *





-Ф-Ш




-j-hz –

' “

tr


5

1JL • +


ir




5

■“ d

tr








 1

== 1–*

 Г"


tFF










–F–*–




* M

–Ф J-

Zjf.


–m s 

^ J;

Ш

–j–

* d

[pЈMf

г Ь

u




A*

'rTr'r r–

h

==f*T







112. | rb-R–1

pLL







ь

5

m f-


tr

LR_J–

tr b –Ф ф



d

–j# 


W 0




I-

t


J d 1

Фц=




P=F

H–







.–L-

–I 

 

3

3




–=■==! ––I

1

t ^

ram

^:


iH







* d




d j

■i


а. ж: Ґ■




Ж Л.

Каталог: Umf www -> books -> hresto


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   47


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка