Модуль 4 Тема “Рани. Рановий процес



Сторінка3/4
Дата конвертації20.07.2020
Розмір285 Kb.
1   2   3   4

“Опіки. Опікова хвороба





  1. В приймальне відділення звернувся хворий М., 35 років, зі скаргами на почервоніння і набряк обмеженої ділянки на кисті руки. 1 годину тому ошпарився окропом. Лікар приймального відділення поставив діагноз «опік кисті І ст.», обробив шкіру навколо рани антисептиком, наклав мазеву пов’язку. Чи вірними були дії лікаря?




  1. У хворої С., 27 років, опікова поверхня займає всю спину і ліву верхню кінцівку. Оцініть площу опіку.




  1. Хворому Н., 11 доба після опікової травми правої гомілки. Рана гранулює. Лікар-хірург планує проведення аутодермопластики. Чи показаний даний метод лікування в цей період?




  1. У хворої Н, 4 доба після опікової травми, показник загального білка крові становить 42,2 г/л. Лікар з метою ліквідації гіпопротеїнемії рекомендує переливання одногрупної еритроцитарної маси. Чи патогенетичне таке лікування?




  1. На 3 добу від моменту отримання травми у хворої, якій було призначено масивну антибактеріальну терапію, спостерігаються явища кандидозу. Лікуючий лікар відмінив антибактеріальну терапію. Оцініть його дії.




  1. Швидкою допомогою доставлено хворого у стані алкогольного сп’яніння. При огляді діагностовано відмороження обох ніг. Хворий запевняє, що він не замерз, в зв’язку з чим від госпіталізації відмовляється. Як ви оціните стан хворого?




  1. Хворий доставлений у приймальне відділення швидкою допомогою, евакуйований 1 годину тому з палаючого приміщення. Хворий блідий, збуджений, агресивний. Неспокійно ходить по приміщенню, кричить, від госпіталізації відмовляється. Оцініть стан хворого.




  1. Хворий в стані загального охолодження прийшовши додому прийняв ванну з температурою води 480С. Стан хворого різко погіршився, він знепритомнів. Оцініть правильність дій хворого.




  1. Хворому із хімічним опіком білим фосфором було проведено обробку раневої поверхні розчином етилового спирту. Оцініть правильність таких дій.




  1. Дитина віком 16 років, отримала тепловий удар, температура тіла 400С. На фоні інфузійної терапії хворому введено седуксен. З якою метою?

Тема 7


Відмороження. Електротравма”


  1. В приймальний відділ доставлений хворий з відмороженням нижніх кінцівок. Ваші дії?

  2. У лікарню доставлено потерпілого, який тривалий час знаходився у зимовому лісі (знайдений у лежачому положенні). Об’єктивно: адинамія, шкіра синюшна, брадикардія, дихання рідке, температура тіла знижена до 32 С . Якій фазі загального замерзання відповідає така клінічна картина?

  3. У хворого з відмороженням спостерігається некроз шкіри без ураження мальпігієвого шару, утворення пухирів. Якому ступеню відмороження відповідає дана клінічна картина?

  4. У хворого з відмороженням спостерігається некроз усіх шарів шкіри і частково підшкірної жирової клітковини. Якому ступеню відмороження відповідає дана клінічна картина?

  5. У хворого з відмороженням спостерігається повний некроз шкіри і глибше розташованих тканин (фасціально-апоневротичних, м’язових, кісткових). Якому ступеню відмороження відповідає дана клінічна картина?

  6. У хворого з відмороженням спостерігається гіперемія та набряк шкіри. Якому ступеню відмороження відповідає дана клінічна картина?

  7. У лікарню поступив хворий з IV ступенем відмороження. Яке обстеження доцільно провести для оцінки ураження кістково-суглобового апарату?

  8. Хворий поступив на приймальне відділення лікарні. Температура тіла 31 С, брадикардія, спостерігається ішемія головного мозку, гостра ниркова недостатність. Чим обумовлений стан потерпілого?

  9. В лікарню доставлений хворий з відмороженням II ступеня. Профілактику якого захворювання необхідно провести в першу чергу?

  10. У хворого з відмороженням нижніх кінцівок з’явились ознаки гангрени кінцівок. Яку тактику лікування необхідно застосувати в даному випадку?

  11. Хворий після ураження блискавкою знаходиться в непритомному стані, серцебиття та дихання відсутні. Ваші дії?

  12. Хворий доставлений в лікарню без свідомості. На шкірі спостерігаються овальної форми ділянки сухого некрозу брудно-сірого кольору зі втягнутим темнішим центром і світлішими припіднятими краями. Що можна запідозрити у хворого?

  13. В приймальне відділення лікарні поступив хворий з електротравмою. В яке відділення повинен бути доставлений хворий для лікування?

  14. З чого необхідно починати реанімаційні заходи при електротравмі?

  15. Які найчастіші місцеві ускладнення може запідозрити лікар у хворого з електротравмою?

Тема 8.


Методика обстеження хірургічних хворих”


  1. Що означає іррадіація больового синдрому у хворого захворюванням серця?




  1. При зборі анамнезу хвороби у В., 56 років, вияснилось, що він декілька років тому мав відмороження обох ступней І-ІІ ст. З якою патологією це може бути пов’язано у теперішній час?




  1. При описі місця хвороби у К., 66 років, який отримав відмороження обох ступней немає потреби вказувати на яку ознаку?




  1. У хворого С., 51 рік, лікар при обстеженні виявив субіктеричність склер. Яке лабораторне обстеження необхідно призначити?




  1. При перкусії грудної клітки лікар виявив у хворого К., 44 років, притуплення перкуторного звуку у нижніх відділах правої легені. Про що це може свідчити?




  1. Лікар запідозрив у хворого Т., 38 років, виразку 12-палої кишки. Яке інструментальне обстеження необхідно провести для підтвердження вказаного діагнозу?




  1. При звертанні до лікаря хворий П., 46 років скаржиться на періодичні затерпання, оніміння, «повзання мурашок», інколи повну втрату чутливості в пальцях лівої китиці. Вище вказані симптоми виникли після тупої травми лівої половини грудної клітки та лівого плеча. Функцію якої системи слід ретельно обстежити в цього хворого?




  1. Хворий С., 38 років поступив у приймальне відділення лікарні в непритомному стані. Ніяких документів, що засвідчують особу хворого при ньому не виявлено. Люди, які привезли хворого, залишили приймальне відділення без попередження. Якою повинна бути тактика лікаря приймального відділення щодо втановлення особи хворого та запису його даних на титульній сторінці історії хвороби?




  1. При обстеженні хворого В. 35 років, виявлено патологічні зміни функції серця в стадії компенсації. Які першочергові методи додаткового лабораторно-інструментального обстеження такому хворому повинен призначити лікар?




  1. При проходженні профогляду у працівника хімічного комбінату на флюорограмі виявлено патологічні зміни в легенях. Яке додаткове інструментальне обстеження слід призначити цьому хворому для втановлення кінцевого діагнозу?

Тема 9-10.



Курація хірургічних хворих»


  1. Хворий С., 38 років поступив у приймальне відділення лікарні в непритомному стані. Ніяких документів, що засвідчують особу хворого при ньому не виявлено. Люди, які привезли хворого, залишили приймальне відділення без попередження. Якою повинна бути тактика лікаря приймального відділення щодо встановлення особи хворого та запису його даних на титульній сторінці історії хвороби?




  1. При вивченні клінічної історії хвороби студент-куратор виявив, що в паспортній частині резус-фактор записаний наступним чином: Rh+. Чи правильним є такий запис?




  1. При описуванні скарги на біль у курованого хворого студент відмітив локалізацію болю та його характер. Чи достатньо висвітлена студентом–куратором характеристика вищеописаної скарги?




  1. При написанні студентської історії хвороби студент-куратор в розділі скарги хворого описав тільки скарги, зумовлені основним захворюванням. Чи достатньо висвітлено студентом розділ “Скарги хворого”?




  1. При написанні студентської історії хвороби студент-куратор в розділі “Анамнез хвороби” описав генеалогічне дерево хворого. Чи правильно студент записав вищевказану характеристику? В якому розділі історії хвороби необхідно описувати генеалогічне дерево хворого?




  1. Студент отримав для курації хворого, віком 60 років, з облітеруючим атеросклерозом судин нижніх кінцівок на фоні цукрового діабету 2-го типу. При написанні студентської історії хвороби в розділі “Анамнез хвороби” студент детально описав хронологію перебігу та лікування облітеруючого атеросклерозу. Чи в повному об’ємі охарактеризовано розділ “Анамнез хвороби”?




  1. При описі анамнезу життя курованого хворого студент-куратор вказав умови розвитку та перенесені захворювання в дитячому віці, умови праці, сімейний стан. Які ще дані повинні бути висвітлені в розділі “Анамнез життя”?




  1. У хворого С., 51 рік, лікар при обстеженні виявив субіктеричність склер. Яке лабораторне обстеження необхідно призначити?




  1. Під час курації хворого, віком 72 роки, студент виявив трофічні зміни шкіри та придатків дистальних відділів обох нижніх кінцівок. Які системи організму слід ретельно обстежити у такого хворого?




  1. Під час огляду курованого хворого, який переніс механічну травму правого плечового суглобу, виявлено деформацію плечового суглобу та зміщення правої верхньої кінцівки в порівнянні з здоровою лівою верхньою кінцівкою. Яке захворювання можна запідозрити у хворого?




  1. При звертанні до лікаря хворий П., 46 років скаржиться на періодичні затерпання, оніміння, «повзання мурашок», інколи повну втрату чутливості в пальцях лівої китиці. Вище вказані симптоми виникли після тупої травми лівої половини грудної клітки та лівого плеча. Функцію якої системи слід ретельно обстежити в цього хворого?

  2. При об’єктивному обстеженні серцево-судинної системи у курованого хворого студент визначив та описав характеристики пульсу хворого на основі пальпації a. radialis dextra. Чи правильно виконано вищевказане обстеження?




  1. Лікар запідозрив у хворого Т., 38 років, виразку 12-палої кишки. Яке інструментальне обстеження необхідно провести для підтвердження вказаного діагнозу?




  1. При об’єктивному обстеженні хворого В. 35 років, виявлено патологічні зміни функції серця в стадії компенсації. Які першочергові методи додаткового лабораторно-інструментального обстеження такому хворому повинен призначити лікар?




  1. При проходженні профогляду у працівника хімічного комбінату на флюорограмі органів грудної клітки виявлено патологічні зміни в легенях. Яке додаткове інструментальне обстеження слід призначити цьому хворому для втановлення кінцевого діагнозу?

Тема 12


Гострі гнійні захворювання м’яких тканин: абсцес, флегмона, фурункул, карбункул, гідраденіт”
1. Хвора 28 років, працівник прядильного цеху, звернулася в мед­пункт зі скаргами на болі в правому передпліччі, які виникли позавчора у вечірню зміну. Об’єктивно: на зовнішній поверхні правого передпліччя, в середній треті, наявне почервоніння, припухлість і біль при пальпації. Запалення охоплює волосяний фолікул, де має місце некротичний стержень. Ваш діагноз і подальші дії?

2. До лікаря в хірургічний кабінет звернувся хворий, віком 43 роки, із скаргами на болі в області задньої поверхні шиї, які турбують його зі вчорашнього дня. При огляді на задній поверхні шиї вияв­лений болючий інфільтрат. Шкіра в області інфільтрату має багро­вий відтінок, напружена, набрякла. Потоншений епідерміс прор­вався в кількох місцях, тому наявні отвори, з яких виділяється густий, зеленого кольору, гній. В отворах видно некротизовані тканини. Ваші діагнози і подальше лікування?

3. У хворого 57 років, на 2 день після проведеного оперативного втручання з приводу флегмони гомілки, виникло різке підвищення температури тіла до 39-40 , озноб, липкий холодний піт, тахікардія, значно виражений лейкоцитоз у крові. Яке ускладнення виникло?

4. Хвора 45 років, скаржиться на болі в області правого стегна, яке забила кілька днів тому назад. Не лікувала із-за зайнятості. При огляді виявлена в середній третині правого стегна і по зовнішній її поверхні больова припухлість, розміром 5-6 см, гіперемія шкі­ри, інфільтрація, а в центрі її – флюктуація. Ваш попередній діагноз, подальші дії для постановки кінцевого діагнозу і метод лікування?

5. Молода людина після автодорожньої катастрофи, лікувалася в травматологічному відділенні з приводу забою правого передпліччя. На 6 день при проведені некректомії шкіри правого передпліччя по зовнішній передній поверхні відкрилася порожнина з виділенням гною. Ваші передбачення про утворення гнійної порожнини?

6. Пацієнту з туберкульозом кісток виставлено діагноз холодний абсцес. Яка Ваша тактика?

7. Молода дівчина видавлювала вугрі на обличчі, і через декілька днів відмітила біля внутрішнього кута правого ока припухлість, синюшність, біль при пальпації, що заставило хвору звернутися до лікаря. Ваша тактика?

8. У хворої визначається болючий, запального характеру утвір в ділянці верхнього зовнішнього квадранту правої сідниці. Температура тіла до 380 С у вечірню годину на протязі трьох діб. Вказані зміни появились після ін’єкції розчину анальгіну. Назвіть найбільш ймовірний діагноз?

9. Хворий Ю., 43 років на протязі 10 років хворіє цукровим діабетом, тип ІІ, важка форма. Скаржиться на біль, появу пухлиноподібного утвору в міжлопатковій ділянці. При огляді пухлиноподібний утвір розміром до 5 см в діаметрі з явищами вираженої гіперемії, набряку. В центрі 5 гнійних верхівок в діаметрі до 0,2-0,3 см. Пальпаторно різка болючість, флюктуація. Яке захворювання у даного хворого?
10. У хворого, 42 років, виявлений гострий ішіоректальний парапроктит. Яке лікування треба виконати даному хворому з метою профілактики хронічного парапроктиту?
11. При огляді хірург у пацієнта запідозрив глибоко розташований абсцес. Які спеціальні додаткові методи обстеження можна використати для уточнення діагнозу?

12. Хворий К., 40 років, звернувся до лікаря зі скаргами на появу в ділянці потилиці синьо-червоної припухлості розміром 7х5 см, якавиступає над поверхнею шкіри. Турбує також загальна кволясть, втрата аппетиту, підвищення температути тіла до 39 С. Ваш діагноз?


13. Хвора Г., 25 років, після гоління волосся у пахвовій ділянці відмітила значне почервоніння шкіри. На другий день у цьому місці зявився невеликий болючий вузлик до 1 см в діаметрі, який виступав над шкірою. Ваш діагноз?
14. У хворої А., 35 років, після обстеження діагностовано гідраденіт правої аксилярної ділянки в фазі інфільтрації. Ваша тактика?
15. Хворому Р., 23 роки, виставлено діагноз “карбункул задньої поверхні шиї”, що супроводжується виділенням гною та некрозом шкіри. Яке лікування слід проводити в цьому випадку?

Тема 13.


Гострі гнійні захворювання м’яких тканин: мастит, бешиха, лімфаденіт, лімфангоїт, парапроктит”
1. У хворої 28 років, під час огляду виявлено ознаки правобічного шийного гнійного лімфаденіту. Лабораторні дані – зростання кількості лейкоцитів у крові, зростання ШОЕ, зсув лейкоцитарної формули вліво. Ваші подальші дії?
2. При об’єктивному обстеженні хворого Т., 35 років, виявлено: загальний стан середньої важкості, при свідомості, температура тіла до 39 С, АТ 110/70 мм.рт.ст., пульс 60 уд/хв., ЧД 16/ хв., місцево : шкіра нижньої третини лівої гомілки набрякла, рожевого забарвлення, на фоні якого відзначається “сітка” синюшньо-червоного кольору. Ця ділянка болюча, пальпуються щільні тяжі з зонами розм’якшення, болючі, не злучені з навколишніми тканинами. Який діагноз можна поставити хворому?
3. Хворий 22 роки, скаржиться на наявність болючої припухлості в правій паховій області, яка турбує вже 3 дні. При огляді в пахо­вій області виявлена кулеподібної форми пухлина, зв'язана із шкірою, почервоніння, болючість при пальпації. Ваш діагноз, лікування?
4. Хвора 45 років, скаржиться на болі в області правого стегна, яке забила кілька днів тому назад. Не лікувала із-за зайнятості. При огляді виявлена в середній третині правого стегна і по зовнішній її поверхні больова припухлість, розміром 5-6 см, гіперемія шкі­ри, інфільтрація, а в центрі її - флюктуація. Ваш попередній діагноз, подальші дії для постановки кінцевого діагнозу і метод лікування?
5. Хворий К., 56 років, лікувався у інфекційній лікарні з приводу еритематозної форми бешихи правої нижньої кінцівки. На 3-ю добу перебування у стаціонарі зявився виражений набряк кінцівки, болючість, червоно-синюшне забарвлення, зявились міхурі. Значно погіршився загальний стан хворого, а лабораторні показники свідчили про розвиток в організмі гнійного запального процесу. Яке захворювання виникло?
6. Молода повна жінка, в жаркий день відмітила набряк гомілок, незначне почервоніння по внутрішній поверхні гомілок, недомагання. На другий день, вранці, пекучість в даній ділянці збільшилась, появилось почервоніння шкіри у вигляді “язиків полум’я” із необмеженими границями, темпера­тура тіла піднялася до 40°С. Була викликана "швидка", хвора госпі­талізована в лікарню. Ваш попередній діагноз?
7. Хворій було виставлено діагноз “бешиха лівої гомілки, флегмонозно-некротична форма” . Ваша тактика?
8. У хворої визначається болючий, запального характеру утвір в ділянці верхнього зовнішнього квадранту правої сідниці. Температура тіла до 380 С у вечірню годину на протязі трьох діб. Вказані зміни появились після ін’єкції розчину анальгіну. Назвіть найбільш ймовірний діагноз?
9. У хворого Ю., 41 рік, діагностовано поверхневу флегмону правого стегна у фазі гнійного запалення. Одночасно зявилися висхідні синюшно-червоні смуги на шкірі, суміжній з ділянкою первинного гнійного ураження, флуктуація у ділянці смуг, посилення місцевої болючості, зростання температури тіла. Яке ускладнення основного захворювання у даного хворого?
10. У хворого, 42 років, виявлений гострий ішіоректальний парапроктит. Яке лікування треба виконати даному хворому з метою профілактики хронічного парапроктиту?

11. Новонароджена дитина, 8 днів виписана з пологового будинку. Має мокнуття пупка. Одну добу тому з‘явилось почервоніння правої молочної залози, вона тверда й болюча при натисканні. Дитина неспокійна, стала погано їсти, температура 380 С. Ваш діагноз?


12. У хворої К., 20 років, в ранньому післяпологовому періоді в навколоареолярній ділянці лівої молочної залози з’явилося локальне, з чіткими межами почервоніння шкіри, розміром 2-3 см. Поява утвору супроводжувалася субфебрильним підвищенням температури тіла. Ділянка почервоніння болюча при пальпації, визначається симптом флюктуації. Визначте правильну лікувальну тактику.
13. У хворої С., 21 рік, в ранньому післяпологовому періоді почав турбувати біль у правій молочній залозі, підвищення температури тіла до 38-390С, місцеве підвищення температури шкіри, наявність ущільнення в паренхімі залози, порушення лактації. Після додаткових лабораторно-інструментальних методів дослідження хворій виставлено діагноз “гострий мастит у стадії гнійного абсцедування”. Виберіть лікувальну тактику.
14. Хворий П., 52 роки, скаржиться на болючість у перианальній ділянці, яка посилюється під час акту дефекації. Об’єктивно: в перианальній ділянці в проекції “9 година” відмічаються гіперемія шкіри, розміром 2х3 см, болючість при пальпації, флюктуація та локальне підвищення температури шкіри. Який метод лікування показаний хворому?
15. Пацієнту М., 32 роки, виставлено діагноз туберкульозний лімфаденіт, інфільтративна стадія. Ваша тактика?
Тема 14

Гнійні захворювання кисті”


1. Після мікротравми з’явилася припухлість і гіперемія біля нігтьового валика, біль незначний, температура тіла нормальна. Яка форма захворювання?

2. Після забою кісткової фаланги II пальця кисті через 3 дні під кістковою пластиною утворився гнійник, різко посилилися болі, з'явився набряк фаланги. Яка форма панарицію і лікувальна тактика?

3. Після уколу швейною голкою через 3 дні з'явився виражений набряк нігтьової фаланги пальця, що розповсюджувався на середню фалангу. Почервоніння на долонній поверхні нігтьової фаланги. Сильні пульсу­ючі болі. Температура тіла 37,5°С. Яка форма панарицію і лікуваль­на тактика?

4. Гнійний сухожильний панарицій V пальця, тяжка прогресуюча течія. На 4-ту добу від початку захворювання стан хворого погір­шився, температура тіла 38°С, з'явилися болі і виражена опухлість на згинальній поверхні променево-зап'ястного суглобу. Який вид ускладнення?

5. При якій локалізації сухожильного панарицію прогноз менш сприятливий?

6. Пандактиліт: виражений набряк всього пальця, функція відсутня, є кілька гнійних нориць, з яких виділяється гній. Лікувальна тактика, вид оперативного втручання?

7. Початкова форма підшкірного панариція. Лікування консервативне. Перерахувати комплекс лікування заходів.

8. Який вид знеболення найбільш доцільний при неускладненій формі підшкірного панарицію нігтьової фаланги?

9.Сухожильний панарицій тенера кисті ускладнився флегмоною передпліччя. Який вид знеболення при проведенні операції?

10. Хворому призначено лікування тендовагініту І-го пальця правої китиці амбулаторно. Через 4 дні хворий відмітив біль, припухлість у ділянці тенера простору, простору Пирогова і гіпотенера. Яке ускладнення розвинулось.

11. У пацієнта діагностовано пандактиліт. Який вид знеболення найдоцільніше використати у даному випадку?

12. Пацієнт звернувся до хірурга зі скаргами на наявність невеликого міхура з гнійним вмістом на долонній поверхні, незначний біль, загальний стан не порушений. Ваш діагноз та тактика?

13.У хворого А., 18 років, діагностовано тендовагініт. Розповсюдження гнійного процесу на передпліччя можливе при якій локалізації панарицію?

14. У пацієнтки запідозрено гострий гнійний тендовагініт. Які симптоми найповніше характеризують картину гострого гнійного тендовагініту?

15.Які клінічні ознаки необхідно виявити для виставлення діагнозу “флегмона серединного долонного простору” ?
Тема 15

Гнійні захворювання кісток”


1. На поліклінічний прийом до лікаря дві матері принесли своїх пятирічних дітей. Один скаржився на сильну біль в області медіальної кісточки, неможливість рухати стопою в гомілково-ступневому суглобі. У іншого виявлено загальну слабість, болючість у всіх суглобах обох ніг. Ваші попередні діагнози і подальша лікувальна тактика.
2. У хворої дитини на 4-й день від початку захворювання виявлено почервоніння і припухлість нижньої третини стегна. При пальпації у вогнищі запального інфільтрату лікар виявив флюктуацію. Який діагноз повинен поставити хірург і його дії?
3. Хірург при хронічному остеомієліті зробив радикальну секвестректомію на стегні, обробив кісткову порожнину фрезою, промив розчинами антисептиків. Як доцільно закінчити операцію?
4. До лікаря дільничної лікарні звернувся хворий зі скаргами на біль по ходу сухожилків, згиначів нижньої третини правого передпліччя, які турбують четвертий день. Особливо болючість відмічається при рухах у променево-зап’ястному суглобі і пальців кисті. При згинанні і розгинанні пальців кисті відмічається крепітація по ходу сухожилків згиначів. Яке захворювання виникло у пацієнта і яке лікування йому необхідно призначити?
5. На 2-й день після травми колінного суглобу у хворого посилилась болючість при рухах в суглобі, контури тканин навколо колінного суглобу згладжені, в суглобі пальпаторно визначається рідина. Який діагноз можна поставити хворому і яке лікування необхідно йому провести?
6. У дитини 6 років на 10-й день після закритої травми в області середньої третини лівої гомілки появилися сильні болі в області удару, розвився набряк гомілки. Із анамнезу, на протязі останніх З-х діб дитина скаржиться на загальну слабість, втрату апетиту, підвищення температури тіла, був озноб. Яке захворювання виникло у дитини і яке лікування необхідно їй призначити?
7. Хворий 23 років, 4 тижні знаходився на скелетному витязі після відкритого поперечного перелому правої стегнової кістки. За останній тиждень скаржиться на втрату апетиту, загальну слабість, вечірнє підвищення температури, відмічає підсилення болів в області перелому. При обстеженні виявлено набряк і гіперемію тканин стегна, біль при глибокій пальпації. Яке ускладнення розвинулось у хворого? Які дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу і яке лікування призначити хворому?
8. У хлопчика 12 років, на протязі 2-х тижнів відмічається висока температура, лихоманка, загальна слабість, втрата апетиту. В останні 3 доби появилися біль в області правого плеча, набряклість тканин. На рентгенограмі плеча відмічається потовщення окістя плеча і періостальна реакція. Яке захворювання виникло у хворого? Які лікувальні заходи призначити хворому?
9. В приймальний відділ лікарні звернувся хворий зі скаргами на болі в лівому колінному суглобі, що підсилюються при активних і пасивних рухах, вимушене півзігнуте положення кінцівки, високу температуру тіла, лихоманку, слабість. При огляді відмічено згладження контурів суглобу, набряк шкіри, виявлено симптом флюктуації. Яке захворювання виявлено у пацієнта? Які дослідження треба провести для уточнення діагнозу і яке лікування назначати?
10. У хворого Т., на протязі 3 років після вогнепального поранення з пошкодженням кістки (без перелому) є нориця в області нижньої третини правого плеча, з якої відмічається постійні виділення гнійного характеру, інколи виділяються кісткові секвестри. Плече весь час набрякле, болить, шкіра гіперемована. Хворий неодноразово лікувався консервативно, явища запалення зменшувались, але повне виздоровлення не настало. Яке захворювання є у хворого, і яке дослідження необхідно провести йому. Принципи лікування даного захворювання?
Тема 16

Гостра специфічна хірургічна інфекція”




  1. Хвора 48 років, доставлена “швидкою допомогою” із ЦРЛ в обласну клінічну лікарню з скаргами на високу t0, загальну слабість. Тиждень тому при годуванні худоби, корова наступила на праву стопу, де відмічається крововилив, невеликі пошкодження. Лікувалась в районній лікарні. Об’єктивно: температура тіла 39,60С. АТ 100/60 мм.рт.ст, пульс – 140 уд/хв, сухість в роті, набряк стопи і до середньої третини гомілки відмічається гнійний затік, але рани сухі, сильна біль в точці травми, шкіра суха, темного кольору на стопі і до середньої третини гомілки. З учорашнього дня на тильній поверхні з’явилися пухирі і судоми м’язів. Ваш діагноз, помилки при наданні долікарської і лікарської допомоги?




  1. Швець 48 років, виконував звичайну роботу і випадково шилом вколов ліве стегно. Ранку змазав йодом. Через 5 днів “швидка допомога” відвезла хворого в ургентну лікарню, де були відмічені: сильні розпираючі болі в лівому стегні, набряк, сині плями на шкірі. При пальпації визначається крепітація по зовнішній поверхні стегна і тазу. Ваш діагноз і тактика лікування?




  1. Хвора 56 років, викликала “швидку допомогу” з приводу високої температури. При огляді шкіра жовтушна, риси обличчя загострені, слабкий і частий пульс. АТ 100/55 мм.рт.ст. Відмічає сильну біль в правій стопі і п’ятці, яку проколола цвяхом 10 днів тому. При огляді виявлено набряк стопи, температура і загальна слабість, синюшні смуги по гомілці. Якими мають бути дії лікаря “швидкої допомоги”?




  1. В перев’язочній оглядали рану хворого після вуличної травми. Було відмічено наявність великих ділянок некрозу, розпаду тканин з гнійним запахом, був невеликий набряк. Ваш попередній діагноз, подальше дослідження і лікування?

  2. Хвора 42 років, одержала травму правої кисті. Було надано першу медичну допомогу. Через 2 дні з’явилась сильна біль і набряк кисті, піднялась t0 тіла. Об’єктивно: Т0-400С, АТ 95/55 мм.рт.ст. Пульс 130 уд/хв. Сухість в роті. Визначається гнилісний запах локально, набряк кисті і передпліччя, шкіра кінцівок суха, темнуватого кольору, на кисті і до середньої третини передпліччя з’явились пухирі. Визначаються судоми м’язів. Ваш діагноз, лікування?

  3. Хвора 24 років, поранила зовнішню поверхню правої гомілки. Ввечері подряпини на гомілці змазала йодом. На 4 день вимушена була звернутися за мед. допомогою у зв’язку із появою набряку гомілки і стегна, і сильною біллю в ділянці рани. При огляді дільничний лікар поставив діагноз: гострий тромбоз глибоких вен гомілки, і відправив хвору санітарним транспортом в судинне відділення ОКЛ. Черговий лікар визначив набряк стопи, литки і стегна з потемнілою шкірою, з гнилісним запахом. З’явились судоми литкових м’язів. Хвора переведена для лікування в реанімаційне відділення. Ваш діагноз і обумовленість направлення в реанімаційне відділення?




  1. Хворий 55 років, поступив в ургентну клініку із скаргами на сильний біль в правому стегні, набряк і наявність на внутрішній його поверхні синіх плям. Повідомляє, що 3 дні тому назад, при роботі на городі поранив праве стегно, дома рану промив, змазав йодом. Наступного дня рана покрилась кіркою. Через день почав збільшуватись набряк і посилилась біль. Об’єктивно: праве стегно набрякле, окружність його порівняно з лівим на 6 см по зовнішній поверхні виявляється крепітація, є синюшні плями по внутрішній і передній поверхні стегна. Ваш попередній діагноз і тактика?



  1. Хворий 40 років, поступив в приймальне відділення ОКЛ в ургентному порядку з скаргами на високу t0 тіла, загальну слабість і рану в області правого коліна. При огляді: t0-38,80С. Шкіра жовтушного кольору, риси обличчя загострені, слабкий і частий пульс, АТ 110/55 мм.рт.ст. В ділянці правого коліна ушкоджена рана 2х1,5 см, покрита кіркою. Гомілка і стегно набряклі з наявністю по внутрішній поверхні бронзових плям. Ваш попередній діагноз, тактика і подальше дослідження, лікування?




  1. Хворий 24 років, отримав вогнестрільну рану в ділянку правого плеча і лопатки. Лікувався в ЦРЛ. На 8 день направлений в судинне відділення обласної лікарні в зв’язку з великим набряком правого плеча, передпліччя, кисті і пальців. Шкіра темно-синього кольору. Пульсація на судинах правої верхньої кінцівки відсутня. Проведені додаткові лампасні розрізи плеча і передпліччя, які дреновані: активні рухи передпліччя і пальців відсутні, чутливість збережена тільки тактильна. Ваш попередній діагноз, подальша тактика?




  1. В ургентну лікарню звернулась жінка, 40 років, працівниця швейної фабрики, через 5 днів після отримання травми ІІ пальця правої кисті. Рана поверхнева, дно рани вугільно-чорне. Поставте попередній діагноз, ваша тактика?

Тема 17


Загальна гнійна інфекція (сепсис). Детоксикація та імунокорекція при хірургічній інфекції”
1. Хворий К., 57 років. лікується з приводу карбункула потиличної ділянки. На 6-й день після розкриття і дренування карбункула стан хворого різко погіршився. Підвищилась температура тіла до 39°С, виник біль у правій половині грудної клітки, кашель супроводжувався виділенням гнійного харкотиння. Яке ускладнення виникло у хворого?
2. Хворому П., 65 років, проведено ампутацію лівої нижньої кінцівки на рівні стегна. В післяопераційному періоді з’явились ознаки септичного стану: температура тіла 38-39°С, загальна кволість, втрата апетиту, лейкоцитоз, зниження рівню гемоглобіну і кількості еритроцитів. Рана на куксі вкрита гнійно-некротичними тканинами, пов’язка промокає ексудатом синього кольру. Вкажіть імовірний різновид сепсису.
3. У хворої Т., 46 років, на 10-й день після розкриття флегмони лівого стегна різко погіршився загальний стан. З’явились жовтяниця склер та шкіри і прогресуюча анемія із зсувом лейкоцитарної формули вліво. Репаративні та регенеративні процеси в рані сповільнені. Дослідження крові на бактеріємію від’ємні. Яке ускладнення виникло у хворої?
4. У хворої Л., 58 років, 5 днів тому проведено розкриття і дренування флегмони правого стегна. Та стан хворої залишався важким, вона скаржилась на різкий головний біль, кволість, відсутність апетиту. Температура тіла вранці і ввечері 39°С. Запідозрено абсцес головного мозку. Яке додаткове обстеження необхідно провести?
5. Хворому Б., 28 років, амбулаторно розкрито карбункул поперекової ділянки. Поступив у хірургічне відділення у зв’язку з різким погіршенням стану. Турбують загальна кволість, втрата апетиту, підвищення температури до 39°С, біль у грудній клітці, прискорене неглибоке дихання. Після проведеного рентгенологічного обстеження встановлено діагноз «периферичний абсцес правої легені». Вкажіть правильну тактику лікування хворого.
6. Хворий Т., 40 років, 17 днів тому назад проведена апендектомія з приводу гангренозного апендициту. Перші дні після операції температура була субфебрильною, але на 8-ий день різко підвищилась із цього дня тримається в межах 38,8 до 40С, лихоманка, проливні поти, головний біль. Пульс 98-122 в 1 хв. Важкий загальний стан. З крові висіяний гемолітичний стрептокок. Ваш діагноз?

7. У пацієнта Т., 60 років, який хворіє цукровим діабетом 15 років і періодично лікується консервативно з приводу діабетичної ангіопатії обох нижніх кінцівок, діагностовано флегмону правої стопи. Проведено оперативне втручання – розкриття флегмони. На 4-й день після операції загальний стан хворого погіршився, що проявлялось гектичним підвищенням температури тіла, загальною слабістю, ознобом. Краї рани помірно набряклі багрові з ціанотичним відтінком, тканини в рані бліді, не реагують на подразнення. З рани спостерігається виділення незначної кількості гнійного ексудату. В нижній третині вздовж гомілки спостерігаються тонкі смуги бурого забарвлення. Паховий лімфатичний вузол зліва збільшений. Вкажіть домінуючий шлях поширення інфекції і який стан розвинувся у пацієнта.


8. Пацієнт доставлений у травматологічне відділення після автотранспортної пригоди з відкритим переломом великогомілкової кістки правої нижньої кінцівки. Проведено первинну хірургічну обробку рани і репозицію перелому. Через 14 днів стан пацієнта погіршився, температура тіла підвищилась до 38-39С і набула постійного характеру, виникли головний біль, дратівливість, затьмарення свідомості. З рани на правій гомілці почала виділятись невелика кількість гнійного ексудату. Вкажіть яке ускладнення по часу розвитку виникло у пацієнта.
9. У пацієнта, прооперованого з приводу деструктивної форми апендициту, через 2 дні з’явились симптоми подразнення очеревини, а ще через 2 дні діагностовано наявність метастатичних гнійних вогнищ в печінці і правій легені. Загальний стан хворого важкий, свідомість затьмарена, температура коливається в межах 36,1-36,7С. В загальному аналізі крові спостерігається незначний лейкоцитоз (10×109/л), ШОЕ – 12 мм/год. При бактеріологічному дослідженні з крові висіяно золотистий стафілокок. Вкажіть ускладнення, яке розвинулось у пацієнта і тип реакції організму на дане ускладнення.
10. Пацієнту П., 45 років, при поступленні в хірургічний стаціонар, було виконано первинну хірургічну обробку рваної рани лівого передпліччя, яку він отримав в побутових умовах. Через 3 дні, стан пацієнта погіршився, що проявлялось загальною слабкістю, постійним підвищенням температури тіла до 38-39С, головним болем, дратівливістю. Рана на лівому передпліччі суха, вкрита слизистими сіруватими виділеннями, краї рани бліді з ціанотичним відтінком і локальними некротичними змінами. Тканини в рані не реагують на подразнення. Вкажіть подальшу тактику лікування даного пацієнта.

Тема 18


Хронічні специфічні хірургічні захворювання”


  1. Хворий П., 12 років, поступив у хірургічне відділення зі скаргами на біль у лівому колінному суглобі, що посилюється при ходьбі. Об-но: дитина зниженого харчування, лівий колінний суглоб набряклий, при пальпації болючий, відмічено деформацію суглобу, атрофію м’язів гомілки. Ваш попередній діагноз? Які допоміжні дослідження необхідно зробити для постановки діагнозу?




  1. Хворий скаржиться на біль в правому кульшовому суглобі, який збільшується при ходьбі. Хворіє 5 років туберкульозом легень. Об-но: вкорочення правої кінцівки на 3 см, атрофія мязів стегна і гомілки, визначається симптом Александрова, в нижній третині правого стегна по медіальній поверхні виявлено пухлиноподібні утворення мякої консистенції, не болючі, без ознак запалення, визначається флуктуація. Ваш діагноз?




  1. При обстеженні хворого виявлена деформація грудного відділу хребта, осьове навантаження хребта хворобливе. Які необхідно зробити додаткові методи дослідження для попереднього діагнозу?




  1. Хворий страждає спондилітом. В останній час стан погіршився. В поперековому відділі хребта зявились нориці. Висока температура тіла, болі, анемія, високий мікроцитоз і прискорення ШОЕ. Як трактувати стан хворого? Лікування?




  1. На протязі 10 років хворий страждає туберкульозом легень, лікувався, відмічав покращення. В теперішній час без причини появився набряк колінного суглобу. Проведено пункцію суглобу. Одержали ексудат з великою кількістю сірих крихт. Що потрібно зробити з ексудатом для уточнення діагнозу?




  1. В стаціонарі у хворого запідозрено туберкульозний коксит. Яке дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?




  1. У дитини віком 8 років хворої на туберкульоз коротких трубчастих кісток кисті і ступні були виявлені секвестри. Лікар виконав секвестректомію. Чи правильні були дії лікаря?




  1. Хворому на кістково-суглобовий туберкульоз в санаторії поряд з обов’язковим для цієї хвороби лікуванням було призначено геліотерапію. Чи підходить таке лікування для даного хворого??




  1. Хворій на туберкульозний спондиліт лікар призначив в якості антибіотика пеніцилін. Чи правильний вибір зробив лікар? Антибіотики якої групи найкраще застосувати для лікування даного захворювання?




  1. В обласну лікарню поступив хворий з сифілітичним ураженням суглобів. Його було госпіталізовано для лікування у травматологічне відділення. Де повинен лікуватись такий хворий?




  1. Під час огляду хворої лікар хірург помітив в ділянці ануса виразку з чіткими округлими контурами, майже не болючу, дно виразки сіруватого кольору, навколо виразки щільні інфільтрати. Він запідозрив сифіліс. Чи правильний діагноз поставив лікар?




  1. При лікуванні хворого на актиномікоз лікар призначив антибіотики, сульфаніламіди, рентгенотерапію. Чи достатньо цього лікування?




  1. При лікуванні хворого на актиномікоз консервативна терапія не дала бажаного ефекту. Лікар вирішив застосувати хірургічне лікування. Чи правильну тактику вибрав лікар?




  1. При огляді хворого лікар помітив на шкірі плями різного забарвлення, які не зливаються між собою, підвищеної чутливості. Лікар запідозрив лепру. Чи правильний діагноз поставив лікар?




  1. При лікуванні хворого з лепрою лікар призначив препарат сульфонового ряду (етіонамід). Чи підійде цей препарат для лікування даного захворювання?

Тема 19


Травми судин, аневризми. Тромбофлебіт. Флеботромбоз”
1. Хворий С., 29 років, направлений до ОКЛ міською поліклінікою №2 з діагнозом: Облітеруючий ендартеріїт. Скарги на втомлюваність ніг під час ходьби, мерзлякувасть, парестезії, судоми в м’язах. Обєктивно: блідість шкіри та зниження температури стоп, лабільність судинних реакцій, пульсація збережена. Ангіограма без патологічних змін. На якій стадії розвитку дане захворювання?
2. Хворому Т., 48р., встановлено діагноз: Облітеруючий ендартеріїт, виразково-некротична стадія. Чи доцільне в даному випадку включити до курсу лікування глюкокортикоїди та з якою метою?
3. До приймального покою ОКЛ звернулася хвора зі скаргами на сильний біль в проекції серединної лінії живота з іррадіацією в поперекову ділянку та промежину. Пальпується пульсуючий утвір та наявний систолічний шум над ним. С-ми гострого живота від’ємні. Яку патологію можна запідозрити та чи є дана ситуація ургентною?
4. На приймальне відділення доставлено хвору 20 р. з переломом великогомілкової кістки у верхній третині правої гомілки. Жінку госпіталізовано у травматологічне відділення, де проведено репозицію кісткових відламків. Об’єктивно: в гомілковому сегменті і нижче нога бліда, холодна, пульсація на периферичних артеріях відсутня. Яке обстеження слід виконати для встановлення діагнозу?
5. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на наявність виразки на тильній поверхні стопи. Об’єктивно: виразка діаметром до 3см, овальної форми, в’ялі грануляції, щільні,нерівні краї на фоні блідої шкіри, ділянки крайового некрозу. Наявний больовий синдром, який значно посилюється при ходьбі та при наданні кінцівці горизонтального чи підвищеного положення. Якого ґенезу виразка? Який основний діагностичний критерій?
6. До лікаря звернулася хвора з часто рецидивуючою виразкою на передній поверхні гомілки, яку лікувала ультрафіолетовим опроміненням та пов’язками з маззю Вишневського. Посилився біль, збільшилася в діаметрі, з’явилась припухлість країв у вигляді валу із розростанням щільних сіро-бурого кольору грануляцій, виділення з гнильним запахом. Пахові лімфовузли збільшені. Яке ускладнення виникло? Діагностика.
7. Госпіталізовано пацієнтку з діагнозом:» Гострий висхідний тромбофлебіт правої нижньої кінцівки.» Хвору обстежено. Змін з боку інших органів та систем не виявлено. Супутніх патологій не має. Проведено тромбектомію із сафено-феморального з’єднання. . Через 6 год. стан хворої різко погіршився, з’явилася задишка, серцебиття, біль за грудиною . Яке ускладнення могло виникнути?
8. Хворий М., звернувся за допомогою зі скаргами на біль, набряк та зміну кольору обох ніг, відчуття важкості та розпирання по всій довжині кінцівок. Об-но: обидві нижні кінціки теплі на дотик, рухи дещо обмежені в гомілково-ступневих та колінних суглобах через набряк. Пульсація збережена. На якому рівні та яких вен можливий тромбоз?

9. Хвора С., 28р., звернулася зі скаргами на різкий біль та набряк лівої гомілки. З анамнезу відомо, що була легка побутова травма 4 дні тому. Об-но: ліва гомілка збільшена в діаметрі на 4 см., шкіра напружена, ціанотична, особливо в дистальних відділах і помітно посилюється у вертикальному положенні. При пальпації біль у підколінній ямці, повне розгинання кінцівки в колінному суглобі неможливе. Імовірний діагноз.

10. У відділення судинної хірургії звернувся хворий зі скаргами на біль та набряк обох ніг від середини стегна і донизу. Діагностовано тромбоз глибоких вен в ілеофеморальному сегменті. Від початку захворювання пройшло 5 діб. Чи варто призначати антикоагулянтну терапію? Якщо так – то яку саме?

11. На приймальне відділення поступив хворий зі скаргами на прогресуючий набряк та наростаючий біль правої верх. кінцівки. Об-но: шкіра ураженої кінцівки тепліша від здорової, права верхня кінцівка, збільшена в об’ємі на 6см. від лівої, ціанотична, вени переповнені, напружені. У паховій ямці пальпується щільний тяж. Який діагноз можна встановити та які обстеження необхідні?

12. Хвора, 25р. звернулася до лікаря через 10 місяців після оперативного лікування з приводу варикозної хвороби зі скаргами на наявність по задній поверхні гомілки варикозно розширеного вузла, невеликих розмірів, що створює косметичний дефект. Яке лікування можна запропонувати пацієнтці?

13. До ОКЛ машиною швидкої допомоги доставлено хворого 45р. з ножовим пораненням нижньої третини стегна по медіальній поверхні. Накладений джгут протягом години. Стан хворого середньої важкості, свідомість збережена, блідий, АТ 90/60 мм. рт. ст., Р – 98 уд/хв. При знятті джгута з рани активна кровотеча, пульсуючого характеру. Яка судина може бути пошкоджена?

14. Хвора Р., 78р., звернулася до лікаря зі скаргами на біль, набряк, зміну кольору шкіри, наявність звиразкувань на правій ниж. кінцівці. Встановлено діагноз: «ПТФС, гомілковий сегмент, виразково-набякова форма. Наявні такі супутні патології: гіпертонічна хвороба 3 ст. та цукровий діабет, важка форма. Яка тактика лікування?

15. Хворий К., 42 років поступив у приймальний покій міської лікарні зі скаргами на виражений біль в підколінній ділянці справа, який з’явився дві доби тому. Появу болю хворий пов’язує з травмою підколінної ділянки, яку він отримав під час заняття спротом. При об’єктивному обстеженні виявлено щільноеластичний, пульсуючий, помірно болючий утвір в підколінній ділянці розміром 3×5 см. Пальпаторно пульсація на гомілкових артеріях збережена, симтомів ішемії кінцівки не спостерігається. Вкажіть імовірний діагноз, тактику обстеження і лікування.


Тема 20

Порушення артеріального кровопостачання кінцівок.



Змертвіння. Виразки. Нориці. Сторонні тіла”


  1. У пацієнтки М. 75 р. під час нападу серцебиття з’явились різкі нестерпні болі в правій гомілці, блідість шкіри та похолодання стопи Яке захворювання можна запідозрити?




  1. У хворої Р., 43 роки, яка страждає на цукровий діабет утворилась невелика тріщина між пальцями. Через декілька днів навколишні тканини в межах 1 см по діаметру змінили свій колір на чорний та з’явився неприємний запах. Яке ускладнення необхідно запідозрити?




  1. У хворого В., 56 років, який тривалий час палить на фоні виснажуючого болю виникло потемніння І пальця на нижній кінцівці та майже повна втрата чутливості. Змінена тканина чітко відмежована від здорової. Ваш діагноз?




  1. У хворого С., 83 р. після огляду лікаря запідогрено розвиток вологої гангрени правої нижньої кінцівки. Яка лікувальна тактика повинна бути при підтвердженні діагнозу?




  1. На профілактичному огляді хірургом виявлена трофічна виразка по внутрішній поверхні правої гомілки на фоні варикозного розширення вен. Що необхідно врахувати при лікуванні в майбутньому?




  1. У пацієнтки М. 33 років в післяопераційному періоді раптово з’явились запальні зміни в ділянці післяопераційного рубця. Яке ускладнення можна запідозрити та що необхідно зробити для його корекції?




  1. Через 1 місяць після первинної хірургічної обробки рани правої верхньої кінцівки з приводу забійної рани, одержаної у побуті, пацієнтка відчула в цій ділянці поколювання при рухах. Яку патологію можна запідозрити та які обстеження необхідно провести?




  1. У чоловіка 66 р., що тривало перебував у вимушеному положенні у ліжку на боку з’явились почервоніння та звиразкування в ділянці зовнішньої кісточки. Ваш діагноз, лікувальні та профілактичні заходи.




  1. Які засоби слід використовувати для масажу проблемних ділянок у пацієнтів, які тривалий час перебувають на ліжковому режимі?




  1. У дівчинки 8 років виявлено на передньо-боковій поверхні гомілки ущільнення, яке при пальпації викликає відчуття поколювання та незначного болю. Що потрібно вияснити при збиранні анамнезу та яке можливе лікування?




  1. Пацієнта К., 65 років, доставлено до хірургічного стаціонару з ознаками емболії підколінної артерії. Діагноз підтверджено. Через деякий час сан кінцівки покращився, згодом – погіршився. Чи правильною буде в лікуванні очікувальна тактика?




  1. Хворий К., 33 років протягом 1 дня страждає тромбозом стегнової вени. Чи можна піся підтвердження діагнозу призначити тромболітик?




  1. Пацієнту З., 64 років, що поступив в районну лікарню з гострим ілеофеморальним тромбозом призначено ліжковий режим. Чи можна його відмінити у разі відмови хворого постійно перебувати в ліжку протягом 5 днів?



  1. До лікарні поступив пацієнт 32 роки з фурункулом пердпліччя. При огляді: на латеральній поверхні середньої третини передпліччя кратероподібна виразка з некротичними нашаруваннями, помірно болюча, з дрібними пустулами на довколишній з лімфатичним набряком тканині. Периферичні вузли збільшені. Консультацію якого спеціаліста необхідно призначити з метою диференціальної діагностики?




  1. У старшого чоловіка. Який перебуває на ліжковому режимі на латеральній кісточці нижньої кінцівки утворилась ділянка сухого некрозу. Чим це явище може бути спровоковане?

Тема 21


Пухлини”


  1. Три місяці тому після незначної травми хворий П.,45 років, помітив значне збільшення “родимої плями” в ділянці шиї. Колір її став аспідно-чорний, навколо – червона облямівка, регіонарні лімфовузли не збільшені. Ваш попередній діагноз, діагностичні та лікувальні заходи?

  2. У хворої Р., 43 роки, у верхньо-зовнішньому квадранті молочної залози визначається щільна, горбиста, неболюча пухлина до 3 см в діаметрі. Позитивний симптом зморшкуватості при щипку, в правій аксілярній ділянці пропальповуються два щільних, рухомих лімфовузли до 1см в діаметрі. При аспіраційній біопсії даних за пухлинний процес не виявлено. Ваш діагноз, подальші дії?

  3. У хворої В., 56 років, яка протягом 3 років хворіє виразкою шлунка, при профілактичному огляді виявлена пухлина правого яйника. Ваш діагноз, подальші діагностичні та лікувальні заходи?

  4. Після ряду діагностичних заходів у пацієнтки 33 років підтверджено злоякісну пухлину молочної залози. Яких правил повинен дотримуватись хірург при оперативному лікуванні раку молочної залози з метою профілактики імплантаційного метастазування?

  5. На профілактичному медичному огляді під час фіброгастроскопії у пацієнта К., 40 р. виявлено поліп з ознаками розпаду. Яка ділянка є місцем типового метастазування пухлини шлунка?

  6. У пацієнтки М. 33 років під час медичного огляду вздовж бокової поверхні шиї виявлено конгломерат неболючих, майже нерухомих лімфатичних вузлів м’якої консистенції. Яку патологію можна запідозрити та які обстеження необхідно провести?

  7. Виявивши в пацієнта утвір на зовнішніх покровах тіла, що за симптоматикою та об’єктивними даними вказує на злоякісну пухлину, дільничий терапевт за проханням родичів не направив пацієнта до онколога. Чи оправдовуються дії лікаря тим, що він не хотів травмувати психіки хворого?

  8. У пацієнта діагностовано остеосаркому тазової кістки. Який орган найчастіше уражається при метастазуванні цієї пухлини та яке додаткове дослідження для цього необхідно провести?

  9. У дівчинки 8 років виявлено на передньо-боковій поверхні грудної клітки пульсівну припухлість, що легко стискається і легко заповнюється. Яку патологію можна запідозрити?

  10. В хірургічну клініку поступив пацієнт з симптомами хронічного абдомінального синдрому. При ультразвуковому обстеженні органів черевної порожнини біля аорти виявлені побільшені лімфатичні вузли. Такі ж пакети лімфатичних вузлів (спаяні зі шкірою, неболючі, збільшені в розмірах) виявлені в підпахвинній ділянці, по боковій поверхні шиї. Чи можна в даній ситуації запідозрити лімфогрануломатоз і яке обстеження підтвердить діагноз?


Правильні відповіді



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка