Найбільш важливі термінологічні поняття та теоретичні питання теми Ключові моменти



Сторінка2/27
Дата конвертації13.01.2022
Розмір1.33 Mb.
#21641
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27
1 Гострий апендицит Методичні рекомендації для студентів
Анатомо-фізіологічні особливості: червоподібний відросток відходить від сліпої кишки на місці сходження трьох taenia. Довжина його від 1-2 до 20-25 см (в середньому - 7-10). У місці впадання відростка в сліпу кишку є заслінка Герлаха, яка перешкоджає надходженню кишкового вмісту у відросток.

Серозна оболонка покриває червоподібний відросток з усіх боків, м'язова - представлена двома шарами м'язів: поверхневим, розташованим поздовжньо і глибоким, розташованим циркулярно. Підслизовий шар є найпотужнішим. Він складається з сполучної тканини, в якій знаходяться кровоносні і лімфатичні судини, безліч лімфоідних клітин.

Кровопостачання відростка здійснюється апендикулярною артерією, що відходить від клубово-товстокишечної артерії. Відтік крові від відростку йде у верхні брижові вени, відтік лімфи - у лімфовузли, які розташовані у ілео-цекальному куті, далі - у вузли кореня брижі кишки.

Іннервація відростку здійснюється з верхнього брижового сплетіння.

У місця впадання клубової кишки в сліпу є баугінієва заслінка, що перешкоджає надходженню вмісту товстої кишки в тонку.

Cecum найчастіше розташована інтраперитонеально, іноді вона навіть має свою брижу, але може розташовуватися і мезоперитонеально.

Розташування червоподібного відростка може бути різноманітним.

Різні положення апендикса зручно класифікувати таким чином: параколічний (апендикс лежить у правому параколічному каналі збоку від сліпої кишки), ретроцекальний (апендикс прилежить до задньої поверхні сліпої кишки та може бути частково або повністю екстраперитонеальним), преілеальний ( апендикс прилягає спереду до передньої поверхні кінцевої клубової кишки), постілеальний (апендикс розташований по задній поверхні клубової кишки), промонторний (кінчик відростка лежить поблизу мису крижової кістки), тазовий (верхівка відростка лежить у напрямку тазу), і субцекальний (апендикс лежить знизу сліпої кишки). Уоклі здійснив післясмертний аналіз 10 000 випадків і описав частоту розташування апендикса таким чином: ретроцекальний, 65,3%; тазовий, 31%; субцекальний, 2,3%; преілеальний, 1%; і правий параколічний і постілеальний, 0,4%. По суті, відросток може лежати практично в будь-якому положенні на протязі уявного циферблату при обертанні за годинниковою стрілкою від основи сліпої кишки(Мал.1). Клініцист повинен усвідомлювати, що анатомічне розташування апендикса визначає клінічні прояви симптомів та ознак під час епізоду гострого апендициту.






Мал 1. Можливі варіанти розташування апендиксу.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27




База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка