Навчальний посібник для студентів 5-го, 6-го курсу медичних внз, лікарів-інтернів педіатрів, інфекціоністів та сімейних лікарів Запоріжжя, 2016р



Сторінка51/76
Дата конвертації08.02.2021
Розмір1.4 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   76
Механізм передачі: гемоконтактний.

Шляхи передачі: інфікування відбувається при проведенні різних медичних маніпуляцій інструментами, приладами і апаратами, забрудненими інфікованою кров'ю і її препаратами. ВГС частіше потрапляє в макроорганізм із зараженою кров'ю і, у меншій мірі, з іншими біологічними рідинами (слиною, сечею, спермою і так далі). Чинниками ризику розвитку ВГС є: внутрішньовенне введення ліків, переливання препаратів крові, пересадка органів від донорів з HCV - позитивною реакцією. Групами ризику також є хворі, які страждають на гемофілію, та ті, що знаходяться на гемодіалізі. В середньому 20% пацієнтів, яким проводиться гемодіаліз, інфіковані HCV.

До запровадження тестування крові на наявність вірусу гепатиту С найбільш епідеміологічне значення мало переливання крові та її компонентів. На сьогодні, на долю гепатитів, що розвиваються в результаті гемотрансфузій, доводиться менш 4%. Але ризик інфікування зберігається, що пов'язане, головним чином з можливою наявністю у донора гострого періоду інфекції, який не діагностується за допомогою скринінгового метод виявлення анти-НСV.

Зараження ВГС при прийомі наркотиків грає провідну роль і визначає неоднакову інтенсивність епідеміологічного процесу в різних вікових групах, що і пояснює найбільшу інтенсивність залучення до епідеміологічного процесу підлітків і осіб молодого віку і високої у них захворюваності ВГС і ВГВ. Близько у 87,5% споживачів ін’єкційних наркотиків виявляються антитіла проти ВГС, частіше серед цієї групи розповсюджений 3а генотип.

При ВГС, на відміну від ВГВ, рідше реалізується статевий шлях передачі інфекції, проте ризик зростає при великій кількості сексуальних партнерів.

Доведена можливість перинатальної передачі інфекції від матері до плоду транспланцентарно, а також в процесі пологів і відразу після народження при контамінації дитини кров'ю матері через пошкодження шкірних покрову, але реалізується значно рідше, ніж, наприклад, при вірусному гепатиті В. Так, ризик інфікування дитини серопозитивною жінкою в середньому складає 2% та зростає до 7% в разі наявності в крові вагітної РНК вірусу гепатиту С. Якщо жінка в період вагітності продовжує споживати ін’єкційні наркотичні речовини, ризик інфікування дитини зростає до 10%, при ко-інфекції з ВІЛ – до 20%.

На сьогодні немає переконливих даних щодо доцільності родорозрішення ВГС-інфікованих матерів шляхом кесаревого розтину недостатні, і тому його проведення у ВГС-інфікованого породілля не рекомендується. До цього часу також немає переконливих даних щодо можливості передачі вірусу через грудне молоко, а тому грудне вигодовування ВГС-інфікованими матерями не заборонено.

У всіх дітей, народжених матерями з ВГС інфекцією, є антитіла до ВГС (анти-ВГС), що є результатом пасивного трансплацентарного переносу. Материнські антитіла виявляють у сироватці крові дитини протягом перших 12-18 місяців життя.

У дітей раннього віку основним шляхом інфікування є вертикальна передача від матері до дитини і переливання компонентів або препаратів крові; у підлітковому віці набувають значення такі фактори, як вживання ін’єкційних наркотиків і статеві контакти.

Дані щодо стійкості вірусу у навколишньому середовищі обмежені. На відміну від ВГВ, забруднення навколишніх предметів кров’ю не є вагомим фактором ризику передачі інфекції, за виключенням відділень гемодіалізу. Середній відсоток сероконверсії (поява антитіл проти вірусу гепатиту С) після випадкової трансшкірної експозиції від інфікованого джерела, складає в середньому 1,8%, до того ж в більшості випадків передавання здійснювалось через порожнисті голки. Не було документовано випадків передачі через непошкоджені шкіру та слизові оболонки.

Визначення ідентичних генотипів НСV в сім'ях підтверджує можливість побутової передачі збудника (інфікування при користуванні загальними гребінцями, ножицями, бритвами, зубними щітками та ін.). Маркери НСV нерідко виявляються у осіб, що контактували з хворими ХГС.

Проте у 40-50% хворих не вдається виявити чинники ризику, спосіб передання вірусу в цих "спорадичних" випадках залишається невідомим.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   47   48   49   50   51   52   53   54   ...   76


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка