Н р. І. Теоретичні Питання



Скачати 226.6 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації09.07.2020
Розмір226.6 Kb.
  1   2   3
для підготовки до іспиту з біологічної хімії

для студентів спеціальностей

«Лікувальна справа» та «медико-профілактична справа»

(2019-2020 н.р.)
І. Теоретичні Питання

  1. Амінокислотний склад білків та пептидів: будова, сучасні класифікації, біологічна роль амінокислот. Фізико-хімічні властивості амінокислот.




  1. Загальна характеристика та біологічні функції білків і пептидів. Рівні структурної організації білків. Хімічні зв’язки, що стабілізують структуру білкової молекули.

  2. Фізико-хімічні властивості білків: амфотерність, ізоелектрична точка (рІ); колоїдно-осмотичні властивості

  3. Методи виділення білків з біооб’єктів, їх фракціонування та аналіз будови (електрофорез, хроматографія).

  4. Сучасні класифікації білків. Прості білки: класифікація та їх роль.

  5. Природні пептиди: класифікація, біохімічна характеристика.

  6. Складні білки: класифікація, представники, вміст в організмі людини.

  7. Загальна характеристика хромопротеїнів, особливості структури, біологічна роль. Флавопротеїни: особливості будови та роль в організмі.

  8. Гемопротеїни: міоглобін, гемоглобін, цитохроми. Їх біологічні функції та структурні особливості. Загальна характеристика гемоглобінопатій і таласемій. Нормальний вміст гемоглобіну в крові.

  9. Глікопротеїни та ліпопротеїни: класифікація, особливості структури, поширення, біологічні функції.

  10. Фосфопротеїни та металопротеїни: класифікація, особливості структури, поширення, біологічні функції.

  11. Нуклеотиди: класифікація, структурні компоненти, біологічна роль.

  12. Мінорні азотисті основи та нуклеотиди. Вільні нуклеотиди: участь у метаболічних реакціях та їх регуляції.

  13. Нуклеїнові кислоти: особливості структурної організації, фізико-хімічні властивості, біологічні функції ДНК і РНК. Фізико-хімічні властивості нуклеїнових кислот.

  14. Хімічна природа ферментів. Загальна характеристика ферментів як біологічних каталізаторів. Міжнародна класифікація та номенклатура ферментів. Класи ферментів.

  15. Хімічна структура ферментів: будова ферментних білків, функціонально-активні центри ферментів, олігомерні білки-ферменти. Мультиферментні комплекси: особливості будови, приклади.

  16. Кофактори та коферменти: структурна характеристика, властивості, зв’язок з вітамінами. Класифікація коферментів за хімічною будовою і типом реакції, в яких вони беруть участь.

  17. Механізм дії ферментів: гіпотези ферментативного каталізу Е. Фішера та Д. Кошленда.

  18. Механізм дії ферментів: молекулярні ефекти ферментативного каталізу.

  19. Механізм дії ферментів: стадії ферментативного каталізу, утворення фермент-субстратного комплексу. Термодинамічні закономірності ферментативного каталізу.

  20. Кінетика ферментативних реакцій: залежність швидкості реакції від концентрації субстрату, ферменту, рН та температури (графічні залежності та їх поясненні). Кінетика алостеричних ферментів.

  21. Рівняння Міхаеліса - Ментен і графічне зображення його компонентів. Використання Кm для характеристики активності ферментів і передбачення можливості перебігу метаболічних процесів у клітині.

  22. Загальні принципи та методи визначення активності ферментів; одиниці виміру активності та кількості ферментів.

  23. Множинні форми ферментів – ізоферменти. Використання ізоферментів для диференціальної діагностики.

  24. Регуляція активності ферментів. Активатори, інгібітори. Види інгібування активності ферментів, приклади інгібіторів.

  25. Шляхи та механізми регуляції ферментативних процесів. Регуляція каталітичної активності ферментів: алостеричні ферменти, ковалентна модифікація ферментів.

  26. Шляхи та механізми регуляції ферментативних процесів. Регуляція каталітичної активності ферментів: протеолітична активація, дія регуляторних білків–ефекторів, компартментація ферментативних процесів.

  27. Шляхи та механізми регуляції ферментативних процесів. Механізми регуляції кількості ферментів у клітині. Циклічні нуклеотиди в регуляції ферментативних процесів.

  28. Використання ферментів у медицині. Імобілізовані ферменти.

  29. Ензимопатії – уроджені (спадкові) вади метаболізму вуглеводів, амінокислот, порфіринів, пуринів (приклади, пояснення)

  30. Ензимодіагностика патологічних процесів та захворювань (приклади, пояснення).

  31. Ензимотерапія – застосування ферментів, їх активаторів та інгібіторів у медицині (приклади, пояснення).

  32. Загальні закономірності обміну речовин: катаболічні, анаболічні та амфіболічні шляхи метаболізму. Анаплеротичні реакції. Стадії катаболізму біомолекул в організмі (схема, пояснення).

  33. Загальна характеристика циклу лимонної кислоти: внутрішньоклітинна локалізація, біологічна роль, схема функціонування.

  34. Ферментативні реакції ЦЛК. Анаплеротичні та амфіболічні реакції циклу трикарбонових кислот.

  35. Регуляція ЦЛК. Енергетичний баланс ЦЛК з урахуванням окисного фосфорилювання.

  36. Екзергонічні та ендергонічні біохімічні реакції. Класифікація макроергічних фосфатів; будова, утворення та використання АТФ як універсального джерела енергії в біологічних процесах.

  37. Біологічне окиснення: типи реакцій (дегідрогеназні, оксидазні, оксигеназні) та їх біологічне значення. Тканинне дихання.

  38. Ферменти біологічного окиснення в мітохондріях: піридин-, флавінзалежні дегідрогенази, цитохроми.

  39. Молекулярна організація мітохондріального ланцюга біологічного окиснення. Компоненти дихального ланцюга, їх редокс-потенціали, молекулярні комплекси внутрішніх мембран мітохондрій.

  40. Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання: пояснення механізму поєднання окиснення субстратів та синтезу АТФ. АТФ-синтетаза мітохондрій: будова та функціонування.

  41. Регуляція тканинного дихання й окисного фосфорилювання. Дихальний контроль. Коефіцієнт окисного фосфорилювання, пункти спряження окиснення та фосфорилювання.

  42. Інгібітори та роз’єднувачі електронного транспорту й окисного фосфорилювання, їх біомедичне значення. Роль бурої жирової тканини в термогенезі.

  43. Мікросомальне окиснення: цитохром Р-450, молекулярна організація ланцюга, біологічна роль.

  44. Активні форми кисню: утворення та механізми їх інактивації.

  45. Вуглеводи: визначення, класифікація. Будова, властивості, роль представників окремих класів.

  46. Анаеробне окиснення глюкози: послідовність реакцій, ферменти. Клінічні аспекти метаболізму глюкози в анаеробних умовах.

  47. Анаеробне окиснення глюкози: регуляція, реакції субстратного фосфорилювання, енергетичний ефект. Гліколітична оксидоредукція. Особливості метаболізму глюкози в еритроциті.

  48. Аеробне окиснення глюкози: етапи, енергетичний баланс. Човникові механізми транспорту гліколітичного НАДН. Ефект Пастера.

  49. Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці та м’язах: реакції, ферменти, регуляція активності глікогенфосфорилази. Генетичні порушення метаболізму глікогену.

  50. Біосинтез глікогену: ферментативні реакції, фізіологічні значення. Регуляція активності глікогенсинтази.

  51. Механізми реципрокної регуляції глікогенолізу та глікогенезу. Роль адреналіну, глюкагону та інсуліну в гормональній регуляції обміну глікогену в м’язах і печінці.

  52. Глюконеогенез: субстрати, ферментивні реакції, регуляція та фізіологічне значення процесу. Глюкозо-лактатний (цикл Корі) та глюкозо-аланіновий цикл.

  53. Пентозо-фосфатний шлях окиснення глюкози: загальна характеристика процесу, тканинна локалізація, біологічне значення, ферментативні реакції окислювальної стадії, регуляція. Клінічні аспекти порушення процесу.

  54. Метаболічні шляхи перетворення фруктози: реакції, ферменти, спадкові ензимопатії її обміну.

  55. Метаболічні шляхи перетворення галактози: реакції, ферменти, спадкові ензимопатії її обміну.

  56. Окиснювальне декарбоксилювання пірувату: реакції, регуляція, клінічні аспекти.

  57. Метаболізм вуглеводних компонентів глікокон’югатів: синтез О- та N-зв’язаних глікопротеїнів. Генетичні порушення метаболізму глікокон’югатів.

  58. Механізми регуляції концентрації глюкози в крові. Порушення обміну вуглеводів при цукровому діабеті.

  59. Загальна характеристика ліпідів: класифікація, будова, біологічна роль представників окремих класів. Жирні кислоти, класифікація, будова, роль.

  60. Катаболізм ТАГ у жировій тканині: послідовність реакцій, механізми регуляції активності ТАГ-ліпази. Нейрогуморальна регуляція ліполізу.

  61. Реакції окиснення жирних кислот (β-окиснення), роль карнітину в транспорті жирних кислот у мітохондрії.

  62. Енергетичний баланс β-окиснення жирних кислот у клітинах.

  63. Катаболізм гліцеролу: ферментативні реакції, біоенергетика.

  64. Кетонові тіла. Реакції біосинтезу та утилізації кетонових тіл, фізіологічне значення.

  65. Порушення обміну кетонових тіл за умов патології (цукровий діабет, голодування).

  66. Біосинтез вищих жирних кислот. Етапи та реакції біосинтезу насичених жирних кислот (пальмітату).

  67. Біосинтез вищих жирних кислот: джерела НАДФН·Н+, балансове рівняння реакції синтезу пальмітату, регуляція процесу.

  68. Елонгація жирних кислот. Біосинтез моно- та поліненасичених жирних кислот в організмі людини.

  69. Біосинтез триацилгліцеролів. Особливості ліпогенезу в адипоцитах.

  70. Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномалії обміну сфінголіпідів - сфінголіпідози.

  71. Біосинтез холестеролу: стадії, ферментативні реакції першої стадії, регуляція синтезу. Шляхи біотрансформації холестеролу.

  72. Циркуляторний транспорт ліпідів. Ліпопротеїни плазми крові. Первинні гіперліпопротеїнемії.

  73. Патології ліпідного обміну: біохімічні зміни при атеросклерозі, ожирінні, цукровому діабеті.

  74. Пул вільних амінокислот в організмі: шляхи надходження та використання вільних амінокислот у тканинах.

  75. Трансамінування амінокислот: реакції та їх біохімічне значення, механізм дії амінотрансфераз. Роль вітамину В6. Клініко-діагностичне значення визначення трансаміназ.

  76. Пряме та непряме дезамінування вільних L-амінокислот у тканинах.

  77. Декарбоксилювання L-амінокислот в організмі людини. Фізіологічне значення утворених продуктів. Окиснення біогенних амінів.

  78. Шляхи утворення та знешкодження аміаку в організмі. Біохімічне пояснення токсичності аміаку.

  79. Біосинтез сечовини: послідовність ферментних реакцій біосинтезу, ензимопатії циклу сечовини.

  80. Загальні шляхи метаболізму вуглецевих скелетів амінокислот в організмі людини (схема метаболізму α-кетокислот). Глюкогенні та кетогенні амінокислоти.

  81. Обмін сірковмісних амінокислот; роль SAM у реакціях метилування. Біосинтез та біологічна роль креатину і креатинфосфату.

  82. Спеціалізовані шляхи обміну ациклічних амінокислот. Обмін серину і гліцину. Глутатіон: будова, біосинтез та біологічні функції глутатіону.

  83. Спеціалізовані шляхи метаболізму циклічних амінокислот - фенілаланіну та тирозину.

  84. Спадкові ензимопатії обміну фенілаланіну та тирозину.

  85. Обмін циклічної амінокислоти триптофану та його спадкові ензимопатії.

  86. Особливості обміну амінокислот з розгалуженим ланцюгом. Участь вітамінів В12 і Н в метаболізмі амінокислот. Обмін аргініну. Роль NО.

  87. Метаболізм порфіринів: будова гему; схема реакцій біосинтезу протопорфірину ІХ та гему. Спадкові порушення біосинтезу порфіринів, типи порфірій.

  88. Біосинтез пуринових нуклеотидів: схема реакцій синтезу ІМФ; утворення АМФ та ГМФ; механізми регуляції.

  89. Біосинтез піримідинових нуклеотидів: схема реакцій; регуляція синтезу.

  90. Біосинтез дезоксирибонуклеотидів. Утворення тимідилових нуклеотидів; інгібітори біосинтезу дТМФ як протипухлинні засоби.

  91. Катаболізм пуринових нуклеотидів; порушення обміну сечової кислоти (подагра, синдром Леша-Ніхана). Схема катаболізму піримідинових нуклеотидів, молекулярні причини та наслідки оротацидурії.

  92. Реплікація ДНК: біологічне значення; напівконсервативний механізм реплікації. Послідовність етапів та ферменти реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів.

  93. Транскрипція РНК: РНК-полімерази прокаріотів та еукаріотів, сигнали транскрипції (промоторні, ініціаторні та термінаторні ділянки геному).

  94. Процесинг - посттранскрипційна модифікація новосинтезованих мРНК.

  95. Генетичний (біологічний) код: триплетна структура коду, його властивості.

  96. Основні компоненти системи синтезу білка. Транспортні - тРНК та активація амінокислот. Аміноацил-тРНК-синтетази.

  97. Етапи та механізми трансляції в рибосомах: ініціація, елонгація та термінація.

  98. Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів. Регуляція трансляції.

  99. Інгібітори транскрипції та трансляції у прокаріотів та еукаріотів: антибіотики та інтерферони - їх застосування у медицині; дифтерійний токсин.

  100. Регуляція експресії генів прокаріотів: регуляторні та структурні ділянки лактозного (Lac-) оперону (регуляторний ген, промотор, оператор).

  101. Мутації: геномні, хромосомні, генні; механізми дії мутагенів; роль індукованих мутацій у виникненні ензимопатій та спадкових хвороб людини.

  102. Біологічне значення та механізми репарації ДНК. Репарація УФ-індукованих генних мутацій; пігментна ксеродерма.

  103. Генна інженерія: конструювання рекомбінантних ДНК; клонування генів; генно-інженерний синтез ферментів, гормонів, інтерферонів та ін.

  104. Гормони та інші біорегулятори в системі міжклітинної інтеграції функцій організму людини, їх хімічна природа і роль. Загальна характеристика гормонів.

  105. Класифікації гормонів: за хімічною будовою, за механізмом дії, за їх функціями. Приклади представників кожного класу.

  106. Синтез, секреція і транспорт гормонів. Механізми регуляції секреції гормонів за принципом позитивного та негативного зворотного зв’язку. Приклади.

  107. Мішені гормональної дії. Рецептори гормонів (іонотропні, метаботропні, цитозольні). Вторинні посередники гормонів, їх роль у передачі гормонального сигналу в клітину.

  108. Молекулярно-клітинні механізми дії білково-пептидних гормонів та біогенних амінів. Каскадні системи передачі хімічного сигналу біорегулятора.

  109. Схема молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів. Молекулярна організація регуляторних сайтів ДНК, які взаємодіють з гормональними рецепторами.

  110. Реалізація ролі цАМФ як вторинного посередника.

  111. Реалізація ролі Са2+, ІТФ і ДАГ як месенджерів.

  112. Принцип радіоімунологічного методу визначення концентрації гормонів у крові.

  113. Гормони гіпоталамо - гіпофізарної системи. Ліберини та статини.

  114. Гормони передньої частки гіпофіза. Група “гормон росту - пролактин - хоріонічний соматотропін”: біологічна роль, порушення виділення.

  115. Група глікопротеїнів - тропних гормонів гіпофіза: тиреотропін, гонадотропіни - ФСГ, ЛГ, хоріонічний гонадотропін: біологічна роль, механізм дії, регуляція виділення.

  116. Сімейство проопіомеланокортину (ПОМК) - продукти процесингу ПОМК, їх утворення, біологічна роль, механізм дії, порушення виділення.

  117. Гормони задньої частки гіпофіза. Вазопресин, окситоцин. Патологія, пов’язана з порушенням виділення антидіуретичного гормону (АДГ).

  118. Гормон підшлункової залози - інсулін. Будова, секреція, вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, білків. Порушення виділення.

  119. Гормон підшлункової залози - глюкагон. Будова, секреція, вплив на обмін вуглеводів і ліпідів.

  120. Гормони травного каналу, біологічна роль, будова, механізм виділення.

  121. Гормони щитоподібної залози. Структура, біосинтез, біологічні ефекти Т3, Т4. Порушення метаболічних процесів за умов гіпер- та гіпотиреозу.

  122. Біогенні аміни з гормональними та медіаторними властивостями: будова, біосинтез, фізіологічні ефекти, біохімічні механізми дії катехоламінів (адреналін, норадреналін, дофамін).

  123. Стероїдні гормони: номенклатура, класифікація, генезис з холестеролу. Стероїдні гормони кори надниркових залоз (С21-стероїди). Фізіологічні та біохімічні ефекти кортикоїдів.

  124. Глюкокортикоїди, їх роль у регуляції метаболізму ліпідів, вуглеводів, білків; патологія виділення.

  125. Мінералокортикоїди. Роль альдостерону в регуляції водно-сольового обміну. Ренін-ангіотензинова система. Альдостеронізм.

  126. Жіночі статеві гормони: естрогени (С18-стероїди), прогестерон (С21-стероїди), фізіологічні і хімічні ефекти, регуляція синтезу і секреції. Чоловічі статеві гормони: андрогени (С19-стероїди), фізіологічні і хімічні ефекти, регуляція синтезу і секреції.

  127. Ейкозаноїди: загальна характеристика, номенклатура, біосинтез, біологічні та фармакологічні властивості, їх клінічне застосування. Аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби як інгібітори синтезу простагландинів.

  128. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію в організмі. Порушення кальцієвого гомеостазу (рахіт, остеопороз).

  129. Біохімія харчування людини: компо­­­ненти та поживні сполуки нормального харчування; біологічна цінність окремих нутрієнтів.

  130. Механізми перетворення поживних речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травному тракті. Ферменти шлунка і кишечника.

  131. Порушення пе­­­ретравлення окремих нутрієнтів у шлунку та кишечнику; cпад­­­кові ензимопатії процесів травлення.

  132. Мікроелементи в харчуванні людини. Біологічні функції окремих мікроелементів; прояви мікроелементної недостатності. Вітаміни в харчуванні людини. Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни; екзогенні та ендогенні причини вітамінної недостатності.

  133. Вітамін В1 (тіамін): будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.

  134. Вітамін В2 (рибофлавін): будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.

  135. Вітамін РР (нікотинова кислота, нікотинамід): будова, біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

  136. Вітамін В6 (піридоксин): будова, біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.

  137. Вітамін В12 (кобаламін): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

  138. Вітамін Вс (фолієва кислота): біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба, прояви недостатності

  139. Вітамін Н (біотин): біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.

  140. Вітамін В3 (пантотенова кислота): біологічні властивості, механізм дії, джерела, добова потреба.

  141. Вітамін С (аскорбінова кислота): будова, біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

  142. Вітамін Р (флавоноїди): будова, біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

  143. Вітамін А (ретинол, ретиналь, ретиноєва кислота): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

  144. Вітамін К (філохінон, фарнохінон): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

  145. Вітамін Е (a-токоферол): біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності, джерела, добова потреба.

  146. Вітамін D3 (холекальциферол): джерела, добова потреба, структура, механізми активації, тканини-мішені, біологічна роль, прояви недостатност.

  147. Біохімічні та фізіологічні функції крові в організмі людини. Дихальна функція еритроцитів. Гемоглобін: механізми участі в транспорті кисню та діоксиду вуглецю. Варіанти та патологічні форми гемоглобінів людини.

  148. Буферні системи крові. Порушення кислотно-основного балансу в організмі (метаболічний та респіраторний ацидоз, алкалоз).

  149. Біохімічний склад крові людини. Білки плазми крові та їх клініко-біохімічна характеристика.

  150. Ферменти плазми крові: класифікація, значення в ензимодіагностиці захворю­­­вань органів і тканин. Калікреїн-кінінова система крові та тканин. Лікарські засоби – антагоністи кініноутворення.

  151. Небілкові органічні сполуки плазми крові. Неорганічні компо­­­ненти плазми.

  152. Біохімічні функції печінки: вуглеводна, білоксинтезувальна, сечовиноутворювальна.

  153. Жовчоутворювальна функція печінки, регуляція ліпідного складу крові; роль в обміні вітамінів та мінералів, нуклеїнових кислот та амінокислот.

  154. Детоксикаційна функція печінки; типи реакцій біотрансформа­­­ції ксенобіотиків та ендогенних токсичних речовин.

  155. Реакції мікросомального окиснення. Цитохром Р-450; електронно-транспортні ланцюги в мембранах ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів. Реакції кон'югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення.

  156. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Метаболізм білірубіну. Нормальна концентрація білірубіну у сироватці крові. Патобіохімія жовтя­­­ниць; типи жовтяниць; спадкові (ферментні) жовтяниці.

  157. Водно-сольовий обмін в організмі. Внутрішньоклітинна і по­заклітинна вода; обмін води, натрію, калію.

  158. Особливості метаболізму нирок. Роль нирок у регуляції об'єму, електролітного складу та рН рідин організму. Біохімічні механізми сечоутворювальної функції нирок.

  159. Ренін-ангіотензинова система нирок. Гіпотензивні лікарські засоби – інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту.

  160. Біохімічний склад сечі людини в нормі та за умов розвитку патологічних процесів (нормальні та патологічні компоненти сечі). Клініко-діагнос­­­тичне значення біохімічного аналізу сечі.

  161. Біохімічний склад м'язів. Класифікація білків м’язів. Білки міофібрил: міозин, актин, тропоміозин, тропонін.

  162. Молекулярні механізми м'язового скорочення. Роль іонів Са2+ в регуляції скорочення та розслаблення м'язів.

  163. Біоенергетика м'язової тканини; джерела АТФ; роль креатин­­­фосфату в забезпеченні енергії м'язового скорочення. Патобіохімія м’язів – міопатії.

  164. Особливості біоенергетичних процесів у міокарді та регуляції скорочення кардіоміоцитів. Біохімічні зміни при інфаркті міокарда. Біохімічна діагностика захворювань міокарда.

  165. Біохімія сполучної тканини: хімічний склад; особливості будови та синтезу колагену, еластину, глікопротеїнів та протеогліканів. Патобіохімія сполучної тканини.

  166. Біохімія нервової системи: особливості хімічного складу та метаболізму головного мозку. Енергетичний обмін у головному мозку людини. Значення аеробного окиснення глюкози; зміни в умовах фізіологічного сну та наркозу. Гамма-амінобутиратний шунт.

  167. Біохімія нейромедіаторів: характеристика окремих нейромедиаорів (ацетилхолін,норадреналін, дофамін, серотонін); рецептори нейромедіаторів та фізіологічно активних сполук.

  168. Пептидергічна система головно­­­го мозку: опіоїдні пептиди, рецептори опіоїдних пептидів. Порушення обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах. Нейрохімічні механізми дії психот­­­ропних засобів.


ІІ. Практичні навички

Перелік лабораторних робіт, знання яких є обов’язковими


  1. Принцип методу визначення білків та пептидів за біуретовою реакцією та її практичне використання для аналізу біологічних зразків у медичних та біологічних дослідженнях.

  2. Принцип методу та практичне значення бензидинової реакції; клініко-діагностичне значення (КДЗ) визначення вмісту гемоглобіну у сироватці крові. Референтні значення концентрації гемоглобіну у крові.

  3. Принцип методу та КДЗ визначення активності амілази у сироватнці крові та сечі.

  4. Принцип методу та КДЗ визначення активності холінестерази у сироватнці крові.

  5. Загальні принципи методів визначення активності ферментів та одиниці виміру їх активності. Застосування ензимодіагностики в кардіології, гепатології, нефрології, онкології, ортопедії, тощо.

  6. Принцип методу та КДЗ визначення активності каталази крові.

  7. Глюкозооксидазний метод визначення концентрації глюкози в крові: принцип методу та КДЗ. Референтні значення концентрації глюкози крові.

  8. Глюкозотолерантний тест: принцип методу та КДЗ; пояснення глікімічних кривих у нормі, ісуліномі, гіпотиреозі та при цукровому діабеті.

  9. Клініко-діагностичне значення визначення глюкозильованого гемоглобіну та фруктозаміну в крові. Референтні значення концентрації глюкозильованого гемоглобіну у крові.

  10. КДЗ визначення загальних ліпідів та фосфоліпідів у сироватці крові.

  11. КДЗ визначення кетонових тіл у сироватці крові та сечі. Пояснення причин кетонемії, кетонурії та кетоацидозу при цукровому діабеті та голодуванні.

  12. КДЗ визначення вмісту ЛПНЩ та холестеролу у сироватці крові. Референтні значення концентрації холестеролу у крові.

  13. КДЗ визначення концентрації вільних жирних кислот у сироватці кров.

  14. Принципи лабораторної діагностики гіперліпопротеїнемій.

  15. КДЗ визначення концентрації сечовини у сироватці крові. Референтні значення концентрації сечовини у сироватці крові.

  16. КДЗ визначення трансаміназ крові (АлАТ, АсАТ). Пояснення зміни активності трансаміназ при інфаркті міокарда та гепатиті.

  17. КДЗ визначення креатину та креатиніну у сироватці крові.

  18. КДЗ визначення сечової кислоти у сироватці крові. Референтні значення концентрації сечової кислоти у сироватці крові. Пояснення причин гіперурікемії при подагрі та синдромі Леша-Ніхана.

  19. КДЗ визначення патологічних компонентів шлункового соку: молочної кислоти, крові, жовчних пігментів.

  20. КДЗ визначення вмісту кальцію, магнію та неорганічних фосфатів у сироватці крові.

  21. Принцип методу та КДЗ визначення вмісту загального білка у сироватці крові. Референтні значення концентрації загального білка у сироватці крові.

  22. Принципи електрофорезу білків сироватки крові на папері та клініко- діагностичне значення методу.

  23. КДЗ визначення активнсті сорбітолдегідрогенази (СДГ) та -глутамілтранспептидази (ГГТП) у сироватці крові.

  24. Принцип методу і КДЗ визначення загального, прямого і непрямого білірубіну у сироватці крові (метод Ієндрашека). Референтні значення концентрації білірубіну у сироватці крові. Використання показників у дифдіагностиці жовтяниць.

  25. Принцип методу та КДЗ визначення залишкового азоту крові.

  26. КДЗ визначення кінцевих продуктів азотистого обміну у сечі: сечовина, сечова кислота, креатинін.

  27. КДЗ визначення продуктів детоксикації: тваринний індикан, гіпурова кислота.

  28. Осадові проби: принципи методів та КДЗ.

  29. Принципи методів та клініко-діагностичне значення визначення патологічних компонентів сечі: білок, кетонові тілі, жовчні пігменти, кров.

  30. КДЗ визначення сіалових кислот та гідроксипроліну у крові.

Перелік сполук та процесів,

знання структурних формул яких є обов’язковим


  1. 20 стандартних амінокислот; 4-оксипролін, 5-оксилізин.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка