Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури І мистецтв I-IV рівнів акредитації Київ 2008 (477)(075. 8)



Сторінка31/47
Дата конвертації05.05.2016
Розмір3.9 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   47

Записав 1947р. О. І. Стеблянко в с. Михайлівна Лебединського p-ну Сумської обл. від дівчат І/Пісні Слобідської України. Вип. 2. Записи з Лебединщини О. І. Стеблянка / Упоряд. Л. Новикова. – Харків, 1998. – С. 103.

J к 90 Вільно

25. Ой маю я три журі

г , ІГ"-


£

ш

£



-з–І

frw І 5 ~

(5) * ^

1.(0 Ой ма - ю я три жу-рі



V

\ ... *


тай на сво-ш

£–ç-


і

т я О


ГО-ЛО – ВІ.

го-ло – ВІ,

та и на сво-їй

1. (і) Ой маю я три журі Та й на своїй голові.21

2. Найпершая та й жура – Й віддаласа й молода.

3. Йа другая та й жура-

Й шо дитина й маленька.

4. Йа третая та й жура – Й за п’яницю я й пішла.

5. П’є п’яниця йа в четверь, Та й так знаю, як типерь.

6. П’є п’яниця в ниділю – Й нічого з ним ни вдію.

7. П’є п’яниця, випиваї, Причиночки шукаї.

1 Другий рядок співається двічі.

–362-


8. А я твої причини:

“Й мила, двері відчини!”

9. А я двері вітворяю – Й за двері та шугаю.

10. Вдарів мене по личку,

Й по чирвонім яблочку.

11. Потикла чирвона кров Й вишиваним рукавом.

12. Ни жаль міні рукава – Й сама їго й вишила.

13. Лиш жаль міні личинька,

Шо матінка й кохала.

14. Шо матінка кохала

Й сім раз на день купала.

15. Сім раз на день купала Й за п’яницю м’не дала.

Записав 29.05.1985 р. А. 1. Іваницький в с. Вороновиця Кельменецького р-ну Чернівецької обл. від Гані Тодорової (Федорівни) Демчук, 66 р.

Співачка Ганя Демчук вирізняється яскравою оригінальністю індивідуального співочого стилю. У неї майже немає варіацій у звичному розумінні, натомість вона сильно змінює глибину й форми мелізматики: то коротко, схоже на мордент, то уся складонота перетворюється на фіоритуру.

Вільність темпу, ритму, висотності, відтінки мелізматики, акцентуації, раптові діафрагмальні “атаки” (легкі “удари”), узгоджені з високою технікою голосових зв’язок, – це й багато іншого – питомі складники сольного (одиночного) стилю, який, на жаль, практично втрачено. Ганя Демчук зберегла його через особливості натури: вона не комунікабельна, співати в гурті не любить, але “за чаркою” на бесіді, на гостині часто співає, однак наче “для себе” – зовсім не зважаючи на присутніх (це розповіли односельчани).

26. Наламаю хмелю високого

J ~ 72 Помірно

Одна


ї -t- lJ J

1 .На – ла – ма – ю хме – лю ви - со ко – го,



усі

W t'f Н ? О

та й на – ва – рю ме – ду со - лод ко – го.

363 –


1. Наламаю хмелю високого

Та й наварю меду солодкого. (2)

2. Ой наварю меду солодкого

Та й для свого роду далекого. (2)

3. Багатої сестри коня пошлю,

Вдові, бідній сестрі, перекажу. (2)

4. Багатая сестра конем їде,

Вдова, бідна сестра, пішком іде. (2)

5. Багатая сестра з калачами,

Вдова, бідна сестра, з діточками. (2)

6. Багатая сестра за стіл сіла,

Вдова, бідна сестра, не поспіла. (2)

7. Багатая сестра в кінці столу,

Вдова, бідна сестра, край порогу. (2)

8. Багатая сестра мед, вино п’є,

Вдова, бідна сестра, слізоньки ллє. (2)

9. Та й одна ж нас мати спородила,

Та й не одну долю нам дарила. (2)

10. Тобі дала долю мед, вино пить,

Мені дала долю слізоньки лить. (2).

Записали 21.04.1994р. В. В. Другальов та В. В. Желізняк в с. Раденськ Цюрупинського p-ну Херсонської обл. від гурту // Пісенний фольклор Херсонщини (ліричні пісні про кохання та родинний побут). ОЦВНК. – Херсон, 1994. – С. 11–12.

}~12 Помірно Одна

27. Ой летіла галка з глибокої балки

Усі


£

І

^ ^ ^ ^ '



з гли-бо – ко – ї бал – ки

І.Ой ле – ті – ла гал – ка

MhJ: / Л-У-КГід iJ л

та и сі-ла на сос – ну,

г р<и>2г F г

'w

на гіл – ку роз – ко[шну].



1. Ой летіла галка з глибокої балки

Та й сіла на сосну, на гілку розко[шну]. (2)

2. Не хилися, гілко, бо й так в світі гірко,

Не хилися в воду – тяжко жить без роду. (2)

–364-

3. А у мене роду один брат із роду,



Та й той прибуває з десятого году. (2)

4. Прибудь, прибудь, брате у неділю вранці,

Поставлю горілки у графині, в склянці. (2)

5. Чогось мені, сестро, горілки не п’ється,

Коло мого серця мов гадина в’ється. (2)

Записли 12. 08. 1994р. В. В. Другальов та В. В. Желізняку с. Любимівка Нововоронцовського p-ну Херсонської обл. від гурту // Пісенний фольклор Херсонщини (ліричні пісні про кохання та родинний побут). ОЦВНК. – Херсон, 1994. – С. 19.

28. Ой йе в лісі під сосною

J. = 72





J g_=-^




У-







г*

Лір

Г±1? fti1



–у–Ч–у–ч–у–ч–у–u 

І.Ой йев лі – сі під со – сно – ю си –

.––s–J–-Ь-Ч–<^-0-


1 Ч y–L

ив брат-чик

 0 


Л–

на з


 1*Г

Y–і–

ZQ – СГ




гро –

г 1

ю.


В(

' Є ш д ё ё ё 

эй там брат-чик во – ли па – се, се – стра



ШИТ – ТЯ Б

і – ШІ

1 – вг

 

є


–1

1. Ой йе в лісі під сосною Сидів братчик йа з сестрою. Вой там братчик воли пасе, Сестра шиття вішиває.

2. Сестра шиття вішиває22 Та й сльозами са вмиває.

3. Ой чого ти, сестро, плачиш, Чи ти в мене плати хочиш?

4. Ой ни хочу, брати6, плати, Лиш двої нас мала мати,

Ни по правді винувала.23 (2)

5. Тубі дала сіри воли,

Штири воли, дві корові,

Тонкі губи до розмови. (2)

6. Міні дала дві голочки,

Шоб я шила ці квіточки.

7. Шоб я шила, вішивала,

Дрібні діти гудувала.

8. Голки ж мої сталяниї,

Нитки мої шовковиї.



22 Дворядкові строфи співаються двічі.

23 Винувала – від віно – придане, посаг. Тут – наділяла спадщиною.

–365-


9. Нитки мої тонесинькі,

Зарібочки гіркесинькі.

10. Прийди, сестро, у ниділю,

Все з тобою пириділю.

11. А в ниділю дужи рано Систра коні запрягає

Та й до брата поїжжає (2)

12. Брат по хаті походжає Та й віконци поглядає.

13. Попряч, жінко, хліб-сіль з стола,

Бо вже їде систра моя.

14. Систра цисе як зачула,

Й назад коні вобернула.

15. Вой стань, брати0, ни лякайся,

З хлібом-сілей ни ховайся.

16. Та й маю я хліб-сіль в возі,

Буду їсти йа в дорозі.

Записав 20.08.1985 р. в с. Млинки Хотинського p-ну Чернівецької обл. А. 1.1ваницький від Пантелеймона Семенкова, 84р.

Рідкісний пента-гексахордовий лад з хроматизованим IV ст. та високим VI ст. В цілому лад можна визначити як варіант так званого “гуцульського ладу” (в даному разі він неповний). Це унікальний взагалі в літературі українського фольклору наспів, де хроматизм до – до-дієз є не випадковістю (див. такти 6–9), а органічною інтонацією. Ладова будова наспіву доводить, що фольклор невичерпний за ладовою і композиційно-структурною винахідливістю.

29. Ой мав же я штирі воли та ще й дві корові і* ~ 196 Вільно у

^

j і,} ^


4.1-ду ж я доши-н – ка-ря, шомій шин-ка(р) ро-би(ть),

366-


26

rS-i


jj joy

і<5


і-ду жядо ши-н – ка-ря, шомій шин-ка(р) ро-би(ть).6.Сі – дить жін-ка

й по – ко – нецьсто-ла та й ду –моч – ку ду-ма-є,

сі-дить жін-ка

–4– 1 г


У. Juz N

”–аг


и по – ко – нець сто – ла та и ду –моч – ку ду –має.

51

7.-Йдем, чо – ло – віче, до – до – му, та най тя не труча – є,



60

І–3–1


1

j. J. в


йдем.чо – ло – ві – че, до – до – му, та най тя не тру – ча – є.

67

-б-



8.Та шо май-мо та й про-дай-мо, ху-до –боч-ку ста-рай-мо,

1. Ой мав же я штирі воли та ще й дві корові.24

2. Пропив же я штирі воли та ще й дві корові.

3. Горнув же я стару манту, а жінка ще й гірше.

4. Іду ж я до шинкаря, шо мій шинка[р] роби[ть].

5. Вітручує шинкар з корчми за оба пороги.

6. Сідить жінка й поконец стола та й думочку думає.

7. Йдем, чоловіче, додому, та най тя не тручає,

8. Та шо маймо, та й продаймо, худобочку стараймо.

9. Постарав я штири воли та ще й дві корові,

10. Постарав я штири воли та ще й п’яті коні.

1 Кожен рядок співається двічі.

–367-


11. Горнув жи я в нову манту, а жінка в білім кожусі.

12. Ой сяду я та й поїду, шо мій шинка[р] роби[ть]?

13. Шинкар ходе, столи зносе: – Прошу, й ґазда, сісти!

14. Сидит жінка та поконец стола та й думочку думає,

15. Як на віку чоловіку всіляко буває.

Записав 2.06.1985p. А. І. Іваницький в с. КрокваКельменецькогоp-ну Чернівецької обл. від Миколи Шевчука, 65р. Тут подано транскрипцію перших 6-ти строф.25

Рідкісно своєрідний наспів. Рясно варіюються анемітонно-діатонічні поспівки в межах кварти – сексти. Його оригінальність полягає в поєднанні двох хронологічних пластів ладового мислення: давньої ангемітоніки і новішої діатоніки (релікти музичного мислення середньовіччя та нового часу – XVIII-XIX ст.). Звуки мї-бемоль та ля мають другорядне значення і мало впливають на ангемітонну стилістику мелодії.

Розвинене варіювання наспіву має ладово-колористичну природу. З цього погляду (як імпровізація) мелодія варта почесного місця серед найвидатніших зразків українського фольклору (за імпровізаційною розкішністю вона поступається лише думам).

Пісня є також прикладом виховного використання фольклору в народній педагогіці. Виконавець Микола Шевчук подав такі відомості: “Цієї пісні вчила мама, як ми ще малі були. Мама вчила на ній – шо то є горілка!”

ЗО. Не гуди, голубе, на хаті

J ~ 84 Вільно

1.(і) Негу-ди, го... го – лу-бе,на ха – ті, бо збу - диш

Л і k rit- a tempo

У yj у 7 j”;ю r>j і в у і’ ^ s Щ

ми-ло-го-(го)в кри-ва[ті]. 2–8.Са – мазна-ю, й ко-лий’гозбу-дити,-

f'111 у j и jJ j :-£ ¯

ко – ли бу – де йсо-неч-ко схо- ди[ти].

1. (і) Не гуди, го... голубе на хаті,

Бо збудиш милого в крива[ті] ,26

2. Сама знаю, й коли й’го збудити, – Коли буде й сонечко сходи [ти].

3. Вставай, милий, серци, закохання,

Бо для теби готові сніда[ння].



25 Вичерпна транскрипція усієї пісні надрукована в книзі: Іваницький А. І. Історична Хотинщина. Музично-етнографічне дослідження. Збірник фольклору. – Вінниця, 2007. – № 234.

26 Другий рядок співається двічі.

368-


4. Під пічую варенички в маслі,

На столичку горівочка в фляш[ці].

5. На полиці білі паланиці, – Це для мої гиркої п’яни[ці].

6. Начав милий з криваті вставати,

А миленька – віконцем тіка[ти].

7. Чи ти, мила, жарточків не знала,

Шо від мене віконцем тіка[ла]?

8. Ой давно я ці жарточки знала – Вісім неділь з постельки не встава[ла].

Записав 12.08.1985p. А. І. Іваницький у с. Балкоуци (Балківці) Бричанського p-ну, Молдова.

Народні виконавці, коли починають без попереднього проспівування (“репетиції”), як правило, у першій (іноді й у другій) строфі “шукають” ритміко-інтонаційний образ пісні, а з 2–3-ї строф співають уже стабільніше, з меншим варіюванням. У цій пісні Василь Радіца так само у першій строфі “входив” у пісню, але в нього різниця між першою і другою строфами набагато більша, ніж в інших співаків. І причина в даному разі не лише в “пошуку”: він любить співати і не відчувалося, що ця пісня прийшла на пам’ять зненацька. Перша строфа в нього – це своєрідна експозиція усієї пісні – експозиція, свідомо драматизована. На цьому прикладі можна бачити проникнення у фольклорне середовище деяких інтерпретаційних навичок сценічного мистецтва: зокрема, можна запідозрити неусвідомлювану спробу “трактовки” образу.

31. Оклики до свійських тварин у сільському побуті

Подаємо незвичайно цікавий експеримент Михайла Петровича Гайдая, який записав у 1923 р. оклики до свійських тварин. їх передано нотними знаками, хоча, відома річ, це співомовлення, рецитація. На початку XX ст. майже не застосовувалися для фіксації мовного інтонування ноти-хрестики, якими зараз фіксується відносна висота звуку. Сам записувач з приводу власної нотації подав таке пояснення:

“Загальна примітка: опірні тони, що мають більш ясний тон, накреслено тут більшим шрифтом. Височінь дрібних нот, особливо тих, що входять в глісандо-взорі пасажі, зазначені лише приблизно ”.

Однак розміри “петиту” і “основних” нот в рукопису не дуже відмінні. Подані нижче зразки в цілому схематичні. Проте це не применшує їх значення, вони дозволяють сучасному читачеві за “підказкою” умовних нотних знаків відтворити в уяві характер звукового спілкування з тваринами. Можна лиш пошкодувати, що музична етнографія не приділяла (і не приділяє досі) уваги таким (і подібним) звуковим фактам. А вони на те заслуговують. Це окрема, зовсім неопрацьована ділянка музичної етнографії (сюди слід включити також вигуки торгівців на базарі, прозьбування старців та багато ін.).

–369 –

Як женуть через село худобу: Presto JA



Var. 1)

У:. ^

 а b А 

 1* Г* J–trJ 




=Г-к 1

т–1–Р–5

 Р *~Г. = 

: rW: Ч







Да-вай, ко – ні, давай!!

Но!!


Кличуть свиней:

Кличуть коней:

/О*

З 'Jrj т~ &



Цьо, цьо, цьо, цьо, цьо! Кличуть опечок:

JL .У J




е^е=:




J

\-¥–×



Каталог: Umf www -> books -> hresto


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   47


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка