Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури І мистецтв I-IV рівнів акредитації Київ 2008 (477)(075. 8)



Сторінка12/47
Дата конвертації05.05.2016
Розмір3.9 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   47

2. Посіяла льон, льон при зеленій діброві –

Й нихай зародицца да для меї чорнобровоі.

3. Посіяла льон, льон при глибокій криниці – Нихай зародицца да для меї й одиниці.

4. Посіяла льон, льон при холодниї роси – Й нихай зародицца да для меї жовтокоси.

Записано у червні 1988р. в с. Сварицевичі Дубровицького p-ну Рівненської обл. від Т. П. Чудинович, Т. В. Місюри, В. В. Зіль, Т. П. Галушко // Календарно-обрядові пісні Рівненщини / Упоряд. В. Ковальчук. – Рівне, 1994. – С. 36.

129 –


Літнє сонцестояння та обрядовість: Купайло, Собітка, Петрівка

КУПАЙЛО


Зимове сонцестояння (колядки та щедрівки), весняне рівнодення (веснянки, гаївки) і літнє сонцестояння (Купайло) – три головні віхи сонячного циклу і пов’язаної з ними сакральної обрядовості. Між ними існує причинно-наслідковий зв’язок: узимку створюється магічно-заговірна основа майбутнього відтворення у рослинному й тваринному світі; весною закладається його матеріальна база (сівба, розквіт природи); літнє сонцестояння замикає цикл і відкриває початок літньої сільськогосподарської праці. У зв’язку з прийняттям християнства було порушено зосередження обрядовості навколо трьох основних солярних центрів: зимового сонцестояння, весняного рівнодення, літнього сонцестояння.

Від неолітичних вірувань збереглися живі документальні свідчення зв’язків між фазами сонячного циклу: це наспіви. Священні тексти втрачено, мелодії за тисячі років змінилися, алеритмоформа неолітичних сакральних наспівів дійшла до наших днів. Для історичних та етногенетичних досліджень саме обрядові наспіви мають цінність, співмірну з археологічними матеріальними знахідками.

Від неоліту і до пізнього середньовіччя (XIV-XV ст.) центральним святом дохристиянської обрядовості був день літнього сонцестояння. Свята відбувалися на Лисих горах (на узвишшях, попередньо очищених від рослинності). У дійствах брало участь до кількох тисяч осіб. Головний волхв звертався до богів неба й сонця (див. пісню № 1 “Де купався Іван, доведеться й нам”, нотний приклад, 2 перші такти Solo), громада стверджувала згоду колективним покликом (такти 3–4, Coro).

У формі типових купальських пісень “обрамленого типу” збереглися ознаки респонсії: волхв – громада. Аналог цього ритуального діалогізму, який має доцивілізаційне коріння, бачимо засвоєним у християнському богослужінні (священик або диякон –► церковний хор).

Під тиском християнства та через відставання православного календаря від календаря астрономічного купальські свята змістилися на два тижні. Зараз вони святкуються 7 липня за новим літочисленням і нашарувалися на день Івана Хрестителя. Тоді ж до язичницького Купала приєдналося християнське ім’я Іван.

Магія ритуальних звертань до сонця й неба втратила у пізньому середньовіччі зв’язки із старою вірою, купальські свята перетворилися на молодіжні розваги. Відповідно язичницькі сакрально-обрядові формули текстів були заміщені гумористично-грайливою молодіжною тематикою.

130-

1. Де купався Іван, доведеться й нам



J = 54 Solo

Coro


.QJ-}■ JjJ.Jg I

І.Де ку-пався I-ван, до-ве-дється й нам. І – ва – не, Ивашеч[ку]! Solo .

т

*

Ш



га

ШТ

2–10.1ва – не,



Ивашеч – ку Coro

росо ассе – le – ran – do

Че-рез на – ше се-ло

І>. Ь :'"'ь І г-""' ' vl "

піч ве

зе – но. І – ва – не,



Ива шеч[ку]!

1. Де купався Іван,

Доведеться й нам.

Приспів: Іване, Йвашеч[ку]!

2. Заспів: Іване, Йвашечку!

Через наше село

Піч везено.

Приспів: Іване, Йвашеч[ку]!'

3. Ой у тій печі Три деркачі.

4. Що той перший деркач – То ж [Яким]-солдат.2

5. А той другий деркач – То ж молод [Степанчик].

6. А той третій деркач – То ж [Михайло]-ткач.

7. Поза садом, садом Три липочки рядом.

8. Що первая липка – То ж [Галочка]-дівка.

9. А другая липка –

То ж [Насточка]-квітка.

10. А третяя липка – То ж [Маруся]-зірка.

1 Далі подається основний текст без заспіву й приспіву, які повторюються у 3 – 10 строфах за зразком 2-го куплету.

2 Імена вставляють за ситуацією, кепкуючи з парубків. Так само обирають імена дівчат, що ведуть танок.

131 –


Записав у 1959 р. О. А. Правдюк в с. Сулимівка Баришівського р-ну Київської обл. від Приходько Галини Василівни і Гордієнко Наталі Корніївни, пенсійного віку. // Фонди ІМФЕ, 14–10/694. Транскрибував А. І. Іваницький.

За часів язичництва волхв, звертаючись до богів, виголошував магічну формулу (прохання, вимогу), община посилювала її колективним кличем-приспівом “Іване, Йвашечку!” (чи “На Йвана Купайла!”).

Після християнізації Руси-України значення магічної респонсії (перегуків волхвів з общиною) втратилося. Колишні ритуальні звертання волхвів були поступово замінені побутово-ігровим змістом. Купальські пісні й свята перетворилися на молодіжні розваги.

Язичницька ритуальна праоснова збереглася у строфовій формі: заспів (3) – магічна формула волхва (А) – колективно-сугестивний поклик-приспів (П) “Іване, Йвашечку!” Ця найтиповіша купальська пісенна форма АП ||: З АП :||, отже, виникла з обрядової ситуації, вона дозволяє реконструювати перебіг купальського дійства III–II тис. до н. е. –1 тис. н. е.

2. На Івана, на Купайла

Не поспішаючії

fз>jjT"р-ір р-c>f –іі= Гщ

1 .На І – ва – на, на Ку- пай - ла! Час то - бі, вер - бо,

Час то – бі, І – ва – не,

р-ft=p 'r.~J J :ll ^ ^ f ,.f –Ip F ^ –4= -j

ро – ви – ти – ся, На і – ва - на, на Ку-пай – ла!

о же – ни – ти – ся.

1. На Івана, на Купайла!

Час тобі, вербо, розвитися,

Час тобі, Іване, оженитися.

На Івана, на Купайла!

2. На Івана, на Купайла!

Ой ще не час, ой ще не пора,

Бо ще моя дівчина молода.

На Івана, на Купайла!

3. На Івана, на Купайла!

Та нехай до літа, до Івана,

Щоб моя дівчина та й погуляла. На Івана, на Купайла!

4. На Івана, на Купайла!

Щоб моя дівчина та й погуляла, Щоб моя дівчина підросла.

На Івана, на Купайла!

132-

і

Записав у 1970-mi pp. А. Ф. Завалыиок в с. Слобода-Яришівська Могилів-Подільського p-ну Вінницької обл. від Марії Руденко.



Купальська так званого обрамленого типу. Починається із заспіву “На Івана, на Купайла!”, він же після кожної наступної строфи виконує роль приспіву.

3. Щиплено вино в неділю рано

J = 80

^ V ґ1 1 / ^ г1



Щип-ле-но ви-но вне-ді-лю pa-но, вне-ді-лю ра-нень – ко,

4 jiv’fjyyv 1 ^ fJ11

за мо-ремда-леко. І.ІЦо пер-ша на-гідкаПо-лєч-ка, як квіт-ка.

Заспів: Щиплено вино в неділю рано,

В неділю раненько, за морем далеко.

1. Що перша нагідка – Полечка як квітка.

Приспів: Щиплено вино в неділю рано,

В неділю раненько, за морем далеко.3

2. Що друга нагідка – Ірочка, як квітка.

3. А третя нагідка – Светочка, як квітка.

4. Що сьо’дні Купала, а завтра Івана.

5. Купався Іван та й у воду упав.

6. Купався Іван, доведеться і нам.

Записала 1986 р. Л. І. Новикова в с. Колонтаїв Краспокутського p-ну Харківської обл. від Н. С. Овечки, 66 р., та М. Ф. Овечки, 64 p. IIНовикова Л. 1. Пісні Слобідської України. – Харків, 2006. – С. 77.

Пісня, як і попередня, належить до обрамленого типу. Заспів і приспів тотожні.

4. Стріль-вода як линула

j = m

І ї М'і pV'/V'1 Ші'] ffl ft Пш



Стріль – во-да як ли-ну-ла, а намо-рі хвиля би-ла, надо-ли-ні роз-си-па-ла,

133 –


4ЧЧЧЧ'’/' / f li' І ї P Ії і’ і і'1

як ли – ну – ла, а на мо – рі хви – ля би - ла, на до – ли – ні

і' і' “Г1 у і! і { г1 І

роз си па – ла, на Ива на Ку - пай - ла!

Заспів: Стріль-вода як линула,

А на морі хвиля била,

На долині розсипала,

На Йвана Купайла!

Приспів: Стріль-вода як линула,

А на морі хвиля била,

На долині розсипала,

На Йвана Купайла!

Записала 1983 р. Л. І. Новикова в с. Довгалівка Бакалійського p-ну Харківської обл. від Є. Т. Скубепко, 69р. // Новикова Л. І. Пісні Слобідської України. – С. 80.

Автором “Хрестоматії-” уніфіковано тактові розміри у заспіві-приспіві. Обидва голоси, певно, були наспівані одним виконавцем. Пісня – варіант обрамленого типу з розгорненим приспівом. Було наспівано лише один рядок основного тексту – “Як купався Іван, та й у воду впав”. Про його зміст та будову повного пісенного тексту можна скласти уявлення з двох наступних варіантів купальських пісень.

5. Да купався Йван, да й у воду впав

Фг=

W

W

ш 




jШ Ш

0–Р–







• и* ^

Г–W' 

 




N

Да


N

су-п


ав – с

t=M

ж Йван,


да йу і

L Г 

ю – ду впав.






И=І

Ку –1


н Г 7

іа – ла


Г- ГJ

на Йвана.



 £ 

1. Да купався Іван, да й у воду впав.

Купала на Йвана.4

2. Да купався Гриць, да й воду тиць.

3. Да купався Клим, да й у воду вплив.

4. Чий же то льон да не виполотий?

5. Да то дівка Прісечка да не виполола.

6. Да за чим вона да не виполола?

7. Да за тим, да за сім, да за сном товстим.

8. Да за сном товстим, за Хведорком молодим.

4 Приспів “Купала на Йвана” повторюється після кожного рядка.

134-


Записали у 1913 р. Ф. Коломийчепко (текст) та В. М. Лященко (мелодію) в с. Прохори Борзенського пов. Чернігівської губ. від Марії Коломийченкової, 56 p., неграмотної. Пісня середини 1880-хроків, часу дівування співачки П Матеріяш до української етнольоґії НТШ ім. Шевченка у Львові. Т. XVIII. – Л., 1918. – С. 139. Поширена форма купальських, в основі складочислення структура (4+4) з приспівом, який має кілька відмін. В даному разі це форма приспіву (3+3).

6. Іван купавсь та й нам придавсь

J = 80

1.1 - ван ку - павсь та й нам при - давсь.



$ $ г1 (/' (/’ / / V’ ^ г1 ^ V'

На І – ва на Ку – па – ла! На І – ва на Ку – па – ла!

1. Іван купавсь та й нам придавсь.

Приспів: На Івана Купала!5 (2)

2. В садочку гуляли, цвіточки збирали.

3. Цвіточки збирали, віночки в’язали.

4. Віночки в’язали, на воду кидали.

5. На воду кидали, вогні зажигали.

6. Вогні зажигали, з святом поздравляли.

Записала 1982р. Л. І. Новикова в с. Шарівка Валківського p-ну Харківської обл. від Т. П. Мииак, 67р. // Новикова Л. І. Пісні Слобідської України. – С. 71. Структура (4+4) із приспівом (7+7).

7. Ой у гаї рубайниця

J = 96 Одна Усі

купа – ла – ся.

5 Приспів після кожного рядка.

135 –


1. Ой у гаї рубайниця,

Там зозуленька купається.

2. Вийшла на берег сушитися,

Стала Маруся журитися.

3. Стала Маруся журитися Та на ворота хилитися.

4. Я на Купайла не гуляла,

Бо мене мати не пускала.

Записав у липні 1973 р. А. І. Іваницький у с. Дорогобуж Гощанського р-ну Рівненської обл. від жінок ланки Степанчук Анастасії Никифорівни.

Пісня належить до варіантної групи, спорідненої із “Маланками”. Насамперед це проступає у третній ритмізації. Структура (4+1 + 4)2, де також проступає характерне для “Маланок” збільшення числа складів на один у першому 4-складовому сегменті.

8. Ой вийдіть, вийдіть, молодиці

Помірно швидко

Одна Усі ^

І.Ой ви-йдіть, ви – йдіть, мо-ло – ди-ці, бо хо – че дів – ча Купай-ли-ці.

1. Ой вийдіть, вийдіть, молодиці,

Бо хоче дівча Купайлиці.

2. Ой не вийду, не покажуся,

Бо я лихого мужа боюсь.

3. Бо я лихого мужа маю,

Та й буде бити, добре знаю.

4. Та й буде бити, що й лаяти,

Дівкам гилєчко розламати.

5. Бо те гилєчко з верби, з верби,

А я сказала: “Прийди, прийди!”

6. Бо як не прийдеш на Купайла,

То вийде з тебе душа й пара.

7. Йа в Комарові дощі ідуть,

А у Селищах річки бринуть.

8. Ой бринуть вони бринівкою,

Аж до Надії за дівкою.

9. А та Надія лиха була,

Прогнала зятя кийком з двора.

10. Ой кийком, кийком, ломакою,

Ще й нацькували собакою.

136-


11. Іди, зятю, з двора, з двора, У мене дівка іще мала.

Записав у 1982 р. А. Ф. Завалыиок у с. Селище Тиврівського p-ну Вінницької обл. від гурту жінок 50–65років. Структура маланкового типу (4 +4)2.

9. Ой на ївана на Купайла

} = 120 Лагідно

1–2.Ой на І – вана на Ку – пай-ла, там ла – стівоч – ка

1. Ой на ївана на Ку° пайла,

Там ластівочка купалася.

2. На біріжечку сушилася,

Дівка Галюня журилася:

3. “Я ше рушничків ни попряала, Йа вже ївася сподобала”.

Записав у липні 1973 p. А. І. Іваницький в с. Волосівці Летичівського р-иу Хмельницької обл. від Палажки Митін, 58 р. Зразок особливий тим, що співачка перші дві строфи виконувала вільніше, удовжуючи у 1 і 3 сегментах четверту складоноту, у 2 та 4 – другу. А в 3-й строфі спростила метроритм до типової тридольності, характерної для цього типу купальських та маланкових наспівів. Пунктирні тактові риски вжито для підкреслення вказаних особливостей співу. Можна вбачати тенденцію: спершу співу сольної версії, а потім, з появою тридольного пульсу, – перехід на стилістику гуртового виконання. Структура маланкового типу.

10. Ой на ївана на Купайла

^=180

І.Ой на І – ва-на на Ку-пай-ла, там лас-ті – воч-ка ку



па – ла-ся.

137-


1. Ой на ївана на Купайла,

Там ластівочка купалася.

2. На берижечку сушилася,

Дівка Маруся журилася.

3. Йа ше рушничків ни напрала,

Йа вже Васюню сподобала.

4. Іди, Васюню, хучій, хучій,

Пиче Маруся коржі, коржі.

5. Ой які коржі? – Ричанії!

На твою душу звичайниї.

6. Ой які коржі? – Пшинишниї!

- На мою душу вилишниї!

Записав у липні 1973 p. А. І. Іваницький в с. Меджибіж Летичівського р-ну Хмельницької обл. від Параски Йосипівни Калакай, 70 р. Структура маланкового типу.

11. Йа(к) на ївана на Купайла

J. = 48

1 .Йа(к) на І



на Ку

пай – ла


т

вий – шла Га – лю

ня гар - но вбра - на.

1. Йа(к) на ївана на Купайла Вийшла Галюня гарно вбрана.

2. На нюю хлопці зглядаються,

При°віитатися стидаються.

3. їден Петрусьо не встидався,

Взяв за рученьку, при°ві“тався.

Записав у липні 1973p. А. І. Іваницький в с. Літків Бережанського p-ну Хмельницької обл. від Євгенії Антонівни Малинової, 60 р. Структура маланкового типу. Наспів відзначається тим, що створений у хроматизованому плагальному ладу.

J = 84


12. Ой на ринку, на риночку, й на борку

І.Ой на


V

рин


ку, на ри-ноч – 138-

ку, й на бор

ку,

і

1. Ой на ринку, на риночку, й на борку,



Там висіла колисочка (и) на шнур[ку].

2. А у теї колисочки Валюня лежит,

Аж там її троє браття ї(й) колиш[уть].

3. Колишіте мене, браття, високо,

Шоби мені було видно (і) далек[о].

Записав у липні 1973 p. А. І. Іваницький від Євгенії Антонівни Малинової, 60 p., із с. Літків Бережанського p-ну Хмельницької області. Про пісню вона сказала: “Це купайлівська, а то шо ж!” Пісня виявилася трохи призабутою (окремі, не принципові похибки у наспіві, неповний текст). Але і в такому вигляді вона має цінність, оскільки репрезентує не надто поширений тип купальських і старовинну манеру виконання та імпровізації. Структура (4+4+3) ритмізується J J J j Jj J J j J J J у типовому “жнивному” варіанті.

СОБІТКОВІ ПІСНІ

На думку російського етнографа Б. Рибакова6, слова “купало” та “собітка” походять від давньослов’янських назв єднання громади та спільного виконання обрядів і язичницьких магічних відправ. Ці відправи проводилися в день літнього сонцестояння на капищах (святилищах) і відбувалися купно, со-бытно, – тобто, разом. Вірогідно, саме у лемків і західних слов’ян прижився другий синонім назви купальських свят, тому вони і звуться собітками.

13. На святого Яна собітку палиме

Помірно


р J^~rір р р і’J1 J. iJ’J'J'pr 1^ –Ml

І.На свя-то-го Я-на со-біт-ку па-ли-ме, ой Я-не,Я-не, свя-тий Я – не!

1. На святого Яна собітку палиме,

Ой Яне, Яне, святий Яне!7

2. А палиме ми єй з троякого зіля.

3. Єдно зіля маме – то Божеє древко.



6 Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. – М., 1981. – С. 294–295.

7 Приспів “Ой Янс, Яне, святий Янс!” далі співається після кожного рядка.

139-


4. Друге зіля маме – то біла лелія.

5. Трете зіля маме – то кіньская м’ята.

6. Аз Божого древка – Христу-пану пірка.

7. Аз білой лелиї-Панєнці Мариї.

8. А кіньская м’ята – парібкам на свята.

Записано 1940–43pp. в с. Висова повіту Горлиці на Лемківщині від Марії Макара, 41 р. ІІПісні з Лемківщини. Зібрав Орест Гижа / Заг. ред. С. Грици. – К.. – С. 28–29. Структура (6+6) з приспівом (5+4).

14. Ой на Яна, на Янонька

Помірно





у-

s–




і . .

–ш

р ш ш 

І.Ой н

Ф$>\ ь _h >



*

і я s–


–1

Е


а, на Я – нонь – ка

* : .ЕЬф

ой на 5


Ьф

Ін ”


)–

а,

–t



1

н

е–



г Р Г

а Я – нонь-ка

-0 5–| ]


(<ТГ Р–*–J–J

 Ф

1







-U–







£■ Ð J J

го – рі – ла нам со-бі – тонь – ка, го – рі – ла нам со – бі – тонь-ка.

1. Ой на Яна, на Янонька,8 Горіла нам собітонька.

2. Як горіла, так палала,

Аж ся челяд чудувала.

3. Як горіла так загасла,

Стоїт при ній челяд красна.

Записано 1955 р. в с. Волиця повіту Сянік на Лемківщині від Антоніни Плеиі, 38р. // Пісні з Лемківщини. Зібрав Орест Гижа / Заг. ред. С. Грици. – К., 1972. – С. 29–30. Структура (4+4). Цікава тим, що 2-й сегмент ритмізується у подвійному ритмічному збільшенні (аугментація).

ПЕТРІВКА

Пісні, що виконуються 12 липня (на Петра й Павла), тисячу років тому належали до купальського обряду. Про це свідчать споріднені музичні типи, що обслуговують як Купайло, так і Петрівку. Ще кілька десятиліть тому хлопці й дівчата перед Петрівкою цілу ніч гуляли, водили танки, а ранком на пагорбах зустрічали сонце. Схід сонця вигравав незвичайними барвами. Вважалося: той, хто першим побачить сонце, матиме щасливу долю.

8 Кожен рядок співається двічі.

140 – І


і

І

Ритмоструктура та форма петрівчаних пісень так само, як і купальських, але ще виразніше тяжіє до маланкових та особливо жнивних типів. Отже, у Петрівках простежуємо підтвердження дії сакрального містка між зимовим та літнім сонцестояннями та бачимо “матеріалізацію” магічних побажань зимового сонцестояння у жнивах, косовиці та, врешті, – у збіжжі.



15. Летіла зіронька, летіла

Помірно


■у

4 _fr _h'~

Ш

¥

Jle – ті – ла зі – ронь – ка,



ле – ті – ла,

за ко – го ти, Ва – рунь – ко,

ті – ла?

1. Летіла зіронька, летіла,

За кого ти, Варунько, хотіла?

2. За того, дівчата, за того,

За того Ригорка молодого.

3. За того Ригорка молодого,

Що пристало серденько до нього.

4. Не так серденько, як я сама,

Ще й на паперу списана.

5. Ще й на паперу, на листу,

На тонкім білим серпанку.

6. На тонкім білим серпанку, Ходить Ригорцьо, як той пан.

7. Ходить Ригорцьо, як той пан, – Сховай Варуню під жупан.

Записав у 1973 р. А. Ф. Завальнюк в с. Свитинці Погребищенського р-пу Вінницької обл. від Палажки Грузь, 65 р. __

Складочислова структура (6 + 3)2 ритмізується як J J J J J J | J J J (див. далі варіанти).

Не поспішаючи

Одна

16. Ой ходила та Маруся по полю



Усі

ПО по


1

ї

І.Ой хо – ди – ла та Ма – ру – ся



лю,

 tzhllO t ^7 ^

ви – би – pa – ла пше-ни-чень – ку з ко- ко - лю.

1. Ой ходила та Маруся по полю,

Вибирала пшениченьку з коколю.

2. Ой їхав той пан Іван, шапку зняв:

- Боже тобі, Маруся, помагай!

3. Боже тобі, Маруся, помагай,

Буде з цієї пшениченьки коровай.


Каталог: Umf www -> books -> hresto


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   47


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка