Навчальний посібник для студентів 5-го, 6-го курсу медичних внз, лікарів-інтернів педіатрів, інфекціоністів та сімейних лікарів Запоріжжя, 2016р



Сторінка9/76
Дата конвертації08.02.2021
Розмір1.4 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   76
Синдром холестазу розвивається внаслідок затримки жовчі на рівні внутрішньопечінкових жовчних ходів у результаті ушкодження холангіол самим вірусом. Функціонально холестаз означає зниження надходження жовчі з гепатоцитів в жовчні шляхи і жовчний міхур. Жовчні кислоти, що накопичилися, чинять токсичну дію на гепатоцити, призводячи до руйнування ліпідів мембран печінкових клітин і прискорення процесів апоптозу. У печінці в цей час підвищується активність лужної фосфатази (ЛФ) - основного ферменту холестазу (ЛФ переважно локалізується в мікроворсинках жовчних канальців, синусоїдальних оболонках, менше – в печінкових клітинах. Якщо синдром холестазу у хворого переважає над цитолітичним, то формується холестатична форма вірусного гепатиту. У клінічній картині такого хворого провідною ознакою є виражена і тривала іктеричність шкіри та склери із застійним (зеленуватим) відтінком, шкірний свербіж, брадикардія (у дітей старше 8 років), гепатоспленомегалія.

Лабораторним підтвердженням холестазу є тривала і стійка гіпербілірубінемія (переважно за рахунок прямої фракції білірубіну), уробілінурія, підвищення вмісту холестерину, жовчних кислот, β-ліпопротеїдів і активності лужної фосфатази, γ-глутамілтрансфераза в сироватці крові.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   76


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка