Навчальний посібник для студентів 5-го, 6-го курсу медичних внз, лікарів-інтернів педіатрів, інфекціоністів та сімейних лікарів Запоріжжя, 2016р



Сторінка21/76
Дата конвертації08.02.2021
Розмір1.4 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   76
Жовтяничний період. Жовтяниця наростає швидко, досягаючи максимуму протягом тижня. Жовтяничний період – світло-жовтий чи інтенсивно-жовтий колір шкіри виникає на 3-5 день клінічних проявів хвороби, при цьому загальний стан значно поліпшується, інтоксикація зникає. За жовтяницею склер та слизових оболонок швидко настає жовтяниця шкіри обличчя, тулуба, кінцівок. Жовтяниця наростає 2-3 дні і триває 10-12 днів, частіше виражена помірно. З появою жовтяниці ряд симптомів переджовтяничного періоду слабшає й у значної частини хворих зникає, при цьому довше зберігається слабкість і зниження апетиту. Іноді зберігається відчуття тяжкості в правому підребер'ї. У цей час печінка максимально збільшується (на 1-5 см виступає з підреберного краю), край її щільний, гладенький, больові відчуття незначні (виникають у наслідок розтягнення глісонової капсули). Нерідко збільшується селезінка. Кал ахолічний, сеча темна. Виявляють також порушення функцій серцево-судинної системи (брадикардія, зниження артеріального тиску, ослаблення тонів серця, систолічний шум, короткочасні екстрасистолії). В перші 7-10 днів клінічні симптоми наростають до максимального рівня з подальшим поступовим їх зниженням: поліпшується апетит, збільшується діурез, шкіра світлішає, зменшується печінка. Період спаду клінічних проявів триває 7-10 днів. Загальна тривалість періоду розпалу хвороби 2-4 тижні ( в середньому 21 день), може скорочуватися до 7 днів, іноді продовжуватися до 40 днів і більше.

У жовтяничний період найбільші зміни відмічені в біохімічних показниках крові, що свідчить про порушення функції печінки. Гіпербілірубінемія зазвичай помірна і нетривала, обумовлена переважним підвищенням вмісту в крові рівня зв'язаної фракції пігменту. На 2-му тижні жовтяниці, як правило, відзначається зниження рівня білірубіну з подальшою повною його нормалізацією. Спостерігається підвищення активності індикаторних ферментів у сироватці крові. Закономірно підвищення активності АлАТ та АсАТ, з осадових проб частіше інших змінюється тимолова, показники якої значно підвищені. Може ВГА перебігати з холестатичним синдромом (тривала жовтяниця, свербіж шкіри, підвищення рівня білірубіну, холестерину, активності лужної фосфатази та ГГТП).

Третій період захворювання (період реконвалесценції, репаративний, післяжовтяничний) – скарг у дітей немає, самопочуття добре, іноді зберігається збільшення печінки, поступово відновлюється її функціональний стан. Можуть зберігатися швидка втомлюваність, зниження пам’яті, астено-вегетативні порушення. Тривалість періоду реконвалесценції 2-3 місяця. Період реконвалесценції характеризується швидким зникненням клінічних і біохімічних ознак гепатиту. З функціональних проб швидше інших нормалізується вміст білірубіну в сироватці крові, дещо пізніше - показники АсАТ і АлАТ. У деяких випадках відзначається затяжна реконвалесценція з підвищенням активності АлАТ протягом 1 - 2 місяців після зникнення всіх клінічних симптомів. Зміни показника тимолової проби тримаються довго, іноді до декількох місяців. Хронічні форми не розвиваються. За інтенсивністю основних клінічних проявів хвороби виділяють легкий, середньотяжкий і тяжкий перебіг захворювання.

Легкий перебіг - загальна інтоксикація незначна, жовтяниця не інтенсивна, печінка можу збільшуватися до 3 см, стає щільною. Рівень білірубіну не вище ніж 85 мкмоль/л (вільний непрямий до 25 мкмоль/л), тимолова проба помірно підвищується, активність печінково-клітинних ферментів перевищує норму в 5-10 разів.

Середньотяжкий перебіг – інтоксикація виражена помірно, температура підвищується до 38-390С, з появою жовтяниці зберігається млявість, анорексія, іноді нудота. Жовтяниця достатньо інтенсивна, триває 2-6 тижнів, печінка збільшується до 4-5 см, селезінка також збільшена. Рівень загального білірубіну в сироватці крові 85-200 мкмоль/л (вільний непрямий до 50 мкмоль/л), висока активність печінково-клітинних ферментів, підвищенні показники тимолової проби, може знижуватися протромбінів індекс (до 70-60%).

Тяжкий перебіг – ВГА зустрічається рідко. Інтоксикація значна з ураженням ЦНС: підвищена температура, млявість, анорексія, повторне блювання, загальмованість, адинамія, іноді збудження, порушення сну, головний біль. На шкірі висип алергічного характеру або геморагічний. Симптоми швидко наростають: жовтяниця надзвичайно інтенсивна, кал ахолічний, сеча темна, олігурія. Печінка значно збільшена, щільна. Наростання жовтяниці дає посилення інтоксикації: запаморочення, повторне блювання, носові кровотечі, брадикардія. Вміст білірубіну в сироватці більше ніж 170-200 мкмоль/л (вільний непрямий більше 50 мкмоль/л), протромбіновий індекс нижче 40%, рівень ферментів різко підвищений, наростає гіпоальбумінемія, підвищується рівень γ-глобуліну.

Рідко зустрічаються холестатичний синдром: незначна інтоксикація, тривала гіпербілірубінемія при незначному підвищенні активності АлАТ, підвищення рівня лужної фосфатази. Клінічні форми без проявів жовтяниці відносять до атипових форм: безжовтянична, стерта та субклінічна (безсимптомна).

Безжовтянична форма – жовтяничне забарвлення шкіри та склер відсутнє, короткочасне підвищення температури, зниження апетиту, нудота, слабкість, біль у животі, збільшення печінки. Колір сечі та калу може змінюватися. У сироватці крові підвищується активність ферментів (АлАТ, АсАТ), тимолова проба та рівень білірубіну нормальні (збільшується кількість зв’язаного прямого білірубіну). Тривалість змін 3-7 днів.

Стерта форма – незначний субфібрилітет, короткочасна жовтяниця (2-3 дні), поява темної сечі та ахолічного калу. Стерту форму називають «рудиментарним» варіантом легкої форми. Субклінічна форма (інапарантна) – клінічні прояви відсутні, виявляється підвищення активності ферментів (АлАТ, АсАТ), у сироватці крові виявляються антитіла до ВГА.

Особливо часто інапарантні форми зустрічаються у вогнищі ВГА, нерідко залишаються клінічно недіагностованими і підтримують епідемічний процес. В епідемічних осередках пацієнти з цією формою інфекції становлять у середньому 30% від загального числа інфікованих. У дитячих дошкільних колективах до 70% випадків ВГА представлено безсимптомним клінічним перебігом.

Перебіг ВГА може бути гострим (до 3 міс) і затяжним (від 3 до 6 міс). Гострі форми закінчуються повним клінічним одужанням.

При затяжному перебігові хвороби нормалізація клінічних та біохімічних порушень затримується: незначна жовтяниця, збільшена та щільна печінка, стійке, але помірне підвищення активності печінково-клітинних ферментів. Затяжні форми дають загострення: посилення жовтяниці, збільшення розміру печінки, погіршення рівня функціональних проб печінки. Проте ВГА закінчується повним видужанням.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   76


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка