Найбільш важливі термінологічні поняття та теоретичні питання теми Ключові моменти



Сторінка3/27
Дата конвертації13.01.2022
Розмір1.33 Mb.
#21641
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27
1 Гострий апендицит Методичні рекомендації для студентів
Класифікація гострого апендициту

За перебігом розрізняють гострий та хронічний апендицит. Гострий вимагає невідкладних лікарських заходів, в той час як при хронічному - лікувальні заходи не є терміновими.

У гострому апендициті виділяють: катаральний, флегмонозний, гангренозний, перфоративний. Зважаючи на особливості клінічного перебігу гострого апендициту виділяють також емпіему червоподібного отросгка, яка за морфологічними ознаками найближче до гострого флегмонозного апендициту.

Ускладнення гострого апендициту:

1) апендикулярний інфільтрат,

2) розлитої перитоніт,

3) локальні абсцеси у черевній порожнині: абсцес дугласова простору, піддіафрагмальний, міжкишковий і ін.,

4) заочеревинна флегмона,

5) пілефлебіт.

Це - ускладнення безпосередньо самого захворювання, хоча більшість з них, крім апендикулярного інфільтрату, можуть бути також післяопераційними ускладненнями.

Етіологія і патогенез гострого апендициту

Основною причиною розвитку гострого апендициту є порушення пасажу вмісту з порожнини червоподібного відростка. Воно може бути обумовлено копролітами, глистною інвазією, харчовими масами, лімфоїдною гіпертрофією, різними новоутвореннями. Постійна секреція слизу в умовах обструкції просвіту апендикса призводить до підвищення тиску в середині його просвіту. Швидкому підняттю внутрішньопросвітного тиску сприяють малі розміри порожнини апендикса. Застій вмісту червоподібного відростка створює умови для розвитку патогенної бактеріальної флори.

По мірі зростання тиску розвивається ішемія слизової оболонки відростка. При досягненні тиску 85 мм рт.ст. розвивається тромбоз венул, приток крові по артеріолах при цьому зберігається, зовні це проявляється збільшенням в розмірах і ущільненням червоподібного відростка. Слизова оболонка апендикса стоншується, утворюютья виразки, і вона стає проникною для бактерій. У разі продовження зростання внутрішньопорожнинного тиску розвивається інфаркт, некроз всіх шарів стінки червоподібного відростка і, як наслідок, його перфорація. Вміст червоподібного відростка, забрудненість патогенною флорою, спричиняє розвиток абсцесу або перитоніту при деструктивних формах гострого апендициту. У пацієнтів похилого і старечого віку можливий так званий первинний гангренозний апендицит, пов'язаний з тромбозом а. appendicularis, яка не має анастомозів.

На початку захворювання ні макро-, ні мікроскопічно ніяких змін в червоподібному відростку виявити не вдається. Потім з'являються вогнища деструкції епітелію, навколо яких відкладається фібрин. Слизова оболонка епітелію стає набряклою, гіперімованою, рясно продукує слиз. Це - катаральний (простий) апендицит. Макроскопічно відросток дещо потовщений, серозний покрив його тьмяний, під ним видно безліч наповнених кров'ю дрібних судин, що створює враження яскравої гіперемії. На розрізі слизова оболонка набрякла, багряного кольору, в підслизовому шарі іноді вдається побачити плями крововиливів.



В просвіті нерідко міститься сукровична рідина. У черевній порожнині при катаральному апендициті зрідка зустрічається прозорий стерильний реактивний випіт.

Процес поширюється як на протязі червоподібного відростка, так і вглиб його стінки, на слизовій оболонці з'являються виразки, в просвіті накопичується гній. Стінка відростка потовщується, вона інфільтрована гноєм, відросток стає напруженим, гіперемійованим, вкритий фібринозним нальотом. Це - флегмонозний апендицит.



У зв'язку з тим, що запальний процес переходить на очеревину, можуть спостерігатися фібринозні напластування на куполі сліпої кишки. У черевній порожнині може бути значний мутний випіт зважаючи на великі домішки лейкоцитів. Через те, що при цьому порушується біологічна проникність тканин апендиксу, випіт може бути інфікований. У просвіті відростка, як правило, міститься рідкий смердючий гній.



Слизова оболонка набрякла, легко вразлива; нерідко вдається побачити множинні ерозії і виразки, ділянки стінки відростка розплавляються, що призводить до його перфорації.



Емпієма червоподібного відростка - це форма гострого апендициту, різновид флегмонозного запалення червоподібного відростка, при якому в результаті закупорки каловим каменем або рубцевим процесом в просвіті утворюється замкнута порожнина, заповнена гноєм.

Гангрена червоподібного відростка настає внаслідок тромбозу судин (вторинна гангрена), що також веде до перфорації відростка. Первинна гангрена настає в тому випадку, якщо на самому початку захворювання, ще до розвитку запальних змін, настає спазм з подальшим тромбозом судин червоподібного відростка.
Коли запальний процес захоплює всю товщу стінки відростка, в процес залучаються навколишні тканини. З'являється серозний випіт, який стає гнійним. Поширюючись по очеревині, процес набуває характер розлитого гнійного перитоніту. При сприятливому перебізі процесу з ексудату випадає фібрин, який склеює петлі кишечника і сальник, відмежовуючи процес. В результаті такого відмежування в різних відділах черевної порожнини формуються гнійники (межкишечний, тазові, підпечінкова, піддіафрагмальний і ін.). Подібне відмежування навколо червоподібного відростка називається аппендикулярним інфільтратом.

Апендикулярний інфільтрат - це конгломерат петель кишечника і ділянок сальника, спаяних між собою і парієтальної очеревини і відмежовує від вільної черевної порожнини запалено змінений червоподібний відросток.

Апендикулярний інфільтрат може розсмоктатися або нагноїтися. При нагноєнні апендикулярного інфільтрату утворюється апендикулярний гнійник, який може прорватися у вільну черевну порожнину (це веде до розлитого перитоніту), в кишку, в заочеревинний простір, може осумковуватися і вести до септикопіємії і утворення паранефриту.

Прободна форма - це стадія гострого апендициту, при якій в черевну порожнину виливається надзвичайно вірулентний його вміст. При цьому виникає спочатку локальний перитоніт, який в подальшому може відмежуватися і зберегти місцевий характер, або перейти в розлитий (дифузний) перитоніт.

Як правило, катаральна форма гострого апендициту триває 6-12 годин від початку захворювання, флегмонозна - 12-24 годин, гангренозна - 24-48 годин і через 48 годин, при прогресуючому апендициті, може наступити прорив червоподібного відростку.

Зазначені терміни характерні для типового перебігу гострого апендициту, але вони не абсолютні. У клінічній практиці нерідко спостерігаються ті чи інші відхилення у перебігу захворювання.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27




База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка