Міністерство внутрішніх справ України Київський національний університет внутрішніх справ Кафедра криміналістики та судової медицини затверджую


 Особливості поведінки психічнохворих і підхід до них



Сторінка16/16
Дата конвертації26.01.2021
Розмір1.89 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
4. Особливості поведінки психічнохворих і підхід до них.

Описані симптоми і синдроми психічних розладів виявляються в поведінці хворих. Говорячи про неправильну поведінку хворих, потрібно зазначити стан рухового і мовного збудження, що викликає в оточуючих стан розгубленості, хвилювання, а іноді навіть і паніки. Особливо, якщо хворий озброюється сокирою, або будь-яким іншим небезпечним предметом. Тому після прибуття на місце події треба насамперед ліквідувати атмосферу страху в оточуючих, їхню паніку або, навпаки, нездорову зацікавленість, видалити тих присутніх, що не можуть надати реальної допомоги. Потрібно відразу ж забрати усі ті предмети, якими хворий може нанести ушкодження собі або іншим (колючі і ріжучі інструменти і т.п.), встановити нагляд за хворим.

У помешканні варто не допускати хворого до вікон і не давати вибігати з кімнати. Особливо важливо зберігати зовні спокійний вигляд, не виявляти метушливості, ні в якому випадку не показувати хворому, що його бояться, але і не виявляти грубості, а тим більше не загрожувати хворому.

Якщо хворий озброївся будь-чим і не підпускає до себе, до нього підходять з різних сторін кілька людей, тримаючи перед собою матраци або ковдри, що накидають на нього, утримують і укладають. Утримання вимагає уміння й обережності і має певні прийоми, що дозволяють уникати заподіяння болю або ушкоджень.

При транспортуванні хворого необхідно дотримуватися обережності при виводі з помешкання й в машині (необхідно запобігти спробі втечі, нападу на оточуючих, нанесення самопоранень).

В усіх випадках спілкування з хворим повинне бути рівне і спокійне. При висловленні маревних ідей та інших хворобливих переживань необхідно спокійно їх вислухати, не вступаючи в суперечки з хворим і тим більше не сміятися з нього і не називати його психічнохворим. У ряді випадків збудження хворого підсилюється, у нього спостерігаються патологічні реакції у відповідь на неправильне або недоброзичливе ставлення до нього з боку його найближчого оточення.



Потрібно пам’ятати, що вмілий контакт із хворим часто дозволяє домогтися необхідного й уникнути агресивних дій з його боку.

Укладач:
Доцент кафедри криміналістики та

судової медицини

кандидат медичних наук, доцент О.В. Чуприна

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка