Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Кафедра інфекційних хвороб


Диференційна діагностика гострих гепатитів А,В,С, Д, Е



Скачати 126.44 Kb.
Сторінка16/16
Дата конвертації12.09.2021
Розмір126.44 Kb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
Диференційна діагностика гострих гепатитів А,В,С, Д, Е.

Епідеміоло-гічні, клінічні та лабораторні дані

Гепатит А

Гепатит Е

Гепатит В

Гепатит Д

Гепатит С

Механізм передачі

Фекально-оральний

Фекально-оральний

Парентера-

льний


Парентера-

льний


Парентера-

льний


Шляхи передачі

Контактно-

побутовий, харчовий



Водний, рідко -харчовий

Статевий, рановий, вертикальний

Рановий, статевий, вертикаль-ний

Рановий, рідко — статевий та вертикальний

Початок хвороби

Гострий, раптовий

Гострий, але у 1 /3 - поступо-вий

Поступо-вий. При фульміна-нтній формі - гострий

Гострий, особливо — при суперінфек-ції

Поступовий, непомітний. Частіше — субклінічний перебіг ГГС

Тривалість дожовтяни-чного періоду

3 — 5 діб

5 — 7 діб

Від тижня до місяця

3-8 діб

1-3 тижні

Домінуючий синдром у дожовтяни-чному періоді

Псевдогри-позний

Псевдо-грипозний, диспептич-ний

Астено-вегетатив-ний, артралгіч-ний

Астено-вегетатив-ний, артралгіч-ний

Астено-вегетативний

Зміна стану у жовтянич-ному періоді

Суттєве покращен-ня

Без покра-щення

Посилення інтоксика-ції

Посилення інтоксикації

Без змін, інтоксикація мінімальна

Дві хвилі підвищення активності АлАТ, АсАТ

Не характерні

Можуть бути

Не характерні

Характерні

Не характерні

Підвищення тимолової проби

Характерне, значне

Не значне, не завжди

Тільки при тяжкому перебізі

Закономірне, значне при тяжкому перебізі.

Не характерне

Фульмінан-тна форма

Рідко, лише при сполученні з ГВ та інш.

Переваж-но у вагітних

Характер-на

Частіше, ніж при HBV - моноінфекції

Не характерна

Хронізація

Ні

Ні

Від 1 до 5%

При коінфекції — не частіше 1%; при суперінфек-ції від 70 до 90%

Залежно від генотипу — від 50 — 70% (2,3 генотипи) до 80-90% (1 та 4-й)


Диференційна діагностика деяких інфекційних жовтяниць.

Клінічні та лабораторні дані

Гепатит А

Лептоспіроз

Інфекційний мононуклеоз

Псевдотубер-кульоз

Малярія

falciparum



Початок хвороби

Гострий, раптовий

Гострий, раптовий

Гострий

Гострий

Гострий, раптовий

Тривалість дожовтяничного періоду

3 — 5 діб

4 — 7 діб

Від 7 до 14 днів

3-8 діб

1-3 тижні

Домінуючий синдром у дожовтяничному періоді

Інтоксика-ція + гарячка

Інтоксикація + гарячка

Інтоксика-ція + гарячка

Гарячка

Інтоксикація + гарячка

Зміна стану у жовтяничному періоді

Суттєве покращення

Посилення інтоксикації

Посилення інтоксикації

Без змін, інтоксикація мінімальна

Значне посилення інтоксикації

Геморагічний синдром

Не характер-ний

Значний

Немає

Незначний (дрібні перехії)

Помірний

Збільшення селезінки

Не значне

Помірне

Значне, більше, ніж печінки

Не значне

Значне, більше, ніж печінки

Ураження нирок

Не характерне

Значне, часто гостра ниркова недостатність

Не

характерне



Не

характерне



Помірне, інколи гостра ниркова недостатність

Гарячка на тлі жовтяниці

Не характерне

Не значна і не тривала

Значна, тривала

Значна, але не тривала

Значна, тривала

Міозит

Немає

Значний

Немає

Не характерний

Незначний

Міокардит

Не характерний

Часто, значний

Рідко, не значний

Рідко, не значний

Рідко, не значний

Ураження легень

Немає

Часто, пневмонія або гострий дистрес-синдром

Немає

Немає

Часто, переважно гострий дистрес-синдром

Менінгіт

Немає

Нерідко, серозний

Рідко, серозний (лише у хворих на ВІЛ)

Рідко, серозний

Не характерний, переважають симптоми церебральні

Екзантема

Немає

Часто, переважає геморагічна

Часто, особливо при лікуванні ампіциліном

Закономірна, скарлатино-подібна

Рідко - петехії

Ангіна, катаральні явища

Немає

Не характерні

Закономірні, переважає ангіна

Часто

Немає

Нейтрофільний лейкоцитоз

Немає, помірний лімфомоно-цитоз

Значний

Немає, значний лімфомоно-цитоз

Незначний

Немає, незначний лімфомоно-цитоз

Підвищення непрямого білірубіну

Незначне, переважає прямий

Помірне, але переважає прямий

Незначне, переважає прямий

Незначне, переважає прямий

Значне, більше, ніж прямого

Підвищення активності АлАТ

Значне

Не значне

Не значне

Не значне, короткочасне

Не значне



Диференційна діагностика деяких інфекційних і не інфекційних жовтяниць.

Клінічні та лабораторні дані

Гепатит В

Опісторхоз

Гострий калькульозний холецистіт

Пухлина головки підшлункової залози

Гострий алкогольний гепатит

Початок хвороби

Поступовий

Рідко -гострий, часто поступовий

Гострий

Поступовий

Гострий, раптовий

Тривалість дожовтяни-чного періоду

3 — 6 тижнів

4 — 14 діб

Не більше доби, часто немає

Від тижня до кількох місяців

1-2 дні, часто немає

Домінуючий синдром у дожовтяничному періоді

Астеновегета-тивний, артралгічний

Астеновегета-тивний, алергічний, диспептичний

Больовий, диспептичний

Диспептичний

часто відсутні скарги



Інтоксикація + гарячка,

Зміна стану у жовтяничному періоді

Посилення інтоксикації

Незначне посилення інтоксикації

Нерідко -покращення

Без змін, інтоксикація мінімальна

Значне посилення інтоксикації

Геморагічний синдром

Не характерний, лише при фульмінантній формі

Немає

Немає

Немає

Помірний при розвитку печінкової недостатності

Збільшення селезінки

Помірне або не значне

Не значне

Немає

Немає

Не характерне

Пульс

Брадикардія або нормальний

Без змін

Відповідає температурі тіла

Інколи брадикардія

Значна тахікардія

Гарячка на тлі жовтяниці

Не характерна (лише при розвитку фульмінантного ВГ)

Не значна, але може бути тривала (частіше –суб-фебрилітет)

Інколи значна, але не тривала

Не характерна,, інколи - субферилітет

Значна, тривала

Збільшення печінки

Помірне

Помірне, інколи - значне

Часто відсутнє

Часто відсутнє

Помірне, нерідко - значне

Стійке знебарвлення калу

Не характерне

Відсутнє

Характерне

Характерне

Відсутнє

Свебіння шкіри

Рідко, не стійке

Помірне, не тривале

Помірне, тривале

Значне, тривале

Рідко, не стійке

Позитивний симптом Курвуаз’є

Ні

Ні

Притаманний

Притаманний

Ні

Відсутність уробіліну у сечі

Не стійка, не тривала

Не стійка, не тривала

Характерна, тривала

Характерна, тривала

Не характерна, не тривала

Нейтрофільний лейкоцитоз

Немає, помірний лімфомоноцитоз

Значний, але еозинофільний

Значний, тривалий

Незначний, часто немає

Значний, тривалий

Підвищення активності АлАТ

Значне, тривале

Помірне, не тривале

Не значне, короткочасне, часто немає

Не значне, часто відсутнє

Не значне але тривале

Підвищення активності ЛФ

Не значне, не тривале

Помір або не значне, тривале

Значне, тривале

Значне, тривале

Помірне, але менше, ніж ГТП

Підвищення активності ГТП

Не значне, не тривале

Помірне, але менше, ніж АлАТ і ЛФ

Помірне, але менше, ніж ЛФ

Помірне, але менше, ніж ЛФ

Значне, більше, ніж ЛФ і АлАТ

3.3. Рекомендована література з теми заняття.

Основна:

  1. Інфекційні хвороби: підручник (ВНЗ ІV р. а.) / О.А. Голубовська, М.А. Андрейчин, А.В. Шкурба та ін.; за ред. О.А. Голубовської. — 2-е вид. — К.: ВСВ "Медицина", 2018. — 688 с. + 12 с. кольор. вкл., пал. тв. ISBN: 978-617-505-675-2

  2. Інфекційні хвороби : енциклопедичний довідник / за ред.Крамарьова С.О., Голубовської О.А. – К.: ТОВ «РА-ГАРМОНІЯ», 2019. - 712 с., 2-е видання доповнене та переробене.

Допоміжна:

  • Ющук Н. Д. Инфекционные болезни: национальное руководство / Н. Д. Ющук, Ю. В. Венгеров. – Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2015. – 1056 с.

  • Покровский В. И. Инфекционные болезни и эпидемиология. / В. И. Покровский, С. Г. Пак, Н. И. Брико. – Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2016. – 1008 с. – (Учебник).

  • Harrison's Principles of Internal Medicine, 19th Edition, Part 5: Infectious Diseases // Dan Longo,Anthony Fauci,Dennis Kasper,Stephen Hauser.

  • http://guidelines.moz.gov.ua/documents/ 2918?id=ebm00216&format=pdf

  • https://easl.eu/publication/hepatitis-e-virus-infection-guideline/

  • https://easl.eu/publication/easl-recommendations-treatment-of-hepatitis-c/

  • https://easl.eu/publication/easl-guidelines-management-of-hepatitis-b/



3.4. Матеріали для самоконтролю.

3.4.1.Питання для самоконтролю а=2

  1. Етіологія інфекційних жовтяниць

  2. Патогенез головних клінічних симптомів при жовтяницях інфекційного генезу

  3. Етіологія жовтяниць не інфекційного генезу.

  4. Найпоширеніші чинники обтураційної жовтяниці.

  5. Найпоширеніші чинники гемолітичної жовтяниці.

  6. Основні прояви синдрому Жильбера.

  7. Лабораторні показники, що характеризують синдром цитолізу.

  8. Лабораторні показники, що характеризують синдром холестазу.

  9. Лабораторні показники, що найбільш точно характеризують тяжкість перебігу ВГ.

  10. Специфічна діагностика гострих та хронічних вірусних гепатитів.

  11. Специфічні маркери гострих та хронічних вірусних гепатитів.

  12. Лабораторна діагностика найбільш поширених інфекцій, які можуть перебігати з жовтяницею (малярія, лептоспіроз, інфекційний мононуклеоз, опісторхоз, псевдотуберкульоз).

  13. Оцінка лабораторних показників, найбільш інформативних при диференціації гострих ВГ з жовтяницями іншої етіології.

  14. Оцінка даних інструментального обстеження, найбільш інформативних при диференціації гострих ВГ з жовтяницями іншої етіології.

  15. Диференціальний діагноз ГА та ГЕ.

  16. Диференціальний діагноз ГА та ГВ.

  17. Диференціальний діагноз ГС та ГВ.

  18. Диференціальний діагноз ГА та лептоспірозу.

  19. Диференціальний діагноз ГА та інфекційного мононуклеозу.

  20. Диференціальний діагноз ГА та псевдотуберкульозу.

  21. Диференціальний діагноз ГС та раку головки підшлункової залози.

  22. Диференціальний діагноз ГВ та алкогольного гепатиту.

  23. Диференціальна діагностика ГС та гострого медикаментозного гепатиту.

  24. Диференціальна діагностика ГЕ та гострого калькульозного холецистіту.

  25. Диференціальний діагноз ГВ та синдрому Жильбера.

  26. Диференціальна діагностика ГА та гострого калькульозного холецистіту.

  27. Диференціальна діагностика лептоспірозу та гострого калькульозного холецистіту.

  28. Критерії діагнозу фульмінантної форми ВГ.

3.4. 2. Тести для самоконтролю



Приклад вирішення тестового контролю і його оцінки викладачем

Варіант 1

1. Який з перелічених лабораторних показників найбільш інформативний для диференціації гострого ВГ та гемолітичної жовтяниці:

А. Тимолова проба

Б. ЛФ


В. КФК

Г. Лужна фосфатаза

Д. Непрямий білірубін

2. Яке з перелічених інструментальних досліджень найбільш інформативне для диференціації гострого ВГ та обтураційної жовтяниці:

А. ФГДС

Б. Радіоізотопна сцинтіграфія.

В. Ультразвукове обстеження

Г. Реогепатографія

Д. Рентгенографія шлунка.
3.Який біохімічний показник найбільш точно характеризує ступінь холестазу у хворих на гострі вірусні гепатити:

А. Тимолова проба

Б. АсАТ

В. КФК


Г. АлАТ

Д. Лужна фосфатаза



ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ НА ТЕСТИ:




Вірні відповіді, 1 варіант

1

Д

2

В

3

Д


3.4.3. Ситуаційні задачі для самоконтролю.

Задача № 1 а=2
Хворий, 18 років, періодично вживає внутрішньовенно наркотики. 2 місяці тому приїхав з Єгипту. Протягом 6 діб непокоїли загальна слабкість, нудота й блювота, анорексія, артралгії. Три дні тому загальний стан погіршав, піднялась до 37,9 0 С температура, з’явились різка слабкість, запаморочення, носова кровотеча, біль у правому підребер’ї, жовтяниця, блювота вночі. Об’єктивно на 7 добу хвороби: загальмований, адинамічний. З рота – солодкуватий запах, значна яскрава жовтяниця з петехіями на шкірі. Температура тіла – 38,1 0 С, пульс – 110 уд. за 1 хвилину. А/Т – 100/60 мм рт.ст. Язик обкладений біло – жовтими нашаруваннями. Живіт м’який, помірно болючий у правому підребір’ї. Селезінка + 1 см. Край печінки тістоподібний, болючий, визначається під правою реберною дугою. У крові — помірний лейкоцитоз, ПТІ -28%, сечовина -1,8 ммоль/л, HbsAg +.

1.Попередній діагноз.

2.Диференціальний діагноз.

3. План обстеження.



4. План лікування.

Зразок відповіді: приклад вирішення ситуаційної задачі ( а=2) :

  1. Попередній діагноз: Вірусний гепатит В, фульмінантна форма, гостра печінкова енцефалопатія прекома ІІ, ДВЗ-синдром.

  2. Диференціальний діагноз:

  • Гострий медикаментозний гепатит

  • Гострий алкогольний гепатит

  • Фульмінантна форма ГА

  • Фульмінантна форма ГЕ

  • Тропічна малярія

  • Лептоспіроз


3. План обстеження:

  • Загальний аналіз крові + на малярію.

  • Загальний аналіз сечі.

  • Визначення добового діурезу.

  • Копроцитограма (з дослідженням калу на приховану кров включно).

  • Біохімічний аналіз крові на білірубін і його фракції, загальний білок, альбумін, глюкозу, тимолову пробу, сечовину, креатинін, АлАТ, АсАТ, ЛФ, γГТП, К, Na, Cl.

  • Визначення кислотно-лужного стану крові.

  • Коагулограма.

  • Визначення групи крові та Rh-фактору.

  • Визначення у крові за допомогою ІФА HBsAg, anti HBcor Ig M, anti HDV Ig M, HbeAg, anti HАV Ig M,anti HЕV Ig M.

  • ЕКГ

  • УЗО органів черевної порожнини, нирок.

4.План лікування:

  • госпіталізація у відділення інфекційної реанімації

  • режим – суворий ліжковий;

  • дієта - № 5а – 4 з виключенням білків тваринного походження, обмеженням білків до 40% на добу;

  • катетерізація центральних вен й довенна дезінтоксикаційна терапія із розрахунку 50 – 60 мл на добу під контролем ЦВТ, гематокриту й діурезу (ГІК до 400 мл, розчин Рінгеру до 1200 мл, реосорбілакт до 400 мл, Ацесіль чи Трисіль до 800 мл, бікарбонат натрію 2,4% - від 100 до 250 мл залежно від показників КОС;

  • преднізолон довенно 3 мг/кг маси тіла на добу рівними дозами через 6 годин;

  • плазмаферез (сеанси через 24 год, ексфузія 30-35% ОЦП під час першого сеансу та 20-25% - під час 2- 3 сеансів з наступним заміщенням глюкозо-сольовими розчинами за нормального початкового рівня загального білка крові, та препаратами свіжезамороженої плазми після 2 -3 сеансу);

  • довенно крапельно інгібітори протеолізу – контрикал 100 000 МО на 200 мл фізіологічного розчину 2 рази на добу;

  • щоденно - промивання шлунка та сифонна клізма з подальшим введенням гелевих ентеросорбентів (ентеросгель по 50 г 3 рази на добу за 2 години до їжі та прийому ліків) per os й per rectum;

  • препарати лактулози (Лактувіт) по 20 – 30 мл усередину 1 – 2 рази на добу через 3 – 4 години після застосування ентеросорбентів;

  • 12,5% розчин етамзилату натрію по 2 - 4 мл в/в кожні 4 – 6 годин, 5% розчин Σ – амінокапронової кислоти 100 – 200 мл в/в й по 30 – 50 мл per os кожні 6 – 8 годин, глюконат кальцію 10% - 10 мл в/в 1 - 2 рази на добу, вітамін С 5% - 5 мл в/в 1 раз на добу, 1% вікасол 2,0 мл в/в 1 раз на добу, свіжезаморожена плазма 200 – 300 мл.

  • тенофовіру дезопроксилу фумарат 300 мг 1 раз на добу перорально

  • L-орнітину-L-аспартат – по 20 мл, попередньо розчинивши в 500 мл інфузійного розчину, 2-3 рази на добу

3.4.4. Диференціально-діагностичні таблиці динаміки клінічних симптомів і лабораторних показників у хворих на хронічні ВГ для заповнення. а=3
Визначте симптоми, характерні для гострих захворювань




ВГА

ВГЕ

ВГВ

ВГД

ВГС

Гарячка
















Жовтяниця
















Слабкість
















Анорексія
















Блювота
















Гострий початок
















Короткий дожовтяничний (продромальний) період
















Псевдогрипозний варіант дожовтяничного періоду
















Артралгічний варіант дожовтяничного періоду
















Покращення загального стану з появою жовтяниці
















Збільшення селезінки
















Двофазне підвищення активності АлАТ, АсАТ
















Підвищена тимолова проба















Примітка: - , або -/+, +, ++, +++ позначіть відсутність або наявність, ступінь прояви, виразності симптомів або лабораторних показників.



Диференціально-діагностичні таблиці динаміки клінічних симптомів і лабораторних показників для заповнення.

Визначте симптоми, характерні для гострих захворювань а=3






ВГА

Лептоспіроз

Інфекційний

мононуклеоз



Гострий алкогольний гепатит

Рак головки pancreas

Гарячка
















Жовтяниця
















Слабкість
















Анорексія
















Блювота
















Гострий початок
















Короткий дожовтяничний (продромальний) період
















Псевдогрипозний варіант дожовтяничного періоду
















Артралгічний варіант дожовтяничного періоду
















Покращення загального стану з появою жовтяниці
















Збільшення селезінки
















Двофазне підвищення активності АлАТ, АсАТ
















Підвищена тимолова проба
















Лейкоцитоз
















Нейтрофільоз















Примітка: - , або -/+, +, ++, +++ позначіть відсутність або наявність, ступінь прояви, виразності симптомів або лабораторних показників.


4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи.

4.1.Перелік навчальних практичних завдань, необхідних для виконання на практичному занятті:

  • Оволодіти методикою обстеження хворих на гострі та хронічні вірусні гепатити та інші інфекції, що можуть перебігати з жовтяницею

  • Провести курацію хворого на ВГА, гострий гепатит В.

  • Провести диференціальну діагностику гепатитів А і Е, гострих гепатитів С і В.

  • Провести диференціальну діагностику ВГД коінфекції та ВГД суперінфекції.

  • Скласти план лабораторного обстеження хворого на гепатит А.

  • Скласти план лабораторного обстеження хворого на гепатит С.

  • Скласти план лабораторного обстеження хворого на фульмінантну форму ГВ.

  • Скласти план лабораторного обстеження хворого з підозрою на обтураційну жовтяницю.

  • Скласти план лабораторного обстеження хворого з підозрою на гемолітичну жовтяницю.

  • Скласти план лабораторного обстеження хворого на хронічний гепатит С.

  • Скласти план лабораторного обстеження хворого на хронічний гепатит В.

  • Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворих на гострі та хронічні вірусні гепатити.

  • Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворих на жовтяничні форми лептоспірозу, інфекційного мононуклеозу, малярії, псевдотуберкульозу, опісторхозу.

  • Розпізнати ускладнення гострих та хронічних вірусних гепатитів, їх найближчі та віддалені негативні наслідки.

  • Скласти план лікування хворого на гострий не тяжкий гепатит В.

  • Скласти план лікування хворого на нетяжкий гепатит А.

  • Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів у хворих на гострі вірусні гепатити.

  • Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу «Гострий гепатит А», «Гострий гепатит С», «Гострий гепатит В».

  • Визначити лікарську тактику в разі виникнення необхідності діагностики у хворих на гострі або хронічні вірусні гепатити хірургічних ускладнень, у тому числі й з розвитком обтураційної жовтяниці.

  • Визначити лікарську тактику в разі виникнення необхідності діагностики у хворих на гострі або хронічні вірусні гепатити гематологічних ускладнень, у тому числі й з розвитком гемолітичної жовтяниці.


4.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики, диференціальної діагностики гострих та хронічних ВГ.



Завдання

Послідовність виконання

Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1.
2.


Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на гострий ГВ

Провести курацію

хворого


І.З‘ясувати скарги хворого.

II. З‘ясувати анамнез:



  • Анамнез хвороби

2. Анамнез життя


3. Епіданамнез
IIІ. Провести об‘єктивне обстеження.

1. Загальний огляд:

- загальний стан хворого;


  • шкіра, слизові ротоглотки;

2. Травна система:

- огляд язика;

- перкусія живота;

- пальпація живота;


  • характеристика випорожнень.

3. Серцево – судинна система:

- пульс;

- артеріальний тиск;



  • аускультація серця.

4. Дихальна система:

  • аускультація легень.

5. Нервова система

6. Стан нирок


Відокремити скарги, що характеризують синдроми:

- загальної інтоксикації

- органних уражень
Звернути увагу на поступовий початок; термін, послідовність виникнення, динаміку

- диспепсичного синдрому;

- головного болю;

- порушень сну;

- астеновегетативного синдрому;


  • інших симптомів

Виявити перенесені хвороби та анамнез щеплень.
Виявити дані стосовно реалізації парентерального механізму передачі, звернути увагу на фактори ризику інфікування. Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені терміном і тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології.

Звернути увагу на:

- млявість, адинамію, загальмованість хворого;

- наявність збільшення печінки, її консистенції, на збільшення селезінки;

- на відсутність асциту, симптому Курвуаз'є. Звернути увагу на:


  • наявність ознак жовтяниці;

Домінування геморагічного синдрому без ознак печінкової енцефалопатії потребує виключення лептоспірозу.

Звернути увагу на: відсутність

- „судинних зірочок ”;

- „печінкових” долонь;

- ознак портальної гіпертензії;


  • ознак печінкової енцефалопатії

  • колір сечі, добовий діурез

Звернути увагу на:

- відносну брадикардію (тахікардія свідчить про ускладнення!);



  • помірно знижений або нормальний АТ (значне зниження свідчить про ускладнення!);

Наявність пневмонії потребує виключення лептоспірозу

Звернути увагу на можливість печінкової енцефалопатії

Наявність менінгеальних знаків потребує диференціації з лептоспірозом

Наявність делірію — з алкогольним гепатитом.

Ознаки ниркової недостатності потребують диференціації з алкогольним та іншими токсичними гепатитами, лептоспірозом.





3.

Призначити лабораторні і додаткові дослідження, оцінити результати.

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. УЗД ОЧП



  1. ІФА (IgМ)


  1. ПЛР (DNA HBV)

Звернути увагу на типові зміни: лейкопенія, лімфомоноцитоз, тромбоцитопенія, уповільнена ШЗЕ (лейкоцитоз, анемія, прискорення ШЗЕ виникають в разі розвитку ускладнень або потребують диференціації з гострим алкогольним гепатитом, лептоспірозом, ієрсініозами).

Відсутність значних змін за типового перебігу, поява жовчних пігментів.

Наявність еритроцитурії потребує виключення лептоспірозу.
Гепатолієнальний синдром. Розширення жовчних протоків, збільшення жовчного міхура свідчать на користь обтураційної жовтяниці.

Позитивні HbsAg, anti HB cor Ag IgM за відсутності або при значно меншому вмісті Ig G підтверджують гострий ГВ


Є додатковим методом на разі гепатитів-мікст й відсутності HbsAg.


5. Матеріали після аудиторної самостійної роботи.

Тематика УДРС та НДРС:
  • Особливості перебігу хронічного гепатиту В у сучасних умовах.


  • Сучасні погляди на епідеміологію та патогенез гепатиту Е.

  • Сучасні погляди на етіологію та патогенез гепатиту В.

  • Нові погляди на патогенез фульмінантних форм ВГ.

  • Оцінка ефективності противірусної терапії хворих на ХГВ залежно від генотипів збудника.

  • Проблеми етіотропної терапії хворих на ХГД.

  • Проблеми етіотропної терапії хворих на ХГВ з ЦП (групи В та С за Чайлд-Пью).

  • Нові погляди на лікування фульмінантних форм ВГ.

  • Сучасні методи специфічної діагностики вірусних гепатитів

  • Проблеми етіотропного лікування хворих на гострий гепатит С.

  • Проблеми діагностики і лікування гострих вірусних гепатитів-мікст.

  • Проблеми диференціальної діагностики гострих вірусних гепатитів та жовтяниць не інфекційного генезу.

  • Проблема своєасної діагностики гепатоцеллюлярної карциноми у хворих на ХГС або ХГВ.


6. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів.

6.1.Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.


Навчальні завдання

Вказівки до завдання

Повторити

    1. Мікробіологія

2.Епідеміологія

3. Імунологія


4. Фізіологія


і т.д. відповідно до п. 3.1

Вивчити

1. Етіологію гепатитів А, В, С, Д, Е, лептоспірозу, псевдотуберкульозу, кишкового ієрсиніозу, інфекційного мононуклеозу, малярії, опісторхозу.





    1. Епідеміологію




    1. Патогенез ГС



    1. Клініку

5. Лабораторну діагностику гострих та хронічних ВГ, лептоспірозу, псевдотуберкульозу, кишкового ієрсиніозу, інфекційного мононуклеозу, малярії, опісторхозу, обтураційної та гемолітичної жовтяниць.




  1. Диференціальну діагностику гострих ВГ та інших жовтяниць інфекційного та не інфекційного генезу.



  1. Лікування


  1. Профілактика



Біологічні особливості збудників гепатитів А, В, С, Д, Е, лептоспірозу, псевдотуберкульозу, кишкового ієрсиніозу, інфекційного мононуклеозу, малярії, опісторхозу.


Механізм та шляхи передачі збудників гепатитів А, В, С, Д, Е, лептоспірозу, псевдотуберкульозу, кишкового ієрсиніозу, інфекційного мононуклеозу, малярії, опісторхозу.
Основні методи профілактики гепатитів А, В, С, Д, Е, лептоспірозу, псевдотуберкульозу, кишкового ієрсиніозу, інфекційного мононуклеозу, малярії, опісторхозу.
Особливості імунітету у хворих на ГА, ГЕ, ГВ і ГС, лептоспіроз, псевдотуберкульоз, кишковий ієрсиніоз, інфекційний мононуклеоз, малярію, опісторхоз.

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі( загальні аналізи крові, сечі, біохімія крові, тощо).


Збудник, його особливості


Механізми, шляхи передавання, сприйнятливість людини до збудників гепатитів А, В, С, Д, Е, лептоспірозу, псевдотуберкульозу, кишкового ієрсиніозу, інфекційного мононуклеозу, малярії, опісторхозу.
Назвати основні фактори патогенності збудників гепатитів А, В, С, Д, Е, лептоспірозу, псевдотуберкульозу, кишкового ієрсиніозу, інфекційного мононуклеозу, малярії, опісторхозу та їх тропність. Відобразити схему механізму передачі цих збудників.
Перелічити основні етапи патогенезу гепатитів А, В, С, Д, Е, лептоспірозу, псевдотуберкульозу, кишкового ієрсиніозу, інфекційного мононуклеозу, малярії, опісторхозу.

та патогенез їх окремих клінічних симптомів Графічно відобразити перебіг ГА, гострого ГВ, лептоспірозу, псевдотуберкульозу, інфекційного мононуклеозу, тропічної малярії, обтураційної та гемолітичної жовтяниці.

Поясніти патогенез основних клінічних симптомів гепатитів А, В, С, Д, Е, лептоспірозу, псевдотуберкульозу, кишкового ієрсиніозу, інфекційного мононуклеозу, малярії, опісторхозу.
Перелічити основні лабораторні діагностичні критерії гострих ВГ, специфічні тести, що підтверджують діагноз, лабораторні показники, що характеризують тяжкість перебігу хвороби та її головні клінічні варіанти стосовно вірусних гепатитів, лептоспірозу, псевдотуберкульозу, кишкового ієрсиніозу, інфекційного мононуклеозу, малярії, опісторхозу, обтураційної та гемолітичної жовтяниць.

Заповнити таблицю диференціальної діагностики гострих ВГ. Перелічити найбільш інформативні лабораторні тести та інструментальні дані щодо диференціації гострих ВГ та жовтяниць не інфекційного генезу.



Назвати основні напрямки лікування гострих та хронічних ВГ, їх фульмінантних форм та препарати для їх забезпечення
Перелічити методи загальної та специфічної профілактики гострих та хронічних ВГ.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка