Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури І мистецтв I-IV рівнів акредитації Київ 2008 (477)(075. 8)



Сторінка34/47
Дата конвертації05.05.2016
Розмір3.9 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   47

Записав 8.08.1986 p. А. І. Іваницький в с. Волошкове Сокирянського p-у від Фросини Чорної, 83 р.

Двочастинна побудова наспіву свідчить про його залежність від козачкових інструментальних награвань (зокрема, модуляція в домінантову тональність, що у побутовому співі майже не трапляється). За цією модуляцією відчутно проглядає гіпоіонійський (плагальний) лад. Отже, модуляція (як і інші новації) найкраще засвоюється народною музичною свідомістю через споріднені прийоми, що були в догармонічній музиці і дістали викінчені форми у гомофонному стилі.

2 Канава, яма.

7. Як я тоту коломийку зачую, зачую

(парубоцькі коломийки)

Allegretto






hff–1

5--

R т 1 h

$







(А>4 *- 

І.Як я


=t=F=f

–X–

то т =р


У

3=


ко-ло-мийку

r J -\–ь

~~Л~

за-


X–A–)- * *–r-–f-–r–

чую, за – чу – ю, че-рез-то ту



w v 

ко-ломий-ку

Cr fr-ri


до-ма

і%г~ґ–


N.

не т



й

Б


~ d d

о – чу – ю.

h h г


-i-

Ой


-ЪА–hr 7– 7– ?–_>

за-грай ми, му –зи-ченьку, за

S h ■ h–Гп h fypt


'■'J / )

грай ми, за –

s-–|–4–











J* * “Я-

^ я я

грай ми, ти, моло – да дів-чи-нонь-ко, спі-вай ми, спі – вай ми!

1. Як я тоту коломийку зачую, зачую,

Через тоту коломийку дома не ночую.

2. Ой заграй ми, музиченько, заграй ми, заграй ми,

Ти, молода дівчинонько, співай ми, співай ми!

3. Ой музико, музиченько, заграй веселенько.

Ти, дівчино, ходи в танець, ти ся диви, ненько!

4. А мій тато старесенький, як голуб сивенький,

Казав мені: “Гуляй, сину, поки-с молоденький!”

5. Заграй мені, музиченько, я буду співати,

Щоби було моїй любці легко танцювати.

6. Ой дівчино, дівчинонько, отто-с ми миленька,

Як у літі при роботі вода студененька.

7. Дала-с мені, дівчинонько, дала-с ми принаду,

Дала-с мені ягодоньку з вишневого саду.

8. Коло млина ясенина, явір похиливсє,

Як не озму, котру люблю, не буду женивсє.

9. Ой стою я, любко, стою під твойов стіною,

Серце ми ся розпадає, що я не з тобою.

10. Ой на ставі, на стовочку качатко ночує,

Бачу, ми ся розійдемо, моя душа чує.

11. Любилися, кохалися, як голубів пара,

Не дай, Боже, розійшлися, як чорненька хмара.

12. Колись мені не хотіла за миленьку бути,

То дай мені таке зіллє, щоби тя забути.

Колесса Ф. Українська усна словесність. – Едмонтон, 1983. – С. 452^53. Коломийкові куплети не складають якоїсь сталої послідовності (наведений приклад – лише один з можливих імпровізаційних варіантів). Так само немає і “прив’яз-

388-

ки” поетичних текстів до певних мелодій. Під час танцю відбувається змагання у винахідливості, дотепності, при цьому іноді куплети виникають експромтами (див. також нижче коментар до краков’яків).



Про виконання коломийки 3. Василенко пише: “Поєднувати жвавий темпераментний танець з одночасним співом – справа нелегка. Тому кожен танцюрист співає звичайно один куплет, а далі його змінюють інші. Через якийсь час він знову вигукує перший-ліпший куплет, що спав йому на думку. Таким чином, виконавці раз у раз по черзі супроводжують свій танець коломийковими приспівками” (Закарпатські народні пісні / Упоряд. 3.1. Василенко. – К., 1962. – С. 16).

Коломийки танцюються або швидко колом (раніше це був переважно чоловічий танець), або у парах з дівчатами, “хрещиком”. Назва йде від того, що позмінно дівчина крокує то праворуч, то ліворуч хлопця.

8. Червене яблочко у катрані ношу (карічка)

J = 108 Рухливо



N–к-




Я Л ’if* ' "




1*1–*1 к–кг-

Ji ІІ Ь ІЧ

^ _g J J1-

І.Чер – ве-н



–і і і–

s яб-лоч-ко

h I | г


ft-p ё+i

у катра-ні но Приспіє

ч'J ^


–J– – шу,

J J Z1 Д:

роз-сер-див-СЯ, N т • jF



♦ *”–*-

іам-ко,люб-чик,

iJ rh

Щ і * ш


Ва – си – ля

■if <1 –і , чом би я

 1 1 а

ся, мам – к



о,

$ Е ^ ^

гор – до не три



-LJ–J–U

ма – ла?


1. Червене яблочко у катрані ношу,

Розсердився, мамко, любчик, я ’го перепрошу.

Приспів:

На ґамбочки3 Юрка мала, на личко – Василя,

Чом би я ся, мамко, гордо не тримала?

2. Бетяр4 я парубок, бо мам калап на бук.

А я бетяр-діука, бо я му фраїрка.

Приспів.


Записав між 1955–65 pp. В. Л. Гошовський у с. Кобиляри Ужгородського р-ну від Анни Михайлівни Грибчак, 18p., освіта 7 кл., та Ірини Михайлівни Петрушки, 18p., 7 кл. / Гошовский В. Украинские песни Закарпатья. – М. 1968. – № 211.

3 До губок.

4 Заповзятий.

–389 –


Карічка (від угорського кагіка – коло) – круговий дводольний танець, споріднений з коломийкою. Для ритму карічки характерні музично-ритмічні J"j J анапести та, рідше, J п – дактилі. Це зближує карічки з козачково-гопаковими ритмами.

9. Ходить гарбуз по городу

(полька)

j = 120 Хутко

* і ^ ^ і J’ j j р ц&щ

l.Xo-дить гар-буз по го – ро-ду, пи-та-єть ся свО-го ро – ду: “Ой чи жи-ві,

Гіц і С1!

чи здо – ро – ві всі ро – ди – чі гар – бу зо - ві, ой чи жи – ві,

п > .!■ IJ> –П n,J II II II

чи здо – ро – ві всі ро ди чі гар – бу – зо – ві?”

1. Ходить гарбуз по городу,

Питається свого роду:

Приспів 1-й: – Ой чи живі, чи здорові Всі родичі гарбузові?5

2. Обізвалась жовта диня,

Гарбузова господиня:

Приспів 2-й: – Іще живі, ще здорові Всі родичі гарбузові.

3. Обізвались кавуни,

Гарбузовії сини.6

4. Обізвались огірочки,

Гарбузові милі дочки.

5. Обізвалась морковиця,

Гарбузовая сестриця.

6. Обізвались буряки,

Гарбузові свояки.

7. Обізвався і кабак,

А за ним дрібненький мак.

8. Обізвались із-під гори Соромливі помідори.

5 Приспів в усіх строфах повторюється двічі.

6 Далі після кожної строфи 2-й приспів.

390-


9. Обізвалась бараболя,

А за нею і квасоля.

10. Обізвався старий біб:

- Я піддержав увесь рід!

11. Обізвалася капуста,

А за нею і петрушка.

12. Обізвався пан окріп,

Перев’язаний у сніп.

13. Зуби зціпивши, часник Обізвався: –Я не зник!”

14. І цибуля промовляє,

Рясні сльози проливає.

15. Ти, гарбузе, ти, перістий,

Із чим тебе будем їсти?

Приспів 3-й: – Миску пшона, шматок сала От до мене вся приправа!

Записали 1981 р. В. В. Дубравіп і В. Г. Дубравіна у с. Сопин Погребищенського p-ну Вінницької обл. від Катерини Семенівни Коляди, 52 р. ІІДубравін В. В., Дубравіна В. Г. Українські народні ліричні пісні. Хрестоматія. Ч. III. – Ніжин, 1996. – № 55.

Полька – танець чеського походження (від “половинка”, або півкроку). У побутовому виконанні складається із двох танцювальних фігур. Використовуються змінний крок, “дрібушечки”, кружляння. Вживаються у вільній змінності структури (6+6), (4+3), (4+4). Для мелодики показове роздрібнювання вісімок на дві шістнадцятих, що надає наспіву особливої грайливості й пружності.

10. Ой дівчино, звідки йдеш (полька)

В темпі польки



/ Ц ^ • ш

:-*=^ £

"–й й -ff-

 ш 0 0 'ш m







' ) р р 1Ой дів-чино

-і р –^гЯ^і



d 0 0 f ■

звід-ки йдеш? Тас

*■ я я я я


ка-жи,що ти

 

несеш? Чи ДО МІ ( л А Й _Г"



;та

Г) J 0

ТИ ХО Д}


–#іла,

$v ц f

що ти в кош

■ J? jj. Ь"-Ь 


1 р –р ■■ р ft ■■

як на-ло-жи-ла?



J ” ^

He – су груп m m "H



р ip р

J-КИ і слив-ки,

. ; Jr–5р





І СЛИВ-І

s–S–


си,


–1

d d J–

zJl J-b'-fizzz

P

р J –J-=l

ё

Лм

–1

і слив-ки, щоблю-би-ли па-руб-ки, щоблю-би-ли па-руб-ки.

1. Ой дівчино, звідки йдеш? Та скажи, що ти несеш?

Чи до міста ти ходила,

Що ти в кошик положила?

–391 –

2. Несу грушки і сливки,



І сливки, і сливки,

Щоб любили парубки,

Щоб любили парубки.

3. Ой дівчино, чия ти,

Та як тебе назвати –

Чи ти Гандзя, чи Явдоха?

Полюби мене хоч троха.

4. А мене звуть Ганнуся,

Ганнуся, Ганнуся,

До всіх хлопців сміюся,

До всіх хлопців сміюся.

5. Ой дівчино сяка-така,

Пригорнися до козака,

Пригорнися близенько,

Моє любе серденько.

6. Ой як прийдуть старости,

Старости,старости,

За сьогодні – то прости,

До любові не проси.

7. Як ти така гордая,

Не піду до тебе я,

До другої я піду,

З нею до шлюбу піду!

8. А ти сиди та чекай,

Та чекай, та чекай;

Прийде другий Миколай,

Прийде другий Миколай!

Записав 1954p. С. Стельмащуку с. Скородинці Чортківського p-ну від Павла Стельмащука, 36p., освіта 7 кл. // Пісні Тернопільщини. Вип. 2 / Упоряд. С. Стельмащук. – К., 1993. – С. 416–418.

11. Ах моя Марисю, мої сиві очи

(краков’як)

[Allegretto]

/ Цй т--Щ










Ф-І

L-r




Р Г –ТР ТТг"

й”

т

Ах мо

■Jk ■■Me t



/ ..CL –я Ma-

рисю,

Й / •–


=s=

МО – / –


–ф–фЇ–

Ї

N


/

си-


г–і

-L

ві

ь”



// Г – Ш,

о-чи, лед-ве МІ

г й


сер–Й–

цеч – ко

*–“I





J 1 ■

г










Q ф ф ф .Ярїї*„_

-/–

 2–1

до-сі не ви – ско-чи, лед-ве мі сер-деч-ко до-сі не ви – ско-чи.

–392 –


1. Ах моя Марисю, мої сиві очи,

Ледве мі сердечко досі не вискочи.

2. Третій рочок іде, як Марисю люблю,

Як єй не достану, то ся певно згублю.

3. Пада дощик, пада, буде в полю слизько,

Але не дбам о то, коли ми єсть близько.

4. Минули ті часи, минула та хвиля,

Же кожна панєнка одного любила.

5. Літа пташок, літа над високу скалу.

Ох як трудно достать коханочку сталу.

6. Заспіваю собі краков’яка мого,

А в кім я кохаюсь, що кому до того.

7. А в кім я кохаюсь, для кого я жию, – Ім’я і прізвисько в серці своїм крию.

8. Як риба без води, так я без дівчини:

Не можу витримать й одної години.

9. Гуляйте, дівчата, чужі, а не свої,

Я осідлав коня, поїду до свої.

10. Під горечку їду, пристали мі коні.

Ходи, хлопче, до м’не, мій муж на кордоні.

11. Бідний коник, бідний о єднім стремені.

Пам’ятай, панєнко, о моїм імені.

12. Бідний коник, бідний, бо ма’ тугі ноги.

Не женись, хлопчино, бо матимеш роги.

Muzyka do piesni polskich і ruskich ludu Galicyjskiego, zebranych і wydanych przez Waclawa z Oleska. Do spiewu і na fortepian ulozyl Karol Lipinski. – We Lwowie. 1833, c. 50. – № 48.

Тексти краков’яків створюються жваво і у великій кількості, часто – імпровізовано. Співаються під час танцю, але виконуються також і в різних побутових обставинах. У поляків краков’якові як оперативному жанру належить таке ж місце, як на Гуцульщині – коломийці. Іноді куплети краков’яків виконавці на власний смак поєднують у тематичні “в’язанки”. Але частіше між ними немає сталого зв’язку і кожен куплет становить завершену поетичну мініатюру. Вони переважно не пов’язані з певною мелодією та місцем у в’язанці поетичних строф (точно так, як і в коломийці). Враховуючи такі особливості краков’яків, автор “Хрестоматії” подав текстові куплети, вибравши їх із публікації текстового збірника “Piesni polskie і ruskie ludu galacyjskiego. Z muzykq. instrumentowan^ przez Karola Lipinskiego. Zebral і wydal Waclaw z Oleska. – We Lwowie, 1833.

Контакти поляків та українців протягом століть на Поділлі, Волині, в Галичині сприяли тому, що краков’як став, по суті, одним з українських національних танців (навіть у народному побуті Наддніпрянщини). Українці як самі створювали тисячі куплетів до краков’яків, так і запозичували (буквально або з деякими лексичними

–393 –

замінами) польські тексти. А на зламі XVIII-XIX століть у Галичині, де записував фольклор Вацлав з Олеська, краков’якові тексти без розрізнення співалися і поляками, й українцями.



Типова складочислова структура краков’яків (6+6). Інші форми – (4+3), (4+4) не мають значного поширення.

12. Краков’яче бідний, бідний (краков’як)

Швидко




, S h "ш '




Ґ?–т 

*–

-щ-




-J







Н




ги

?=\

п-




Р_:

-) –

LlJ







■=м=




Ф




––1

[Цd







*–

Кра-ко-вя-че бід-ний,бід-ний, не же-нив-ся ніг-ди,ніг-ди, а на ста-рість

ПГ \Ї2. І

h j) –0 Ь :ІІ Ь Ь Ь II

г Ф 4 п Р ■■■■II *> 4 Ф *–и

му-сив, му-сив, ио – го ка-шель креп-ко ду-сив. креп-ко ду-сив.

Краков’яче бідний, бідний, Не женився нігди, нігди,

А на старість мусив, мусив, Його кашель крепко дусив.

Звичаї в с. Забрідці Житомирського пов. на Волині. Етнографічні матеріали зібрав В. Кравченко. – Житомир, 1920. – № 26. Мелодію записав у 1967 р. А. Гуменюк // Танцювальні пісні / Упоряд. О. І. Дей, М. Г. Марченко, А. І. Гуменюк. – К., 1970. – С. 633.

13. Ой Янічку, ой Янічку, оженися (чардаш)

Повільно

k-v* -J–ha ь h-

: K.;::.^=r =

\




t v s, ■ ■ s: k




І.Ой Я-ніч-ку,

6

уІ? k v ;■ –V



:P J

зй Я-ніч-ку,



\

-d–d 


0 –жен –

t j d–li

СЯ,


v–s

P Ф Ф Ф 

за чу-жи-ми

 К л"


4 ё

фра-їр – ка-ми

і–3–і 2 k. k; – с v, 2


не шалься! И

11

k ^ h ^ s v г--



ё У' Щ

щи о-вес Щ Швидк



f if j–j-f

\–dl-d

ш до-ли


О

=H=F


ні

=fF


■ J1 f J b

зе – ле – –



ний, бу-ду я

1і-нгИ





Y ••

i1 d









 S Ф~~в> Ф-

 J Ш ф

Каталог: Umf www -> books -> hresto


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   47


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка