Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури І мистецтв I-IV рівнів акредитації Київ 2008 (477)(075. 8)



Сторінка37/47
Дата конвертації05.05.2016
Розмір3.9 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   47

4. Якбе ти був добрий та взяв батіг довгий,

Начав бити-вчити: – Не йди в коршму пи[ти]! (2)

5. Якби-м тя не любив, та й зараз би тя вбив,

А так тибе люблю й бити тя не буд[у]. (2)

Записав 16.08.1985р. А. І. Іваницький в с. Довжок Новоселицькогоp-ну Чернівецької обл. від сестер Анни Божик, 69p., та Варвари Тульської, 64р.

За змістом пісня досить рідкісна для фольклору: йдеться про любов чоловіка до дружини. Що, однак, показово – такого змісту тексти частіше трапляються саме в бесідних піснях (див. №№ 109, 111). Для танцювальних, навпаки, природніше обігрування сімейних стосунків у гумористичному ключі. Серед пісень про кохання та побутових може йтися про любов до дівчини, але до жінки – значно рідше, ніж у піснях бесідних.

J=96

Одна


15. Ой шо ж то за шум учинився

Усі


І гг І ( і 11= t--t і (-

чи

І.Ой шо ж то за шум у – чи-нив –



11

ся, Вар. 1

шо ко – ма – рик

ііУЛЧУі1

та и на му – сі о – же-нив ся.

1. Ой шо ж то за шум учинився,

Шо комарик та й на мусі оженився. (2)

2. Та й взяв собі жінку невеличку,

Шо не вміла шити-прясти чоловічку. (2)

3. Шити-прясти ще й варити,

Та й не вміла з комариком добре жити. (2)

4. Полетів той комар в чисте поле,

В чисте поле, в чисте поле, в зелену дубрав[у]. (2)

5. Ой сів той комар на дубочок,

Звисив свої ноженьки на сучочок. (2)

6. Ой як звіялася шура-бура,

Вона ж того комарика з дуба здула. (2)

7. Ой впав той комар з високості,

Руки-ноги поломав, побив кості. (2)

8. Поховали комаря край дороги Глибоко-широко – видно ноги. (2)

9. Ой як їхали ті бояри,

Вони ж того комарика не пізнали. (2)

10. Ой шо ж то лежить за чудище,

Чи пан, чи гетьман, чи ще вище? (2)

–418-

11. Чи пан, чи гетьман, чи полковник,



Чи старої баби мухи полюбовник? (2)

Записав 18.08.1985 p. А. І. Іваницький в с. Нелипівці Кельменецького р-ну Чернівецької обл. від Петра Твердохліба (заспівує), 81 p., Антона Твердохліба (виводить), 61 p., Валентини Думанської, 58p., Бориса Гулея, 64р.

Бесідна про комаря – одна з численних і улюблених у старому сільському побуті пісень-небилиць.

16. Муж мене не б’є та й ня не сварить

J=84 .

4ІМ f-ff- If-E 9 



І.Муж ме-не не б’є, та й ня не сва-рить, го – лов – ко мо – я,

: nThi'f

чо-го мя бо-лить? 2.Муж ме-не не б’є, го-рів-ку не п’є,

1. Муж мене не б’є та й ня не сварить,

Головко моя, чого мя болить? (2)

2. Муж мене не б’є, горівку не п’є,

А я, молода, нап’юся сама. (2)

3. А я, молода, нап’юся сама,

Як йшла, та й піду до коршми сама. (2)

4. Прийшла до коршми, сіла на лавку:

-Давай, шинкарко, готівки кварту! (2)

5. Шинкарка дає, на встілку кладе:

- Дивися, жінко, – чоулоувік твій йде. (2)

6. Та най він іде, я са не бою,

Я цу готівку хлопцам роздаю. (2)

7. Йду до Дунаю та й подивлюса,

Куплю румнянцу, нарум’янюса. (2)

8. Куплю румнянцу й нарум’янюса – Може, хоть кому сподобаюса? (2)

Записав 18.08.1988p. А. І. Іваницький в с. ТопорівціНовоселицькогоp-ну Чернівецької обл. від Соломії Корбут (виводить), 48 p., Наталі Гарасим, 41 p., Олександри Костюк, 77р., Фрозини Хабулі, 63 р.

–419-

17. Качалася бочичка дубовая



J=78




дна



s–1




–4 

/

"5–








*–і

3–




4–J

 а

-!–•




^ – J

-–* 

Р 1







=Ф=

І.Ка – ча – ла – ся бо – чич – ка ду – бо – ва – я,

а в ній го – рі – воч – ка ме – до – ва – я. - я.

1. Качалася бочичка дубовая,

А в ній горівочка медовая. (2)

2. А в ній горівочка медовая,

Я ж би її випила, молодая. (2)

3. Я ж би її випила без ответа.

Десь поїхав мій миленький, дома нєту. (2)

4. Поїхав мій миленький в город очок,

А я, молодесенька, у садочок. (2)

5. А я, молодесенька, йду в садочок Порвати, пошукати ягідочок. (2)

6. Ой гнула я яблуньку – не нагнула,

Лягла ж я під яблунькой та й заснула. (2)

7. Лягла ж я під яблунькой та й заснула,

Як приїхав миленький – я не чула. (2)

8. Устань, устань, миленька, пробудися,

На мою колясочку подивися. (2)

9. А моя колясочка не простая,

Сядем та й поїдемо, дорогая. (2).

Записав 30.05.1985p. А. І. Іваницький в с. Вороновиця Кельменецькогоp-ну Чернівецької обл. від Марії Єременко (заспівує), 58р., таЗіни Тимчук (виводить), 50р.

У тексті численні русизми. Структура мелодії й багатоголосся вказує на новітнє походження, на риси, типові для російських міщансько-аматорських новотворів кінця XIX – початку XX ст.

18. Кажут люди ще й говорат, шо я ковалиха

l.Ka-жут лю- ди ще й(і) го-во-рат, шо я ко-ва - ли-ха.

–420-


J = 120

-Й Ш


А я в по – лі на – жа – ла – ся, йду до – до – му сти – ха.

J = 108


±

І

І



•Ы-

щ

£



2–7.А я в полі – на – жа – ла – ся

J = 120


ше и з дво – ма сер •

ЄЄЄЕ


ш

т

па – ми.



Йамий ми-лий чор-но-бри-вий п’є в корч-мі з ку – ма – ми.

1. Кажут люди ще й(і) говорат, шо я ковалиха.

А я в полі нажалася, йду додому стиха. (2)

2. А я в полі нажалася ше й з двома сер(и)пами,

Йа° ми‘й милий чорнобривий п’є в корчмі з кумами.

3. Годі, годі, ми'й миленький, да й у коршмі пити: Ходи, міні поможи снопи поносити. (2)

4. Я з тобою снопів(и) ни жав, ни буду й носити, Оступися, задрипана, бо ше й буду бити! (2)

5. Хоче й жи я задрипана, то я господиня:

Штири кіри сміття маю, а на п’яту дбаю. (2)

6. А міні із того сміття та не буде шкоди:

Та вивезу сміття в поле – там пшениця вроде! (2)

7. Йа вродила пшениченька, буде кіп зо двіста.

То ж то гарна, то ж то мила, то ж то колосиста! (2)

Записав 1973 p. А. І. Іваницький у с. Меджибіж Летичівського p-ну Хмельницької обл. від Параски Йосипівни Калакай, 70 р.

Пісня має двочастинну будову: початок наспівний, а заключні 4 такти співаються швидше, ритмічно, часто з пританцівками.

Незвичайний зразок з ладового погляду: 1 строфа – у мінорі, 2–7 – в одноіменному мажорі. Загадкове те, що попередню пісню (згідно з сеансом запису) “Котилася да ясна зоря з неба” П. Калакай співала у мажорі. Отже, попередня ладова “настройка” не могла вплинути на вибір ладу – тим більше одноіменної тональності.

19. На городі біла глина

Allegro non troppo












:i я f 4-

a –L-k

 v-j–




±0–*–

4 tr1 ft J p^

13 p P J J-J

1% “h ^

TJ ft ^ Ml

І.На го-ро-ді бі – ла гли-на, сто –їт ко –зак, як ка-ли-на, ой, ой, ой!

–421 –


1. На городі біла глина,

Стоїт козак, як калина – Ой, ой, ой!

2. Ой копаю білу глину,

На козака оком кину – Ой, ой, ой!

3. Ой копаю, в купу горну,

На козака оком моргну – Ой, ой, ой!

4. Коби бордзо до суботи,

Прийде козак на зальоти – Ой, ой, ой!

5. Ой, матусю, не гай мене,

За козака віддай мене – Ой, ой, ой!

Записав К. Квітка від Івана Франка, з Галичини // Квітка К. Українські народні мелодії. – Ч. 1. Збірник / Упорядкував та зредаг. А. І. Іваницький. – К., 2005. – № 614(529).

20. Ой скакали горобці, скакали на досці

J=120

1. Ой скакали горобці, скакали по досці.



Коли вип’ют хазяї, тоди вип’ют гості. (2)

2. Болит мене голова ще й межи плечима.

Дайте міні дохторика з чорними очима. (2)

3. Та й ни того дохторика, шо він мня лікує,

Але того дохторика, шо-м добре цілує. (2)

Записав 18.08.1985 p. А. І. Іваницький в с. Нелипівці Кельменецького р-ну Чернівецької обл. від Петра Твердохліба (заспівує), 81 p., Антона Твердохліба (виводить), 61 p., Валентини Думанської, 58p., Бориса Гулея, 64р.

–422-

Занесена з Закарпаття мелодія пісні “Ой, Марічко, чі-че-рі, чі-че-рі, чі-че-рі”. Але у бессарабському варіанті відсутні синкопи, які в оригіналі вказують на новоугорські впливи: J J J J I J1 J і' Це показовий приклад пристосування запозиченої мелодії до місцевого стилю (замість синкопи – фігура музично-ритмічного анапесту Л J). Див. також нижче варіант “Ой Ярино, Ярино”.



21. Ой Ярино, Ярино, Ярино, Ярино

J = 112


А цЬ| k % , |,J>-

s–




ш т * .* * _

” \>% р–р–И–,

І.Ой Я – ри – не J'l t>| 1 ^–к к Г 



к

р f р-

Я – ри – но,



1р Р р р. J Г –Г J

Я – ри – но, Я – ри – но,






)

Ъ^ 

"Г ё “ 0


р Р р V ф ф ,-Л

по – зич гро-ший на ви – но, на ви – но, на ви – но.

1. Ой Ярино, Ярино, Ярино, Ярино,

Позич грошей на вино, на вино, на вино. (2)

2. Я давала, давала, давала, давала,

Поки мама ни знала, ни знала, ни знала. (2)

3. Ой як мама узнала, узнала, узнала,

Вона мене із дому прогнала, прогнала. (2)

4. А я в мами їдненька, їдненька, їдненька,

Єсть у мене сорочка біленька, біленька. (2)

5. Я звечора намочу, намочу, намочу,

Опівночі колочу, колочу, колочу. (2)

6. На розсвіті качаю, качаю, качаю,

Я до хлопців манджаю, манджаю, манджаю. (2).

Записав у липні 1973 р. А. І. Іваницький в с. Меджибіж Летичівського р-ну Хмельницької обл. від Параски Йосипівни Калакай, 70р.

Місцевий варіант українсько-угорської пісні з Закарпаття “Ой, Марічко, чичері, чичері, чичері, розчеши ми кучері, кучері, кучері”.

22. Було в нас в коморі жито

1. Було в нас в коморі жито3.

І ти пив, і я пила,

Ти казав, а я носила, –

Виносили все до жида.

2. Була в нас в коморі гречка.

І ти пив, і я пила,

Ти казав, а я носила, –

Виносили до зернечка.

3. Були в нас в коморі кури.

І ти пив, і я пила,

Ти казав, а я носила, –

Виносили все до Сури.

4. Були в нас в коморі яйця.

І ти пив, і я пила,

Ти казав, а я носила, –

Виносили все тій Хайці.

Записав 18.08.1985p. А. І. Іваницький в с. НелипівціКельменецькогоp-ну Чернівецької обл. від Петра Твердохліба, 81 p., Антона Твердохліба, 61 p., Валентини Думанської, 58 р., Бориса Гулея, 64 р.

Ознаки давнини простежуються в цьому чудовому наспіві: кількісно – плагально-трансплагальні з’єднання звукорядів (кварто-квінтових), а якісно – їх внутрішньоінтервальний склад (що сучасне музикознавство називає альтерацією). Але її сутність у даному випадку інша, пов’язана не з хроматизмом-альтерацією, а з емоційно-виразовими відтінками “світлих”, “тресвітлих”, “похмурих” (“мрачных”) тощо поспівок середньовічних церковних ладів. Див.: Успенский Н. Д. Древнерусское певческое искусство. –М., 1971.



3 Спочатку повторюється 1-й рядок, а потім – 2–4-й.

23. На тарілці три лини

J = 102

Одна


іУііЧіУ WfW

і р~р Р РІР Р ПР Р

ніг

І.На та-ріл-ці три ли-ни,при-йди,сер-це, при-ли-ни,при-йди,сер-це, при-ли-ни,



j) J)J)A ^ j.

P p1Г-r-

до сер-день-ка при-гор-ни. Ха-ха-ха-ха, ха-ха-ха, ха-ха-ха-ха, ха – ха!

Хахахаха, ха – ха!

dfc

■yf ftp l-p-p.-pl P-.P P P ft ft f 11 pp P P I №



Xa-xa-xa-xa, ха-ха-хадри-йди,сер-це, при-ли-ни!2–6.Як я те-бе нелюблю,-

і j Kjijljl jljijjjl І'І'І'ІІ J J

P P P PIГ r p P P PI r r

ска-райме-не, Бо – же, бу-ду те-бе цю-лю-ва-ти, по-кисонне змо-же.

і J> ^ і ^ ^ ^ J

p.:... Р Р .P.. І.Р. Р . Г .IP. Р -Р---Р

Ха – ха-ха – ха, ха-ха – ха, ха – ха – ха – ха – ха!

P P !p P P P !И H

Бу-ду те-бе цю – лю – ва – ти, по – ки сон не змо – же.

1. На тарілці три лини,

Прийди, серце, прилини,

Прийди, серце, прилини,

До серденька пригорни.

Приспів: Ха-ха-ха-ха, ха-ха-ха,

Ха-ха-ха-ха, ха-ха!

Ха-ха-ха-ха, ха-ха-ха,

Прийди, серце, прилини!

2. Як я тебе не люблю, – Скарай мене, Боже,

Буду тебе цюлювати,

Поки сон не зможе.

–425 –

Приспів: Ха-ха-ха-ха, ха-ха-ха, Ха-ха-ха-ха, ха!



Буду тебе цюлювати, Поки сон не зможе.

3. Я нацюлювався,

Я налюбувався,

Як у саду соловейко Та й нащебетався.

Приспів: Ха-ха-ха-ха... (тощо) Як у саду соловейко Та й нащебетався.

4. Соловейко щебетав,

Зозуля кувала.

Бодай же ти не діждав,

Щоб я цюлювала!

Приспів.


5. Ой мала я три перстені Та всі розкотила;

Ой мала я три женихи, – Усі показились.

Приспів.

6. їден оженився,

Другий утопився,

А третього чорти взяли,

Щоб не волочився.

Приспів.


Записав 18.08.1985p. А. І. Іваницький в с. Нелинів ці Кельменецького p-ну Чернівецької обл. від Петра Твердохліба, 81 p., Антона Твердохліба, 61 p., Валентини Думанської, 58 p., Бориса Гулея, 64 р.

24. Семене, Семене, кучерява в мене



-Д h'fl–







fv–1




І – – Ч




f РГ Ъ 




Г Ч -я

“п •

– "

 ф

0

4–

ё ~ rJ




Г –4







І.Се – ме – не, Се – ме – не.

ку – че – ря – ва в ме – не,



ьГ г-р

Ш

1



ш

ку – че – ря – ва пет – ру – шеч-ка на гряд – ці у ме – не.

–426-

1. Семене, Семене, кучерява в мене,



Кучерява петрушечка на грядці у мене. (2)

2. Семене, Семене, червона у мене,

Червоная калинонька у лузі у мене. (2)

3. Семене, Семене, тугесенька в мене,

Тугесенька капустонька на городі в мене. (2(

4. Семене, Семене, глибока у мене,

Глибокая криниченька у дворі у мене. (2)

5. Семене, Семене, вузесенька в мене,

Вузесенька стежиночка від тебе до мене. (2)

6. Семене, Семене, гаряча у мене,

Гарячая вечеронька на столі у мене. (2)

7. Семене, Семене, пухкесенька в мене,

Пухкесенька перинонька на ліжку у мене. (2)

Записали 1992 р. В. В. Дубравін та В. Г. Дубравіпа у м. Ніжині від Бориса Свириддвича, 55 p., родом з с. Троянів Новомиргородського p-ну Кіровоградської обл. ІІДубравін В. В., Дубравіна В. Г. Українські народні ліричні пісні. Хрестоматія.

Ч. III.-Ніжин, 1996. – № 53.

Дотепна сучасна перетекстівка відомої ліричної пісні “Летіла зозуля та й стала кувати” (див. один з традиційних варіантів: Українське народне багатоголосся. Збірник пісень / Упоряд. 3. Василенко, М. Гордійчук, А. Гуменюк та ін. – К., 1963. – С. 257–258).

Див. ще один вар. цієї ж перетекстівки (під мелодію козачка “І шумить, і гуде, дрібний дощик іде”): Пісні Тернопільщини / Упоряд. С. Стельмащук, П. Медведик. – К„ 1993.-С. 366.

25. Коло млина, коло броду

Повільно

£

^-ГТН"”



£

І.Ко-ло мли-на,

Швидко

ко – ло бро-ду, тум-ба, тум – ба ра,



ItLUl

Aj-і1 

£

ко – ло мли – на, ко – ло бро – ду, тум – ба, тум – ба, тум – ба – ра,



т г г F

, тра – ля – ля – ля

там дів – чи – на бра – ла во – ду.

ля.


1. Коло млина, коло броду, тум-ба, тум-ба-ра,

Коло млина, коло броду, тум-ба, тум-ба, тум-ба-ра,

Там дівчина брала воду, тра-ля-ля-ля-ля.4

2. Я на неї задивився,

Візок мені поломився.

3. Не жаль мені того воза,

Аби дівка була гожа.

4. А то руда ще й погана,

Візок мені поламала.

Записав С. Стельмащук від П. Стельмащука // Сто українських народних пісень села Скородинці на Тернопільщині / Упоряд. С. Стельмащук. – К., 1967. – С. 62–63.

26. Ой по полю, сивий коню, по полю, по полю

І.Ой по по-лю,сй-вийко-ню, по по-людю по-лю. Тай по-сі-явмійми-лень-кий

“Ь ji J) j J, J

3) A!


P P "P r P

ко – но-пель-ки в'ію – лю. Та й по - сі - яв мій ми-лень-кий

2)

Ј



МУ лШМ

р-р Р~Р Р~Р Г:

ко но-пель-ки в по – лю.

РТР-РТ ~т

Та – ра-ра-ля,лей – ля,

jLy У–і1 У J*-

таи-ля-ля-ля,ляй – ля, J1 7 J1 7–J1 V І1

(плещуть у долоні)

p p p p r

ляй – ля, ляй – ля, ляй - ля!

^ у --J” ■*-

таи – ля – ля – ля, тай – ляля,

––г J J-–J J–J J

4 2–3 рядки співаються двічі. Наступні куплети виконуються за зразком 1-го.

–428-


гп

ки


. –у”

J> J' J> J J

pH

– р V V р Г–■

Тай-ля – ляля, тай-ляля,

■; –¥ ³?–У і?–У ^–У 


P ГР P Г r~ '

тай –ля-ляля, ляй – ля!

–У J-–У –У г


З.Ой чи – ї то ко – но-пель-ки

1. Ой по полю, сивий коню, по полю, по полю.

Та й посіяв мій миленький конопельки в полю. (2)

2. Самі не беруться, мені не даються,

їдуть люди із ярмарка та з мене сміються. (2)

3. їдуть люди з міста, з мене посміхаються:

- Ой чиї ж то конопельки в полі посихаються?

4. Ой мій милий добрий, дай міні пораду,

Бо я з тими коноплями навіки пропаду. (2)

5. А мій милий гарний, я в нього ся вчила –

До полудня вибирала та ще й намочила. (2)

Приспів: Та-ра-ра-ля, лей-ля,

Тай ля-ля-ля, ляй-ля,

Тай-ля-ля-ля, тай-ля-ля,

Ляй-ля, ляй-ля, ляй-ля5!

6. В п’ятницю пряла, а в суботу ткала:

- Пусти, мила, на воді, щоб білили лебеді! (2)

Приспів.


Записав 16.08.1985 p. А. І. Іваницький в с. Рукшин Хотинського р-ну Чернівецької обл. від Василини Кушнір (виводить), 54p., Люби Німець, 51 p., Ніни Ставчанської, 34p., Ірини Патрабой, 52 p., та ін.

Виконується з пританцівками. Виконавська інтерпретація має сценічні ознаки (підголосок “ А! ” у приспіві, побудований на темброво-фактурному ефекті). Виконання приспіву після 5-ї строфи так само засвідчує свідому орієнтацію на “ефект” – властива для сценічного виконавства “ударна” кода. Але в іншому стилістика фольклору збережена.



5 3–4-й рядки приспіву повторюються.

Це приклад того, як фольклор поступово змикається з фольклоризмом. Негативний вплив сцени, телебачення тут безперечний. Можна припустити, що й утворення приспіву на асемантичних складах “Та-ра-ра...” тощо – результат пошуку засобів впливу на слухачів: у фольклорному варіанті такий приспів не обов’язковий (хоча співаки стверджували, що так співали здавна).

Подальша доля фольклору, схоже, складатиметься під впливом саме факторів масової культури. Перед фольклористами чим далі стоятиме проблема вироблення методики “очищення” й реставрації елементів традиції від нашарувань масової культури й глобалізації (у вигляді фольклоризму).

27. Прилетіли горобці та сіли на земку

J=102

Одна


Е–Р--Е РІ Р Р С_/1 р Р Р Р І Т'ЩЩ


Каталог: Umf www -> books -> hresto


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   47


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка