Модульний контроль, тести Модуль ІІ, весна



Дата конвертації22.12.2020
Розмір383 Kb.

Модульний контроль, тести

Модуль ІІ, весна


Тема 21
1. Що називають флегмоною?

А. гнійно-запальні захворювання потових залоз

Б. гнійно-запальні захворювання сальних залоз

В. обмежене запалення клітковини

Г. розлите запалення клітковини (+)

Д. гнійне запалення суглобів


2. Як лікувати флегмону при наявності симптому флуктуації?

А. зігріваючий компрес

Б. розріз і дренування (+)

В. мазева пов,язка

Г. холодний компрес

Д. обколювання новокаїном з антибіотиками


3. Яке ускладнення характерне для карбункулу верхньої губи?

А. сепсис

Б. некроз шкіри

В. менінгіт

Г. остеомієліт

Д. тромбоз кавернозних синусів (+)


4. Флегмона називається медіастинітом при локалізації процесу у:

А. м’язах

Б. головному мозкові

В. сальнику

Г. передній черевній стінці

Д. середостінні (+)


5. При підозрі на абсцес необхідно:

А. накласти мазевий компрес

Б. зробити розріз

В. накласти зігріваючий компрес

Г. виконати діагностичну пункцію (+)

Д. застосувати ультрафіолетове опромінення


6. Що застосовують при карбункулі ?

А. висічення карбункула (+)

Б. ультрафіолетове опромінення

В. видавлювання стрижнів

Г. пункцію гнійника

Д. розріз і дренування


7. При карбункулі шиї в стадії інфільтрації застосовують:

А. х-подібний розріз

Б. z-подібний розріз

В. консервативне комплексне лікування (+)

Г. міхур з льодом

Д. діагностичну пункцію


8. Симптом флуктуації не визначається при:

А. абсцесі

Б. флегмоні

В. маститі

Г. гемотораксі (+)

Д. парапроктиті


9. Наркоман через 2 доби після введення наркотику в стегнову вену став відзначати підвищення температури тіла до 40ºС, появу болючої припухлості в паховій ділянці, збільшення об'єму стегна, почервоніння шкіри в ділянці інфільтрату. Який попередній діагноз?

А. карбункул

Б. флегмона (+)

В. бешиха

Г. остеомієліт

Д. парапроктит


10. У хворого на спині визначається інфільтрат діаметром до 7 см, синюшного кольору, у центрі якого мають місце некротизовані тканини, при надавлюванні через кілька отворів виділяється гній. Ваш діагноз?

А. абсцес

Б. флегмона

В. бешиха

Г. карбункул (+)

Д. фурункул


11. В чому полягає оперативне лікування карбункулу?

А. розтин гнояка

Б. розтин і тампонада гнояка з антисептиком

В. розтин і дренування гнояка

Г. висічення некротизованих тканин в межах здорових тканин (+)

Д. розтин гнояка, видалення гною, накладення швів


12. Найбільш небезпечна локалізація для фурункулу?

А. ділянка сідниць

Б. ділянка стегна

В. ділянка обличчя (+)

Г. ділянка підошви

Д. ділянка шиї


13. Через які вени інфекція може проникнути в порожнину черепа при фурункулі обличчя?

А. vena retromandibularis

Б. vena temporalis

В. vena angularis (+)

Г. vena jungvinalis

Д. vena occipitalis


14. Коли показане оперативне лікування фурункулу?

А. при локалізації на обличчі

Б. при рецидивуючих одиночних фурункулах

В. при ущільненні в товщі шкіри і гіперемії шкіри над ущільненням

Г. при наявності ознак абсцедування фурункулу (+)

Д. при болючості й ущільненні регіональних лімфовузлів


15. З якими захворюваннями варто проводити диференційну діагностику карбункулу?

А. з туберкульозом лімфатичних вузлів

Б. з фурункульозом

В. із специфічним ураженням шкіри

Г. із сибірковим карбункулом (+)

Д. з бешихою


16. Якій розріз застосовують при висіченні карбункулу?

А. лінійній

Б. два лінійних паралельно один одному

В. Т-подібній з висіченням некротизованих тканин

Г. хрестоподібній до фасції з висіченням некротизованих тканин (+)

Д. заокруглений без розсічення м'язів


17. Які методи лікування застосовуються при абсцесі з в стадії інфільтрації?

А. розкриття і дренування

Б. антибіотикотерапія в комплексі з фізіотерапевтичними методами лікування (+)

В. обколювання абсцесу антибіотиками

Г. розкриття абсцесу і проведення антибіотикотерапії

Д. лікувальні заходи не проводяться


18. Які методи лікування застосовуються при флегмоні в стадії інфільтрації?

А. консервативна терапія (+)

Б. оперативне лікування

В. гіпербарична оксигенація

Г. грязьові аплікації

Д. радикальне висічення гнояка


19. Які препарати не застосовуються при проведенні імунотерапії?

А. протигангренозна сироватка

Б. протиправцевий анатоксин

В. антистафілококковий гамма-глобулін (+)

Г. антигемофільна плазма

Д. протиправцева сироватка


20. На підставі яких даних повинна проводитись цілеспрямована антибіотикотерапія?

А. візуального огляду

Б. термометрії

В. антибіотикограми (+)

Г. особистої думки хірурга

Д. після будь-якої операції


21. Який з перерахованих мікроорганізмів в переважній більшості випадків викликає фурункул?

А. стрептокок

Б. стафілокок (+)

В. гонокок

Г. синьо-гнійна паличка

Д. вульгарний протей


22. Як поступити при флегмоні м'яких тканин в стадії розм'якшення?

А. виконати широкий розтин і дренування гнояка (+)

Б. накласти зігріваючий компрес

В. накласти мазеву пов'язку

Г. рекомендувати холодний компрес

Д. виконати обколювання з розчином новокаїну і антибіотиком


23. Вкажіть ускладнення, яке характерне для карбункулу, що локалізується в ділянці верхньої губи:

А. сепсис

Б. некроз шкіри

В. менінгіт (+)

Г. остеомієліт верхньої щелепи

Д. тромбоз сонної артерії


24. Чим небезпечний фурункул, що локалізується в ділянці верхньої губи?

А. розвитком перитоніту

Б. розвитком плевриту

В. тромбозом сагітального венозного синусу (+)

Г. розвитком підщелепного лімфаденіту

Д. розвитком паротиту


25. Вкажіть неіснуючу локалізацію для флегмони:

А. флегмона підшкірної клітковини

Б. флегмона широкої фасції стегна (+)

В. міжм'язова флегмона

Г. флегмона позаочеревинного простору

Д. флегмона дна порожнини роту


26. При підозрі на абсцес в першу чергу показано:

А. накладання мазевого компресу

Б. виконання розтину

В. виконання діагностичної пункції (+)

Г. накладання зігріваючого компресу

Д. лазеротерапія або рентгенотерапія


Тема 22
27. Які клінічні ознаки не характерні для гідраденіту?

А. утворення щільного болючого вузла

Б. наявність фолікулярної пустули (+)

В. виділення густого гною

Г. локалізація в пахвинній ділянці

Д. виникнення щільного інфільтрату


28. Які клінічні ознаки не характерні для гідраденіту?

А. утворення щільного болючого вузла

Б. локалізація в пахвинній ділянці

В. виділення густого гною

Г. наявність некротичного стриження (+)

Д. виникнення щільного інфільтрату


29. У якій ділянці або частині тіла не зустрічається гідраденіт?

А. у пахвинній западині

Б. у ділянці зовнішніх статевих органів

В. у перианальній ділянці

Г. на долонній поверхні кисті (+)

Д. в навколососковій ділянці


30. При серозній стадії гострого маститу не показані:

А. попередження застою молока шляхом зціджування

Б. призначення антибіотиків

В. ретромамарна новокаїнова блокада

Г. розтин запального вогнища (+)

Д. застосування компресу


31. При серозній стадії гострого маститу не показані:

А. попередження застою молока шляхом зціджування

Б. призначення антибіотиків

В. ретромамарна новокаїнова блокада

Г. застосування компресу

Д. квадрантектомія (+)


32. Який виконується розріз при розкритті ретромамарного маститу?

А. радіальний

Б. параареолярний

В. над верхнім краєм залози

Г. по перехідній складці молочної залози (+)

Д. повздовжній в нижніх квадрантах молочної залози


33. Який виконується розріз при розкритті ретромамарного маститу?

А. радіальний

Б. параареолярний

В. над верхнім краєм залози

Г. повздовжній в нижніх квадрантах молочної залози

Д. напівовальний по перехідній складці молочної залози (+)


34. Які вагітні входять до групи ризику щодо розвитку маститу?

А. з аномалією розвитку молочних залоз (+)

Б. спортсменки

В. які чекають повторних пологів

Г. які мають вік до 18 років

Д. імунізовані стафілококовим анатоксином


35. Які вагітні входять до групи ризику щодо розвитку маститу?

А. які мають вік до 18 років

Б. спортсменки

В. які чекають повторних пологів

Г. з гнійною інфекцією різної локалізації в анамнезі (+)

Д. імунізовані стафілококовим анатоксином


36. Запалення при бешисі розповсюджується на:

А. епідерміс

Б. сосковий шар

В. кістки

Г. лімфатичні судини (+)

Д. підшкірну клітковину


37. Запалення при бешисі розповсюджується на:

А. епідерміс

Б. сосковий шар

В. всі шари шкіри (+)

Г. кістки

Д. підшкірну клітковину


38. Найчастіше при бешисі уражаються:

А. голова, обличчя (+)

Б. слизові оболонки

В. передпліччя

Г. пальці кисті

Д. передня поверхня черевної стінки


39. Найчастіше при бешисі уражаються:

А. спина

Б. слизові оболонки

В. передпліччя

Г. пальці кисті

Д. нижні кінцівки (+)


40. При лікуванні бешихи протипоказані:

А. антибіотики

Б. вологі пов'язки (+)

В. УФ-опромінення

Г. антигістаміні препарати

Д. обробка осередку ураження 1 % розчином діамантового зеленого


41. При лікуванні бешихи протипоказані:

А. антибіотики

Б. антигістаміні препарати

В. УФ-опромінення

Г. ванни (+)

Д. обробка осередку ураження 1 % розчином діамантового зеленого


42. Чим лімфангоїт відрізняється від бешихи?

А. наявністю міхурів

Б. відсутністю чітких меж гіперемії (+)

В. вираженим набряком шкіри

Г. свербінням шкіри

Д. наявністю дрібних абсцесів


43. Характерний клінічний прояв стовбурової форми лімфангоїту:

А. наявність червоних смуг за ходом лімфатичних судин (+)

Б. гіперемія шкіри з чіткими межами

В. набряк шкіри

Г. дрібнонабрякова висипка

Д. збільшення лімфовузлів


44. Вкажіть вид запалення лімфовузлу:

А. серозне (+)

Б. гнильне

В. некротичне

Г. анаеробне

Д. специфічне


45. Розрізняють наступні види запалення лімфовузлів:

А. анаеробне

Б. гнильне

В. некротичне

Г. продуктивне (+)

Д. специфічне


46. Якщо в гнійний процес залучені капсула лімфовузла і навколишні тканини, то розвивається:

А. абсцес

Б. аденофлегмона (+)

В. аденоїди

Г. карбункул

Д. флегмона


47. При гострому парапроктиті на початку запалюються:

А. анальні залози (+)

Б. зовнішній сфінктер заднього проходу

В. внутрішній сфінктер заднього проходу

Г. перианальна шкіра

Д. слизова оболонка дистального відділку прямої кишки


48. При гострому парапроктиті на початку запалюються:

А. слизова оболонка дистального відділку прямої кишки

Б. зовнішній сфінктер заднього проходу

В. внутрішній сфінктер заднього проходу

Г. перианальна шкіра

Д. анальні крипти Морганьї (+)


49. По відношенню до волокон зовнішнього сфінктеру заднього проходу гнійний хід при гострому парапроктиті може розташовуватися:

А. зовні (+)

Б. прямо

В. попереду

Г. ззаду

Д. збоку


50. По відношенню до волокон зовнішнього сфінктеру заднього проходу гнійний хід при гострому парапроктиті може розташовуватися:

А. прямо

Б. крізь сфінктер (+)

В. попереду

Г. ззаду

Д. збоку


51. У чому полягає радикалізм операції при гострому парапроктиті?

А. у розтині і дренуванні гнояка з ліквідацією внутрішнього отвору в анальній крипті (+)

Б. в ушиванні післяопераційної рани кетгутом

В. у введенні в просвіт прямої кишки газовідвідної трубки

Г. у застосуванні матеріалу для пломбування внутрішнього отвору в анальній крипті

Д. в накладенні сигмостоми


52. У чому полягає радикалізм операції при гострому парапроктиті?

А. у застосуванні матеріалу для пломбування внутрішнього отвору в анальній крипті

Б. в ушиванні післяопераційної рани кетгутом

В. у введенні в просвіт прямої кишки газовідвідної трубки

Г. у ліквідації гнійного ходу і вхідних воріт інфекції – внутрішнього отвору в анальній крипті (+)

Д. в накладенні сигмостоми


53. Що таке гідраденіт?

А. гостре гнійно-некротичне запалення параректальної клітковини

Б. гостре гнійно-некротичне запалення однієї сальної залози, одного фолікула

В. гостре гнійне запалення потових залоз і навколишніх тканин (+)

Г. гостре гнійне запалення шкіри

Д. гостре гнійне запалення лімфатичних вузлів


54. Яким збудником переважно викликається бешиха?

А. золотистим стафілококом

Б. кишковою паличкою

В. гемолітичним стрептококом (+)

Г. променистими грибами

Д. ентерококами


55. Який вид має гіперемія при бешисі?

А. ділянки ураження шкіри мають вигляд плями з червоним інфільтрованим обідком

Б. поширюється за ходом лімфатичних судин

В. поширюється за ходом підшкірних вен

Г. поширюється у вигляді візерунку чи географічної карти (+)

Д. має суворо обмежений характер


56. Який фізіотерапевтичний метод застосовують при лікуванні бешихи?

А. УВЧ


Б. магнітотерапія

В. УФО еритематозними дозами (+)

Г. аплікації парафіну

Д. грязьові аплікації


57. Коли найчастіше виникає мастит?

А. у перші 2-3 місяця після пологів

Б. у перші 2 тижні після пологів (+)

В. впродовж 4-5 місяців після пологів

Г. через 1-2 дня після пологів

Д. через 5-6 місяців після пологів


58. Що є вхідними воротами для інфекції при маститі?

А. каріозні зуби

Б. тріщини сосків (+)

В. гнійничкове ураження шкіри

Г. інтраканікулярне проникнення інфекції

Д. проникнення інфекції з кишечнику


59. Якій розріз застосовують при інтрамамарному розташуванні гнояка?

А. напівкруглий

Б. радіальний (+)

В. по перехідній складці

Г. субареолярний чи напівкруглий

Д. Т-подібний


60. Якій розріз застосовують при ретромамарному розташуванні гнояка?

А. напівкруглий

Б. радіальний

В. по перехідній складці (+)

Г. субореолярний чи напівкруглий

Д. Т-подібний


61. При серозній стадії гострого маститу не показано:

А. розкриття запального вогнища (+)

Б. попередження застою молока шляхом зціджування тощо

В. призначення антибіотиків

Г. підвішування молочної залози за допомогою пов'язки з косинки

Д. ретромамарна блокада з антибіотиком

Тема 23

62. Пароніхія – це запалення:

А. всіх тканин пальця

Б. білянігтьового валика (+)

В. нігтьового ложа

Г. міжфалангового суглобу

Д. сухожильної піхви пальця


63. З перерахованих форм панарицію не існує:

А. хрящовий (+)

Б. підшкірний

В. кістковий

Г. суглобовий

Д. шкірний


64. Пандактиліт – це гнійне запалення:

А. нігтя

Б. підшкірної клітковини

В. білянігтьового валика

Г. сухожильної піхви пальця

Д. всіх тканин пальця (+)


65. Панарицій у формі запонки –це:

А. підшкірний панарицій з проривом гною під епідерміс (+)

Б. сухожильний панарицій

В. пароніхія

Г. кістковий панарицій

Д. гнійне розплавлення всіх тканин пальця


66. Ускладненням підшкірного панарицію ІІІ пальця кисті не є:

А. сухожильний панарицій

Б. кістковий панарицій

В. суглобовий панарицій

Г. бурсит ліктьового суглобу (+)

Д. флегмона передпліччя


67. Панарицій І пальця може ускладнитись:

А. флегмоною тенору (+)

Б. флегмоною гіпотенору



В. флегмоною плеча

Г. флегмоною серединного простору кисті

Д. флегмоною плеча
68. Панарицій І пальця може ускладнитись:

А. флегмоною плеча

Б. флегмоною гіпотенору

В. V-подібною флегмоною кисті (+)

Г. флегмоною серединного простору кисті

Д. флегмоною плеча


69. Існують наступні клінічні форми панарицію:

А. гангренозна

Б. жирова

В. флегмонозна

Г. кісткова (+)

Д. лімфатична


70. Існують наступні клінічні форми панарицію:

А. гангренозна

Б. жирова

В. флегмонозна

Г. лімфатична

Д. шкірна (+)


71. Існують наступні клінічні форми панарицію:

А. туберкульозна

Б. кістково-суглобова (+)

В. септична

Г. лімфатична

Д. післятравматична


72. Існують наступні клінічні форми панарицію:

А. туберкульозна

Б. лімфатична

В. септична

Г. суглобова (+)

Д. післятравматична
73. Симптом крепітації при пальпації пальця може вказувати на:

А. наявність кістково-суглобової форми панарицію (+)

Б. наявність підшкірної форми панарицію

В. наявність сухожильного панарицію

Г. наявність лімфатичного панарицію

Д. наявність внутрішньо-шкірної форми панарицію
74. Симптом крепітації при пальпації пальця може вказувати на:

А. наявність внутрішньо-шкірної форми панарицію

Б. наявність підшкірної форми панарицію



В. наявність сухожильного панарицію

Г. наявність лімфатичного панарицію

Д. наявність суглобової форми панарицію (+)
75. Диференційну діагностику панарицію проводять із:

А. флегмоною

Б. бешихою (+)

В. опіком

Г. лімфаденітом

Д. переломом


76. Диференційну діагностику панарицію проводять із:

А. флегмоною

Б. опіком

В. поліартритом (+)

Г. лімфаденітом

Д. переломом


77. Для діагностики панарицію застосовують:

А. визначення крепітації кісток при пальпації (+)

Б. визначення місцевого підвищення температури

В. визначення відносної і абсолютної довжини пальця

Г. доплерографію

Д. визначення чутливості шкіри на пальці
78. Для діагностики панарицію застосовують:

А. доплерографію

Б. визначення місцевого підвищення температури

В. визначення відносної і абсолютної довжини пальця

Г. визначення зон болючості ґудзиковим зондом (+)

Д. визначення чутливості шкіри на пальці


79. В післяопераційному періоді при лікування кісткової форми панарицію можливе застосування:

А. багатокомпонентного методу

Б. наскрізного методу

В. методу скелетного витягування

Г. закритого методу (+)

Д. контактного методу


80. В післяопераційному періоді при лікування кісткової форми панарицію можливе застосування:

А. багатокомпонентного методу

Б. наскрізного методу

В. методу скелетного витягування

Г. абактеріального методу

Д. напіввідкритого методу (+)


82. Флегмона простору Пирогова-Парона може розвинутись в наслідок:

А. Сухожильного панарицію І пальця (+)

Б. Піднігтьового панарицію ІІІ пальця

В. Сухожильного панарицію ІІ пальця

Г. Підшкірного панарицію І пальця

Д. Опіку ІІІ пальця


83. Флегмона простору Пирогова-Парона може розвинутись в наслідок:

А. Опіку ІІІ пальця

Б. Піднігтьового панарицію ІІІ пальця

В. Сухожильного панарицію ІІ пальця

Г. Підшкірного панарицію І пальця

Д. Гнійного тендовагініту V пальця (+)


84. Флегмона кисті може бути:

А. катаральна

Б. комісуральна (+)

В. медіального простору

Г. базальна

Д. латерального простору


85. Флегмона кисті може бути:

А. катаральна

Б. медіального простору

В. тенору (+)

Г. базальна

Д. латерального простору


86. Флегмона кисті може бути:

А. глибокого простору

Б. гіпотенору (+)

В. базальна

Г. латерального простору

Д. медіального простору


87. Флегмона кисті може бути:

А. глибокого простору

Б. латерального простору

В. базальна

Г. підапоневротична (+)

Д. медіального простору


88. Флегмона кисті може бути:

А. підвищення ІІІ пальця

Б. серединного простору (+)

В. латерального простору

Г. катаральна

Д. медіального простору


89. Флегмона кисті може бути:

А. підвищення ІІІ пальця

Б. медіального простору

В. латерального простору

Г. катаральна

Д. V-подібна (+)


90. Вхідними воротами для розвитку комісуральної флегмони кисті є:

А. бешиха долонної поверхні кисті

Б. мозолистість шкіри з наявністю тріщин на долонній поверхні кисті (+)

В. фурункул долонної поверхні кисті

Г. карбункул долонної поверхні кисті

Д. опікове ураження пальців


91. Вхідними воротами для розвитку комісуральної флегмони кисті є:

А. бешиха долонної поверхні кисті

Б. опікове ураження пальців

В. фурункул долонної поверхні кисті

Г. карбункул долонної поверхні кисті

Д. водяні мозолі долонної поверхні кисті (+)


92. Сухожильні піхви сухожилків-згиначів яких пальців кисті закінчуються сліпо на рівні долонної складки?

А. ІІ (+)

Б. І і ІІ

В. V


Г. всіх пальців

Д. IV і V


93. Сухожильні піхви сухожилків-згиначів яких пальців кисті закінчуються сліпо на рівні долонної складки?

А. всіх пальців

Б. І і ІІ

В. V


Г. ІІІ (+)

Д. IV і V


94. Анатомічною передумовою швидкого розвитку ураження кістки при панариції в ділянці нігтьової фаланги є:

А. кістка нігтьової фаланги не має окремої живильної артерії (+)

Б. кістка нігтьової фаланги має вузький кістковомозковий канал

В. кістка нігтьової фаланги має товсте окістя

Г. кістка нігтьової фаланги має товсте окістя

Д. кістка нігтьової фаланги має погану іннервацію


95. Анатомічною передумовою швидкого розвитку ураження кістки при панариції в ділянці нігтьової фаланги є:

А. кістка нігтьової фаланги має товсте окістя

Б. кістка нігтьової фаланги має вузький кістковомозковий канал

В. кістка нігтьової фаланги має товсте окістя

Г. кістка нігтьової фаланги є губчастою (+)

Д. кістка нігтьової фаланги має погану іннервацію

Тема 24
96. В якому віці частіше розвивається гострий гематогенний остеомієліт?

А. 1-10 років (+)

Б. старше 50 років

В. 21-30


Г. 31-40

Д. 41-50
97. В якому віці частіше розвивається гострий гематогенний остеомієліт?

А. старше 50 років

Б. 11-20 (+)

В. 21-30

Г. 31-40


Д. 41-50
98. Які кістки частіше уражаються при гематогенному остеомієліті?

А. стегнова (+)

Б. сіднична

В. хребці

Г. кістки кисті

Д. плечова


99. Які кістки частіше уражаються при гематогенному остеомієліті?

А. кістки кисті

Б. сіднична

В. хребці

Г. великогомілкова (+)

Д. плечова


100. Характерною ознакою яких видів остеомієліту є секвестрація кістки?

А. абсцес Броді

Б. посттравматичний остеомієліт (+)

В. остеомієліт Ольє

Г. остеомієліт Гарре

Д. алергічний остеомієліт


101. Характерною ознакою яких видів остеомієліту є секвестрація кістки?

А. абсцес Броді

Б. алергічний остеомієліт

В. остеомієліт Ольє

Г. остеомієліт Гарре

Д. гематогенний остеомієліт (+)


102. Вкажіть відмінну ознаку абсцесу Броді:

А. порожнина з секвестрами

Б. порожнина без секвестрів (+)

В. наявність слизового ексудату

Г. невелика порожнина з чіткими контурами

Д. дифузний остеосклероз


103. Вкажіть відмінну ознаку абсцесу Броді:

А. порожнина з секвестрами

Б. невелика порожнина з чіткими контурами

В. наявність слизового ексудату

Г. наявність гнійного ексудату (+)

Д. дифузний остеосклероз


104. Назвіть відмітні ознаки остеомієліту Гарре:

А. порожнина в метафізі

Б. потовщення кістки (+)

В. наявність секвестрів

Г. альбумінозний ексудат

Д. остеопороз


105. Назвіть відмітні ознаки остеомієліту Гарре:

А. порожнина в метафізі

Б. остеопороз

В. наявність секвестрів

Г. альбумінозний ексудат

Д. остеосклероз (+)


106. Коли з'являються рентгенологічні ознаки гострого гематогенного остеомієліту?

А. через 3 дні

Б. через 3 місяці

В. через 10-15 днів (+)

Г. через 20-30 днів

Д. через 30-40 днів


107. Яка основна ознака хронічного гематогенного остеомієліту?

А. атрофія м'язів

Б. остеопороз

В. наявність гнійної нориці (+)

Г. виражена деформація сегменту кінцівки

Д. наявність порожнини без секвестрів


108. Яка основна ознака хронічного гематогенного остеомієліту?

А. атрофія м'язів

Б. остеопороз

В. виражена деформація сегменту кінцівки

Г. наявність секвестральної коробки із секвестром (+)

Д. наявність порожнини без секвестрів


109. Для хронічного гематогенного остеомієліту не характерно:

А. частіше ураження метафізу і епіфізу трубчастих кісток (+)

Б. частіше ураження діафізу трубчастих кісток

В. зрідка зустрічається атрофія м'язів

Г. остеопороз кістки в зоні ураження

Д. зрідка ураження найближчих суглобів


110. Для хронічного гематогенного остеомієліту не характерно:

А. остеопороз кістки в зоні ураження

Б. частіше ураження діафізу трубчастих кісток

В. зрідка зустрічається атрофія м'язів

Г. постійно спостерігається атрофія м'язів (+)

Д. зрідка ураження найближчих суглобів


111. Яка патологічна зміна не спостерігається при гострому гематогенному остеомієліті:

А. флегмона кісткового мозку

Б. підокісний абсцес

В. утворення порожнини без секвестрів (+)

Г. параоссальна і міжм'язова флегмона

Д. утворення кісткового секвестру


112. Яка патологічна зміна не спостерігається при гострому гематогенному остеомієліті:

А. флегмона кісткового мозку

Б. підокісний абсцес

В. утворення кісткового секвестру

Г. параоссальна і міжм'язова флегмона

Д. альбумінозний ексудат (+)


113. Якій мікроорганізм не може викликати остеомієліт?

А. кишкова паличка

Б. стафілокок

В. паличка правця (+)

Г. синьо-гнійна паличка

Д. протей


114. Якій мікроорганізм не може викликати остеомієліт?

А. кишкова паличка

Б. стафілокок

В. паличка правця (+)

Г. синьо-гнійна паличка

Д. протей


115. Яка місцева клінічна ознака свідчить про занедбаний випадок гострого гематогенного остеомієліту?

А. збліднення шкіри

Б. деформація кістки

В. поява симптому флюктуації (+)

Г. утворення ділянки некрозу шкіри

Д. локальна болючість


116. Яка місцева клінічна ознака свідчить про занедбаний випадок гострого гематогенного остеомієліту?

А. збліднення шкіри

Б. деформація кістки

В. висока гіпертермія

Г. утворення ділянки некрозу шкіри

Д. утворення гнійної нориці (+)


117. Якій хірургічний прийом найбільш доцільний при лікуванні хворого на гострий гематогенний остеомієліт?

А. тільки розкриття флегмони

Б. розкриття флегмони і розтин окістя (+)

В. резекція ураженої кістки

Г. декомперсивні розтини шкіри в ділянці ураження

Д. ампутація кінцівки


118. Якій хірургічний прийом найбільш доцільний при лікуванні хворого на гострий гематогенний остеомієліт?

А. тільки розкриття флегмони

Б. декомпресивні розтини шкіри в ділянці ураження

В. резекція ураженої кістки

Г. декомпресивне дренування кісткового каналу (+)

Д. ампутація кінцівки


119. Якій метод найбільш ефективний при санації кісткової порожнини після радикальної секвестректомії?

А. пломбування гіпсом

Б. міопластика (+)

В. тампонування

Г. пломбування сорбентами

Д. пломбування підшкірною жировою клітковиною


120. Якій метод найбільш ефективний при санації кісткової порожнини після радикальної секвестректомії?

А. пломбування гіпсом

Б. пломбування сорбентами

В. тампонування

Г. пластика колагеновою губкою з антисептиком (+)

Д. пломбування підшкірною жировою клітковиною


121. Якій лікувальний захід протипоказаний в ранній стадії гострого гематогенного остеомієліту?

А. масаж (+)

Б. декомпресивна остеотоперфорація

В. створення функціонального спокою ураженої області

Г. введення антибіотиків

Д. призначення бактеріофага


122. Якій лікувальний захід протипоказаний в ранній стадії гострого гематогенного остеомієліту?

А. масаж (+)

Б. декомпресивна остеоперфорація

В. створення функціонального спокою ураженої області

Г. введення антибіотиків

Д. призначення бактеріофага


123. Найчастіше ускладнення при тривалому хронічному остеомієліті:

А. цироз печінки

Б. амілоїдоз нирок (+)

В. ендокардит

Г. дистрофія міокарду

Д. гіпертонічна хвороба


124. Найчастіше ускладнення при тривалому хронічному остеомієліті:

А. цироз печінки

Б. гіпертонічна хвороба

В. ендокардит

Г. дистрофія міокарду

Д. хронічна анемія (+)

Тема 25
125. Найбільш сприятливими для розвитку правця вважаються:

А. рани після планових операцій

Б. рани після розтину гнояків

В. глибокі різані рани;

Г. поверхневі пошкодження - садна , які загоюються під струпом;

Д. рани з поширеним некрозом тканин, забруднені землею. (+)


126. Важка форма правця має інкубаційний період тривалістю:

А. 3-4 тижні

Б. 2-3 тижні

В. 1-2 тижні +

Г. 5-7 діб

Д. 2-3 доби


127. До основних клінічних симптомів правця відноситься все перелічене окрім:

А. втрата больової чутливості (+)

Б. ригідність жувальних м’язів та м’язів потилиці

В. тоніко–клонічні судоми

Г. дисфагія

Д. значне підвищення температури


128. Клінічні ознаки сибіркового карбункулу характеризуються (вірно все за винятком):

А. наявністю запалої виразки з некротичним дном темно – червоного кольору

Б. запальним валиком з вінцем везикул, щільною основою та поширеним набряком навколо

В. безболісністю карбункулу

Г. виділенням великої кількості густого гною +

Д. виділенням значної кількості серозної-геморагічної рідини


129. Лікування шкіряних форм сибірки включає все перелічене за винятком:

А. введення специфічної проти сибіркової сироватки в дозі до 100 мл

Б. введення специфічного проти сибіркового гамаглобуліну до 120 мл

В. антибіотикотерапія (пеніцилін, тетрациклін, цефалоспорини, фторхінолони)

Г. розширену хірургічну обробку (+)

Д. пов’язки з розчином антисептиків, антибактеріальними мазями на гідрофільній основі


130. Для дифтерії ран властиво все, крім:

А. масивний шар фібрину на поверхні

Б. виділення густого гною з характерним запахом (+)

В. серозно-кров’яні виділення

Г. набряк оточуючих тканин і шкіри

Д. реґіонарний лімфаденіт


131. Оптимальні умови для розвитку газової гангрени виникають при:

А. закритих переломах

Б. механічних ушкодженнях шкірних покривів

В. опіках ІІ-ІV ступеню

Г. відмороженнях ІІ-ІV ступеню (+)

Д. укусах комах


132. Характерними місцевими ознаками газової гангрени є:

А. запальна реакція, некроз, набряк, інтоксикація (+)

Б. відсутність запальної реакції, набряк, некроз

В. набряк, лімфангіт

Г. слоновість

Д. лейкоцитоз, бактріемія, субфасціальна флегмона


133. Переважною локалізацією процесу при газовій гангрені є:

А. голова, шия

Б. кінцівки (+)

В. тулуб

Г. промежина

Д. кишечник


134. При дії на організм збудників газової гангрени розвиваються:

А. багаточисельні абсцеси

Б. відшарування епідермісу з некрозом підшкірної клітковини

В. газоутворення з некрозом м’язів та сполучної тканини (+)

Г. травматичний шок

Д. некроз шкіри, м’язів, кісткової тканини


135. Клінічно розрізняють наступні форми газової гангрени:

А. блискавичну, в'яло текучу (+)

Б. гостру, підгостру

В. гостру, хронічну

Г. хронічну, що рецидивує

Д. гостру, що рецидивує


136. Патанатомічно розрізняють наступні форми газової гангрени:

А. еритематозну, бульозну, флегмонозну, некротичну

Б. метастатичну, септичну

В. септичну, септикопіємічну

Г. емфізематозну, некротичну, флегмонозну, набрякову (+)

Д. катаральну, септичну, тканинорозплавляючу


137. За анатомічною класифікацією розрізняють наступні форми газової гангрени:

А. епіфасціальна, субфасціальна (+)

Б. інтрасуглобова

В. інтракісткова

Г. епідуральна, субдуральна

Д. шкірна, підшкірна, м'язова


138. Характерними ознаками газової гангрени при огляді рани є:

А. набряк, гіперемія, гнійні виділення

Б. набряк, червоні плями та смужки на шкірі

В. зловонні виділення з рани, блідість шкіри

Г. емфізема, швидке наростання набряку (+)

Д. тягнучі болі в рані, набряк, посмикування м’язів


139. Неспецифічна профілактика газової гангрени включає:

А. первинну хірургічну обробку рани (+)

Б. масивну антибіотикотерапію

В. введення протигангренозної сироватки

Г. обколювання рани антибіотиками

Д. визначення чутливості збудника до антибіотиків


140. Найбільш важливими лікувальними заходами при газовій гангрені є:

А. протишокова терапія

Б. введення лікувальних доз протиправцевої сироватки

В. десенсибілізуюча та антибактеріальна терапія

Г. розкриття вогнища інфекції з некректомією та оксибаротерапією (+)

Д. обколювання вогнищ ураження антибіотиками


141. Яка мінімальна доза протигангренозної сироватки застосовується при лікуванні газової гангрени:

А. 30 000 МЕ

Б. 90 000 МЕ

В. 150 000 МЕ (+)

Г. 300 000 МЕ

Д. 600 000 МЕ


142. Характерними клінічними ознаками неклостридіальної інфекції м’яких тканин є:

А. набряк, мармуровий малюнок шкірних покривів, газоутворення

Б. гіперемія шкірних покривів з чіткими межами

В. некроз м’язів та сполучної тканини, газоутворення

Г. абсцедування з гнійно-геморагічними зловонними виділеннями (+)

Д. анемія, лейкоцитоз, посмикування м’язів в області запалення


143. Збудник правця викликає захворювання, проникаючи в організм через:

А. пошкоджену серозну оболонку кишки

Б. пошкоджену шкіру або слизові (+)

В. верхні дихальні шляхи

Г. аліментарним шляхом

Д. повітряно-крапельним шляхом


144. Провідну роль в патогенезі правця відіграє екзотоксин:

А. стрептокіназа

Б. тетаногемолізин

В. гіалуронідаза

Г. лейкоцидін

Д. тетаноспазмін (+)


145. Тривалість інкубаційного періоду при правцеві в середньому складає:

А. 1-3 дні

Б. 4-14 днів (+)

В. 15-20 днів

Г. 21-30 днів

Д. 31-40 днів


146. Ранніми симптомами правця є:

А. набряк, який швидко прогресує

Б. сардонічна посмішка, опістотонус

В. брадикардія, зниження температури тіла, сухість шкірних покривів

Г. посмикування м’язів в ділянці рани, гіпертермія (+)

Д. втрата свідомості, параліч


147. Явною ознакою правця є:

А. марення

Б. декомпенсація серцево-судинної системи

В. анемія

Г. сардонічна посмішка (+)

Д. напади лихоманки, які циклічно повторюються


148. Показом до екстреної профілактики правця є:

А. опіки та відмороження І ступеня

Б. закритий перелом, розрив м’язів та сухожилків

В. операція на товстому кишечнику

Г. фурункул обличчя (+)

Д. операція на м’язах


149. Неспецифічна профілактика правця складається з:

А. накладення швів на рану

Б. гемосорбції

В. первинної хірургічної обробки рани з широким розсіченням та дренуванням (+)

Г. баротерапії

Д. масивної антибіотикотерапії


150. Специфічна активно-пасивна профілактика правця складається з введення хворому:

А. 1 мл правцевого анатоксину та антибіотиків

Б. 1 мл правцевого анатоксину та міорелаксантів

В. 3000 АЕ протиправцевої сироватки та міорелаксантів

Г. 1 мл правцевого анатоксину, 3000 АЕ протиправцевої сироватки (+)

Д. 3000 АЕ протиправцевої сироватки та антибіотиків


151. Профілактична доза полівалентної протигангренозної сироватки складає:

А. 3000 МЕ

Б. 10000 МЕ

В. 30000 МЕ (+)

Г. 150000 МЕ

Д. 300000 МЕ


152. Для нейтралізації токсинів, що поступили в кров, хворим на правець вводять:

А. гормональні препарати

Б. лікувальні дози протиправцевої сироватки і правцевого анатоксину (+)

В. протигангренозну сироватку

Г. цільну кров

Д. внутрішньовенно лужні розчини


153. Одним із лікувальних заходів при правцеві є:

А. іммобілізація кінцівки

Б. корекція водно-сольового обміну

В. боротьба з больовим синдромом

Г. протишокова терапія

Д. купування судомного синдрому (+)


Тема 26
154. Що менш характерно для сепсису?

А. тахікардія

Б. лейкоцитоз

В. анурія (+)

Г. загальна слабкість

Д. наявність гнійного вогнища
155. Що менш характерно для сепсису?

А. тахікардія

Б. лейкоцитоз

В. загальна слабкість

Г. зниження температури тіла (+)

Д. наявність гнійного вогнища


156. Кров на бакпосів при сепсисі необхідно набирати:

А. при нормальній температурі тіла хворого

Б. при ознобі (+)

В. через 6-12 годин після відміни антибіотиків

Г. через 2 години після введення антибіотиків

Д. відразу ж після спаду температури


157. Кров на бакпосів при сепсисі необхідно набирати:

А. при нормальній температурі тіла хворого

Б. через 2 години після введення антибіотиків

В. через 6-12 годин після відміни антибіотиків

Г. на висоті температурної реакції (+)

Д. відразу ж після спаду температури


158. До постійних симптомів сепсису відносять наступний:

А. озноб (+)

Б. низька температура тіла

В. бактеріемія

Г. біль в ділянці серця

Д. пожовтіння шкіри і склер


159. До постійних симптомів сепсису відносять наступний:

А. біль в ділянці серця

Б. низька температура тіла

В. бактеріемія

Г. наявність гнійного вогнища (+)

Д. пожовтіння шкіри і склер


160. Якій загальний клінічний прояв сепсису?

А. запаморочення

Б. слабкість (+)

В. екстрасистолія

Г. брадикардія

Д. блювота


161. Якій загальний клінічний прояв сепсису?

А. запаморочення

Б. блокада правої ніжки Гіса

В. проливний піт (+)

Г. брадикардія

Д. блювота


162. Зовнішній вигляд рани при сепсисі має наступну ознаку:

А. рясні гнійні виділення

Б. мізерні гнійні виділення (+)

В. яскрава гіперемія тканин в ділянці рани

Г. виражений розвиток грануляційної тканини

Д. відсутність набряку тканин рани


163. Зовнішній вигляд рани при сепсисі має наступну ознаку:

А. рясні гнійні виділення

Б. виражений розвиток грануляційної тканини

В. яскрава гіперемія тканин в ділянці рани

Г. тканини рани брудно-сірого кольору (+)

Д. відсутність набряку тканин рани


164. Проявом синдрому системної відповіді (реакції) на запалення є:

А. апатія

Б. набряки на ногах

В. жовтяниця

Г. частота дихання більше 20 за хвилину (+)

Д. утворення пролежню


165. Проявом синдрому системної відповіді (реакції) на запалення є:

А. апатія

Б. набряки на ногах

В. жовтяниця

Г. утворення пролежню

Д. лейкоцитоз більше 12×109 /л (+)


166. До специфічного виду сепсису відносять:

А. старечий

Б. анаеробний (+)

В. стафілококовий

Г. грибковий

Д. стрептококовий


167. До специфічного виду сепсису відносять:

А. старечий

Б. стрептококовий

В. стафілококовий

Г. грибковий

Д. актиномікотичний (+)


168. До ускладнення сепсису не відноситься:

А. пневмонія

Б. пролежень

В. тромбоемболія (+)

Г. кахексія

Д. пієлонефрит


169. До ускладнення сепсису не відноситься:

А. пневмонія

Б. пролежень

В. пієлонефрит

Г. кахексія

Д. випадіння волосся (+)


170. Якій тип температурної кривої не зустрічається в період розвинутого сепсису:

А. ремітуюча

Б. гектична (+)

В. хвилеподібна

Г. зворотна

Д. постійна


171. Якій тип температурної кривої не зустрічається в період розвинутого сепсису:

А. ремітуюча

Б. зворотна

В. хвилеподібна

Г. неправильна (+)

Д. постійна


172. Назвіть основну ознаку бактеріально-токсичного шоку:

А. олігурія (+)

Б. рожевий колір шкіряних покровів

В. підвищення артеріального тиску

Г. брадикардія

Д. лейкопенія


173. Назвіть основну ознаку бактеріально-токсичного шоку:

А. рожевий колір шкіряних покровів

Б. низький артеріальний тиск (+)

В. підвищення артеріального тиску

Г. брадикардія

Д. лейкопенія


174. Сепсис характеризує наявність всіх чинників, окрім:

А. джерело (вогнище) інфекції

Б. синдром системної відповіді (реакції) на запалення

В. раптовий початок (+)

Г. позитивний результат посіву крові

Д. наявність вторинних (метастатичних) осередків інфекції


175. Сепсис характеризує наявність всіх чинників, окрім:

А. джерело (вогнище) інфекції

Б. синдром системної відповіді (реакції) на запалення

В. позитивний результат посіву крові

Г. негативний результат посіву крові (+)

Д. наявність вторинних (метастатичних) осередків інфекції


176. Яка зміна у складі крові характерна для сепсису?

А. анемія (+)

Б. збільшення вмісту лімфоцитів

В. лейкопенія

Г. зменшення рівня глобулінів

Д. збільшення кількості еозинофілів


177. Яка зміна у складі крові характерна для сепсису?

А. збільшення кількості еозинофілів

Б. збільшення вмісту лімфоцитів

В. лейкопенія

Г. зменшення рівня глобулінів

Д. зменшення рівня альбуміну (+)


178. Якій лікувальній захід не може бути рекомендований при сепсису?

А. розтин гнійного вогнища

Б. введення антибіотиків

В. обмеження введення рідини (+)

Г. застосування методів детоксикації

Д. вітамінотерапія


179. Якій лікувальній захід не може бути рекомендований при сепсису?

А. розтин гнійного вогнища

Б. введення антибіотиків

В. застосування методів детоксикації

Г. зігріваючий компрес на гнійне вогнище (+)

Д. вітамінотерапія


180. Що є найбільш важливим при лікуванні сепсису?

А. суворий ліжковий режим

Б. антибіотикотерапія (+)

В. лікування супутнього захворювання

Г. дієтичне харчування

Д. виявлення спадкового чинника


181. Що є найбільш важливим при лікуванні сепсису?

А. суворий ліжковий режим

Б. дієтичне харчування

В. лікування супутнього захворювання

Г. ліквідація первинного вогнища (+)

Д. виявлення спадкового чинника


182. Назвіть особливість антибіотикотерапії при сепсису:

А. застосування середньотерапевтичних доз препарату

Б. застосування максимальних доз препарату (+)

В. заміна антибіотика через кожну добу лікування

Г. застосування монотерапії

Д. відміна антибіотиків після настання клінічного одужання


183. Назвіть особливість антибіотикотерапії при сепсису:

А. застосування середньотерапевтичних доз препарату

Б. заміна антибіотика через кожну добу лікування

В. проведення антибіотикотерапії під контролем чутливості мікрофлори до антибіотиків (+)

Г. застосування монотерапії

Д. відміна антибіотиків після настання клінічного одужання


184. Яке з вказаних захворювань сприяє розвитку сепсису:

А. цукровий діабет (+)

Б. гіпертонічна хвороба

В. акромегалія

Г. бронхіальна астма

Д. кардіосклероз

Тема 27

185. Як розрізняють види хронічної хірургічної інфекції:

А. гнійну, гнилісну

Б. аеробну, анаеробну

В. контагіозну, неконтагінозну

Г. екзогенну, ендогенну

Д. специфічну, неспецифічну (+)
186. Що сприяє розвитку вторинної хірургічної інфекції?

А. порушення функції імунної системи

Б. неадекватне дренування гнійних порожнин

В. наявність в тканинах сторонніх тіл

Г. порушення принципів антибактеріальної терапії

Д. все вищевказане (+)


187. Що з перерахованого нижче не відноситься до хронічної специфічної хірургічної інфекції?

А. туберкульоз

Б. хронічний гематогенний остеомієліт (+)

В. лепра

Г. актиномікоз

Д. сифіліс


188. Які тканини в меншому ступені страждають при туберкульозі?

А. шкіра

Б. нерви (+)

В. лімфовузли

Г. кістки

Д. серозні оболонки


189. Яка мікрофлора при посіві гною з туберкульозного абсцесу на звичайні середовища не дає росту?

А. стафілокок

Б. стрептокок

В. туберкульозна паличка (+)

Г. кишкова паличка

Д. пневмокок


190. Які кістки найбільш часто уражуються при кістково-суглобовій формі туберкульозу?

А. черепа

Б. передпліччя та гомілки

В. стегнові

Г. тіла хребців (+)

Д. тазу
191. Які суглоби найбільш часто уражуються при кістково-суглобовій формі туберкульозу?

А. міжфалангові, променево-зап’ясткові, надступаково-гомілкові

Б. міжхребцеві, кульшові, колінні (+)

В. колінні, кульшові, плечові

Г. всі вище перераховані

Д. суглоби при туберкульозі не уражаються
192. Кістково-суглобовий туберкульоз розвивається внаслідок занесення інфекції гематогенним шляхом з первинного вогнища, який у більшості випадків локалізується в:

А. печінці

Б. головному мозку

В. легенях (+)

Г. серці

Д. гені таліях


193. Які фази в розвитку туберкульозу кісток розрізняють за П.Г. Корневим (1962)?

А. періостна, артритична, постартритична

Б. преартритична, артритична, постартритична (+)

В. преартритична, міжм’язева, постартритична

Г. легенева, гематогенна, артритична

Д. остеомієлічна, абсцедуюча, склерозуюча


194. Які фази в розвитку туберкульозу хребта розрізняють за П.Г. Корневим (1962)?

А. періостна, артритична, постартритична

Б. преспондилітична, спондилітична, постспондилітична (+)

В. прелітична, міжм’язева, постлітична

Г. легенева, гематогенна, артритична

Д. остеомієлічна, абсцедуюча, склерозуюча


195. У більшості випадків туберкульозний процес в кістці починається з:

А. апофізу

Б. епіфізу (+)

В. діафізу

Г. метафазу

Д. субметафізу


196. Натічним абсцесом називається накопичення гною:

А. в порожнинах організму

Б. в області первинного вогнища

В. в тканинах, які віддалені від первинного вогнища (+)

Г. в кістково-мозковому каналі

Д. під окістям


197. Симптом Александрова – це утворення між пальцями лікаря більш товстої складки шкіри з підшкірною клітковиною на:

А. шиї


Б. стопі

В. передній черевній стінці

Г. хворій кінцівці (+)

Д. здоровій кінцівці


198. При туберкульозі довгих трубчастих кісток переважно уражується:

А. кістковий мозок

Б. окістя

В. спонгіозний суглобовий кінець (+)

Г. метафаз

Д. діаліз


199. Вкажіть місцеві симптоми туберкульозу суглобу:

А. біль, припухлість

Б. порушення функції

В. деформація суглобу

Г. атрофія м’язів

Д. все вище перераховане (+)


200. До чого призводить туберкульоз суглобу при довготривалому перебігу захворювання?

А. до прогресуючої атрофії м’язів кінцівки

Б. до стійкої контрактури, яка порушує функцію суглоба

В. до склерозу підшкірної клітковини

Г. до абсцесів та нориць

Д. до всього вище перерахованого (+)


201. При ураженні туберкульозним процесом хребців відбувається руйнування їх:

А. тіл (+)

Б. дужок

В. поперечних відростків

Г. остистих відростків

Д. зв’язкового апарату


202. Які форми ураження суглобів зустрічаються при туберкульозному процесі?

А. кісткова, фунгозна, ексудативна (+)

Б. інфільтративна, метастатична

В. гостра, хронічна

Г. специфічна, неспецифічна

Д. все вище перераховане


203. Позитивна проба Манту вказує на:

А. сприйнятливість організму до туберкульозної агресії

Б. відсутність інфікування організму туберкульозною паличкою

В. інфікування організму туберкульозною паличкою (+)

Г. зниження імунітету до туберкульозної палички

Д. про розвиток розвиненого туберкульозного процесу


204. Що відноситься до характерних рентгенологічних ознак туберкульозу кісток?

А. локальне розрідження та порушення структури кісткової тканини

Б. відсутність реакції зі сторони окістя

В. наявність секвестру по типу “шматочка цукру, що тане”

Г. відсутність зони склерозу навколо вогнища

Д. все вище перераховане (+)


205. Який метод обстеження є найбільш інформативним при обстеженні хворих при підозрі на туберкульоз кісток?

А. УЗД


Б. сканування

В. ангіографія

Г. комп’ютерна томографія (+)

Д. реовазографія


206. Вкажіть одну із ранніх клінічних ознак кісткового туберкульозу:

А. пульсуючій біль

Б. виражена запальна реакція

В. висока температура тіла

Г. "безпричинна" поява випоту в суглобі (+)

Д. інтоксикація, лихоманка


207. Які методи оперативного лікування застосовують при кістково-суглобовому туберкульозі?

А. пункції та розкриття гнояків

Б. економні резекції суглобів

В. резекції в межах здорових тканин

Г. ампутації

Д. все вище перераховане (+)


208. Що є характерним для актиномікозу щелепно-лицевої ділянки?

А. дерев’яниста щільність та нечіткі межі інфільтрату

Б. валикоподібні складки шкіри в ділянці ураження

В. залучення у інфільтрат шкіри та підлеглих тканих

Г. синюшно-багрове забарвлення шкіри над інфільтратом

Д. все вище перераховане (+)


209. Вкажіть найбільш часту локалізацію актиномікозного ураження?

А. в кишечнику

Б. в легенях

В. на кінцівках

Г. на обличчі та шиї (+)

Д. в паренхіматозних органах


210. Периостити при вторинному сифілісі найбільш часто виявляються на:

А. кістках черепу

Б. ребрах та грудині

В. тазових кістках

Г. передній поверхні кісток гомілки (+)

Д. всіх вище перерахованих кістках


211. Де переважно локалізується процес при сифілітичному ураженні довгих трубчастих кісток?

А. в епіфізі

Б. в метафізі

В. в діафізі (+)

Г. в спонгіозному суглобовому кінці

Д. однаково вражає всі ділянки


212. При сифілітичному ураженні кісток рентгенологічно виявляється:

А. остеопорозні зміни в кістці

Б. склероз кістки

В. остеоперіостит

Г. деформація кістки

Д. все вище перераховане (+)


213. Яка тривалість інкубаційного періоду при лепрі?

А. до 1 року;

Б. до 2 років

В. до 3-7 років (+)

Г. до 10 років

Д. більше 15 років


214. При лепроматозному типі лепри переважно вражаються:

А. шкіра та підшкірна клітковина

Б. спинномозкові нерви

В. слизові оболонки

Г. паренхіматозні органи

Д. все вище перераховане (+)


215. При туберкульозній формі лепри переважно уражаються:

А. шкіра та підшкірна клітковина (+)

Б. спинномозкові нерви

В. тканини ретикулоендотеліальної системи

Г. паренхіматозні органи

Д. все вище перераховане

Тема 28
216. Причина виникнення гангрени нижньої кінцівки:

А. Перелом стегнової кістки

Б. Вивих стегна

В. Тромбоз магістральної артерії (+)

Г. Вроджена дисплазія кульшового суглобу

Д. Ревматоїдний поліартрит


217. Причина виникнення гангрени нижньої кінцівки:

А. Вивих стегна

Б. Перелом стегнової кістки

В. Емболія магістральної артерії (+)

Г. Вроджена дисплазія кульшового суглобу

Д. Ревматоїдний поліартрит


218. Причина виникнення гангрени нижньої кінцівки:

А. Перелом стегнової кістки

Б. Вивих стегна

В. Травма магістральної артерії (+)

Г. Вроджена дисплазія кульшового суглобу

Д. Ревматоїдний поліартрит


219. Суха гангрена характеризується:

А. Розвитком гнильної інфекції, наявністю демаркаційної лінії

Б. Наявністю демаркаційної лінії, інтоксикацією

В. Розвитком гнильної інфекції, інтоксикацією, муміфікацією

Г. Розвитком гнильної інфекції, відсутністю інтоксикації

Д. Наявністю демаркаційної лінії, відсутністю інтоксикації, муміфікацією (+)


220. Причини вологої гангрени нижньої кінцівки:

А. Швидкий розвиток розладів регіонального кровообігу (+)

Б. Ожиріння

В. Гнильна інфекція

Г. Облітеруючий атеросклероз

Д. Поступовий розвиток розладів регіонального кровообігу


221. Клініка вологої гангрени включае:

А. Набряк тканин, зміна забарвлення шкіри, відсутність демаркаційної лінії

Б. Інтоксикація, набряк тканин, зміна забарвлення шкіри, відсутність демаркаційної лінії, гнилісний запах (+)

В. Чітка демаркаційна лінія, гнилісний запах, інтоксикація, набряк тканин

Г. Гнилісний запах, відсутність демаркаційної лінії, муміфіковані уражені тканини

Д. Гнилісний запах, муміфіковані уражені тканини, відсутність інтоксикації, відсутність чутливості в зоні ураження


222. Причина виникнення трофічної виразки:

А. опікове ураження

Б. порушення іннервації (+)

В. зменшення об'єму циркулюючої крові

Г. порушення функції кишечнику

Д. перелом кісток кінцівки


223. Причина виникнення трофічної виразки:

А. опікове ураження

Б. порушення артеріальної геодинаміки (+)

В. зменшення об'єму циркулюючої крові

Г. порушення функції кишечнику

Д. перелом кісток кінцівки


224. Причина виникнення трофічної виразки:

А. опікове ураження

Б. порушення венозної геодинаміки (+)

В. зменшення об'єму циркулюючої крові

Г. порушення функції кишечнику

Д. перелом кісток кінцівки


225. Основні принципи лікування трофічних виразок:

А. Виссічення виразки, некректомія, стимуляція регенерації,

Б. Виссічення виразки, некректомія, стимуляція регенерації, патогенетичне лікування

В. Виссічення виразки, стимуляція регенерації, некректомія, пластика виразкового дефекту

Г. Стимуляція регенерації, патогенетичне лікування, некректомія, пластика виразкового дефекту (+)

Д. Застосування санаторно-курортного лікування


226. Радикальний метод лікування губоподібних товстокишкових нориць

А. консервативний

Б. пломбування

В. діатермокоагуляція нориці

Г. резекція кишкової петлі, що несе норицю (+)

Д. накладання лігатури на хід нориці


227. При якій хірургічній обробці некректомія проводиться на підставі прямих ознак:

А. Первинній

Б. Вторинній (+)

В. Ранній

Г. Пізній

Д. Відстроченій


228. На підставі яких ознак проводять некректомію при первинній хірургічній обробці рани:

А. Прямих

Б. Пізніх

В. Непрямих (+)

Г. Зворотних

Д. Лабораторних


229. На підставі яких ознак проводять некректомію при вторинній хірургічній обробці:

А. Прямих (+)

Б. Пізніх

В. Непрямих

Г. Зворотних

Д. Лабораторних


230. Найбільш часта форма гнійно-некротичного ураження стопи на фоні цукрового діабету:

А. Фурункул

Б. Карбункул

В. Флегмона (+)

Г. Після ін’єкційний абсцес

Д. Хімічний опік


231. Найбільш часта форма гнійно-некротичного ураження стопи на фоні цукрового діабету:

А. Фурункул

Б. Карбункул

В. Гангрена пальців (+)

Г. Після ін’єкційний абсцес

Д. Хімічний опік


232. Найбільш часта форма гнійно-некротичного ураження стопи на фоні цукрового діабету:

А. Фурункул

Б. Карбункул

В. Невропатична виразка (+)

Г. Після ін’єкційний абсцес

Д. Хімічний опік


233. Чим зумовлена небезпека сторонніх тіл:

А. Розвиток лімфостазу

Б. Інкапсуляція

В. Малігнізація

Г. Розвиток запалення і інфекції (+)

Д. Розвиток кровотечі


234. Найбільш інформативний метод для дослідження нориць:

А. фістулографія (+)

Б. барвникова проба

В. ендоскопія

Г. зондування нориці

Д. оглядова рентгенографія


235. До заходів щодо профілактики пролежнів можна віднести:

А. протирання “небезпечних” ділянок тіла хворого 5% спиртовим розчином йоду

Б. протирання “небезпечних” ділянок тіла хворого 10% розчином камфорного спирту (+)

В. прикладання до місць можливого ураження спиртового компресу

Г. забезпечення хворому постійного положення на спині

Д. прикладання до "небезпечної" ділянки грілки


236. Переміжна кульгавість спостерігається при:

А. післятромбофлебитичному синдромі

Б. облітеруючому ендартеріїті (+)

В. артриті

Г. остеомієліті

Д. тромбофлебіті


236. Переміжна кульгавість спостерігається при:

А. післятромбофлебитичному синдромі

Б. облітеруючому атеосклерозі (+)

В. артриті

Г. остеомієліті

Д. тромбофлебіті


237. Атеросклероз нижніх кінцівок проводить до:

А. бешихи

Б. варикозному розширенню вен

В. гангрени (+)

Г. артозу

Д. асциту


238. Післяопераційні емболії легеневої артерії найчастіше є слідством:

А. абсцесу

Б. флегмони

В. лімфаденіту

Г. флеботромбозів (+)

Д. ендартеріїту


239. Емболія не може бути викликаною:

А. згустком крові

Б. повітрям

В. жиром

Г. кістковим уламком (+)

Д. колонією мікробів


240. При вологій гангрені відсутнє:

А. набряк

Б. інтоксикація

В. мармуровість шкіри

Г. демаркаційний вал (+)

Д. біль
241. До симптомів гострої оклюзії стегнової артерії можливо віднести все, окрім:

А. відсутності пульсації на периферійних судинах

Б. похолодіння кінцівки

В. болю

Г. гіперемії кінцівки (+)

Д. втрати чутливості кінцівки
242. При проведенні консервативного лікування при трофічній виразці кінцівки необхідне:

А. призначення ліжкового режиму, положення з опущеною кінцівкою

Б. припинення відтоку виділень із виразки в пов'язку

В. виконання ретельного туалету виразкової поверхні і шкіри навколо виразки (+)

Г. накладання пов'язки із саліциловою маззю

Д. накладання зігріваючого компресу на ділянку виразки


243. Волога гангрена особливо важко перебігає у хворих на:

А. облітеруючий ендартеріїт

Б. гематогенний остеомієліт

В. фурункульоз

Г. туберкульоз кісток

Д. цукровий діабет (+)


244. Неспецифічна гангрена виникає при:

А. клостридіальній інфекції

Б. сифілісі

В. цукровому діабеті

Г. отруєні нітратами

Д. тромбозі чи емболії крупної артеріальної судини (+)


245. Хворому з гангреною органів черевної порожнини (жовчний міхур, апендикс, кишка тощо) в першу чергу показане:

А. введення максимальних доз антибіотиків

Б. введення спазмолітиків

В. застосування знеболюючих засобів

Г. введення антикоагулянтів

Д. екстрена лапаротомія з видаленням ушкодженого органу (+)


246. Вкажіть термін після травми, в межах якого при умові холодової консервації можлива реплантація окремих пальців кисті:

А. 6 – 8 годин

Б. 8 – 10 годин

В. 10 – 14 годин

Г. 14 – 18 годин

Д. 18-24 годин (+)


247. При облітеруючому ендартеріїті виконуються всі оперативні втручання, окрім:

А. симпатектомії

Б. шунтування

В. тромбінтимектомія

Г. ділятація судини за допомогою зонду Фогарті (+)

Д. ампутація


248. Розрізняють пролежні:

А. скриті і явні

Б. ятрогенні і патологічні

В. ендогенні і екзогенні (+)

Г. гострі, підгострі, хронічні, флегмонозні і некротичні

Д. еритематозні, бульозні, флегмонозні і некротичні


249. Зовнішньою штучною норицею є:

А. трахеостравохідна

Б. гастростома (+)

В. артеріовенозний шунт

Г. холедоходуоденальний анастомоз

Д. урахус

Тема 29
250. Визначте клінічній прояв доброякісної пухлини:

А. округла форма чи наявність дольок (+)

Б. нерухомість і злучання з навколишніми тканинами

В. наявність при пальпації збільшення регіональних лімфатичних вузлів

Г. виражена болючість при пальпації новоутворення

Д. наявність флюктуації над пухлиною


251. Визначте клінічний прояв доброякісної пухлини:

А. виражена болючість при пальпації новоутворення

Б. нерухомість і злучання з навколишніми тканинами

В. наявність при пальпації збільшення регіональних лімфатичних вузлів

Г. наявність капсули (+)

Д. наявність флюктуації над пухлиною


252. Яка з перерахованих пухлин є доброякісною?

А. меланома

Б. фіброаденома (+)

В. аденокарцинома

Г. лімфосаркома

Д. фібросаркома


253. Яка з перерахованих пухлин є доброякісною?

А. меланома

Б. ліпома (+)

В. аденокарцинома

Г. лімфосаркома

Д. фібросаркома


254. Рак розвивається із:

А. незрілої сполучної тканини

Б. залозистого епітелію (+)

В. кровоносних судин

Г. лімфатичних судин

Д. гладких або смугастих м’язів


255. Рак розвивається із:

А. незрілої сполучної тканини

Б. кровоносних судин

В. лімфатичних судин

Г. покривного епітелію (+)

Д. гладких або смугастих м’язів


256. Що є характерним для доброякісної пухлини?

А. швидкий ріст

Б. повільний ріст (+)

В. інфільтруючий ріст

Г. кахексія

Д. ураження регіональних лімфовузлів


257. Що є характерним для доброякісної пухлини?

А. швидкий ріст

Б. інфільтруючий ріст

В. кахексія

Г. ураження регіональних лімфовузлів

Д. відсутність злучання з навколишніми тканинами (+)


258. Що є характерним для доброякісної пухлини?

А. експансивний ріст (+)

Б. швидкий ріст

В. інфільтративний ріст

Г. схильність до рецидивів після операції

Д. різкий вплив на обмін речовин


259. Що є характерним для доброякісної пухлини?

А. швидкий ріст

Б. інфільтративний ріст

В. схильність до рецидивів після операції

Г. відсутність здатності давати метастази (+)

Д. різкий вплив на обмін речовин


260. Що не є характерним для злоякісної пухлини?

А. наявність капсули (+)

Б. атипова будова

В. метастазування

Г. поліморфізм будови

Д. відносна автономія росту


261. Що не є характерним для злоякісної пухлини?

А. атипова будова

Б. метастазування

В. поліморфізм будови

Г. відносна автономія росту

Д. повільний ріст (+)


262. Яка особливість не характерна для злоякісної пухлини?

А. розповсюджується за лімфатичними судинами

Б. відсутність метастазів (+)

В. проростає навколишні тканини

Г. розвивається швидко і без видимих причин

Д. після видалення пухлини може наступати рецидив


263. Яка особливість не характерна для злоякісної пухлини?

А. розповсюджується за лімфатичними судинами

Б. проростає навколишні тканини

В. може існувати все життя хворого (+)

Г. розвивається швидко і без видимих причин

Д. після видалення пухлини може наступити рецидив


264. Постановці діагнозу пухлини допомагають всі дослідження, окрім:

А. електрокардіографічного дослідження (+)

Б. вивчення анамнезу хворого

В. ендоскопічних досліджень

Г. лабораторних даних

Д. біопсії


265. Постановці діагнозу пухлини допомагають всі дослідження, окрім:

А. вивчення анамнезу хворого

Б. ендоскопічних досліджень

В. лабораторних даних

Г. біопсії

Д. бактеріологічного дослідження (+)


266. До антибластики відноситься все, окрім:

А. введення протипухлинних антибіотиків

Б. застосування гормональних препаратів

В. застосування барокамери (+)

Г. застосування хіміотерапевтичних препаратів

Д. застосування променевої терапії


267. До антибластики відноситься все, окрім:

А. введення протипухлинних антибіотиків

Б. застосування гормональних препаратів

В. застосування хіміотерапевтичних препаратів

Г. застосування променевої терапії

Д. застосування фізіотерапевтичних процедур (+)


268. Скаргами хворого зі злоякісним новоутворенням можуть бути всі, окрім:

А. швидкої втомлюваності

Б. втрати апетиту, схуднення

В. нудоти зранку

Г. болі в ділянці серця (+)

Д. апатії


269. Скаргами хворого зі злоякісним новоутворенням можуть бути всі, окрім:

А. швидкої втомлюваності

Б. втрати апетиту, схуднення

В. нудоти зранку

Г. апатії

Д. прогресуючої переміжної кульгавості (+)


270. До передракових захворювань шлунково-кишкового тракту відносяться всі, крім:

А. хронічного анацидного гастриту

Б. гострого парапроктиту (+)

В. хронічної кальозної виразки

Г. поліпів шлунку

Д. поліпів товстого кишечнику


271. До передракових захворювань шлунково-кишкового тракту відносяться всі, крім:

А. хронічного анацидного гастриту

Б. хронічної кальозної виразки

В. інфекційного ентероколіту (+)

Г. поліпів шлунку

Д. поліпів товстого кишківника


272. Як називається доброякісна пухлина із м’язової тканини?

А. папілома

Б. лейоміома (+)

В. аденома

Г. дермоїд

Д. хондрома


273. Як називається доброякісна пухлина із м’язової тканини?

А. папілома

Б. аденома

В. рабдоміома (+)

Г. дермоїд

Д. хондрома


274. Як називається доброякісна пухлина із судин?

А. гемангіома (+)

Б. лейоміома

В. рабдоміома

Г. папілома

Д. аденома


275. Як називається доброякісна пухлина із судин?

А. лейоміома

Б. лімфангіома (+)

В. рабдоміома

Г. папілома

Д. аденома


276. Назвіть показ до видалення доброякісної пухлини:

А. похилий вік хворого

Б. постійне травмування новоутворення (+)

В. молодий вік хворого

Г. ризик появи метастазів

Д. зниження імунітету хворого


277. Назвіть показ до видалення доброякісної пухлини:

А. похилий вік хворого

Б. підозра на переродження (+)

В. молодий вік хворого

Г. ризик появи метастазів

Д. зниження імунітету хворого


278. Назвіть показ до видалення доброякісної пухлини:

А. механічне стиснення пухлиною навколишніх структур

Б. похилий вік хворого

В. зниження працездатності хворого

Г. ризик появи метастазів

Д. молодий вік хворого


279. Назвіть показ до видалення доброякісної пухлини:

А. похилий вік хворого

Б. прискорення росту новоутворення (+)

В. зниження працездатності хворого

Г. ризик появи метастазів

Д. молодий вік хворого


Тема 30
280. Який з перерахованих панариціїв найчастіше ускладнюється пандактилітом?

А. підшкірний (+)

Б. піднігтьовий

В. шкіряний

Г. пароніхія

Д. суглобовий


281. Який з перерахованих панариціїв найчастіше ускладнюється пандактилітом?

А. піднігтьовий

Б. сухожильний(+)

В. шкіряний

Г. пароніхія

Д. суглобовий


282. Яке оперативне втручання може виконати хірург поліклініки:

А. холецистектомію

Б. розкриття та дренування фурункулу (+)

В. ліквідація кишкової непрохідності

Г. апендектомію

Д. пластика вентральної грижі


283. Яке оперативне втручання може виконати хірург поліклініки:

А. холецистектомію

Б. видалення атероми (+)

В. ліквідація кишкової непрохідності

Г. апендектомію

Д. пластика вентральної грижі


284. Яке оперативне втручання може виконати хірург поліклініки:

А. холецистектомію

Б. первинна хірургічна обробка рани (+)

В. ліквідація кишкової непрохідності

Г. апендектомію

Д. пластика вентральної грижі


285. Яке оперативне втручання може виконати хірург поліклініки:

А. холецистектомію

Б. хірургічну обробку інфікованої рани (+)

В. геморойектомію

Г. апендектомію

Д. пластика вентральної грижі


286. Яке оперативне втручання може виконати хірург поліклініки:

А. розкриття та дренування кісткового панарицію

Б. розкриття та дренування підшкірного панарицію (+)

В. геморойектомію

Г. апендектомію

Д. пластика вентральної грижі


286. Яке оперативне втручання може виконати хірург поліклініки:

А. розкриття та дренування кісткового панарицію

Б. розкриття та дренування піднігтьового панарицію (+)

В. геморойектомію

Г. апендектомію

Д. пластика вентральної грижі


287. Яке оперативне втручання може виконати хірург поліклініки:

А. розкриття та дренування кісткового панарицію

Б. розкриття та дренування пароніхії (+)

В. геморойектомію

Г. розкриття та дренування фурункулу, що локалізується в носо-губному трикутнику

Д. пластика вентральної грижі


288. Яке оперативне втручання може виконати хірург поліклініки:

А. розкриття та дренування кісткового панарицію

Б. видалення доброякісної пухлини (+)

В. геморойектомію

Г. апендектомію

Д. пластика вентральної грижі


289. Який з перерахованих підрозділів хірургічного відділення поліклініки є обов’язковим?

А. перев’язувальна (+)

Б. вентиляційна

В. стерилізаційна

Г. кабінет головної медсестри поліклініки

Д. ендоскопічний кабінет


290. Який з перерахованих підрозділів хірургічного відділення поліклініки є обов’язковим?

А. стерилізаційна

Б. вентиляційна

В. кабінет лікаря-хірурга (+)

Г. кабінет головної медсестри поліклініки

Д. ендоскопічний кабінет


291. За терміном виконання оперативне втручання в хірургічному кабінеті поліклініки буває:

А. вчасні

Б. невчасні

В. термінові (+)

Г. ранні

Д. пізні


292. За терміном виконання оперативні втручання в хірургічному кабінеті поліклініки бувають:

А. вчасні

Б. екстрені (+)

В. невчасні

Г. ранні

Д. пізні


293. Для знеболення при виконанні екстреного оперативного втручання з приводу підшкірного панарицію в поліклініці можна застосувати:

А. блокаду за Лукашевичем-Оберстом (+)

Б. не потрібно ніякого знеболення

В. внутрішньо-кісткову анестезію

Г. ендотрахеальний наркоз

Д. психотерапію


294. Для знеболення при виконанні оперативного втручання з приводу внутрішньо-шкірного панарицію в поліклініці для знеболення застосовують:

А. блокаду за Лукашевичем-Оберстом

Б. не потрібно ніякого знеболення (+)

В. внутрішньовенний наркоз

Г. ендотрахеальний наркоз

Д. внутрішньо-артеріальну анестезію


294. Хворий С. попросив медичну сестру кабінету поліклініки дати йому для ознайомлення його амбулаторну картку і пояснити йому деякі лікарські призначення. Як має поступити медична сестра в даній ситуації?

А. дати хворому картку

Б. картку не давати і не роз’яснювати лікарські призначення (+)

В. роз'яснити хворому про його лікарські призначення

Г. дати ознайомитись з карткою в її присутності

Д. дати хворому картку після закінчення робочого часу у лікарів


295. Хворий С. попросив медичну сестру кабінету поліклініки дати йому для ознайомлення його амбулаторну картку і пояснити йому деякі лікарські призначення. Як має поступити медична сестра в даній ситуації?

А. дати хворому картку

Б. роз'яснити хворому про його лікарські призначення

В. запропонувати звернутись до лікуючого лікаря (+)

Г. дати ознайомитись з карткою в її присутності

Д. дати хворому картку після закінчення робочого часу у лікарів


296. Які медичні документи оформляються в хірургічному кабінеті поліклініки?

А. Листки непрацездатності (+)

Б. Історії хвороби

В. Стаціонарний журнал

Г. Журнал передачі чергувань

Д. Листок призначень


297. Які медичні документи оформляються в хірургічному кабінеті поліклініки?

А. Листок призначень

Б. Історії хвороби

В. Стаціонарний журнал

Г. Журнал передачі чергувань

Д. Амбулаторні картки (+)


298. Які медичні документи оформляються в хірургічному кабінеті поліклініки?

А. Листок призначень

Б. Історії хвороби

В. Стаціонарний журнал

Г. Журнал передачі чергувань

Д. Журнал для реєстрації щеплень проти правця (+)


299. Які медичні документи оформляються в хірургічному кабінеті поліклініки?

А. Листок призначень

Б. Історії хвороби

В. Стаціонарний журнал

Г. Журнал передачі чергувань

Д. Журнал для реєстрації виконаних оперативних втручань (+)


299. Які медичні документи оформляються в хірургічному кабінеті поліклініки?

А. Листок призначень

Б. Історії хвороби

В. Стаціонарний журнал

Г. Журнал передачі чергувань

Д. Журнал для реєстрації диспансерних груп хворих (+)

Тема 31


  1. Хто не входить до складу операційної бригади?

А. хірург – оператор

Б. хірурги – асистенти

В. операційна сестра

анестезіолог

Г. анестезист

Д. постова сестра (+)




  1. Хто не входить до складу операційної бригади?

А. хірург – оператор

Б. хірурги – асистенти

В. операційна сестра

Г. анестезист

Д. інженер по техніці безпеки (+)


  1. Хто не входить до складу операційної бригади?

інженер по техніці безпеки

А. хірург – оператор

Б. хірурги – асистенти

В. операційна сестра

Г. санітарка

Д. пацієнт (+)




  1. Вкажіть назву основного етапу при виконанні оперативного втручання:

А. знеболення

Б. оперативний прийом (+)

В. оперативний доступ

Г. ушивання операційної рани

Д. вкладання хворого на операційний стіл


  1. Вкажіть вид операції, який можна віднести до безкровного втручання?

А. резекція шлунка

Б. біопсія

В. вправлення вивиху (+)

Г. плевральна пункцію

Д. екстракція зуба


  1. Вкажіть вид операції, який можна віднести до безкровного втручання?

А. резекція шлунка

Б. біопсія

В. закрита ручна репозиція кісткових уламків (+)

Г. плевральна пункцію

Д. екстракція зуба


  1. З якою метою може проводитись діагностична операція?

А. для остаточного встановлення діагнозу і визначення можливості видалення пухлини (+)

Б. для визначення віддалених метастазів

В. для визначення локалізації патологічного процесу

Г. для встановлення кінцевого діагнозу

Д. встановлення показів для виконання паліативної операції


  1. Яке захворювання є показом для виконання екстреної операції?

А. флегмона долонної поверхні кисті

Б. гангрена стопи

В. рак сигмоподібної кишки

Г. гострий апендицит (+)

Д. вроджений вивих стегна
308. За терміном виконання оперативні втручання бувають:

А. термінові (+)

Б. вчасні

В. віддаленні

Г. паліативні

Д. радикальні


309. За терміном виконання оперативні втручання бувають:

А. віддаленні

Б. вчасні

В. екстрені (+)

Г. паліативні

Д. радикальні


310. За терміном виконання оперативні втручання бувають:

А. одноетапні

Б. діагностичні

В. планові (+)

Г. відстрочені

Д. симптоматичні


311. Підготовка шлунково-кишкового тракту у хворого, що йде на оперативне втручання під загальним знеболенням включає:

А. харчування хворого через назогастральний зонд

Б. промивання, за потреби, шлунку товстим зондом (+)

В. постановку газовідвідної трубки у пряму кишку

Г. голодування хворого протягом 3-х діб до операції

Д. прикладання до живота міхуру з льодом


312. При підготовці хворого до екстреного оперативного втручання може бути застосоване:

а) промивання шлунку товстим зондом (+)

б) встановлення у пряму кишку газовідвідної трубки

в) обробка майбутнього операційного поля 5% спиртовим розчином йоду

г) проведення психологічної підготовки за допомогою психіатра

д) харчування хворого через назогастральний зонд


313. З якою метою не дозволяють хворому їсти перед операцією?

А. їжа затрудняє проведення у шлунок зонду

Б. їжа затрудняє управління диханням під час операції

В. прийом їжі перед операцією може спричинити блювоту під час загального наркозу (+)

Г. прийом їжі перед операцією може спричинити розвиток ацидозу

Д. прийом їжі перед операцією затрудняє дозування наркотичних засобів


314. З якою метою не дозволяють хворому їсти перед операцією?

А. їжа затрудняє проведення у шлунок зонду

Б. їжа затрудняє управління диханням під час операції

В. прийом їжі перед операцією затрудняє дозування наркотичних засобів

Г. прийом їжі перед операцією може спричинити розвиток ацидозу

Д. наявність вмісту у шлунку під час інтубації трахеї може спричинити регургітацію (+)


315. Яким чином повинне проводитись транспортування хворого в операційну?

А. в операційну хворий йде самостійно, якщо йому дозволяє його стан

Б. на каталці в лежачому положенні (+)

В. на каталці в сидячому положенні

Г. кріслі-каталці

Д. на каталці в сидячому положенні


316. Зупинка кровотечі з мілких судин м'яких тканин під час оперативного втручання зупиняється шляхом:

А. прикладання серветки, змоченої холодним розчином 0,9% натрію хлориду

Б. прикладання серветки, змоченої теплим розчином 0,9% натрію хлориду

В. застосування джгута Есмарха

Г. застосування діатермокоагуляції (+)

Д. застосування судинного шва


317. Для виконання оперативного втручання з приводу гострої кишкової непрохідності необхідно застосувати:

А. місцеву інфільтраційну анестезію за Вишневським

Б. епідуральну анестезію

В. епідуральну анестезію з використанням міорелаксантів

Г. внутрішньовенний наркоз

Д. комбінований ендотрахеальний наркоз (+)


318. Інкубацію трахеї при проведенні комбінованого эндотрахеального наркозу виконують:

А. до введення хворого у наркоз

Б. після введення хворого у ввідний наркоз до введення міорелаксантів

В. після введення хворого у ввідний наркоз і введення міорелаксантів (+)

Г. після закінчення дії ввідного наркозу

Д. при виникненні блювоти під час введення хворого у ввідний наркоз


319. Для виконання планової операції з приводу вправимо пахової грижі адекватним методом знеболення є:

А. місцева інфільтраційна анестезія за Вишневським (+)

Б. комбінований ендотрахеальний наркоз

В. місцева анестезія шляхом охолодження ділянки втручання

Г. внутрішньовенний наркоз з використанням міорелаксантів

Д. місцева інфільтраційна анестезія за Вишневським з використанням міорелаксантів


320. Під час проведення оперативного втручання в операційній виконується наступний вид прибирання:

А. генеральне

Б. текуче (+)

В. заключне

Г. попереднє

Д. післяопераційне


321. Який термін зберігання стерильного хірургічного інструментарію на "великому" стерильному столі в операційній складає:

А. 2 години

Б. 3 доби

В. 1 добу

Г. 10 годин

Д. 6 годин (+)


Тема 32 Тема 33
322. Анамнестичний розділ історії хвороби не включає:

А. скарги хворого

Б. деталізацію скарг хворого

В. результатів огляду шкіри хворого (+)

Г. даних про алергічні реакції у хворого

Д. даних про розвиток хвороби


323. До анамнезу не відноситься:

А. деталізація скарг

Б. дані про розвиток хвороби

В. дані про перенесені в минулому хвороби

Г. результати антропометрії (+)

Д. скарги


324. Анамнез життя обов'язково включає все, крім:

А. дані про алергічні реакції в минулому

Б. дані про неприйняття хворим тих чи інших ліків

В. дані про інфекції, що передаються статевим шляхом

Г. дані про відсутність перенесеного вірусного гепатиту в минулому

Д. дані про хворобу, на фоні якої розвинулось ускладнення, що потребує хірургічної допомоги (+)


325. Положення хворого у ліжку може бути:

А. рухомим

Б. вимушеним (+)

В. нерухомим

Г. малорухомим

Д. стабільним


326. Положення хворого у ліжку може бути:

А. рухомим

Б. пасивним (+)

В. нерухомим

Г. умовно пасивним

Д. стабільним


327. Положення хворого у ліжку може бути:

А. рухомим

Б. активним (+)

В. нерухомим

Г. умовно активним

Д. стабільним


328. Вкажіть невірно вказану локалізацію для дослідження периферійних лімфовузлів:

А. пахвові

Б. пахвинні

В. підщелепні

Г. потиличні

Д. парафеморальні (+)


329. Вкажіть невірно вказану локалізацію для дослідження периферійних лімфовузлів:

А. підколінні

Б. пахвинні

В. підщелепні

Г. потиличні

Д. парабрахіальні (+)


330. Вкажіть невірно названий квадрант молочної залози:

А. нижньо-зовнішній

Б. верхньо-зовнішній

В. нижньо-верхівковий (+)

Г. внутрішньо-зовнішній

Д. верхньо- внутрішній


331. Типове втягнення у вигляді "лимонної шкірки" на шкірі молочної залози, зменшення її еластичності притаманні для:

А. злоякісного утворення в молочній залозі (+)

Б. гострого лактаційного маститу

В. гострого нелактаційного маститу

Г. бешихи

Д. лімфангоїту


332. Вкажіть неправильну назву топографічної лінії на грудній клітці:

А. грудина

Б. середньо-ключична

В. передньо-плечова (+)

Г. лопаткова

Д. біляхребтова


333. Вкажіть неправильну назву топографічної лінії на грудній клітці:

А. передня серединна

Б. середньо-ключична

В. середньо-плечова (+)

Г. лопаткова

Д. задня серединна


334. Вкажіть неправильну назву топографічної лінії на грудній клітці:

А. передня серединна

Б. середньо-ключична

В. задньо-плечова (+)

Г. грудина

Д. задня серединна


335. Вкажіть типове місце для проведення пункції плевральної порожнини:

А. по задній серединній лінії між VIII і IX хребцями

Б. по передній серединній ліній в нижній третині грудини

В. зліва в ІV міжреберному проміжку по середньо-ключичній лінії

Г. по задній пахвовій або лопатковій лінії між VIII і IX ребрами чи по середній пахвинній лінії між VII і VIII ребрами (+)

Д. справа в ІV міжреберному проміжку по середньо-ключичній лінії


336. Вкажіть неправильну назву ділянки передньо-бокової поверхні живота:

А. надчеревна

Б. пупкова

В. права підреберна

Г. ліва бокова

Д. підлонна


337. Вкажіть неправильну назву ділянки передньо-бокової поверхні живота:

А. надчеревна

Б. надпупкова (+)

В. права підреберна

Г. ліва бокова

Д. надлонна


338. Розширення підшкірних вен передньої черевної стінки свідчить про наявність:

А. хронічного калькульозного холециститу

Б. хронічного гепатиту

В. портальної гіпертензії (+)

Г. перитоніту

Д. гострої кишкової непрохідності


339. ІІ ступінь збільшення щитовидної залози встановлюється коли:

А. залоза легко пальпується ,але контури шиї зміненні незначно, залоза помітна на око при ковтанні (+)

Б. щитовидна залоза не пальпується

В. має місце помітне збільшення щитовидної залози, змінення контурів шиї

Г. має місце виражений зоб, різке змінення конфігурації шиї

Д. має місце зоб великих розмірів


340. О ступінь збільшення щитовидної залози встановлюється коли:

А. залоза легко палькується ,але контури шиї зміненні незначно, залоза помітна на око при ковтанні

Б. щитовидна залоза не пальпується (+)

В. помітне збільшення щитовидної залози, змінення контурів шиї

Г. має місце виражений зоб, різке змінення конфігурації шиї

Д. щитовидну залозу на око не видно, пальпується перешийок, іноді бокові частки


341. І ступінь збільшення щитовидної залози встановлюється коли:

А. залоза легко палькується ,але контури шиї зміненні незначно, залоза помітна на око при ковтанні

Б. щитовидна залоза не пальпується

В. помітне збільшення щитовидної залози, змінення контурів шиї

Г. має місце виражений зоб, різке змінення конфігурації шиї

Д. щитовидну залозу на око не видно, пальпується перешийок, іноді бокові частки (+)


342. ІІІ ступінь збільшення щитовидної залози встановлюється коли:

А. залоза легко палькується ,але контури шиї зміненні незначно, залоза помітна на око при ковтанні

Б. щитовидна залоза не пальпується

В. помітне збільшення щитовидної залози, змінення контурів шиї (+)

Г. має місце виражений зоб, різке змінення конфігурації шиї

Д. щитовидну залозу на око не видно, пальпується перешийок, іноді бокові частки


343. ІV ступінь збільшення щитовидної залози встановлюється коли:

А. залоза легко палькується ,але контури шиї зміненні незначно, залоза помітна на око при ковтанні

Б. щитовидна залоза не пальпується

В. помітне збільшення щитовидної залози, змінення контурів шиї

Г. має місце виражений зоб, різке змінення конфігурації шиї (+)

Д. щитовидну залозу на око не видно, пальпується перешийок, іноді бокові частки


344. При обстежені кінцівок визначають їх довжину, яка може бути:

А. абсолютною (+)

Б. комплексною

В. активною

Г. пасивною

Д. стабільною


345. При обстежені кінцівок визначають їх довжину, яка може бути:

А. відносною (+)

Б. комплексною

В. активною

Г. пасивною

Д. стабільною


346. Вкажіть назву симптому, який вказує про подразнення очеревини:

А. симптом Лістера

Б. симптом Щоткіна-Блюмберга (+)

В. симптом Шимельбуша

Г. симптом Максимова

Д. симптом Фрідріха


347. Вкажіть назву симптому, який вказує про подразнення очеревини:

А. симптом Лістера

Б. симптом Воскресенського (+)

В. симптом Шимельбуша

Г. симптом Максимова

Д. симптом Фрідріха


348. Вкажіть назву симптому, який вказує про подразнення очеревини:

А. симптом Лістера

Б. симптом Менделя (+)

В. симптом Шимельбуша

Г. симптом Максимова

Д. симптом Фрідріха


349. Позитивний симптом Пастернацького вказує на:

А. захворювання апендиксу

Б. захворювання товстого кишечнику

В. захворювання печінки

Г. захворювання поверхневих вен нижньої кінцівки

Д. захворювання сечовивідної системи та запалення позаочеревинного простору (+)


350. Позитивний симптом Кера вказує на:

А. запальний процес у жовчному міхурі (+)

Б. запалення апендиксу

В. наявність виразки шлунку

Г. запалення підшлункової залози

Д. запалення підшкірних вен нижніх кінцівок


351. Виявлення болючості дугласового простору при накопиченні перитонеального ексудату при перитоніті, що виявляється шляхом пальцевого дослідження прямої кишки називається:

А. симптом Кохера

Б. симптом Воскресенського

В. симптом Ровзинга

Г. симптом Куленкампфа (+)

Д. симптом Щоткина


352. Вкажіть нормальний показник шокового індексу:

А. 0,3


Б. 0,5 (+)

В. 1,0


Г. 1,5

Д. 2,0
353. Наявність горизонтальних рівнів рідини в кишках (чаші Клойбера) можна виявити за допомогою:

А. перкусії грудної клітини

Б. перкусії черевної стінки

В. УЗД

Г. оглядової рентгенографії органів грудної клітини



Д. оглядової рентгенографії органів черевної порожнини (+)

Тема 34, 35, 36

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка