Моделі консультативної допомоги: директивна, недирективна



Скачати 18.34 Kb.
Дата конвертації13.03.2021
Розмір18.34 Kb.

Моделі консультативної допомоги: директивна, недирективна.

Директивна модель консультативної допомоги передбачає побудову такого сценарію взаємодії, в якому психолог грає роль учителя, наставника, знавця, ведучого, а клієнт, у свою чергу - учня, підопічного. Застосування такої моделі консультування має місце, коли мова йде про добре вивчені психологічні феномени. В цьому випадку психолог апелює до вивіреної психологічної інформації. Надання такої інформації здійснюється у формі порад, інструкцій, вказівок, настанов чи інших форм керівництва до дії. Наприклад, так можна представити поради щодо конкретної стратеги виходу із конфлікту на тій чи іншій стадії його розвитку. Директивна модель консультативного впливу доцільна там, де клієнт з якихось причин є слабким чи незібраним (вік, афективний стан, непорозуміння, тимчасова неорганізованість тощо).

Однак існує дуже багато ситуацій, де немає i не може бути однозначного рішення, а роль порадника може викликати безпідставні претензії та звинувачення на адресу психолога. Тому більш доречним для налагодження взаємодії вважається недирективний підхід, тобто вміння вести консультативну бесіду так, щоб стимулювати клієнта до самостійного пошуку розв'язання проблеми, прийняття рішення, а також покладання на себе відповідальності за реалізацію задуманого. Досягти потрібного ефекту вдається шляхом використання базових психотерапевтичних навичок ведення інтерв'ю та відмови від всякого роду прямих чи опосередкованих порад.

Недирективний підхід у його класичному вигляді є основою клієнт-центрованої терапії. За відомою метафорою К.Роджерса, консультант кружляє у танці з клієнтом так, щоб у його партнера (клієнта) завжди була можливість „вести". Перебуваючи в атмосфері щирості, безумовного прийняття, конгруентності та емпатії, клієнт згодом сам навчається бути конгруентним власним почуттям, установкам та орієнтаціям, розвиває здатність переживати позитивне безоцінне ставлення до себе. Чим краще консультант вмiє формувати атмосферу поваги та позитивності, тим конструктивнішими є зміни у психології клієнта.

Завдання консультанта полягає в тому, щоб організувати процес бесіди (виділити ключові моменти, поставити відповідні запитання, допомогти простежити певну закономірність) i створити такі умови, в яких клієнт самостійно знайшов би вихід з проблемної для нього ситуації. Найкращим свідченням ефективної роботи психолога є враження клієнта, що він сам знайшов вихід: „Що мені сказав психолог? Hi-чо-го! Однак я знаю, що мені потрібно робити!"

Важливо звернутися до визначення особливостей недирективного консультування, презентованого К. Роджерсом, і осмислити наступні специфічні принципи (правила) консультативної взаємодії:

  • консультант повинен слухати клієнта терпляче і доброзичливо, ставлячись до повідомлень злегка критично;

  • консультант не повинен демонструвати яку б то не було владу;

  • консультант не повинен вступати у суперечку з клієнтом.

Консультант може говорити та задавати питання лише при певних обставинах:

  • щоб допомогти клієнтові висловитися;

  • щоб позбавити клієнта якихось страхів або тривоги, оскільки вони можуть впливати на ставлення до консультанта;

  • щоб похвалити клієнта за точну передачу власних думок та почуттів;

  • щоб спрямувати бесіду на ті предмети чи явища, які були пропущені чи відторгнуті клієнтом;

  • щоб обговорити неясні моменти, якщо це необхідно.

Підсумовуючи цей фрагмент, хочеться вкотре навести аргументи на користь недирективної моделі консультативної роботи:

1. Консультант працює зі здоровою людиною, i його клієнт має повне право розпоряджатися своїм життям так, як сам того забажає. Завдання консультанта - допомогти людині досягти чіткого усвідомлення того, що з нею відбувається, i нічого більше.



2. Яким би хорошим фахівцем не був консультант, він не зможе врахувати всі нюанси такого складного i багатогранного явища, як життя, тому його завдання - окреслити якомога більше варіантів, але прийняти рішення має сам клієнт.

3.Найважливіше в консультуванні - делегувати відповідальність клієнтові i, заручившись підтримкою здорової частини його особистості, довіритись його вибору, бо за Теяром де Шарденом „мірилом всіх речей є сама людина".

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка