Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів



Скачати 18.13 Mb.
Сторінка171/188
Дата конвертації16.08.2021
Розмір18.13 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   167   168   169   170   171   172   173   174   ...   188
Пахвова ділянка (regio axillaris)

Обмежована: попереду – нижній край m. pectoralis major; позаду – нижній край m. latissimus dorsi; досередини – умовна лінія, яка з`єднує ці м`язи на грудній клітці; назовні – лінія, яка з`єднує ці м`язи на плечі.

Шкіра тонка, покрита волоссям, містить потові та сальні залози, запалення яких має назву гідраденіт. Підшкірна клітковина щільно зростається з власною фасцією. У підшкірній клітковині проходять:

1) n. cutaneus brachii medialis;

2) nn. intercostobrachiales.

Під власною фасцією розташована cavum axillare (Мал.10).

Передня стінка cavum axillare утворена m. pectoralis major et minor. Задня – m. subscapularis, m. latissimus dorsi та m. teres major.

Присередня – бічна поверхня грудної клітки, яка покривається m. serratus anterior.



Бічна – присередня поверхня плечової кістки та m. coracobrachialis і caput breve m. bicipitis brachii, що її покривають.

На передню стінку пахвової ямки проектуються три трикутники: trigonum clavipectorale; trigonum pectorale та trigonum subpectorale.

На задній стінці cavum axillare є отвори: foramen quadrilaterum і foramen trilaterum. Через ці отвори проходять судини та нерви. Вони можуть служити шляхами поширення гнійних напливів при флегмонах пахвової западини.

Чотиристоронній отвір обмежований: вгорі – m. subscapularis та m. teres minor; внизу – m. teres major; збоку – хірургічною шийкою плечової кістки; досередини – caput longum m. tricipitis brahii.

Через цей отвір із пахвової порожнини в дельтоподібну ділянку проникають a. circumflexa humeri posterior та n. axillaris. Останній щільно прилягає до плечової кістки та може пошкоджуватися при переломах її хірургічної шийки.

Foramen trilaterum розташований досередини. Його обмежовують: зверху – m. subscapularis та m. teres minor; назовні – caput longum m. tricipitis brachii; знизу – m. teres major.

Через цей отвір проходить a. circumflexa scapulae.

Пахвова порожнина містить судинно-нервовий пучок, до складу якого входять: a. et v. axillaris та плечове сплетення (пучки і гілки). Його оточує жирова клітковина, яка містить лімфатичні вузли.

Судинно-нервовий пучок знаходиться біля внутрішнього краю m. coracobrachialis.

У межах trigonum subpectorale донизу, досередини та поверхнево знаходиться v. axillaris. Догори та назовні – a. axillaris.

A. axillaris є безпосереднім продовженням a. subclavia. Її проксимальною межею є зовнішній край І ребра. Нижче вільного краю m. latissimus dorsi пахвова артерія переходить в плечову (a. brachialis).

Пахвову артерію поділяють на три відділи.

Перший – в trigonum clavipectorale – від зовнішнього краю І ребра до верхнього краю малого грудного м`яза. В цьому відділі нижче, досередини та попереду від артерії знаходиться v. axillaris. Вище та дозаду від артерії – плечове сплетення. У першому відділі від артерії відходять:



1) a. thoracica superior – до м`язів І та ІІ міжребрових проміжків;

2) a. thoracoacromialis – відходить на рівні присереднього краю m. pectoralis minor, віддає r. acromialis, що бере участь в утворенні rete acromiale; r. clavicularis – до ключиці; r. deltoideus та rr. pectorales – до одноіменних м`язів.

Другий відділ артерії знаходиться позаду малого грудного м`яза в trigonum pectorale. У цьому відділі від артерії відходить a. thoracica lateralis, яка прямує до m. serratus anterior і віддає rr. mammarii laterales на кровопостачання грудей.

Третій відділ артерії знаходиться в trigonum subpectorale – від нижнього краю малого грудного м`яза до нижнього краю великого грудного м`яза. У цьому відділі артерія розташована досередини від m. coracobrachialis в борозні між цим м`язом та m. subscapularis. Донизу вона лягає на широкий сухожилок m. latissimus dorsi.

У trigonum subpectorale нижче, досередини та поверхнево розташовується v. axillaris. Вище та назовні – a. axillaris. Попереду від артерії – n. medianus. Назовні – n. musculocutaneus. Позаду від артерії знаходиться n. radialis та n. axillaris. Досередини – n. ulnaris, n. cutaneus antebrachii medialis та n. cutaneus brachii medialis.

У третьому відділі від артерії відходять три гілки: a. subscapularis, a. circumflexa humeri anterior та a. circumflexsa humeri posterior.

A. subscapularis є найбільшою гілкою пахвової артерії. Вона прямує донизу і, у свою чергу, розгалужується на дві гілки: a. circumflexa scapulae та a. thoracodorsalis.

A. circumflexa scapulae проникає через for. trilaterum на дорзальну поверхню лопатки в fossa infraspinata, де анастомозує з a. suprascapularis (гілка truncus thyreocervicalis із басейну a. subclavia) і бере участь в утворенні артеріального кола лопатки.

A. thoracodorsalis прямує донизу вздовж бічного краю лопатки і кровопостачає найширший м`яз спини та підлопатковий м`яз.

A. circumflexa humeri anterior огинає попереду хірургічну шийку плеча, анастомозує з a. circumflexa humeri posterior. Остання починається поряд із попередньою, проходить через for. quadrilaterum, огинаючи хірургічну шийку плечової кістки позаду та ззовні.

Проекційна лінія a. axillaris проходить по межі між передньою і середньою третинами ширини пахвової ямки (за Лісфранком), або по передній межі росту волосся (за Пироговим). За Лангебеком проекція a. axillaris проходить по лінії, яка є продовженням sulcus bicipitalis medialis вздовж внутрішнього краю m. coracobrachialis.

При перев`язуванні a. axillaris у першому відділі вище відходження a. thoracoacromialis обхідний кровообіг забезпечується такими шляхами:

1) із підключичної артерії в truncus thyreocervicalis → a. suprascapularis → a. circumflexa scapulae → a. subscapularis → a. axillaris;

2) із підключичної артерії в a. transversa colli → r. profundus a. transversae colli → a. circumflexa scapulae → a. subscapularis → a. axillaris;

3) a. subclavia → a. thoracica interna → aa. intercostales anteriores → a. thoracica lateralis → a. axillaris;

4) a. subclavia → a. axillaris → a. thoracica superior → aa. intercostales anteriores → a. thoracica lateralis → a. axillaris.

При перев`язуванні a. axillaris у другому відділі, нижче відходження a. thoracica lateralis, обхідний кровообіг забезпечується за рахунок вищеназваних анастомозів, а також за рахунок таких:

1) a. axillaris → a. thoracoacromialis → r. acromialis → rete acromiale → a. circumflexa humeri anterior et posterior → a. axillaris;

2) a. axillaris → a. thoracica lateralis → aa. intercostales → a. thoracodorsalis → a. subscapularis → a. axillaris.

При перев`язуванні a. axillaris у ІІІ відділі, нижче відходження a. subscapularis, обхідний кровообіг забезпечується тільки за рахунок rete acromiale, в утворенні якої беруть участь: a. suprascapularis, a. thoracoacromialis, a. circumflexa humeri anterior ert posterior.

Таким чином, при перев`язуванні пахвової артерії обхідний кровообіг розвивається краще, якщо лігатуру накладають вище відходження a. subscapularis.

Лімфатичні вузли пахвової ділянки приймають лімфу з верхньої кінцівки, передньобічної поверхні грудної клітки та живота, від грудей. Ця група ділянкових лімфатичних вузлів має велике значення при запальних процесах у пахвовій порожнині, при захворюваннях верхньої кінцівки (панарицій, флегмони). Вони є місцем локалізації метастазів при раку молочної залози і тому підлягають видаленню. Частина цих вузлів знаходиться під шкірою на fascia axillaris. Більша частина – в глибині fossa axillaris на довжині v. axillaris та a. subscapularis.

Розрізняють декілька груп пахвових лімфатичних вузлів:

1) верхівкові вузли – nodi lymphoidei axillares apicales – розташовані поблизу зовнішнього краю v. axillaris в trigonum clavipectorale. Вони забезпечують зв`язок лімфовузлів верхньої кінцівки з лімфовузлами шиї. Ця обставина має важливе значення з точки зору можливих шляхів метастазування злоякісних пухлин. Надключичні лімфатичні вузли належать до глибоких шийних вузлів, розташовані поблизу верхівкових вузлів навколо нижнього відділу внутрішньої яремної вени в ділянці кута між ключицею і зовнішнім краєм m. sternocleidomastoideus (вузол Труазьє пальпується за наявності метастазів). Інша група шийних лімфовузлів розташована вздовж поперечної артерії шиї та надлопаткової артерії;



2) центральні вузли – nodi lymphoidei axillares centrales – розташовані в клітковині, яка оточує пахвову вену, в глибині cavum axillare;

3) передня група лімфатичних вузлів – nodi lymphoidei axillares anteriores (pectorales), або грудні вузли – знаходяться на присередній стінці пахвової порожнини, на зубцях переднього зубчастого м`яза, під грудними м`язами вздовж vasa laterales. Один із них знаходиться на рівні ІІІ зубця m. serratus anterior і має назву вузла Соргіуса. У лімфатичні вузли цієї групи відводиться лімфа від передньобічної стінки грудної клітки та живота, а також від молочної залози;

4) бічна група лімфатичних вузлів, або плечові вузли, – nodi lymphoidei axillares laterales, s. humerales, розташовані на бічній стінці пахвової порожнини. Вони залягають назовні від пахвового судинно-нервового пучка і приймають лімфу не тільки від верхньої кінцівки, але й від молочної залози;

5) міжгрудні лімфатичні вузли – nodi lymphoidei axillares interpectorales – розташовані між великим та малим грудними м`язами вздовж грудних гілок vasae thoracoacromiales (вузли Роттера);

6) задня група пахвових лімфатичних вузлів, або підлопаткові лімфовузли, – nodi lymphoidei axillares posteriores, s. subscapulares – залягають на задній стінці cavum axillare. Вони розташовані вздовж a. et v. subscapulares над зовнішним краєм одноіменного м`яза.

Відвідні лімфатичні судини верхівкових лімфатичних вузлів формують підключичні (правий та лівий) стовбури – truncus subclavius dexter et sinister.

Правий підключичний стовбур (truncus subclavius dexter) впадає в праву лімфатичну протоку або самостійно в правий венозний кут. Лівий підключичний стовбур (truncus subclavius sinister) впадає в грудну лімфатичну протоку або венозний кут. Венозний (яремний) кут, або кут Пирогова, – це місце злиття підключичної та внутрішньої яремних вен, які утворюють плечоголовну вену.

При флегмоні пахвової ямки гнійні напливи можуть поширюватися:



1) по довжині судин – на клітковину підключичної ділянки, бічний трикутник шиї, переддрабинчастий та міждрабинчастий проміжки;

2) у переднє фасціальне ложе плеча – вздовж судин і нервів;

3) у заднє фасціальне ложе плеча – вздовж a. profunda brachii та n. radialis;

4) через foramen quadrilaterum вздовж a. circumflexa humeri posterior та n. axillaris – у піддельтоподібний простір;

5) гнійники можуть опускатися в задню, а через неї – у передню передлопаткові щілини і утворювати широкі напливи під m. latissimus dorsi;

6) уздовж a. thoracoacromialis – на клітковину під m. pectoralis major у субпекторальний простір;

7) через foramen trilaterum – у підостьове кістково-фіброзне ложе по довжині a. circumflexa scapulae.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   167   168   169   170   171   172   173   174   ...   188


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка