Модуль Ортопедія. Текстові тестові завдання



Сторінка3/5
Дата конвертації05.05.2016
Розмір1.58 Mb.
1   2   3   4   5

  • Трьохмоментний спосіб ампутації це:

    1. Перерізається шкіра, підшкірка, зміщується доверху шкіра і по її краю пересікаються м?язи і кістки.

    2. Перерізається шкіра, підшкірка, макисимально відсепаровуються до верху і по їх краю пересікаються м?язи і кістки.

    3. Перерізається шкіра, підшкірка, м?язи і кістки на одному рівні.

    4. Всі м?які тканини циркулярним способом пересікаються до кістки, зміщуються доверху і потім пересікається кістка.

    5. *Перерізається шкіра, потім поверхневі м?язи, все зміщується доверху, пересікаються глибокі м?язи і кістка.

  • Етіологічним фактором для м’язової вродженої кривошиї є:

    1. пологова травма

    2. *дисплазія кивального м’яза

    3. вада первинної закладки

    4. неправильне ведення пологів

    5. спадковість

  • Найбільш частими формами кривошиї є

    1. кісткова

    2. *м’язова

    3. рефлекторна

    4. запальна

    5. комбінована

  • При лівобічній м’язовій кривошиї

    1. підборіддя відхилено вліво

    2. *підборіддя відхилено вправо

    3. підборіддя розташовано по середній лінії тулуба

    4. підборіддя відхилено вліво і до верху

    5. підборіддя відхилено вліво і до низу

  • При правобічній м’язовій кривошиї

    1. *підборіддя відхилено вліво

    2. підборіддя відхилено вправо

    3. підборіддя розташовано по середній лінії тулуба

    4. підборіддя відхилено вправо і до верху

    5. підборіддя відхилено вправо і до низу

  • При лівобічній м’язовій кривошиї

    1. *голова нахилена вліво

    2. голова нахилена вправо

    3. голова розташована по середній лінії тулуба

    4. голова відхилена вліво і до верху

    5. голова відхилена вліво і до низу

  • При правобічній м’язовій кривошиї

    1. голова нахилена вліво

    2. *голова нахилена вправо

    3. голова розташована по середній лінії тулуба

    4. голова відхилена вліво і до верху

    5. голова відхилена вліво і до низу

  • При лівобічній м’язовій кривошиї

    1. обличчя повернуто вліво

    2. *обличчя повернуто вправо

    3. обличчя розташована по середній лінії тулуба

    4. обличчя повернуто вліво і до верху

    5. обличчя повернуто вліво і до низу

  • При правобічній м’язовій кривошиї

    1. *обличчя повернуто вліво

    2. обличчя повернуто вправо

    3. обличчя розташована по середній лінії тулуба

    4. обличчя повернуто вліво і до верху

    5. обличчя повернуто вліво і до низу

  • Рентгенологічно при м’язовій формі кривошиї

    1. *змін нема

    2. додатковий напівхребець

    3. синостоз тіл хребців

    4. незарощення дужок хребців

    5. клиновидні хребці

  • Консервативне лікування м’язової форми кривошиї в перші тижні і місяці життя дитини включає

    1. *фіксація голови коригуючими чепчиками

    2. фіксувати голову в положення корекції не потрібно

    3. фіксація голови гіпсовими пов’язками

    4. стимулюючий масаж розгиначів шиї

    5. рівномірний масаж ромбовидних м’язів з обох боків

  • Фізіотерапевтичне лікування вродженої м’язової кривошиї передбачає

    1. УВЧ-терапію

    2. іонізацію з хлористим кальцієм

    3. *іонізацію з йодистим калієм

    4. іонофорез з гідрокортизоном

    5. лампа «Солюкс»

  • Медикаментозне лікування вродженої м’язової кривошиї включає застосування

    1. спазмолітики

    2. іньєкції лідази

    3. іньєкції гідрокортизона

    4. *не існує

    5. вітаміни групи В

  • Оптимальним віком для хірургічного лікування вродженої м’язової кривошиї є

    1. 6 місяців

    2. 1 рік

    3. 2 роки

    4. 3 роки

    5. * після 5 років

  • Найбільш раціональним видом оперативного втручання при вродженій м’язовій кривошиї є

    1. * резекція ніжок грудинно-ключично-сосцевидного м’язу

    2. операція за методом Зацепіна

    3. операция за методом Гаген-Торна

    4. міотомія ніжок грудинно-ключично-сосцевидного м’язу з її аллопластикою

    5. міотомія ніжок грудинно-ключично-сосцевидного м’язу з її аутопластикою

  • Ахондроплазія - це

    1. *системне ураження скелету пов'язане з вадою розвитку хондробластичної системи

    2. аномалія розвитку і зростання хряща

    3. наслідки внутріутробного сифілісу

    4. наслідки внутріутробного рахіту

    5. нейроендокринне захворювання

  • Післяопераційна іммобілізація при вродженій м’язовій кривошиї

    1. не застосовується

    2. гіпсовою гонітною повязкою

    3. шиною Крамера

    4. шиною Шнейдерова

    5. *філадельфійським комірцем

  • Післяопераційна іммобілізація при вродженій м’язовій кривошиї проводиться

    1. в середньо- фізіологічному положенні

    2. * в положенні гіперкоррекції

    3. положення не має значення

    4. голова запрокинута назад

    5. іммобілізація не проводиться

  • Іммобілізація після хірургічного лікування вродженої м’язової кривошиї складає

    1. не проводиться

    2. 7 днів

    3. *1 місяць

    4. 3 місяці

    5. 4 місяці

  • Етіологічним чинником вродженого вивиху стегна вважають

    1. запальний процес

    2. травматичний чинник

    3. *дисплазію

    4. неправильне розташування плоду в утробі матері

    5. порушення обмінних процесів

  • Етіологічним чинником вродженого вивиху стегна вважають

    1. травму під час пологів

    2. травму в перші дні життя

    3. травму матері під час вагітності

    4. *дисплазію

    5. порушення обмінних процесів

  • Етіологічним чинником дисплазії кульшових суглобів вважають

    1. запальний процес

    2. травматичний чинник

    3. *порушення розвитку (недорозвинення) кульшового суглобу

    4. неправильне розташування плоду в утробі матері

    5. порушення обмінних процесів

  • По ступеню дисплазії головки стегна по відношенню до суглобової западини можливі такі форми

    1. передвивиху

    2. підвивиху

    3. вивиху

    4. дисплазії

    5. *всі означені форми

  • Домінуючим, симптомом дисплазії кульшового суглоба у перші місяці життя дитини є

    1. вкорочення кінцівки

    2. асиметрія шкірних складок

    3. симптом "клацання"

    4. *обмеження відведення стегон

    5. зовнішня ротація кінцівки

  • Основним симптомом вродженого вивиху стегна у перші місяці життя дитини є

    1. вкорочення кінцівки

    2. асиметрія шкірних складок

    3. *симптом "клацання"

    4. обмеження відведення стегон

    5. зовнішня ротація кінцівки

  • Рентгенологічна картина дисплазії кульшового суглоба у перші місяці життя дитини

    1. *пізня поява ядра окостеніння голівки

    2. зміни величин h і d (зменшення, збільшення, без змін)

    3. зміна відношення діафізу стегна до лінії Омбредана (проходить лінія через діафіз стегна, дозовні, досердини від нього)

    4. зміна кута Віберга

    5. зміна ацетабулярного кута (збільшення, зменшення, без змін)

  • Рентгенологічна картина вродженого вивиху стегна включає

    1. пізня поява ядра окостеніння голівки

    2. зміни величин h і d

    3. зміна відношення діафізу стегна до лінії Омбредана (проходить лінія через діафіз стегна)

    4. зміна ацетабулярного кута

    5. *все перераховане

  • Вкажіть характерну для вродженого вивиху рентгенологічну ознаку

    1. *пізня поява ядра окостеніння голівки

    2. звуження суглобової щілини

    3. деформація голівки стегна

    4. краєві остеофіти

    5. все перераховане

  • Яка рентгенологічна ознака характерна для вродженого вивиху стегна?

    1. звуження суглобової щілини

    2. *латеропозиція стегна

    3. склероз замикальних пластин

    4. краєві остеофіти

    5. все перераховане

  • Для вродженого вивиху стегна рентгенологічно характерно:

    1. звуження суглобової щілини

    2. деформація голівки стегна

    3. *розрив лінії Шентона

    4. краєві остеофіти

    5. все перераховане

  • При вродженому вивиху стегна рентгенологічно визначаеться

    1. звуження суглобової щілини

    2. деформація голівки стегна

    3. склероз замикальних пластин

    4. *скошеність даху вертлюгової западини

    5. все перераховане

  • Яка з даних рентгенологічних ознак характерна для вродженого вивиху стегна?

    1. звуження суглобової щілини

    2. краєві остеофіти

    3. склероз замикальних пластин

    4. *високе стояння проксимального відділу стегна

    5. все перераховане

  • Найточніше дисплазію кульшового суглоба виявляє рентгенологічна схема, розроблена

    1. Рейнбергом

    2. Радулеську

    3. *Хильгенрейнером

    4. Омбреданом

    5. кожна з них досить неточна

  • Лікування дисплазії кульшового суглоба починається

    1. *з народження

    2. у віці 2 тижні

    3. у віці 1 місяця

    4. у віці 1-2 місяців

    5. у віці 3 місяців і старше

  • Найбільш доцільним методом лікування дисплазії кульшового суглоба у ранньому періоді є

    1. *консервативний

    2. гіпсові пов'язки

    3. функціональні шини

    4. оперативний

    5. скелетний витяг

  • Консервативне лікування дисплазії кульшового суглобу передбачає використання

    1. *подушка Фрейка

    2. етапних гіпсових пов’язок за Лоренцом

    3. відвідне клейове витяжиння

    4. відвідне скелетне витяжиння

    5. все перераховане

  • Для консервативного лікування дисплазії кульшового суглобу використовують

    1. шину Віленського

    2. стремена Павліка

    3. подушку Фрейка

    4. шину ЦІТО

    5. *все перераховане

  • Консервативне лікування дисплазії кульшового суглобу проводят

    1. етапними гіпсовими пов’язками за Лоренцом

    2. *стременами Павліка

    3. відвідним клейовим витяжинням

    4. відвідним скелетним витяжинням

    5. всім перерахованим

  • Клінічна симптоматика вродженого вивиху стегна у дітей старше 2 років включає

    1. кульгавість

    2. вкорочення кінцівки

    3. позитивний симптом Тренделенбурга

    4. великий вертлюг вищий за лінію Розер - Нелатона

    5. * все перераховане

  • Який вид ходьби спостерігається у дітей старше 2 років при вродженому вивиху стегна

    1. * «качина хода»

    2. паралітична хода

    3. хода підскакуючи

    4. зменшуючи навантаження на ногу на боці ураження

    5. можливий любий варіант

  • Після дворічного віку при вродженому вивиху стегна найбільш доцільне застосування

    1. гіпсової пов'язки

    2. витягнення

    3. функціональних шин

    4. компрессионно-дистракционных апаратів

    5. *хірургічного лікування (позасуглобові або внутрішньосуглобові втручання)

  • При лікуванні хворих з дисплазією (вивихом) кульшового суглоба найбільші ускладнення дає

    1. метод Лоренця

    2. *афункціональний метод

    3. функціональний метод

    4. компресійно-дистракційний метод

    5. рівнозначно кожен з перелічених

  • При консервативному лікуванні дисплазії (вивиху) кульшового суглоба найчастіше зустрічається як ускладнення

    1. *асептичний некроз головки стегна

    2. парез сідничого нерва

    3. тугорухомість у суглобі і анкілоз

    4. все перераховане

    5. диспластинчі зміни кульшової западини

  • Фізіотерапевтичне лікування при закритому (консервативному) вправленні вродженого вивиху стегна становить

    1. бальнеотерапія

    2. пелоїдотерапія

    3. лікувальна гімнастика

    4. масаж

    5. *все перераховане

  • Оперативні методи лікування вродженого вивиху стегна діляться

    1. *на внутрішньосуглобові і позасуглобові

    2. на кістках тазу

    3. на проксимальному відділі стегна

    4. у поєднанні з артропластикою суглоба

    5. у поєднанні з ендоротезуванням

  • Ускладненнями після внутрішньосуглобових операцій при вродженому вивиху стегна є

    1. релюксація

    2. асептичний некроз головки стегна

    3. деформуючий коксартроз

    4. контрактури

    5. *все перераховане




    1. Зразу після зняття гіпсової пов'язки з приводу оперативного лікування вродженого вивиху стегна застосовуються

      1. *пасивні фізичні вправи

      2. активні фізичні вправи

      3. грязелікування

      4. водні процедури

      5. фізіотерапевтичне лікування

    2. Навантаження на оперовану кінцівку при вродженому вивиху стегна дозволяють

      1. через 1 місяць

      2. через 2 місяці

      3. через 3 місяці

      4. через 6 місяців

      5. *через 1 рік

    3. Етіологічним чинником при вродженій клишоногості є

      1. внутрішньоутробне інфікуавння

      2. внутрішньоутробна травма

      3. родова травма

      4. *дисплазія

      5. внутрішньоутробний поліомієліт

    4. Основний симптом клишоногості

      1. *комбінована деформація стопи

      2. абдукія стопи

      3. вальгус стопи

      4. варус стопи

      5. приведення переднього відділу стопи

    5. Для клишоногості характерна наступна комбінація компонентів

      1. *варус, эквінус та аддукція стопи

      2. варус, абдукція та пяткова стопа

      3. вальгус, эквінус та абдукція стопи

      4. можливий любий варіант

    6. Хворий з клишоногістю при ходьбі

      1. шкутильгає

      2. не шкутильгає

      3. ходить, переступаючи "нога за ногу"

      4. наступає на внутрішній край стопи

      5. *наступає на зовнішній край стопи

    7. При клишоногості найбільш уражені

      1. довгий згинач пальців, довгий згинач 1-го пальця




      1. передній великогомілковий м'яз, ахіллове сухожилля




      1. *задній великогомілковий м'яз, ахіллове сухожилля, довгий згинач пальців




      1. ахіллове сухожилля, довгий згинач 1-го пальця




      1. довгий згинач 1-го пальця, розгиначі пальців стопи

    1. Консервативне лікування клишоногості починають

      1. *з народження

      2. через 1 місяць після народження

      3. через 3 місяці після народження

      4. через півроку після народження

      5. у віці 1 року

    2. Консервативне лікування клишоногості включає

      1. ортопедичні брейси

      2. редресацію

      3. етапні коригуючі гіпсові пов'язки

      4. масаж

      5. *все перераховане

    3. Гіпсові пов’язки при консервативному лікуванні клишоногості накладають в положенні

      1. * гіперкорекції

      2. нейтральному положенні

      3. у вальгусному положенні

      4. можливий любий варіант

    4. Консервативне лікування клишоногості продовжується

      1. до 6 місяців

      2. *до 1 року

      3. до 2.5-3 років

      4. до 5-річного віку

      5. до виправлення елементів клишоногості

    5. Після закінчення основного етапу консервативного лікування клишоногості ходьбу дозволяють

      1. *в спеціальному ортопедичному взутті

      2. в стандартному взутті

      3. в м’якому взутті

      4. у відмодельованих ортезах

      5. можливий любий варіант

    6. Взуття при лікуванні клишоногості повинно мати наступні елементи

      1. високі берци

      2. твердий мисок та п’ятку

      3. пронатор з зовнішнього краю стопи

      4. шнуровку

      5. *все перераховане

    7. Антелістез, це:

      1. Збільшення висоти диску

      2. Наявність гриж Шморля

      3. Незрощення дужки хребця

      4. Крайові кісткові розростання в місці прикріплення передньої поздовжньої зв’язки

      5. *Зсунення тіла хребця відносно нижче розташованого хребця до переду

    8. Ретролістез, це:

      1. Збільшення висоти диску

      2. Наявність гриж Шморля

      3. Незрощення дужки хребця

      4. Крайові кісткові розростання в місці прикріплення передньої поздовжньої зв’язки

      5. *Зсунення тіла хребця відносно нижче розташованого хребця до заду

    9. Причина виникнення диспластичного спонділолістезу, це:

      1. *Аномалія розвитку верхньої частини крижової кістки

      2. Дефект у міжсуглобовій частині дуги хребця

      3. Перелом суглобових відростків або міжсуглобової частини дуги хребця

      4. При артрогрипозі, хворобі Педжета

      5. Всі варіанти правильні

    10. Причина виникнення спондільолізного спонділолістезу, це:

      1. Аномалія розвитку верхньої частини крижової кістки

      2. *Дефект у міжсуглобовій частині дуги хребця

      3. Перелом суглобових відростків або міжсуглобової частини дуги хребця

      4. При артрогрипозі, хворобі Педжета

      5. Всі варіанти правильні

    11. Причина виникнення травматичного спонділолістезу, це:

      1. Аномалія розвитку верхньої частини крижової кістки

      2. Дефект у міжсуглобовій частині дуги хребця

      3. *Перелом суглобових відростків або міжсуглобової частини дуги хребця

      4. При артрогрипозі, хворобі Педжета

      5. Всі варіанти правильні

    12. Причина виникнення патологічного спонділолістезу, це:

      1. Аномалія розвитку верхньої частини крижової кістки

      2. Дефект у міжсуглобовій частині дуги хребця

      3. Перелом суглобових відростків або міжсуглобової частини дуги хребця

      4. *При артрогрипозі, хворобі Педжета

      5. Всі варіанти правильні

    13. Клініка нестабільності хребта при остеохондрозі?

      1. Непостійний біль в спині, рентгенологічне збільшення грудного кіфозу

      2. *Постійний біль в спині, обмеження рухливості хребта, напруження м’язів спини

      3. Збільшення поперекового лордозу

      4. Турбує біль, що зникає в горизонтальному положенні

      5. Всі варіанти правильні

    14. Характерні клінічні симптоми для остеохондрозу хребта?

      1. Біль при пальпації по ходу остистих відростків та при осьовому навантаженні

      2. *Іррадіюючий біль корінцевого характеру, обмеження рухів в хребті

      3. Біль в ділянці колінного та кульшового суглобів, що виникає при рухах в хребті

      4. Непостійний синдром переміжного кульгання, похолодання кінцівки

      5. Неможливість самостійного пересування, парез нижніх кінцівок

    15. Рівень функціональної блокади хребетного рухового сегмента при цервікалгії?

      1. С1 – С2

      2. *С3 – С4

      3. С6 – С7

      4. С7 – Т2

      5. Т2 – Т4

    16. Остеохондроз хребта. Рівень ураження при торакалгії з реберно – лопатковим синдромом?

      1. С7 – Т1

      2. Т2 – Т3

      3. *Т3 – Т6

      4. Т6 – Т10

      5. Т11 – L2

    17. Остеохондроз хребта. Люмбаго. Вкажіть рівень функціональної блокади хребетного рухового сегмента?

      1. Т11 – L1

      2. *L1 – L3

      3. L3 – L4

      4. L4 – L5

      5. L5 - S1

    18. Остеохондроз хребта. Синдром переміжного кульгання. Вкажіть рівень і характер ураження хребетного рухового сегмента?

      1. Т1 – Т6, защемлення корінця

      2. Т6 – Т10, натяг корінця

      3. *Т12 - L3, гіпоксія корінця

      4. Т10 – L5, защемлення корінця

      5. Т12 – L5, натяг корінця

    19. Спонділоартрозом вважають:

      1. Дегенеративно – дистрофічні зміни хребта

      2. Дегенеративно – дистрофічні зміни суглобів

      3. *Дегенеративно – дистрофічні зміни міжхребцевих суглобів

      4. Звапненя передньої поздовжньої зв’язки

      5. Зсунення тіла хребця відносно нижче розташованого хребця

    20. І стадія остеохондрозу хребта характеризується:

      1. *Внтрішньодисковими змінами, тріщинами фіброзного кільця

      2. Вигинанням (протрузіею) диску, неповним розривом фіброзного кільця

      3. Грижею диску (протрузіею), випадінням елементів пульпозного ядра

      4. A і B

      5. B і C

    21. ІІ стадія остеохондрозу хребта характеризується:

      1. Внтрішньодисковими змінами, тріщинами фіброзного кільця

      2. *Вигинанням (протрузіею) диску, неповним розривом фіброзного кільця

      3. Грижею диску (протрузіею), випадінням елементів пульпозного ядра

      4. A і B

      5. B і C

    22. ІІІ стадія остеохондрозу хребта характеризується:

      1. Внтрішньодисковими змінами, тріщинами фіброзного кільця

      2. Вигинанням (протрузіею) диску, неповним розривом фіброзного кільця

      3. *Грижею диску (протрузіею), випадінням елементів пульпозного ядра

      4. A і B

      5. B і C

    23. Для протрузій і гриж диску характерно:

      1. *Різкий біль при підніманні вантажу

      2. Біль в спокою

      3. Нічний біль

      4. Біль в сидячому положенні

      5. Все вірно

    24. Яка з клінічних ознак не характерна для остеохондрозу?

      1. Напруження паравертебральних м’язів

      2. Позитивний симптом Ласега

      3. Згладженість поперекових вигинів хребта

      4. Обмеження рухів

      5. *Випирання остистих відростків хребців в ділянці ушкодження

    25. Які з препаратів не використовують для консервативного лікування остеохондрозу?

      1. Нестероїдні протизапальні препарати

      2. Вітаміни групи В

      3. Сечогінні

      4. Хондропротектори

      5. *Антибіотики

    26. Які з препаратів використовують для консервативного лікування остеохонрозу?

      1. Нестероїдні протизапальні препарати

      2. Вітаміни групи В

      3. Сечогінні

      4. Хондропротектори

      5. *Всі перераховані препарати

    27. Найбільш інформативним методом діагностики грижі диску вважають:

      1. *ЯМР- дослідження

      2. Рентгенорафія хребта в 2 проекціях

      3. Клінічне обстеження

      4. Ультрасонаграфія

      5. Всі перераховані методи дослідження

    28. До малоінвазивних оперативних технологій лікування гриж диску відносять:

      1. Передній металокорпородез

      2. Задній металокорпородез

      3. *Чрезшкірну нуклеотомію

      4. Лямінектомію

      5. Все вірно

    29. Первинними при деформуючому артозі виникають наступні зміни:

      1. *Дегенерація суглобового хряща

      2. Патологічні зміни епіфізарної кісткової тканини

      3. Патологічні зміни зв’язкового апарату суглобу

      4. Патологічні зміни оточуючих м’яких тканин

      5. Всі варіанти вірні

    30. Вторинними при деформуючому артозі виникають наступні зміни:

      1. Дегенерація суглобового хряща

      2. *Патологічні зміни епіфізарної кісткової тканини

      3. Патологічні зміни зв’язкового апарату суглобу

      4. Патологічні зміни оточуючих м’яких тканин

      5. Всі варіанти вірні

    31. До основних причин виникнення первинного артрозу відносять:

      1. *Важка фізична праця, надмірне заняття спортом, різке збільшення ваги тіла

      2. Внутрішньосуглобови переломи, вроджена дисплазія суглобів, інфекційні захворювання суглобів

      3. Вивихи суглобів, інфекційні захворювання суглобів

      4. Внутрішньосуглобови переломи, вроджена дисплазія суглобів

      5. Всі варіанти вірні

    32. До основних причин виникнення вторинного артрозу відносять:

      1. Важка фізична праця, надмірне заняття спортом, різке збільшення ваги тіла

      2. *Внутрішньосуглобови переломи, вроджена дисплазія суглобів, інфекційні захворювання суглобів

      3. Вивихи суглобів, інфекційні захворювання суглобів

      4. Внутрішньосуглобови переломи, вроджена дисплазія суглобів

      5. Всі варіанти вірні

    33. Харчування суглобового хряща відбувається за рахунок:

      1. Власної судинної сітки

      2. Осмосу харчових речовин із субхондрального шару кістки

      3. Внутрішньої суглобової сіновіальної рідини

      4. Вірно А і В

      5. *Вірно С і В

    34. Порушення метаболізму в хрящовій тканині безпосередньо пов’язано з:

      1. *Ангіотрофічними розладами субхондральної кістки

      2. Ангіотрофічними розладами оточуючих м’яких тканин

      3. Ангіотрофічними розладами зв’язкового апарату суглобу

      4. Інфекційними захворюваннями суглобів

      5. Всі варіанти вірні

    35. Безпосередньою причиною продукування неповноцінної сіновіальної рідини вважають:

      1. Ішемічний некроз сіновіоцитів

      2. Порушення процесів окисного фосфорилювання в хондроцітах

      3. Розпад комплексу гіалуронової кіслоти

      4. *Вірно А і В

      5. Вірно С і В

    36. Збільшення механічного навантаження на субхондральний шар кісткової тканини: безпосередньо пов’язано з:

      1. *Зниженням еластичності суглоглобового хряща

      2. Звуженням суглобової щілини

      3. Розростанням крайових остеофітів

      4. Деформацією суглобових поверхонь

      5. Всі варіанти вірні

    37. Коксартрозом називають:

      1. *Деформуючий артроз кульшового суглобу

      2. Деформуючий артроз колінного суглобу

      3. Деформуючий артроз плечового суглобу

      4. Деформуючий артроз променево - запясного суглобу

      5. Деформуючий артроз гомілковостопного суглобу

    38. Гонартрозом називають:

      1. Деформуючий артроз кульшового суглобу

      2. *Деформуючий артроз колінного суглобу

      3. Деформуючий артроз плечового суглобу

      4. Деформуючий артроз променево - запясного суглобу

      5. Деформуючий артроз гомілковостопного суглобу

    39. Серед всіх деформуючих арторозів за частотою виникнення та важкістю протікання на першому місці стоїть:

      1. *Деформуючий артроз кульшового суглобу

      2. Деформуючий артроз колінного суглобу

      3. Деформуючий артроз плечового суглобу

      4. Деформуючий артроз променево - запясного суглобу

      5. Деформуючий артроз гомілковостопного суглобу

    40. Яка реакція синовіальної рідини в нормі?

      1. Нейтральна

      2. *Лужна

      3. Кисла

      4. Нейтрально - лужна

      5. Можливий любий варіант

    41. Яка реакція синовіальної рідини при запалення суглобу?

      1. Нейтральна

      2. Лужна

      3. *Кисла

      4. Нейтрально - лужна

      5. Можливий любий варіант

    42. Що таке артралгія?

      1. *Біль в суглобі

      2. Синовіт суглобу

      3. Запалення суглобу

      4. Контрактура суглобу

      5. Рігідність суглобу

    43. Що таке артропатія суглобу?

      1. Травматичні пошкодження хребта

      2. *Дистрофічні ураження хряща при захворюваннях і пошкодженнях центральної нервової системи

      3. Ревматичне ураження суглобу

      4. Судинна патологія з розвитком дистрофічних змін у суглобі

      5. Вроджена аномалія розвитку суглобів

    44. Яка основна мета при лікуванні артрозів?

      1. *Ліквідація болю в суглобі

      2. Ліквідація запалення в суглобі

      3. Відновлення рухів в суглобі

      4. Відновлення рухомої активності пацієнтів

      5. Профілактика розвитку остеопорозу

    45. При артрозі суглобу з явищами сіновііту показано:

      1. Компреси з дімексидом

      2. *Пункція суглобу, евакуація синовіальної рідини

      3. Розвантаження суглобів, ліжковий режим

      4. Артроскопія суглобу

      5. Ендопротезування суглобу

    46. Яку методику використовують для лікування артрозів ІІІ-ІV ст. з деформацією суглобових поверхонь:

      1. Корегуючи остеотомії

      2. Артроскопічні операції

      3. Артродез суглобу

      4. *Ендопротезування суглобу

      5. Всі варіанти правильні

    47. Який вид оперативного лікування показаний при варусному артрозі колінного суглобу ІІ ст.?

      1. Артроскопія

      2. *Корегуюча вальгусна остеотомія

      3. Корегуюча варусна остеотомія

      4. Артродез колінного суглобу

      5. Ендопротезування колінного суглобу

    48. Який вид оперативного лікування показаний при вальгусному артрозі колінного суглобу ІІ ст.?

      1. Артроскопія

      2. Корегуюча вальгусна остеотомія

      3. *Корегуюча варусна остеотомія

      4. Артродез колінного суглобу

      5. Ендопротезування колінного суглобу

    49. Рентгенологічні ознаки остеоартрозу:

      1. *Звуження суглобової щілини, склероз суглобових поверхонь. наявність крайових кісткових осіфікатів

      2. Нерівномірне звуження суглобової щілини

      3. Наявність вільних тіл у суглобі (хондроматоз)

      4. Деструкція суглобових поверхонь

      5. Виражений остеопороз кісткової тканини

    50. Які клінічні прояви 1 стадії деформуючого артрозу?

      1. *Біль, який виникає після навантаження, на зміну погоди, дискомфорт в суглобі при рухах, ранковий стартовий біль,

      2. Помірний та значний біль в суглобі при мінімальному фіз. навантаженні, який значно зменшується під час відпочинку, порушення ходьби

      3. Постійний біль, який не зникає в спокою та різко посилюється при найменшому фізичному навантаженні на суглоб, ходьба із застосуванням додаткових опор

      4. Відсутність больового синдрому, відсутність рухів в суглобі, неможливість самостійного пересування

      5. Можливий любий варіант

    51. Які клінічні прояви 2 стадії деформуючого артрозу?

      1. Біль, який виникає після навантаження, на зміну погоди, дискомфорт в суглобі при рухах, ранковий стартовий біль,

      2. *Помірний та значний біль в суглобі при мінімальному фіз. навантаженні, який значно зменшується під час відпочинку, порушення ходьби

      3. Постійний біль, який не зникає в спокою та різко посилюється при найменшому фізичному навантаженні на суглоб, ходьба із застосуванням додаткових опор

      4. Відсутність больового синдрому, відсутність рухів в суглобі, неможливість самостійного пересування

      5. Можливий любий варіант

    52. Які клінічні прояви 3 стадії деформуючого артрозу?

      1. Біль, який виникає після навантаження, на зміну погоди, дискомфорт в суглобі при рухах, ранковий стартовий біль,

      2. Помірний та значний біль в суглобі при мінімальному фіз. навантаженні, який значно зменшується під час відпочинку, порушення ходьби

      3. *Постійний біль, який не зникає в спокою та різко посилюється при найменшому фізичному навантаженні на суглоб, ходьба із застосуванням додаткових опор

      4. Відсутність больового синдрому, відсутність рухів в суглобі, неможливість самостійного пересування

      5. Можливий любий варіант

    53. Оперативне лікування при вродженій клишоногості починають

      1. *з 6-місячного віку

      2. з 12-місячного віку

      3. з 9-річного віку

      4. з 5-річного віку

      5. з 10-річного віку

    54. Найбільш ефективне оперативне лікування при неускладненій вродженій клишоногості

      1. *на сухожиллях

      2. на нервовосудинних пучках стопи

      3. на кістках стопи і гомілки

      4. на суглобах

      5. компресійно-дистракційним методом

    55. Гіпсова іммобілізація після операції при неускладненій вродженій клишоногості продовжується

      1. *1 місяць

      2. 2 місяці

      3. 3 місяці

      4. 6 місяців

      5. до 1 року

    56. На вершині грудного викривлення хребта спинний мозок зміщений

      1. до опуклої сторони деформації

      2. *до увігнутої сторони деформації

      3. зберігає своє центральне положення

      4. у дорсальний бік

      5. у вентральний бік

    57. У клінічній практиці найчастіше зустрічається

      1. вроджений сколіоз

      2. паралітичний сколіоз

      3. *ідіопатичний сколіоз

      4. рахітичний сколіоз

      5. неврогенний сколіоз

    1. Які рентгенологічні прояви 1 стадії деформуючого артрозу?

      1. *Незначне звуження суглобової щілини, незначні кісткові розростання

      2. Різке звуження суглобової щілини, крайові кісткові розростання, деформація суглобових кінців

      3. Практично повна відсутність суглобової щілини, значна деформація суглобових кінців, зони склерозу та кістозних змін в суглобових кінцях

      4. Незначне звуження суглобової щілини, значна деформація суглобових кінців, зони склерозу та кістозних змін в суглобових кінцях

      5. Можливий любий варіант

    2. Які рентгенологічні прояви 2 стадії деформуючого артрозу?

      1. Незначне звуження суглобової щілини, незначні кісткові розростання

      2. *Різке звуження суглобової щілини, крайові кісткові розростання, деформація суглобових кінців

      3. Практично повна відсутність суглобової щілини, значна деформація суглобових кінців, зони склерозу та кістозних змін в суглобових кінцях

      4. Незначне звуження суглобової щілини, значна деформація суглобових кінців, зони склерозу та кістозних змін в суглобових кінцях

      5. Можливий любий варіант

    3. Які рентгенологічні прояви 3 стадії деформуючого артрозу?

      1. Незначне звуження суглобової щілини, незначні кісткові розростання

      2. Різке звуження суглобової щілини, крайові кісткові розростання, деформація суглобових кінців

      3. *Практично повна відсутність суглобової щілини, значна деформація суглобових кінців, зони склерозу та кістозних змін в суглобових кінцях

      4. Незначне звуження суглобової щілини, значна деформація суглобових кінців, зони склерозу та кістозних змін в суглобових кінцях

      5. Можливий любий варіант

    4. При об’єктивному обстежені пацієнтів з 1 ст. коксартрозу визначається:

      1. Різке зменшення рухів в суглобі, можливі коливальні рухи

      2. Зменшення згинальних і розгинальних рухів при збереженні амплітуди інших рухів

      3. *Незначне обмеження відведення та внутрішньої ротації стегна на 10-15 град. при збереженні амплітуди інших рухів

      4. .Зменшення відведення стегна на 15-20 град.

      5. Зменшення ротаційних, згинальних, розгинальних рухів, відведення стегна на 15-35 град.

    5. При об’єктивному обстежені пацієнтів з 2 ст. коксартрозу визначається:

      1. Різке зменшення рухів в суглобі, можливі коливальні рухи

      2. Зменшення згинальних і розгинальних рухів при збереженні амплітуди інших рухів

      3. Незначне обмеження відведення та внутрішньої ротації стегна на 10-15 град. при збереженні амплітуди інших рухів

      4. .Зменшення відведення стегна на 15-20 град.

      5. *Зменшення ротаційних, згинальних, розгинальних рухів, відведення стегна на 15-35 град.

    6. При об’єктивному обстежені пацієнтів з 3 ст. коксартрозу визначається:

      1. *Різке зменшення рухів в суглобі, можливі коливальні рухи

      2. Зменшення згинальних і розгинальних рухів при збереженні амплітуди інших рухів

      3. Незначне обмеження відведення та внутрішньої ротації стегна на 10-15 град. при збереженні амплітуди інших рухів

      4. .Зменшення відведення стегна на 15-20 град.

      5. Зменшення ротаційних, згинальних, розгинальних рухів, відведення стегна на 15-35 град.

    7. Атрофія м’язів стегна з незначним функціональним вкороченням накульгування на ногу при ходьбі характерно для:

      1. Пацієнтів з 1 ст. коксартрозу

      2. *Пацієнтів з 2 ст. коксартрозу

      3. Пацієнтів з 3 ст. коксартрозу

      4. Пацієнтів з анкілозом кульшового суглобу

      5. Можливий любий варіант

    8. Перекос таза, компенсаторний сколіоз поперекового відділу хребта характерні для:

      1. Пацієнтів з 1 ст. коксартрозу

      2. *Пацієнтів з 2 ст. коксартрозу

      3. Пацієнтів з анкілозуючим спонділоартрітом

      4. Пацієнтів з торхантерітом стегна

      5. Можливий любий варіант

    9. Ходьба на милицях, пересуваючи нижню кінцівку разом з тазом характерні для:

      1. Пацієнтів з 1 ст. коксартрозу

      2. Пацієнтів з 2 ст. коксартрозу

      3. *Пацієнтів з 3 ст. коксартрозу

      4. Пацієнтів з вродженим вивихом кульшового суглобу

      5. Можливий любий варіант

    10. Ходьба з паличкою, накульгуючи на ногу характерно для:

      1. Пацієнтів з 1 ст. коксартрозу

      2. *Пацієнтів з 2 ст. коксартрозу

      3. Пацієнтів з вродженим вивихом кульшового суглобу

      4. Пацієнтів з анкілозом кульшового суглобу

      5. Можливий любий варіант

    11. Виникнення компенсаторного сколіозу та остеохондрозу поперекового відділу хребта не характерно для:

      1. *Пацієнтів з 1 ст. коксартрозу

      2. Пацієнтів з 2 ст. коксартрозу

      3. Пацієнтів з 3 ст. коксартрозу

      4. Пацієнтів з анкілозом кульшового суглобу

      5. Можливий любий варіант

    12. Медикаментозне лікування деформуючого артрозу спрямовано на:

      1. Зняття больової імпульсації

      2. Зняття запальної реакції

      3. Нормалізацію обмінних процесів в хрящовій тканині

      4. Покращення мікроциркуяцї

      5. *Все перераховане

    13. До хондропротекторів відносять:

      1. *Терафлекс, афлутоп, ДОНА

      2. Мегафен, діклоберл,

      3. Кеторолак, дексалгін

      4. Флостерон, діпроспан

      5. Нервіплекс, нейрорубін

    14. До ендопротезів сіновіальної рідини відносять:

      1. Терафлекс, афлутоп, ДОНА

      2. Мегафен, діклоберл,

      3. *Гіалган, сінгіал, сіновікс

      4. Флостерон, діпроспан

      5. Нервіплекс, нейрорубін

    15. Назвіть дію хондропротектрів:

      1. Зниження активності ферментів, яки руйнують суглобовий хрящ

      2. Сповільнення процесів біодеградації хряща

      3. Відновлення амортизаційних властивостей хряща

      4. Покращення реологічних властивостей сіновіальної рідини

      5. *Все перераховане

    16. До нестероідних протизапальних препаратів відносять:

      1. Терафлекс, афлутоп, ДОНА

      2. *Мегафен, діклоберл,

      3. Кеторолак, дексалгін

      4. Флостерон, діпроспан

      5. Нервіплекс, нейрорубін

    17. Найбільш доступним і простим методом вимірювання кута викривлення деформації хребта є

      1. метод Абальмасової

      2. *метод Кобба

      3. метод Фергюсона

      4. метод Кону

      5. метод Масловського

    18. Для грудного сколіозу характерні:

      1. асиметрія лопаток

      2. ребровий горб

      3. асиметрія трикутників талії

      4. зниження функції дихання

      5. *все перераховане

    19. Для грудного сколіозу характерні:

      1. болі в поперековому відділі

      2. *ребровий горб

      3. перекіс тазу

      4. обмеження рухів у грудному та поперековому відділу хребта

      5. все перераховане

    20. Для грудного сколіозу характерні:

      1. болі в поперековому відділі

      2. лійкоподібна деформація грудної клітки

      3. *асиметрія лопаток

      4. обмеження рухів у грудному та поперековому відділу хребта

      5. все перераховане

    21. Для поперекового сколіозу характерні:

      1. болі в поперековому відділі

      2. перекіс тазу

      3. асиметрія трикутників талії

      4. виражений симптом Чакліна

      5. *все перераховане

    22. Декомпенсація деформації тулуба визначається

      1. оглядом хворого в положенні стоячи, спереду і ззаду

      2. *прикріпленням «откосу» до остистого відростка C7 і визначенням відхилення лінії «откосу» від міжсідничної складки

      3. прикріпленням «откосу» до вершини деформації і визначенням відхилення лінії «откосу» від міжсідничної складки

      4. прикріпленням «откосу» до яремної вирізки і визначенням відхилення лінії «откосу» від передній-верхніх остів клубових кісток

      5. проведенням лінії на рентгенограмі хребта зробленою в положенні лежачи, до тазу і визначенням відхилення цієї лінії від середини п'ятого поперекового хребця

    23. Стабільність деформації хребта при сколіозі найоб'єктивніше визначається

      1. тракцією голови хворого вгору і визначенням рухливості деформації

      2. по амплітуді нахилу тулуба хворого в різні боки

      3. по рентгенограмах хребта, зроблених в положенні стоячи і лежачи шляхом накладення їх одна на одну

      4. *по формулі Казьміна, що визначає відношення кута деформації у положенні лежачи до кута деформації в положенні стоячи

      5. по суб'єктивних відчуттях і скаргах хворого (болі на вершине викривлення при зміні положення тулуба і т.д.)

    24. Найбільш об'єктивним і доступним методом вимірювання торсії хребців є

      1. клінічний метод за допомогою апарату Шультеса

      2. рентгенографічний метод по величині відхилення остистих відростків

      3. *рентгенографічний метод - по величині зсуву кореня дужки від бічної поверхні хребця на вершине деформації

      4. рентгенографічний - по відстані від остистого відростка до сторін тіла хребця

      5. по вимірюванню нахилу тубуса рентгенівського апарату необхідного для отримання правильної передньо-задньої проекції хребця на вершині деформації

    25. У вертикальному положенні хребта в порівнянні з горизонтальним ротація хребців при сколіотичній деформації

      1. *збільшується

      2. зменшується

      3. залишається незмінною

      4. може і збільшитися і зменшитися

      5. зникає

    26. У вертикальному положенні хребта в порівнянні з горизонтальним дуга викривлення при С-подібному сколіозі

      1. *збільшується

      2. зменшується

      3. залишається незмінною

      4. може і збільшитися і зменшитися

      5. зникає

    27. У хворих з грудним сколіозом життєва місткість легенів

      1. *значно знижується

      2. залишається незмінною навіть при вираженій деформації хребта

      3. підвищується за рахунок зміни форми грудної клітки

      4. немає чіткої залежності між ступенем деформації хребта і змінами ЖЄЛ

      5. у 50 % випадків підвищується і в 50 % випадків знижується

    28. У хворих з грудним сколіозом хвилинний об'єм дихання

      1. знижується значно

      2. знижується трохи

      3. *помітно підвищується

      4. практично не міняється

      5. ступінь його зменшення залежить від прогресу деформації хребта

    29. Профілактичні огляди дітей необхідно починати

      1. у початкових класах загальноосвітніх шкіл

      2. *у дитячих садах, яслах

      3. у старших класах загальноосвітніх шкіл

      4. в інститутах, профтехучилищах, під час вступу на роботу

      5. у міськвійськоматах

    30. Основними ознаками первинної дуги викривлення при S-подібному сколіозі є:

      1. первинність прояви

      2. більший кут викривлення (у порівнянні з вторинною дугою)

      3. більш виражені торсійні зміни

      4. велика стабільність

      5. *все перераховане

    31. Яка з перерахованих ознак характерна для первинної дуги викривлення при S-подібному сколіозі?

      1. підвищена мобільність

      2. *більший кут викривлення (у порівнянні з вторинною дугою)

      3. менш виражені торсійні зміни

      4. мала стабільність

      5. все перераховане

    32. Для первинної дуги викривлення при S-подібному сколіозі не характерна:

      1. підвищена мобільність

      2. менший кут викривлення (у порівнянні з вторинною дугою)

      3. менш виражені торсійні зміни

      4. *велика стабільність

      5. все перераховане

    33. Профілактика сколіозу полягає:

      1. у залученні до фізкультури і спорту дітей з раннього віку

      2. у масових заняттях плаванням з раннього віку

      3. у періодичних оглядах ортопедом дітей з моменту народження не рідше за 1 раз на 6 місяців

      4. у правильній організації робочого місця в школі та вдома

      5. *все перераховане

    34. Які з перерахованих факторів не впливають на профілактику сколіозу?

      1. * ранне оперативне лікування

      2. залучення до фізкультури і спорту дітей з раннього віку

      3. масові заняття плаванням з раннього віку

      4. періодичні огляди ортопедом дітей з моменту народження не рідше за 1 раз на 6 місяців

      5. правильна організації робочого місця в школі та вдома

    35. Основною рентгенологічною ознакою прогресування сколіотичної хвороби є

      1. тест Кону

      2. *тест Ріссера

      3. тест Мовшовіча

      4. тест Нідерштрата

      5. індекс стабільності Казьміна

    36. Найбільш злоякісним перебігом відрізняється

      1. *верхньо-грудний і грудний сколіоз

      2. попереково-крижовий сколіоз

      3. грудо-поперековий сколіоз

      4. поперековий сколіоз

      5. комбінований сколіоз

    37. Тренування клубово-поперекового м'яза по Кону показане

      1. при верхньо-грудному сколіозі

      2. при грудному сколіозі

      3. *при грудо-поперековому сколіозі

      4. при поперековому сколіозі

      5. при комбінованому сколіозі

    38. Масаж м'язів спини при сколіотичній деформації хребта необхідно виконувати

      1. активніше на увігнутій стороні викривлення

      2. *активніше на опуклій стороні викривлення

      3. активно на обох сторонах викривлення

      4. з елементами мануальної терапії, направленими на мобілізацію викривлення

      5. як і при інших дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта

    39. Хворим на сколіоз показано плавання стилем

      1. кроль

      2. батерфляй

      3. *брас

      4. будь-яким стилем

      5. плавання протипоказане

    40. При консервативному лікуванні сколіозу основна мета лікування за допомогою корсета

      1. виправити деформацію хребта

      2. *зупинити прогрес деформації

      3. підготувати хворого до операції

      4. ослабити м'язовий корсет

      5. понизити амплітуду руху хребта

    41. Корсет типу Гессинка необхідно застосовувати для лікування хворих

      1. верхньо-грудним сколіозом

      2. грудним сколіозом

      3. *грудо-поперековим і поперековим сколіозом

      4. комбінованим сколіозом

      5. тотальним сколіозом

    42. Операція дискотомії включає

      1. підхід до тіл хребців з опуклого боку викривлення і розтин диска з подальшим заднім спондилодезом

      2. підхід до тіл хребців з опуклого боку викривлення резекція 1/3 хребця, суглобові відростки і частина дужки з остистим відростком з подальшим заднім спондилодезом

      3. оголення задніх елементів хребців з увігнутого боку викривлення, резекція поперечних відростків, ребер з цього ж боку, задній спондилодез

      4. *підхід до тіл хребців з увігнутого боку викривлення резекція поперечних відростків і ребер з цього ж боку розтин дисків з увігнутого боку деформації, задній спондилодез

      5. підхід до тіл хребців з увігнутого і опуклого боків викривлення і розтин диска з обох боків, задній спондилодез

    43. Після операції дискотомії необхідно

      1. накладення середнього гіпсового корсета на 6 місяців

      2. накладення високого гіпсового корсета на 6 місяців

      3. дотримання ліжкового режиму протягом 6 місяців з подальшим накладенням високого гіпсового корсета

      4. *накладення високого гіпсового корсета з подальшою редресацією викривлення в корсеті, іммобілізація 6 місяців

      5. проведення інтенсивного консервативного лікування сколіотичної деформації:

    44. Показом до оперативного лікування при викривленні хребта є

      1. висока стабільність первинного викривлення хребта

      2. стабілізація деформації під дією консервативної терапії

      3. прогрес деформації на 5° в рік

      4. *прогрес викривлення більш 10° в рік і якщо кут деформації більше 30° при великому потенціалі зростання

      5. наполегливі прохання хворого і його батьків

    45. Природжену м’язову кривошию слід віднести

      1. *до міогенної деформації

      2. до десмогенной деформації

      3. до неврогенної деформації

      4. до дермо-десмогенной деформації

      5. до конституційної деформації

    46. Етіопатогенез вродженої м’язової кривошиї

      1. *вада розвитку грудинно-ключично-сосковидного м'яза

      2. травма при пологах

      3. неправильне положення плоду

      4. запальний процес

      5. ішемія серця

    47. Ознаки вродженої м’язової кривошиї виявляються

      1. у перші 3-5 днів після народження

      2. *на 10-14 день після пологів

      3. у місячному віці

      4. у 3-місячному віці

      5. клінічні симптоми не виражені до року

    48. Консервативне лікування кривошиї слід починати

      1. *з моменту народження

      2. з 2-тижневого віку

      3. з 2-5 місяців

      4. з 0.5-1 року

      5. після 1 року

    49. Оперативне лікування кривошиї при неефективності консервативного показано

      1. до 5 місяців

      2. до 1 року

      3. до 2 років

      4. до 3 років

      5. *у 3-4 роки

    50. Абсолютними показами до оперативного лікування кривошиї є

      1. *наростаюча асиметрія тулуба і шиї

      2. порушення постави

      3. порушення гостроти зору

      4. стробизм що сходиться і розходиться

      5. порушення постави і зору

    51. Хвороба Кліппель-Фейля - це

      1. *вроджений синостоз шийних і верхньо-грудних хребців з незарощенням дужок

      2. наявність шийних ребер

      3. набутий підвивих I шийного хребця запальної етіології

      4. гостра м'язова кривошия

      5. крилоподібна шия

    52. Незрощення черепних швів та роздвоєння носить назву

      1. *черепно-ключичного дизостозу

      2. хвороби Грізеля

      3. хвороби Кліппель-Фейля

      4. синдрому Бенневі-Ульріха

      5. синдрому Шеревського-Турнера

    53. Провідним чинником в розвитку вродженої деформації хребта є

      1. зрощення або роздвоєння ребер

      2. аномалія розвитку лопаток і хребців

      3. ізольоване зрощення тіл хребців

      4. збільшення або зменшення числа хребців

      5. *все вищевказане

    54. Абсолютним показом до оперативного лікування радіоульнарного синостозу є

      1. немає абсолютних показів

      2. *різко виражена пронаційна або супінаційна установка передпліччя

      3. променева косорукість

      4. ліктьова косорукість

      5. порушення функції ліктьового суглоба

    55. Оперативне лікування вродженої косорукості (кістково-пластичне заміщення дефекту кістки) доцільно здійснювати

      1. у перші місяці життя

      2. до 3 років

      3. у 3-5 років

      4. у 5-7 років

      5. *після завершення росту

    56. Деформація Маделунга - це

      1. *штикоподіна деформація кисті і передпліччя

      2. променева косорукість

      3. ліктьова косорукість

      4. вкорочення кісток передпліччя

      5. згинальна контрактура

    57. Патологічна установка стопи при вродженій клишоногості складається

      1. *з приведення, супінації і підошовного згинання

      2. з відведення, супінації і підошовного згинання

      3. з приведення, пронації і тильного згинання

      4. відведення, пронації і фіксації стопи в середньому положенні

      5. еквінусній установці стопи

    1. 312. В основі класифікації вродженої варусної деформації шийки стегнової кістки лежить

    1. *параметр епіфізарно-діафізарного кута

    2. ступінь укорочення кінцівки

    3. положення великого горбика

    4. терміни окостеніння епіфізу головки стегна

    5. перераховані ознаки, разом узяті

    1. Найбільш достовірною ознакою вродженого вивиху стегна у новонародженого є

      1. обмеження відведення стегон

      2. *симптом Маркса-Ортолані (зісковзування)

      3. укорочення ніжки

      4. асиметрія пахових, стегнових та сідничних складок

      5. зовнішня ротація ніжки

    2. Найбільш достовірною ознакою дисплазії кульшового суглобу у новонародженого є

      1. обмеження відведення стегон

      2. укорочення ніжки

      3. асиметрія пахових, стегнових та сідничних складок

      4. зовнішня ротація ніжки

      5. *все перераховане

    3. Починати консервативне лікування дисплазії кульшового суглобу слід

      1. *в період новонародженості

      2. у перші півроку життя

      3. до 1 року

      4. до 2 років

      5. до 3 років

    4. Ортопедичне лікування кінської стопи у дітей раннього віку включає

      1. подовження ахілового сухожилля

      2. артродез

      3. носіння ортопедичного взуття

      4. подовження заднього великогомілкового м'яза

      5. *лише консервативне лікування

    5. Лікування плоско-вальгусної стопи включає

      1. етапні гіпсові пов'язки

      2. *лонгети з полівику + ЛФК, масаж, електростимуляція м'язів

      3. носіння ортопедичного взуття

      4. ЛФК, масаж

      5. лікування не вимагає

    6. При діагностиці сколіозу ранньою достовірною ознакою є

      1. * торсія хребців

      2. слабкість м'язового корсета

      3. асиметрія рівня розташування лопаток

      4. асиметрія трикутників талії

      5. кругла спина

    7. Причиною виникнення хвороби Маделунга є

      1. *дисплазія дистальної росткової зони променевої кістки

      2. пухлина

      3. остеомієліт стегнової кістки

      4. травма

      5. дисплазія росткового хряща ліктьової кістки

    8. У дітей ядро окостеніння головки стегна з’являється в нормі у віці:

      1. 1-2 місяців.

      2. *3-4 місяців.

      3. 6 місяців.

      4. 8 місяців.

      5. 1 рік.

    9. Найбільш достовірним раннім клінічним симптомом дисплазії кульшового суглоба і природженого вивиху стегна є:

      1. Асиметрія складок на стегнах.

      2. Поперековий гіперлордоз.

      3. Гіпотонія м’язів нижньої кінцівки.

      4. *Обмеження розведення ніг, зігнутих у кульшових і колінних суглобах до 90°

      5. Симптом Тренделенбурга.

    10. Рентгенографію кульшових суглобів дитини, у якої підозрюється дисплазія кульшового суглоба або природжений вивих стегна вперше можна зробити:

      1. Через 1 місяць після народження дитини.

      2. *В 3-х місячному віці дитини.

      3. В 6-місячному віці дитини.

      4. В 7-місячному віці дитини.

      5. У віці 1 рік.

    11. В нормі лінію Шентона на рентгенограмі проводять:

      1. Горизонтально через У-подібні хрящі.

      2. Вертикально через виступ даху здорової кульшової западини і діафіз стегнової кістки.

      3. *По нижньому краю тіні верхньої гілки лобкової кістки (з боку затульного отвору), а потім плавною дугою по нижньовнутрішньому краю шийки стегнової кістки.

      4. По верхньому краю тіні нижньої гілки лобкової кістки (з боку затульного отвору), а потім плавною дугою по верхньозовнішньому краю шийки стегнової кістки.

      5. По зовнішньому краю тіні крила клубової кістки, а потім плавною дугою по верхньозовнішньому краю тіні шийки стегнової кістки.

    12. Діагностична тріада Путті дисплазії кульшового суглоба та природженого вивиху стегна містить такі ознаки:

      1. Ступінь нахилу (скошення) даху кульшової западини (ацетабулярний індекс) становить 30°; (2) зміщення проксимального кінця стегнової кістки назовні (латеропозиція) відносно кульшової западини; (3) пізнє виникнення і гіпоплазія ядра окостеніння головки стегнової кістки.

      2. Ступінь нахилу (скошення) даху кульшової западини (ацетабулярний індекс) становить 30°; (2) зміщення проксимального кінця стегнової кістки догори відносно кульшової западини; (3) пізнє виникнення і гіпоплазія ядра окостеніння головки стегнової кістки.

      3. *(1) Підвищена скошеність даху кульшової западини; (2) зміщення проксимального кінця стегнової кістки догори і назовні відносно кульшової западини; (3) пізнє виникнення і гіпоплазія ядра окостеніння головки стегнової кістки.

      4. Підвищена скошеність даху кульшової западини; (2) зміщення проксимального кінця стегнової кістки догори відносно кульшової западини; (3) зміщення проксимального кінця стегнової кістки назовні (латеропозиція) відносно кульшової западини.

      5. Вкорочення і зовнішня ротація нижньої кінцівки; (2) обмежене розведення ніг, зігнутих у кульшових і колінних суглобах до 90°; (3) симптом вправляння і вивихування стегна.

    13. З перших днів після виписки з пологового будинку в лікуванні дитини, хворої на дисплазію кульшового суглоба перевагу слід віддавати таким пристосуванням:

      1. *Стремена Павлика, профілактичні штанці.

      2. Відвідні шини (ЦІТО, Шнейдерова)

      3. Пристрій Гневковського.

      4. Гіпсова пов’язка.

      5. Подушка Фрейка.

    14. При лікуванні природженого вивиху стегна у дітей віком до 3 місяців застосовують:

      1. Профілактичні штанці.

      2. *Подушку Фрейка, стремена Павлика.

      3. Широке сповивання.

      4. Шину Віленського.

      5. Пристрій Гневковського.

    15. Консервативне лікування природженого вивиху стегна у дітей віком від 3 місяців до 1 року передбачає використання:

      1. *Постійного витягання за М.В. Волковим або застосування апарату Гневковського.

      2. Профілактичних штанців.

      3. Стремен Павлика (3 типорозміри).

      4. Шин-розпорок.

      5. Одномоментного форсованого ручного вправлення вивиху за Лоренцом.

    16. Найменш травматичним методом вправлення вивиху, починаючи з однорічного віку дитини є

      1. Використання апарату Гневковського.

      2. Одномоментне форсоване ручне вправлення вивиху з наступним лікуванням гіпсовими пов’язками за Лоренцом.

      3. *Поступове вправлення вивиху за допомогою постійного витягання з наступним лікуванням гіпсовими пов’язками за Лоренцом.

      4. Використання відвідних шин (ЦІТО, Шнейдерова).

      5. Використання шини Волкова або Віленського.

    17. До якої групи оперативних втручань, які проводять при природженому вивиху стегна належать операції Солтера, Хіарі, Дега?

      1. Операції відкритого вправлення вивиху.

      2. Операції відкритого вправлення у сполученні з реконструктивними операціями.

      3. *Операції на клубовій кістці.

      4. Ендопротезування кульшового суглоба.

      5. Паліативні операції.

    18. Бокове викривлення хребтового стовпа з обов’язковою ротацією тіл хребців навколо вертикальної осі є характерним для:

      1. Статичного сколіозу.

      2. Сколіотичної постави.

      3. *Ідіопатичного сколіозу.

      4. Компенсаторного сколіозу.

      5. Паралітичного сколіозу.

    19. Однією з перших клінічних ознак початкової торсії тіл хребців навколо вертикальної осі при сколіозі є:

      1. Асиметрія трикутників талії.

      2. Відхилення лінії остистих відростків хребців.

      3. Деформація грудної клітки.

      4. *Наявність м’язового валика в поперековому відділі хребта.

      5. Вкорочення тулуба.

    20. Ступінь фіксації викривлення хребтового стовпа при сколіозі (індекс стабільності) більш точно визначають за:

      1. Коббом.

      2. Фергюссоном.

      3. *Казьміним.

      4. Чакліним.

      5. Ріссером.

    21. При вродженій м’язовій кривошиї голову дитини фіксують в такому положенні:

      1. Голова нахилена у бік, протилежний ураженому м’язу, обличчя повернуте у здоровий бік.

      2. *Голова нахилена, а обличчя повернуте у бік, протилежний ураженому м’язу.

      3. Голова нахилена у бік ураженого м’яза, обличчя повернуте у протилежний бік.

      4. Голова нахилена у бік ураженого м’яза, обличчя повернуте у той самий бік.

      5. Голова нахилена назад, обличчя повернуте у бік, протилежний ураженому м’язу.

    22. До якого віку дитини доцільно проводити консервативне лікування вродженої м’язової кривошиї?

      1. До 6 місяців.

      2. До 1 року.

      3. До 2 років.

      4. До 3 років.

      5. *До 5 років.

    23. Оперативне лікування вродженої м’язової кривошиї полягає у проведенні наступного виду оперативного втручання:

      1. Висікання ділянки ущільнення чи навіть загрубіння грудинно-ключично-соскового м’яза.

      2. Перетин черевця грудинно-ключично-соскового м’яза.

      3. *Резекція фіброзних тяжів і обох ніжок дистального сухожилка грудинно-ключично-соскового м’яза біля місць їхнього прикріплення..

      4. Подовження черевця грудинно-ключично-соскового м’яза.

      5. Подовження обох ніжок дистального сухожилка грудинно-ключично-соскового м’яза.

    24. Класична деформація стопи при типовій вродженій клишоногості складається з таких основних компонентів:

      1. *Згинання стопи; супінація стопи; приведення дистальної частини стопи в суглобах Шопара і Лісфранка.

      2. Згинання стопи; приведення дистального відділу плесна; видовження і пронація стопи.

      3. Збільшене повздовжнє склепіння стопи, передній відділ стопи опущений, п’ята підтягнута догори, молотоподібна деформація пальців стопи.

      4. Стопа видовжена, розширена в медіотарзальній ділянці, дещо пронована, а повздовжнє її склепіння опущене.

      5. Стопа розширена в медіотарзальній ділянці, дещо пронована, вальгусне відхилення І пальця стопи.

    25. Оперативне лікування типової вродженої клишоногості за Зацепіним полягає в проведенні:

      1. Тенотомії і транспозиції п’яткового сухожилка.

      2. Пересадки сухожилка довгого малогомілкового м’яза на внутрішній край стопи, підшиваючи його до човноподібної кістки, а дистальний кінець довгого малогомілкового м’яза підшивають до сухожилка короткого малогомілкового м’яза. Операцію поєднують з тенотомією п’яткового сухожилка.

      3. *Плантарної фасціотомії, лігаментокапсулотомії суглобів внутрішньої ділянки стопи, тенопластики з видовженням сухожилків з внутрішнього і вкороченням їх із зовнішнього боку гомілково-стопного суглоба.

      4. Клинчастої резекції стопи.

      5. Серповидної резекції стопи.

    26. Які стероідні препарати можна вводити інтрааартикулярно?

      1. Терафлекс, афлутоп, ДОНА

      2. Мегафен, діклоберл,

      3. Кеторолак, дексалгін

      4. *Флостерон, діпроспан

      5. Нервіплекс, нейрорубін

    27. Абсолютими протипоказами до операції тотального ендопротезування вважають:

      1. Важка патологія серцево – судинної системи

      2. Тонкій та викривлений кістково – мозковий канал стегнової кістки

      3. Наявність гострої або хронічної інфекції

      4. Важка патологія нирок

      5. *Все перераховане

    28. Відносним протипоказом до операції тотального ендопротезування вважають:

      1. Важка патологія серцево – судинної системи

      2. Тонкій та викривлений кістково – мозковий канал стегнової кістки

      3. Наявність гострої або хронічної інфекції

      4. Важка патологія нирок

      5. *Відносно молодий вік хворого

    29. Санаторно-курортне лікування ефективно при лікуванні хворих з:

      1. *Деформуючим артозом 1-2 ст.

      2. Гострим артритом

      3. Деформуючим артозом 3 ст.

      4. Анкілозом кульшового суглобу

      5. Можливий любий варіант

    30. Які препарати не використовують в комплексному лікуванні деформуючого артрозу?

      1. Кальцемін, кальцій Д3, кальцій - вітрум

      2. Остеогенон, остемакс

      3. Афлутоп, гіалган, артрон - комплекс

      4. *Церебролізін, мемоплант

      5. Мегафен, ревмоксікам

    31. Ендопротезування кульшового суглобу показано при:

      1. Деформуючому артозі 1-2 ст.

      2. Гострому артриті

      3. *Деформуючому артозі 3 ст.

      4. Хронічному остеомієліті проксимального відділу стегна

      5. Можливий любий варіант

    32. Яка частина спинного мозку пошкоджується при поліомієліті?

      1. *Передні роги спинного мозку

      2. Задні роги спинного мозку

      3. Бокові відростки

      4. Центральна частина спинного мозку

      5. Всі варіанти вірні

    33. Які клінічні прояви поліомієліту?

      1. Гіпертонус м’язів

      2. *Параліч, атрофія м’язів, порушення росту кінцівки в довжину і товщину

      3. Контрактура суглобів, деформація кінцівки

      4. Патологічні вивихи в суглобах

      5. Всі варіанти вірні

    34. Яка профілактика деформацій і контрактур при поліомієліті?

      1. Судинна, протизапальна терапія

      2. Гіпсові корсети, пов’язки, ліжечка

      3. *Профілактичні корсети, фізіопроцедури. ЛФК, масаж

      4. Оперативне лікування

      5. Санаторно – курортне лікування

    35. Яка операція показана при паралітичній деформації стопи при поліомієліті?

      1. *Трьохсуглобовий підтараннй корегуючий артродез стопи

      2. Пересадка сухожилок

      3. Артродез гомілковостопного суглобу

      4. Ампутація стопи

      5. Всі варіанти вірні

    36. Які м’язи нижніх кінцівок пошкоджуються при поліомієліті?

      1. *Розгиначі гомілки

      2. Сідничні м’язи

      3. Литкові м’язи гомілки

      4. М’язи стопи

      5. Всі варіанти вірні


    Каталог: data -> kafedra -> internal -> endoscop fpo -> zbtest -> %D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82
    internal -> Крок Загальна лікарська підготовка Гігієна, ооз 1
    internal -> A група здоров’я ІІ. Безперервна робота за комп’ютером повинна бути не більше 25 хв. Кожний учень повинен бути забезпечений окремим робочим місцем. B
    internal -> Модуль Основний Текстові тестові завдання Виберіть поняття, яке відповідає визначенню to interchange
    internal -> 1. Терапевтичний профіль 1
    internal -> Текстові тестові завдання
    internal -> Модуль Медичні знання та прийняття рішень в медицині. Текстові тестові запитання
    internal -> Модуль Інформаційні технології в системі охорони здоров’я обробки та аналізу медико-біологічних даних. Текстові тестові запитання
    %D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82 -> Модуль Урологія Текстові тестові завдання
    zbtest -> Модуль Травматологія Текстові тестові завдання


    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   2   3   4   5


    База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка