Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів



Скачати 18.13 Mb.
Сторінка169/188
Дата конвертації16.08.2021
Розмір18.13 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   165   166   167   168   169   170   171   172   ...   188
Підошва, підошовна ділянка (planta, regio plantaris)

Шкіра товста. Від шкіри до апоневрозу йдуть сполучнотканинні перегородки, які поділяють підшкірну клітковину на окремі комірки.

Підошовний апоневроз (aponeurosis plantaris) – товста сполучнотканинна пластинка, яка має присередню, серединну та бічну частини, відмежовані одна від одної присередньою та бічною підошовними борознами (sulcus plantaris medialis et lateralis). Починається від п`яткового горба, розгалужується на п`ять окремих пучків, які прямують до пальців.

Між поздовжніми пучками на рівні головок плеснових кісток є поперечні волокна (fasciculi transversi), які обмежовують в анастомозі комісуральні отвори. Через ці отвори з глибоких шарів у підшкірну клітковину проникають судини та нерви. Отвори також сполучають між собою підшкірну та підапоневротичну клітковину.

Уздовж присередньої та бічної підошовних борозден від верхньої поверхні апоневрозу до І та V плеснових кісток відходять дві міжм`язові перегородки: присередня і бічна. Ці перегородки з`єднують апоневроз із підошовною міжкістковою фасцією.

Присередня частина апоневрозу разом із присередньою міжм`язовою перегородкою утворюють присереднє фасціальне ложе, в якому містяться:

1) m. abductor hallucis;

2) m. flexor hallucis brevis.

Бічна частина апоневрозу разом з бічною міжм`язовою перегородкою утворюють латеральне фасціальне ложе, в якому містяться:

1) m. abductor digiti minimi;

2) m. flexor digiti minimi brevis.

Серединне фасціальне ложе обмежование з боків міжм`язовими перегородками, знизу – середньою частиною апоневрозу, зверху – підошовною міжкістковою фасцією.

У середньому ложі м`язи розташовані в три шари: найбільш поверхнево, безпосередньо над апоневрозом – m. flexor digitorum brevis; у другому шарі – сухожилки m. flexor digitorum longus, m. flexor hallucis longus та mm. lumbricales I – IV, а також глибока фасція підошви, що відмежовує перший та другий шари; в третьому шарі між підошовною та підошовною міжкістковими фасціями міститься m. adductor hallucis.

Між підошовним апоневрозом та m. flexor digitorum brevis міститься підапоневротична клітковинна щілина. Між m. flexor digitorum brevis та m. flexor digitorum longus (знизу) та m. quadratus plante (вгорі) міститься поверхневий фасціальний простір серединного ложа. Глибокий клітковинний простір серединного ложа міститься між глибокою фасцією підошви та підошовною міжкістковою фасцією.



Пройшовши кісточковий канал, задній великогомілковий судинно-нервовий пучок потрапляє в п`ятковий канал. Останній обмежований п`ятковою кісткою та m. abductor hallucis. Безпосередньо в каналі або перед каналом a. tibialis posterior розгалужується на свої прикінцеві гілки: a. plantaris lateralis та a. plantaris medialis. N. tibialis розгалужується дещо проксимальніше.

Пройшовши п`ятковий канал, підошвові (бічний та присередній) судинно-нервові пучки проникають в підошовний канал. Він розташований між присереднім та серединним ложами в глибині заплесна між глибокою фасцією підошви (знизу) та підошовною міжкістковою фасцією (вгорі).

У підошовному каналі містяться пухка клітковина, m. quadratus plantae, сухожилки m. flexor digitorum longus та m. flexor hallucis longus і підошовні (бічний та присередній) судинно-нервові пучки.

Кісточковий, п`ятковий та підошовний канали з`єднують клітковину глибокого ложа гомілки з серединним ложем підошви.

Серединне ложе може служити місцем накопичення гною. Ложе має такі сполучення:

1) з заднім кістково-фіброзним ложем гомілки – через підошовний, п`ятковий та кісточковий канали;

2) з тилом стопи – по довжині анастомозу a. plantaris lateralis з r. plantaris profundus (гілка a. dorsalis pedis), а також по довжині сухожилків mm. lumbricales;

3) з підапоневротичною пластинкою по довжині судин;

4) з підшкірною клітковиною – через пронизні отвори.

Судинно-нервові пучки розташовані вздовж бічної та присередньої міжм`язових перегородок і проектуються відповідно по sulcus plantaris lateralis et sulcus plantaris medialis.

Їх визначають за допомогою ліній Делорма. На п`яті проводять поперечну лінію на рівні заднього краю присередньої кісточки (три поперечних пальці наперед від заднього краю п`яти). Отриману точку з`єднують з третім міжпальцевим проміжком. Це буде проекція бічної перегородки та бічного підошовного судинно-нервового пучка. Середню половину отриманої п`яткової лінії ділять порівну і отриману точку з`єднують з першим міжпальцевим проміжком. Це буде проекція присередньої міжм`язової перегородки і присереднього підошовного судинно-нервового пучка. Отримані таким чином лінії використовують для розтину під-апоневротичних підошовних флегмон стопи.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   165   166   167   168   169   170   171   172   ...   188


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка