Навчальний посібник для студентів 5-го, 6-го курсу медичних внз, лікарів-інтернів педіатрів, інфекціоністів та сімейних лікарів Запоріжжя, 2016р



Сторінка67/76
Дата конвертації08.02.2021
Розмір1.4 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   ...   76
Фульмінантна форма

  • лікування хворих фульміинантною формою ВГВ здійснюється в ВРІТ. Призначаються: промивання шлунку через зонд, висока очисна клізма, катетеризація сечового міхура з метою контролю почасового діурезу, катетеризація центральної вени для проведення інфузійної терапії і контролю стану ЦВД, КІС, коагулограми, електролітного балансу. Киснева підтримка: подання кисню через носові катетери або переведення на ІВЛ;

  • дієта в прекомі - ентеральне з обмеженням харчових білків і жирів, оральна регідратація. У стадіях коми харчування проводиться парентерально (альвезін, амінон, амінозол, амінопептид, гепастерил) або через зонд;

  • з метою попередження кишкової аутоінтоксикації призначають антибактеріальні препарати широкого спектру дії (амікацин, канаміцину моносульфат, неоміцину сульфат, нетілміцин, сизоміцин, тобраміцин) парентерально. Вони пригнічують кишкову мікрофлору і, тим самим, бактерійний каталіз синтезу аміаку, фенолів і інших токсичних речовин, що потенційно накопичуються у кишечнику.

  • препарати лактулози - 30-45 мл перорально 3 рази на добу увесь період;

  • катетеризація центральних вен і внутрішньовенна дезінтоксикаційна терапія з розрахунку 50-60 мл/кг маси тіла на добу під контролем діурезу, гематокриту. Співвідношення колоїдів і кристалоїдів 1:2, глюкозо-сольових розчинів 2:1. Обов'язкове введення 7,5% розчину хлориду калію, 25% розчину сульфату магнію;

  • глюкокортикостероїди: преднізолон з розрахунку 10-15 мг/кг/маси тіла 6 раз на день внутрішньовенно рівними частинами через 4-6 годин. Можливе призначення гідрокортизону до 50 мг/кг/маси тіла або дексаметазону до 2 мг/кг/маси тіла;

  • в цілях попередження шлункових кровотеч показані блокатори Н2 рецепторів, які пригнічують секрецію шлункового соку і зменшують можливість діапедезних кровотеч;

  • інгібітори протеолиза: контрікал (500-1000ЕД/кг/ маси тіла) або гордокс (5000-10000ЕД/кг/маси тіла) внутрішньовенно;

  • з метою запобігання розвитку геморагічного синдрому призначають 12,5% розчин натрію етамзілату, 5% розчин амінокапронової кислоти перорально кожні 6-8 годин, 10% розчин кальцію глюконату 1-2 рази в добу, 5% розчин аскорбінової кислоти, 1% розчин вікасолу внутрішньовенно 1 раз на добу, свіжозаморожену плазму. При розвитку ДВЗ-синдрому у фазі гіперкоагуляції призначають гепарин (100-300 ЕД/кг) під контролем коагулограми; у фазі гіпокоагуляції - нативну або свіжозаморожену плазму (20-50 мл/кг) тромбомасу;

  • при необхідності інотропної підтримки в/в краплино вводять дофамін (допамін) 5 мкг/кг/хвилину (до 10 крапель 0,05% розчину в хвилину). За відсутності ефекту дозування збільшують до 15-20 мкг/кг/хвилину. За відсутності ефекту від терапії, що проводиться, - сеанси плазмоферезу, гемосорбції через день.

  • гіпербарична оксигенація;

  • для зменшення психомоторного збудження – 20% розчин натрію оксибутірату, сібазон у вікових дозах;

  • трансплантація печінки показана тим хворим, у яких успіх нехірургічної програми інтенсивної терапії не перевищує 20%, крім того, відсутні не кориговані ускладнення з боку інших органів та систем.

Нажаль етіотропне лікування гострому ВГ на даний час розроблене недостатньо. До теперішнього часу остаточно не вирішено питання про застосування противірусної терапії при гострому ВГ.

В теперішній час доведена відсутність ефективності превентивного лікування, відкладне лікування ВГС на 3 – 6 місяців не знижує відповіді на лікування, а відкладене вже на 1 рік – знижує.

Проте вивчення ефективності інтерферону в гостру фазу вірусного гепатиту проведене лише у дорослих, у дітей це питання вимагає подальшого вивчення.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   ...   76


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка