Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів



Скачати 18.13 Mb.
Сторінка165/188
Дата конвертації16.08.2021
Розмір18.13 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   161   162   163   164   165   166   167   168   ...   188
Колінний суглоб (articulatio genus)

В утворенні суглоба беруть участь суглобові поверхні виростків стегнової та великогомілкової кісток, а також суглобова поверхня наколінка. Суглобові поверхні покриті гіаліновим хрящем. Конгруентність суглобових поверхонь доповнюють бічні та присередній меніски (meniscus lateralis et meniscus medialis).

Бічний меніск має форму незамкнутого кільця ( ).

Присередній – серпоподібної форми ( ).

Внутрішній край менісків загострений та вільний. Зовнішній край фіксується до капсули суглоба. Верхня поверхня менісків ввігнута. Попереду меніски сполучаються між собою за допомогою lig. transversum genus. Меніски мають передні та задні роги. Задні роги обох менісків та передній ріг бічного меніска прикріплюються до eminentia intercondylaris. Передній ріг присереднього меніска переходить в lig. transversus genus. Цим пояснюється його часте пошкодження. Таким чином, кінці (роги) обох менісків зафіксовані, а центральна частина (тіло) рухома.

Меніски своїм зовнішнім краєм фіксуються до капсули суглоба і поділяють порожнину суглоба на два відділи: верхній, стегново-менісковий (широкий), та нижній, великогомілково-менісковий (щілиноподібний). Обидва відділи сполучаються між собою через вузьку щілину, але при запальних процесах та набряках тканин вони закріплюються і відмежувують частину суглоба одна від одної. Ця обставина має важливе практичне значення при визначенні місця ушкодження під час запалення та обрання тактики правильного розтину відділів суглоба.

Під час травм суглоба частина хряща меніска може відірватись. Утворюється суглобова "миша", яка спричиняє різкий біль під час рухів та блокує суглоб.

Колінний суглоб складний за типом будови, двовиростковий, комплексний, має дві осі рухів.

Суглобова капсула на стегновій кістці прикріплюється дещо вище суглобового хряща, обходячи наколінну суглобову поверхню. З боків прямує між виростками та надвиростками, не покриваючи останніх. На великогомілковій кістці прикріплюються по краях суглобової поверхні виростків дещо нижче margo infraglenoidalis. На наколінку фіксована до країв його хрящових поверхонь і зростається з сухожилком чотириголового м`яза стегна.

Капсула має зовнішню фіброзну та внутрішню синовіальну оболонки. Синовіальна оболонка утворює ряд випинань – заворотів, які збільшують об`єм порожнини суглоба. Завороти служать місцем накопичення патологічної рідини (гною чи крові).

У порожнині суглоба розрізняють дев`ять заворотів. Найбільший з них, непарний – передньоверхній, знаходиться на 4 – 6 см вище наколінка. Попереду від нього розташований сухожилок чотириголового м`яза стегна, позаду – стегнова кістка, від якої заворот відмежований прошарком жирової клітковини. Останній дозволяє без розтину капсули суглоба оголяти стегнову кістку. Заворот часто сполучається з bursa suprapatellaris.

Нижньобічні відділи верхнього переднього завороту переходять з присереднього боку в передній верхній присередній, а з зовнішнього боку – в передній вверхній бічний заворот. Обидва завороти розташовані з боків та вище наколінка, попереду від передньоприсередньої та передньобічної поверхонь виростків стегнової кістки, позаду волокнистого шару капсули суглоба, покриті mm. vastus lateralis et medialis і тримачами наколінка.

З боків вони спускаються до менісків і через щілини між менісками та суглобовою поверхнею великогомілкової кістки сполучаються з нижніми заворотами (переднім нижнім присереднім та переднім нижнім бічним). Останні містяться нижче менісків між суглобовою капсулою та поверхнею великогомілкової кістки і переходять в задні нижні бічний та присередній завороти. Ці завороти обмежовані: зверху – менісками; попереду та з боків – великогомілковою кісткою; позаду – суглобовою капсулою. Кінці заворотів з присереднього боку замкнуті. Задні верхні присередній та бічний завороти знаходяться вище менісків. Вони, як і задні нижні завороти, не сполучаються один із одним.

Синовіальна оболонка капсули утворює ряд складок. Деякі з них містять жирову тканину і випинають у порожнину суглоба. Особливого розвитку досягають plicae alares, які містяться по боках від наколінка і досягають менісків. Від місця їх сполучення (дещо нижче верхівки наколінка) є третя синовіальна складка plica synovialis infrapatellaris, яка з`єднує міжвиросткові ямки стегнової та великогомілкової кісток із верхівкою наколінка. Між її листками міститься значний за розмірами комок жирової тканини, який інколи зазнає дегенеративних змін при хронічних травмах. Цей стан проявляється болем, наявністю випоту та обмеженими рухами у суглобі (хвороба Гоффи), що є показанням для видалення жирового комка.

Plica infrapatellaris разом зі схрещеними зв`язками поділяє порожнину суглоба на зовнішній та внутрішній відділи, що необхідно враховувати при артротомії.

Важливе значення в патогенезі присуглобових флегмон мають синовіальні сумки, які містяться навколо суглоба.

Найбільш постійними та такими, що часто сполучаються з порожниною суглоба, є сумки:

1) bursa suprapatellaris (наднаколінкова сумка);

2) bursa subtendinea musculi gastrochemii medialis (присередня підсухожилкова сумка литквого м`яза);

3) bursa musculi semimembranosi (сумка півперетинчастого м`яза);

4) bursa musculi poplitei (сумка підколінного м`яза), міститься між сухожилком м`яза і синовіальною оболонкою, з`єднує між собою задній верхній та задній нижній бічні завороти, утворюючи recessus subpopliteus (підколінний закуток). Нижній кінець цього закутка прилягає до art. tibiofibularis та інколи сполучається з ним. Сполучення синовіальних сумок з порожниною суглоба є слабкими місцями його капсули. Прориваючись через слабкі місця, гній може утворювати під голівками чотириголового м`яза стегна передні міжфасціальні та підфасціальні флегмони. Під час підколінних набряків гній з підколінної ямки поширюється на стегно та гомілку.

Капсула суглоба зміцнена: попереду – сухожилком m. quadriceps femoris, наколінком та його зв`язкою (lig. patellae); з боків – retinaculum patellae mediale et laterale та tractus iliotibialis; назовні – lig. collaterale fibulare (від бічного надвиростка стегнової кістки до голівки малогомілкової кістки), сухожилками m. biceps femoris та m. popliteus; досередини – lig. collaterale tibiale (від присереднього надвиростка стегнової кістки до присередньої поверхні tibiae і сухожилком pes anserinus; позаду – mm. gastrocnemii, m. plantaris, m. popliteus, m. semimembranosus, lig. popliteum obliquum.

Суглоб зміцнюють також схрещені зв`язки. Передня схрещена зв`язка, lig. cruciatum anterius, натягується від внутрішньої поверхні бічного виростка стегна до area intercondylaris anterior.

Задня схрещена зв`язка (lig. cruciatum posterius) починається від зовнішньої поверхні присереднього виростка до area intercondylaris posterior. При їх ушкодженні виникає симптом "висувного ящика", а при ушкодженні бічних зв`язок – симптом "бічного коливання".

Найбільший об`єм порожнини колінного суглоба спостерігається при дещо зігнутому положенні гомілки під кутом 14⁰ до стегна. Це фізіологічний стан спокою. При максимальному згинанні гомілки об`єм порожнини зменшується.

Кровопостачання суглоба забезпечує rete articulare genus, яка утворюється такими артеріями:

1) a. descendens genus (гілка a. femoralis);

2) aa. superior medialis et lateralis genus (гілки a. poplitea);

3) aa. inferior medialis et lateralis genus (гілки a. poplitea);

4) a. media genus (гілка a. poplitea);

5) aa. perforantes (гілки a. profunda femoris);

6) a. recurrens tibialis anterior;

7) r. descendens a. circumflexa femoris lateralis.

Суглобова колінна сітка має велике значення в обхідному кровообігу при перев`язуванні підколінної артерії. Іннервацію суглоба забезпечують: стегновий, затульний (поперекове сплетення) та сідничний (крижове сплетення) нерви.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   161   162   163   164   165   166   167   168   ...   188


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка