Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури І мистецтв I-IV рівнів акредитації Київ 2008 (477)(075. 8)



Сторінка16/47
Дата конвертації05.05.2016
Розмір3.9 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   47

при-йдидо ня ве – чур, ми – лий, (гей) при-йди до ня ве – чур, ми – лий.

1. Ой на горі (йо)вес білий. (2) Прийди до ня вечур, милий. (2)

2. Прийди, прийди на словечко, (2) Поцюлюй ня в біле личко. (2)

3. Цюлюй, цюлюй і другое, (2)

Бо вже йдеме ’дому убоє. (2)

195-


4. Попуд ділок зелененькый (2)

Три доружки, муй миленькый. (2)

5. Одна моя, друга твоя, (2)

Третя наша розходняя. (2)

6. Іду ділом6, ділу лаю, (2)

Дай ми покуй, ти, гультяю! (2)

7. Бо ти гультяй, а я діука, (2)

Не збав мене зелен вінка. (2)

8. Зелен вінка та й косиці, (2)

Дівоцької сподобиці. (2)

Записав між 1955–65 pp. В. Л. Гошовський у с. Тересва Тячівського р-пу Закарпатської обл. від ОнисіїДмитрівни Биндас, 61 p., освіта 4 кл. ІІГошовский В. Украинские песни Закарпатья. – М., 1968. – № 30-а.

Записувач пише: “Весільна обрядова пісня, що виконує у долині ріки Тересва функцію “ладкання”. Наспів звучить протягом усього весільного обряду. За межами цього музичного діалекту, а також в інших етнографічних районах України цей тип весільних пісень не трапляється”.

У марамарошському діалекті ця дворядкова куплетна форма замістила ладкання функційно. Закарпатське весілля, як і весільна музика Бессарабії, за різноманітністю обрядовості і особливо музичних типів виглядає дуже стисло порівняно з Поділлям. Весільна власне обрядова пісенність зосереджена в цих регіонах переважно навколо вінкоплетення. Це загальний закон: традиція затухає і згортається на окраїнах етносів. У даному разі це помітно на Марамарощині.

25. Ой вінку муй, вінку, зелений бервінку (як плетуть вінок)

J = 69 Не поспішаючи

–и V j ) –

т–т–

~r~. *–

if-fi–

R–f–v~'–

Ю 1 J =|

§ і‘.Л ' J







%-r- 




“ J 

І.Ой він – ку муй, він – ку, зе – ле – ний бер – він – ку,

F Р О \ У р IF Р р IJ- ШШ

ву – вий ся ми, ву вий в щас – ли – ву го – дин ку.

1. Ой вінку муй, вінку, зелений бервінку,

Вувий ся ми, вувий в щасливу годинку.

2. Кедь ми ся не вув’єш в щасливу годинку,

Волів бись вусхнути на свойом корінку.

6 Через гору.

196-


3. Куриться дражечка, куриться пламенєц,7

- Шідай, Марько, шідай под желєний8 венец.

4. А кедь я шедац мам, старего отца мам.

Боже муй преміли, як го зохабіц9 мам?

5. Кеди наша млада до коча1" шедала,

Своїм камарадком шумнє дзековала.

6. Камарадкі мойо, шумнє вам дзекуєм,

Свій желєни венєц вшицкім вам даруєм.

7. Попать, Марі, попать у средни облачок,"

Як твой отец плаче, сеґінь-нєборачок.12

8. Попать, Марі, попать з гури на долини,

Кадзі сме ходзіли с тебоу на маліни.

Записав між 1955–65pp. В. Л. Гошовський в с. Антонівка Ужгородського р-пу від Олени Іванівни Повхан, 77p., освіта 4 кл, та Варвари Михайлівни Ганички, 52 p., освіта 5 кл. / ІГэшовский В. Украинские песни Закарпатья. – № 171.

Співають на лемківському весіллі, як плетуть вінок. Виконується почергово з типовими ладканнями і, отже, функційно їм тотожна (див. коментар до попередньої пісні 24. Ой на горі овес білий). Цей пісенний тип В. Гошовський застосував для обґрунтування гіпотези про лемків-білохорватів. Див.: Гошовский В. У истоков народной музыки славян. – М., 1971. – С. 50–80, нарис “По следам одной свадебной песни славян” (мелодія пісні “Ой вінку муй, вінку” вміщена на с. 54 монографії).

26. Виберайся, сину, в щасливу годину

Повільно





S -Ь ж 1

S– –” 

 .--q




Jб –




--

УР–-І

V –Г –

І.Ви – бе – рай – ся, си

ну, в щас – ли – ву го – ди

ну,

£

в щас – ли – ву го – ди



р–Р'–р:

ну по доб – ру газ – ди

1. Виберайся, сину, в щасливу годину,

В щасливу годину по добру газдиню.

2. Жеби била швачка, жеби била ткачка, Жеби ти вишила на кошелі пташка.

7 Вогник.

8 Зелений.

9 Як його можу залишити.

111 До воза.

11 Поглянь у середнє віконце.

12 Бідненький, в розумінні “нещасливий”.

197-


3. Ґ’ Васильовім дворі проквитат туліпан,

Василь ся виберат, як дакий капітан.

4. А коло водички зелени лозички,

Запрігай, Василю, до воза конички.

5. Запрігам. Запрігам, хоц ся поплянтали,

Ищи мі Ганичку до ручок не дали.

Записав 1955р. Орест Гижа від Антоиіпи Плеш, 38p., з с. Волиця, повіт Сянік па Лемківщині НУкраїнські народні пісні з Лемківщини. Зібрав Орест Гижа / Заг. ред. С. Грици. – К., 1972. – С. 42. Див. коментар до попередньої пісні “Ой вінку муй, вінку”.

27. Горі ледом, долом ледом

J. = 48

J я

т й

 

 Ґ5–

2=

п–*-–”■-–-Ь–Ь–-










q *

Г

/\ А



0 – рі ле * ”

де –я-

 у–

м, до-л


'

ОМ


J

ле – ДОМ, 0

-j) -fn


)–*–*– й дай – те

4=^=А

же нам де



што

3 ме – ДОМ.

N N • II











:L.p.

 

ж • " ' Ш • 

-Р–Р–pJ

V t " К

J■■ –

Ой дай-те женамсо-лод – ко – го ой та за на-шедоб-ре ело – во.

Горі ледом, долом ледом,

Ой дайте же нам дашто з медом.

Ой дайте же нам солодкого Ой та за наше добре слово.

Записав 1970–71 pp. Я. Бодак від Анни Драгап із с. Розділля на Лемківщині. Співають на початку весілля у домі молодого // Весільні пісні. Кн. 2. – № 268.

28. Курилася дражка, курився гостинец

J = 92 – 94 Moderate

2–г–

s–

-s h m–m–f–”–

і, І і







w m

V (И J У 1 .Ку – ри – л;

 і”-г–і


’ –4

с ф *


J г Ip г p=l

я дражка, ку-рив – ся 9 П т–^ 



roc – ти –

-& –

нец,


1J 1

ЇК

j=H

я ма-


1 Р К N

7і




hJ –P-




–&




ше-ру-вав, як я ма – ше-ру-вав дів-ча – ту по ві – нец.

Записав 1968р. Я. Бодак від Анни Мізік з с. Вапенне на Лемківщині. Співають по дорозі до молодої // Весільні пісні. Кн. 2. – № 325.

198-

1. Курилася дражка, курився гостинец, (2) Як я машерував (2) дівчату по вінець.



2. Як я машерував, отец на мя волав: (2)

- Вернися, мій сину, (2) бо я тя виховав.

3. Вернися, мій сину, вернися, небоже, (2) Бо твоя стара мац (2) робити не може.

29. Ладо! Ладо! Брат сестроньку за стів веде

Moderato

т

Ла – до! Ла



До!

Брат сес-тронь – ку

за стів ве – де,

Р

Ла – до! Ла – до! Ве-ду – чи,



на – у – чи

є.

1. Ладо! Ладо! Брат сестроньку за стів веде,



Ладо! Ладо! Ведучи, ї’ научиє:

2. Ладо! Ладо! Будь, сестронько, розумненька.

Ладо! Ладо! Май свекорця за батенька.

3. Ладо! Ладо! Брат сестроньку за стів веде,

Ладо! Ладо! Ведучи, ї’ научиє:

4. -Ладо! Ладо! Будь, сестронько, розумненька.

Ладо! Ладо! Май свекрошку за матінку

5–8 строфи так само, лиш далі співається май братінька та май сестроньку.

Записано 1913р. в с. Підберезці коло Львова. Співають (ладкають), дівчата, коли дружба подає молодій кінець хустки й веде за стіл, причому гасить хусткою свічку, але зараз і засвічує її // Весільні пісні. Кн. 2. – № 288.

ЗО. Дівит вечір, славний вечір, та рано-рано (Дівич-вечір. Молода сідає на посад)



“Ні.;

І.Ді-вит ве–Х_ *4–S *5–*5–



чір,

CJ


Ф \ 7

іав-ний ве –

Ь–


£Å= –f–•

чір,


та ра – но – ра – но,

rs

6 ■ s k' s ■, , 1



Jl-JL “

г ^ А

1–4

1 JS-0 4

м




Ді – вит ве – чір, слав-ний ве – чір,

та ра – не – сень

ко.

199-


1. Дівит вечір, славний вечір, та рано-рано,

Дівит вечір, славний вечір, та ранесенько.

2. Не так славний, як ізбранний...13

3. На три стіни кам’янії...

4. А на четвертій золотії...

5. Там ластівочка звила гніздечко...

6. З чорного шовку, зеленого льонку...

7. Вивела діток-одноліток...

8. Перше дитятко – молода Марійка...

9. Друге дитятко – молодий Іванко...

10. Рости, сосно, на сто квіток...

11. Усім хлопцям квітки дістались...

12. А Іваночку квітки не стало...

13. Нащо ж йому квітка, як Марійка-дівка, та рано-рано,

Нащо ж йому квітка, як Марійка-дівка, та ранесенько.

Записала у 1980-х pp. Н. А. Погоріла, студентка КДІК, в а Радиванівка Кам’янськогор-иу Черкаської обл. від матері ЄвдокіїВасилівни Погорілої, 1922р. // ., освіта 7 кл.

31. Що субитка да неділька, як один день (Вбирають молоду, розчісують косу)

j~66 Вільно Одна

т

І.Що су – бит-ка да не – діл(і) – ка,



Усі

П\

як о – ди-(ги)н ден[ь].



l=F

w

2–5.За – хво-ра-ла да до-неч – ка



на весь тиждень,

на весь тиж –

 -<х I J

^ ^ е^5=


Fine Одна

ш

г



день..

Гу!


Йу

весь тиж – день.

1. Що субитка да неділ(і)ка, Як оди(ги)н ден[ь].

2. Захворала да донечка На весь тиждень,

На весь тиждень. Гу!

13 Текст наступних строф співається за зразком 1-го куплста.

–200-


3. Йу весь тиждень...

Питалася йу матінки,

Що робити, що робити. Гу!

4. Що робити...

- Ой чи мені, моя мати,

Да й почати, да й почати? Гу!

5. Дай почати...

Ой чи мені русу косу

Розчесати, розчесати? Гу!

Записано експедицією ІМФЕ 1969 р. у с. Понорниця Корейського p-ну Чернігівської обл. Транскрибував А. І. Іваницький. ІМФЕ, ф. 14–10, од. зб. 1143. Надрук.: Весільні пісні. Кн. 1 / Упоряд. М. М. Шубравська, А. І. Іваницький. – К., 1982. – № 391.

Співається, як молоду вбирають до шлюбу і розчісують їй косу. Характерна прикмета весільних наспівів Чернігівщини – розвинена багатоголоса “гуканка”, що виконується потужним звуком з використанням головного регістру.

32. Ой сядь собі, спогадай собі

J = 84 Зажурено, лагідно

/а k _h--,–f 1









n n 




J ft p r Ji

® І.Ой сядь со-бі, спо-га-дай

-Ј–tf–4^–*


со – ■ff–

бі,

Щ 


k–

_ / L

ой сядь


Г

^ Г- 

CO – бі,


P –EsLH

спо-га – дай



p * \V –p ^

8 CO – бі, чи ни



-A 

бу –


/– №

dfb= 40 –

=4–

го ж<


=-l–

їдь


ф–-M

TO – (бі)?



1. Ой сядь собі, спогадай собі, (2)

Чи ни буде чого жаль то(бі)?

2. Суботнього вимиваннячка, (2)

Нидільного вибирання(чка).

3. Щосуботи вимивалася, (2)

Щониділі вибирала(ся).

4. Щониділі вибирался, (2)

Куда ішла – ни питала(ся).

5. Куда ішла – ни питалася, (2)

Звідки прийшла – ни бояла(ся).

6. А типере тре питатися, (2)

Звідки прийти – тре бояти(ся).

Записав у липні 1973 p. А. І. Іваницький в с. Волосівці Летичівського р-ну Хмельницької обл. від Палажки Антонівни Міітін, 58 р.

–201 –


Кінцеві склади у круглих дужках вимовляються як шепіт на видиху. Мелодія цікава з погляду різних можливостей тактування. Крім обраного регулярно-метричного тактування на 2/4, ритміка наспіву може бути нотована на З/4 j j J j J j | J J j, де буде підкреслено метроритмічну пульсацію “на 3”. Ще один варіант тактування – за синтаксичним принципом згідно структури тексту (4+5).

J= 102


33. Під віконцим калинонька

UliJ


Ш

ї

1.ПІД вікон-цим



ка – ли –

нонь


під вікон-цим

ка – ли


нонь – ка,

там сто-я – ла

дів – чи

нонь[ка].

1. Під віконцим калинонька, (2)

Там стояла дівчинонь[ка].

2. Там дівчинонька й стояла, (2) Ро^су косу(йу) чеса[ла].

3. Ро^у косу чесала, (2)

Та й матінки ся й питал [а].

4. Ой матінко ж моя, (2)

Чи буду я все така?

5. Ой будеш, донечко, й будеш, (2) Поки у мене будеш.

6. А як від мене підеш, (2)

То й така вже не будеш.

7. Самі сядут вечеряти, (2)

Тибе будут висилат[и].

8. Іди, донечко, й до броду (2)

По холодную воду.

9. Заким з водою прийшла, (2)

То вечеря вже відійшла.

10. Помила й попратала,14 (2)

Сама сіла й заплака[ла].



14 Тут – поприбирала.

–202-


11. Сіла собі на порозі, (2)

Вечераю дрібні сльо[зи].

12. Якби матінка й те знала, (2)

То б вечероньку присла[ла]

13. Ще й братчиком, сестричкою, ((2)

Місяцьом, зірничкою.

14. Місяцьом, зірничкою, (2)

Молодшою сестричкою.

15. Місяцьом яснесеньким, (2)

Братчиком молодесень[ким].

Записали 14 серпня 1986 p. М. JI. Калетпик та А. І. Іваницький у с. Гнатків Томашпільського p-ну Вінницької обл. від Оляни Степанівни Лук’янчип, 72р., Докії Степанівни Кушнір, 76 р. (сестри), Бери Наумовни Журинської, 74 p., Ганни Антонівни Куцки, 56 p., співачок церковного хору, освіта початкова. Транскрибував А. Іваницький. Другий рядок співається двічі.

34. Ти ж казала, моя нене (брат продає молоду)



-тІча–Ее–

а--- і




4 J

І.Ти ж ка-за – ла,

J) а , _Н J =ї


-А р і d Lf fj* ^

мо – я не – не,

h " 0 m "ф f-'m 0 w


ти ж ка-за – ла,

14 J





J F U E=T F P

–4 d■■■■ J j

мо – я не – не, що не збу – деш – ся ти ме – не.

1. Ти ж казала, моя нене, (2)

Що не збудешся ти мене.

2. А тепера, моя нене, (2)

Забувайся ти ж про мене.

3. Та як маєш мене дати, (2)

Дайте ж мене змалювати.

4. У світлиці на стіноньці, (2)

У сінечках на дверечках.

Записала у 1980-х pp. Н. А. Погоріла, студентка КДІК, в с. Радиванівка Кам ’янського p-ну Черкаської обл. від матері Євдокії Василівни Погорілої, 1922 р. н. Освіта 7 кл.

–203 –

35. Йу садочку дулька на дульці



j = 60 Одна

Усі


1 .Йу са-доч-ку дуль-ка на дуль – ці,

авса-доч-ку дуль-ка на

Ж

І h J> h


9 І 9 $ Р ТІ

йа в І – ван – ка ду – м(и) – ка на

F

Т

ці,



дуль

^ j' /


2.Що І – ван – ко

£

дум[ці].



ду – ма – є – га

да – є,


1. Йу садочку дулька на дульці,

А в садочку дулька на дульці,

Йа в Іванка дум(и)ка на дум[ці].

2. Що Іванко думає-гадає, (2)

Йа Галечка на догад(и) зна[є].

Записав у липні 1973p. А. І. Іваницький у с. Білики Козелецькогоp-ну Чернігівської обл. від групи жінок.

36. А на горі товар, товар, по долині вода

J = 90 Наспівно

Iі і'7 і її? I J fhl' і! ці ) ІЛ1

Ж

1.А на го – рі то – вар, то – вар, по до – ли – ні во – да.



tin J1

T

Ни дай лич – ко ці – лу – ва – ти, дів – чи – но мо – ло – да.



1. А на горі товар, товар, по долині вода.

Ни дай личко цілувати, дівчино молода.

2. Не дай личко цілувати, з розуму сі звести,

Не дай свою росу косу без братів розплести.

3. А в неділю на подвір’ю музики зайграли,

Тогди мою росу косу брати розплітали.

–204-

4. А братчики розплітали, мамка розчисала,



Медом гол’у15 помастили, віночок поклали.

5. А віночок позлочини на головку клали,

Два братчики на подвір’ю коники сідлали.

6. Осідлали йони коні, сиві, як папіри,

Нашу паню молоденьку ведут на подвіри.

7. Але й ведут на поподвір’ї та й до її коня:

- Бувай, мамко, здоровенька, бо я вже не твоя!

8. А я уже не мамчина та й не дідикова16,

[Відбилася родиноньки], шо хустка шовкова.

Записала 3.02.1995 р. О. В. Богданова у с. Верховина Івано-Франківської обл. від К. М. Остафійчук, 6 7 р., та П. Ю. Хлібунової, 65 р. Транскрибував А. І. Іваницький.

37. В зеленій ліщині є три конюшині

Moderato





S-S--







і”–

•–




ft M m "










%-J JJ

ф













-<L-




m M

) d

-0 

'0–


І.Взе-ле-ній лі – щи – ні є три ко-ню-ши-ні, на-став сум-ний ве – чір

^ “L “Ц (5-р j й Г Г р р N – Э

мо – ло – дійдів-чи-ні, на-став сум-ний ве – чір мо – ло – дій дів – чи – ні.

1. В зеленій ліщині є три конюшині,

Настав сумний вечір молодій дівчині.17

2. Дівчино, дівчино, що сі наробила,

Що свого віночка довше не носила?

3. Як мала-сь носити, коли ми не дали:

За мною ходили, мене підмовляли.

4. Було сі купити за гроша шпильочок,

Було б причепити рутяний віночок.

5. Подивись, дівчино, на високу вежу,

Там вже твій віночок на престолі лежить.

6. В зелененькім гаю три пташки співають,

Там же твій віночок ангели тримають.

7. Було б не копати під порогом ями,

Було б ся не брати від тата, від мами.

15 Задля збереження форми й ритму співаки на Гуцульщині часто вдаються до своєрідної елізії-вилучення “зайвого” складу. В даному разі у слові голову вилучено склад –ов-.

16 Дідик – тато, батько.

17 Парні рядки співаються двічі.

–205-


8. Було б не рубати зеленой ліщини,

Було б ся не брати молодой дівчини.

9. Було б не рубати зеленого дуба,

Було б ся не брати, коли й ти не люба.

Записали 1940p. І. Волошин та В. Стеценко в с. Воля-Висоцька Жовківського р-пу Львівської обл. від Катерини Михайлівни Беднарської, 20 р. ПВесільні пісні. Кн. 2. – № 780.

38. Росло, росло клен-дере(йе)во

J = 72

Одна Усі


І.Рос – ло, рос-ло клен - де - ре- (йе) - во,

гал-лє гнеть-ся. 2.з под руж- - ка - ми

1. Росло, росло клен-дере(йе)во, галлє гнеться.

2. Ой(і) Галєчка з подружками розстається.

Записав 16.07.1973p. А. І. Іваницький в с. Білики Козелецькогоp-ну Чернігівської обл. від жінок 3-ї ланки колгоспу XX партз ’їзду. Виводить (гласить) Фепя Степанівна Іллюша, середнього віку.

39. Зашуміла буковинка, єк ші розвевала

J к 84 Parlando

~Alzg~S




|..f> } 1

h > і

1.3а – шу – мі – ла

h,\> і' ^ |J–q



і^р Р

бу – ко – вин – ка,

^^^–


Ір ГР р 1

єк ші роз – ве –

->|–'і–s=-s 


[) * і

ва – ла.


isy S V-: ]

fl 9 М-Г11

За – пла – ка – ла д



-рР Н

ів – чи – ноч – ка,



V V V V 1

:к ші від – да – і



7 Р 11

їа – ла.


1. Зашуміла буковинка, єк ші розвевала.

Заплакала дівчинонька, єк ші віддавала.

–206-

2. Ой ни шуми, буковинко, та й ни розвивай си.



Ни плач, ни плач, дівчиночко, та й ни віддавай си.

3. Чему ж би я ни шуміла, така зелененька?

Чему ж би я ни плакала, така молоденька?

4. Чему ж би я ни шуміла, коли вожа прийшла?

Чему ж би я ни плакала, єк від мамки їшла?

5. Заплакала дівчиночка в перший понеділок,

Єк поклали на головку хрищатий барвінок.

6. Заплакала дівчиночка [у другий] вівторок,

Єк упало на головку [клопотів із] сорок.

7. Заплакала дівчиночка [у третю середу],

Ударила [лиха доля] у личко спереду.

Записала 3.02.1995 р. О. В. Богданова у с. Верховина Івано-Франківської обл. від К. М. Остафійчук, 67 р., та П. Ю. Хлібунової, 65 р. Транскрибував А. І. Іваницький.

На Гуцульщині більша частина пісень, як необрядових, так і обрядових, створюється й виконується у коломийковій формі, в тому числі й весільні.

40. Ой де сі діла, де сі поділа

J = 78

JlfcT j ^ –У О У



І.Ой де сі ді – ла, де сі по – ді – ла мо-ло-день-ко-ї

^=й




г~*–

-jv




V-

S-







ч-
















V-

1–Кп







неї

ir J

ІЬК£


1,

* J

ОЙ Д€


–Ф

; сі


ді

Л£

і,

де

Ш

: сі


по

ті

д


ла

М(

–ф

Э-ЛС


 –

)-ДЄІ


1 г4

–w 0

ІЬ-КО-Ї


і1

і11

нень – ка.



1. Ой де си діла, де сі поділа молоденької ненька? (2)

2. А й шо не увійде, іііо не приступе до нової світлисці,

Ой шо не увійде, шо не приступе до нової світлисці?

3. Шо не викупе, шо не викупе віиночок від жоночок? (2)

Записав 10.07.1984 p. А. І. Іваницький у с. Чорнятин Городенківського рну Івано-Франківської обл. (Покуття) від Олени Михайлівни Боднарчук, 74 p., освіта 2 кл.

Співають, як мама викупляє вінок від жінок, активно, міцним звуком (але не чисто грудним, а мішаного резонування). Виконується тричі. За звукорядом міксолідійський мажор. Але структуру ладу утворює змінність опор фа – ре – до, навколо яких групуються поспівки.

–207-

41. Гей, укруг ліска, гей, укруг ліска



Moderato

Coro


ш

W

ви – ця



І.Гей, у-круг лі-ска, гей, у-круг ліс-ка зе-ле – на-я тра

ш

5 Ji гіг Ji



гЗ-

Штн

Гей, у-круг ліс-ка, гей, у – круг ліс-ка зе – ле – на-я тра – ви – ця.

1. Гей, укруг ліска, гей, укруг ліска зеленая травиця. (2)

2. Гей, серед ліса, гей, серед ліса студеная криниця. (2)

3. Ой там староста, ой там староста коником виграває. (2)

4. Єму свашечка, єму свашечка водиці досипає. (2)

5. А він свашечку, а він свашечку з собою підмовляє. (2)

Записано 1953 р. експедицією ІМФЕ в с. Рожнів Кутського р-пу Станіславськоїобл. від мішаного гурту НВесільні пісні. Кн. 2. – № 1040.

42. П’ятнонька – зачинайнонька

Allegro

Жіночий хор



Жіночий хор Г\

П’ят-нонь-ка – за-чи-най-нонь – ка, су-бо-тонь-како-ро-вай-нонь – ка,

Щирій в:р ^W-Лгр-щ-p-rr –”в –”

BEES


не-ді-ленька – звін-чаи мо-ся, по-неді-локза-вии-мо-ся, а ві-вто-рок-

ҐТ\ Г\


£

іі'-р-р-ІР р р р р ІР^^

ш

т

ве-се-лим-ся, авсе-редубоч-кимий-мо, авчет-вер-го – ріл-купий-мо,



molto rit. ҐТ\ ҐТ\

ап ят-нонь – капо-піст-нонь-ка, час вже нам до-до-монь – ку.

Записно 1914р. у с. Мікуліпе на Холмщині. “В п’ятницю вечером до хати нареченого й нареченої сходяться замужні жінки. Коли зачинають готовити все потрібне

208 –


для печіння коровая, співають”.

Пісня належить до поширеного в різних жанрах українського фольклору “тижневика”: сюжет пісні становлять події, розписані за днями тижня.

ВЕСІЛЬНІ ПРИТАНЦІВКИ, ПРИСПІВКИ, ВІВАТИ

43. Дай-но, мамко, по одній

(при вінку)

1)

2)



Є

Дайно, мам – ко, no

од – ши, по ве – ли – кш, по пов

нш,


А вар. 1) 2)

ягі' –

по ве – ли – кій, по'––' ПОВ – НІЙ. ПО ОД – ній по ве -

Записали 23–24 липня 1940 р. П. Майборода і М. Ісірович у с. Криворівня Жаб’євського p-ну Станіславської обл. від Андрія Герасимовича Плитки, 28 р.

Співають, коли шиють вінок, а мати його викупляє ПВесільні пісні. Кн. 2 / Упоряд. М. М. Шубравська, Н. А. Бучель. – К., 1982. – № 99.

44. Ой дєдику-серце

J = 132 Росо parlando

£

ш



£

Ой дє-дику – сер – це, ви-ку-пи де – рев – це, чи за ріб, чи за два, V Росо legato

чи за чашу вина. Ой го – я, го – я, гой,



чи за ча-

шу-вина.


Ой дєдику-серце, Викупи деревце,

Чи за ріб, чи за два, Чи за чашу вина.

Записав 10.07.1984p. А. І. Іваницький в с. Чернятин Городенківського p-ну Івано-Франківської обл. від Олени Михайлівни Боднарчук, 74p., освіта 2 кл. Співають, коли тато викупляє весільне деревце. Під час співу стукають деревцем по столу, а

–209-


дехто плеще в долоні або тупає ногами в ритмі J J | J J протягом усього співу, який тричі повторюється. Основний текст трохи скандується, а приспів виконується ближче до legato.

45. Ой гусаче білокрилий

[Allegretto]

І.Ой гу-саче бі-локри-лий,

а ти, друж – ко,

чор – но – бри – вий.

Старша дружка:

1. Ой гусаче білокрилий,

А ти, дружко, чорнобривий.

2. Ой я цего сім рік ждала,

Щоби-м з дружков танцювала.

Молодша дружка'.

3. Ой гусаче білокрилий,

Ти, старосто, чорнобривий,

4. Ой я цего сім рік ждала,

Би-м з старостов танцювала.

Записав Оскар Кольберґ наприкінці XIX ст. у с. Іспас під Коломиєю // Весільні пісні. Кн. 2. – № 556. Виконують старша і молодша дружки після шлюбу в молодої, як староста і дружба “скуповують” обох дружок, тобто дають їм по кілька шостаків.

46. На городі ялівець, рута зелиненька (пританцівки на весіллі)

J= 120

 г т; 



Л4-












s–



<













 ф

1







L J

* J

-J *

 Ф




І.На

го – ро – ді я – лі – ведь, ру – та зе – ли – нень – ка.






 

^–

\–



'S 

\ к










F К 1
















-–J

 ф




r-

 Ф




ф




J




–•










Ой

дав ме – ні Гос-подь зя –тя, – доч – ка мо – ло-день – ка.

1. На городі ялівець, рута зелиненька.

Ой дав мені Господь зятя, – дочка молоденька. (2)

2. Ой піду я до зятя та й зятя просити:

“Пусти мені, зятю, дочки шмаття помочити!” (2)

–210-

3. А зять мені відказав, шо не маєш права:



Тоді твоя дочка була, як ти годувала! (2)

Записав у липні 1973p. А. І. Іваницький в с. Літків Бережанського p-ну Хмельницької обл. від Євгенії Антонівни Малинової, 60 р.

47. Дай же, Боже, пити, добрий розум мати




–к-













 

S–

\–










1






і

S–[–

–1–




=2=ї

і



* *

-J-Ш

–ф

1

–ф


)

ч







-–ф

–4

ф

L-* ф




ш




1. Дай же, Бо-же, пи-ти, доб-рийро-зум ма – ти, ше-бивсва-та за сто-лом







1-

5F=V"I

k у

s–^ 1









k–k–1

*

–"Ч-

(ffr V J * J J м




V-*

–aN




P-J–J













)

О 7"

пе-ре-но-чува – ти. 2.Ше – би в сва-та за сто-лом пе – ре-но-чу-ва – ти.

=fF- N ft

Е

J-i J' ^ 1 J1 і і



шоб на лав – ці ляг – ти спа – ти, а з-під лав – ки вста – ти.

1. Дай же, Боже, пити, добрий розум мати,



Шеби в свата за столом переночувати. (2)

2. Шеби в свата за столом переночувати,

Шоб на лавці лягти спати, а з-під лавки встати.

Записав у липні 1973p. А. І. Іваницький в с. Літків Бережанського р-пу Хмельницької обл. від Євгенії Антонівни Малинової, 60 р.

Співають до чарки, з вільними рухами.

48. Сваню моя, сваню моя

J = 120

-/Ь§–1

 

'і –


S – J

S––








S -Ь 













 ф

ф

 ф

 J 

Каталог: Umf www -> books -> hresto


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   47


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка