| Наявність анти-НВс у крові — найнадійніший показник активної вірусної реплікації. У крові їх виявляють з першими клінічними проявами хвороби, хоча з'являються вони вже через 3—5 тижнів після зараження. Титри анти-НВс ростуть доти, доки в крові виявляють HBsAg, після його зникнення вони починають знижуватися. Субклінічні форми ВГВ дають низькі титри анти-НВс.
У перші місяці хвороби спочатку виявляють анти-НВс класу IgM, потім анти-НВс класу IgG. На 4—6-му місяці хвороби в деяких хворих можна виявити як IgM, так і IgG.
Анти-НВс IgG зберігаються в реконвалесцентів роками, а за хронічного ВГВ їх можна виявити практично постійно. При загостренні процесу в печінці, який супроводжується реплікацією вірусу, знову можуть виявлятися поряд з анти-НВс IgG і анти-НВс IgM.
HBeAg — показник інтенсивної вірусної реплікації. З'являється в крові звичайно одночасно з HBsAg. Концентрація НВеАg визначає значною мірою ступінь інфекційності крові.
Визначити в крові хворого НВеАg можна з перших днів хвороби. Якщо НВеАg зберігається понад 10 тижнів, можна думати про можливість формування хронічного гепатиту. Звичайно НВеАg припиняє визначатися раніше, ніж HBsAg.
Анти-НВе з'являються в крові після зникнення НВеАg (настає серо-конверсія). Рання поява їх свідчить про сприятливий перебіг ВГВ, в крові вони зберігаються до 2 років.
Поділіться з Вашими друзьями: |
