при суперінфекції про активну НDV-інфекцію свідчать наявність РНК НDV у сироватці крові і D-антигену в тканині печінки, а також анти-НDV-ІgМ в сироватці крові.
анти-НDV ІgМ — свідчать про активну реплікацію вірусу і гострої інфекції. Виявляються на початку захворювання як при коінфекції, так і при суперінфекції. Тому одночасно з ними визначається анти-НВс ІgМ, високий титр яких підтверджує коінфекції, тоді як для суперінфекції характерна присутність в крові анти-НВе ІgМ;
анти-НDV IgG — вказують на попередню зустріч з вірусом гепатиту - дельта або на можливу наявність HDV-інфекції.
при коінфекції ці маркери з’являються практично одночасно з маркерами НВV-інфекції. Реплікація НDV може призводити до тимчасового пригнічення синтезу НВsАg, при цьому знижується в крові титр ДНК-НВV.
З появою жовтяничного загострення у хворих на хронічний гепатит В є необхідність в обстеженні щодо суперінфекції D.
Профілактика. Джерела зараження і шляхи передачі інфекції однакові при НDV- та НВV-інфекції. Розмноження НDV відбувається тільки за наявності НВ-вірусу, тому вакцинація проти гепатиту В є ефективним засобом, який знижує захворюваність та інфікованість населення не тільки НВ-вірусом, а й НD-вірусом.
