Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів



Скачати 18.13 Mb.
Сторінка152/188
Дата конвертації16.08.2021
Розмір18.13 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   148   149   150   151   152   153   154   155   ...   188
Кульшовий суглоб (art. coxae)

Суглоб утворюють: півмісяцева поверхня кульшової западини (facies lunata acetabuli) та головка стегнової кістки (caput femoris). Губа кульшової западини (labrum acetabuli) робить западину глибшою. За формою це різновид кулястого суглоба, горіхоподібний або чашоподібний, простий, багатовісний. Рухи відбуваються навколо трьох осей. Навколо лобової – згинання і розгинання, навколо стрілової – відведення і приведення, навколо вертикальної – обертання назовні та досередини. Можливе також колове обертання. Кінці labrum acetabulae в ділянці incisura acetabulae з`єднуються між собою за допомогою lig. transversum acetabuli.

Кульшова западина покривається гіаліновим хрящем лише в ділянці facies lunata. Fossa acetabuli заповнена пухкою жировою клітковиною, яка відіграє роль амортизаційної подушки. Головка стегнової кістки, за винятком fovea capitis femoris, теж покрита гіаліновим хрящем.

Суглобова сумка на кульшовій кістці прикріплюється до канта кульшової западини, а на стегні попереду – до linea intertrochanterica, позаду – проксимально crista intertrochanterica. Таким чином, попереду в порожнині суглоба знаходиться вся шийка стегнової кістки, а позаду – тільки 2/3 шийки. При переломах цієї ділянки розтинаєтсья капсула і розкривається порожнина суглоба.

У порожнині суглоба містяться дві внутрішньосуглобові зв`язки: lig. transversum acetabuli, яка з`єднує краї incisura acetabuli, та lig. capitis femoris, яка з`єднує incisura acetabuli з fovea capitis femoris.

Найбільший об`єм порожнини суглоба спостерігається при помірному згинанні стегна з обертанням назовні та відведенням. Такого положення набувають хворі з захворюваннями суглоба. Це є "фізіологічний стан спокою" і його необхідно використовувати при лікуванні захворювань суглоба.

Капсула суглоба зміцнена зв`язками. На передній поверхні міститься lig. iliofemorale (Бертінієва зв`язка), найміцніша зв`язка у тілі людини. Вона прямує від spina iliaca anterior inferior, вплітаючись в капсулу, до linea intertrochanterica. Підтримує тіло людини у вертикальному положенні, гальмує розгинання.

На присередній поверхні суглоба міститься lig. pubofemorale. Вона натягується між ramus superior ossis pubis та trochanter minor. Гальмує відведення.

На задній поверхні суглоба міститься lig. ischiofemorale. Вона прямує від сідничного горба до великого вертлюга.

Усі зв`язки мають гвинтоподібний хід волокон, що підсилює їх міцність. Потовщення капсули відбувається за рахунок її колових волокон навколо шийки. Це zona orbicularis Вебера.

Крім зв`язок, суглоб зміцнюється м`язами:

- попереду – m. iliopsoas, назовні від нього – m. rectus femoris, а досередини – m. pectineus;

- знизу – m. obturatorius externus;

- позаду – mm. piriformis, gemelli, obturatorius internus та quadratus femoris;

- латерально – m. gluteus medius et minimus.



Між м`язами та капсулою суглоба містяться клітковинні щілини.

Між m. iliopsoas та капсулою суглоба міститься bursa iliopectinea (слабке місце капсули). Сумка в 10% випадків сполучається з порожниною суглоба.

Між переліченими зв`язками суглоба капсула тонка. Тут можливі вивихи при травмах та проривання гною при кокситах з утворенням параартикулярних флегмон.

На передньоприсередній поверхні суглоба між lig. iliofemorale та lig. pubofemorale є слабке місце капсули, куди зміщується голівка стегнової кістки при передньоприсередніх вивихах.

На нижній поверхні суглоба між lig. pubofemorale та lig. ischiofemorale є слабке місце капсули. Сюди можуть проникати передньонижні вивихи, коли голівка стегнової кістки зміщується в бік затульного отвору.

На задній поверхні суглоба є слабке місце капсули між lig. ischiofemorale та lig. iliofemorale. При вивихах головка стегнової кістки зміщується до сідничої вирізки.



При прориванні гною з порожнини суглоба через передню стінку капсули параартикулярна флегмона поширюється на довжині m. iliopsoas догори в клубову ямку і поперекову ділянку та донизу до малого вертлюга. Можливе також проникнення гною між m. vastus intermedius та m. rectus femoris, опускання його до bursa suprapatellaris та сполучення з порожниною колінного суглоба. Проникаючи під m. pectineus вздовж горизонтальної гілки лобкової кістки, гній може поширюватися в ложе привідних м`язів стегна.

Коли гній проривається між lig. pubofemorale та lig. ischiofemorale, запальний процес поширюється по m. obturatorius externus в ложу привідних м`язів стегна, а через canalis obturatorius – у порожнину малого таза.

У випадку проривання гною між lig. ischiofemorale та lig. iliofemorale гнійний набряк утворюється під m. gluteus maximus в глибокому клітковинному просторі сідничої ділянки. Гній через foramina supra- et infrapiriforme може проникати в порожнину малого таза. Через foramen ischiadicum minor на довжині соромітного судинно-нервового пучка – в fossa ischioanalis. На довжині сідничного нерва – в підколінну ямку.



Кульшовий суглоб на передній поверхні проектується вздовж перпендикулярної прямої, що проходить через середину пахвинної зв`язки. Ця лінія поділяє головку стегнової кістки на дві рівні частини.

Горизонтальна площина, яку проводять через верхівку trochanter major, проходить через середину голівки стегнової кістки і служить для визначення положення голівки в кульшовій западині. Для визначення наявності вивиху проводять лінію від верхньої передньої клубової ості до сідничного горба (лінія Розера-Нелатона). При незначному згинанні стегна вона проходить через верхівку великого вертлюга. У випадку знаходження верхівки великого вертлюга вище або нижче цієї лінії має місце вивих стегнової кістки або перелом її шийки.

Суглоб кровопостачають:

1) aa. circumflexa femoris medialis (r. profundus) et lateralis (r. ascendens) – від глибокої артерії стегна (a. profunda femoris);

2) aa. glutea superior et inferior;

3) r. acetabularis – від задньої гілки a. obturatoria. Проходить у складі lig. capitis femoris і досягає голівки стегнової кістки.

Венозна кров відводиться по одноіменних венах у v. femoralis. Від головки стегнової кістки – у вени таза.

Лімфатичні судини прямують в пахвинні та глибокі клубові лімфовузли.

Суглоб іннервується гілками n. femoralis, n. obturatorius, n. ischiadicus.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   148   149   150   151   152   153   154   155   ...   188


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка